Постанова

від 21.01.2021 по справі 826/4383/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4383/17 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю БК ГЕРМЕС про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати нечинним наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація №22 від 18.11.2016 про скасування реєстрації Декларації про початок будівельних робіт за № КВ 082161441847 від 23.05.2016 та Декларації про готовність об`єкта до експлуатації за №142161730706 від 21.06.2016 на об`єкт будівництва: Реконструкція нежитлових приміщень №№ 1,2,3,4 (групи приміщень № 55) (в літ. А) з облаштуванням додаткового входу на АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ прийнято без проведення перевірки дотримання норм містобудівного законодавства, не містять конкретної причини скасування реєстрації, в них відсутні посилання на відповідні норми чинного законодавства щодо підстав скасування декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, а отже даний наказ є нечинним.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, зазначив, що оскаржуваний наказ винесено відповідачем у відповідності до приписів чинного законодавства та за наявності правових підстав.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що наказ Департаменту від 17.10.2016 №60 є рішенням/документом організаційно-розпорядчого характеру, який не породжував для позивача правових наслідків, а виданий з метою належної реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Вказує, що містобудівні умови та обмеження не надавалися, тобто проектна документація будівництва затверджена з порушеннями вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил. Наголошує на наявності достатніх підстав для визнання об`єкта самочинним будівництвом.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про безпідставність доводів апеляційної скарги та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, наголошує на відсутності підстав для його скасування.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06 квітня 2016 року позивач, на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень укладеного з громадянкою ОСОБА_3 , придбано нежитлове приміщення №№ 1, 2, 3, 4 (групи приміщень АДРЕСА_1 , посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу Леончук І.А., зареєстрованого в реєстрі № 655.

Належність позивачу на праві власності вказаного вище приміщення підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості № 62190467 від 24.06.2016.

В подальшому до Департаменту ДАБІ в м. Києві позивачем подано декларацію про початок виконання будівельних робіт Реконстукція нежитлових приміщень №1, 2, 3, 4 (групи приміщень №55) (в літ.А), з облаштуванням додаткового входу за адресою : АДРЕСА_1 , яка зареєстрована в Департаменті ДАБІ у м.Києві за №КВ082161441847.

Роботи по реконструкції, як вказує позивач були завершені, що підтверджується Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 21.06.2016 № КВ142161730706.

21.10.2016 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) видано направлення про проведення позапланової перевірки на Реконструкція нежитлових приміщень №1, 2, 3, 4 (групи приміщень №55) (в літ.А), з облаштуванням додаткового входу за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 Про затвердження Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 60 від 17.10.2016 та звернення прокуратури міста Києва від 22.09.2019 № 19-р-16, звернення ОСОБА_2

18.11.2016 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів , прийнято наказ № 22 Про скасування реєстрації декларацій про початок будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності :

1. Скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: Реконструкція нежитлових приміщень № 1,2,3,4 (група приміщень № 55) (в Літ. А) з облаштуванням додаткового входу за адресою: АДРЕСА_1 № KB 082161441847 від 23.05.2016. Замовник будівництва ОСОБА_1 .

2. Скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності Реконструкція нежитлових приміщень № 1,2,3,4 (група приміщень № 55) (в Літ. А) з облаштуванням додаткового входу за адресою: АДРЕСА_1 № KB 142161730706 від 21.06.2016. Замовник будівництва - ОСОБА_1 .

Підстава скасування декларацій початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, в наказі зазначено лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 055-17710 від 10.11.2016.

Позивач вважаючи наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи відсутність акта перевірки, в якому викладені мотиви та підстави скасування декларацій, суд позбавлений можливості дослідити та перевірити їх на правомірність та обґрунтованість. На думку суду, факт порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства, зведення об`єкта самочинного будівництва, невідповідність даних у повідомленнях та деклараціях може бути підтверджений виключно актом планової чи позапланової перевірки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначені Законом України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 № 687-XIV.

Відповідно до вимог ст. 10 Закону України Про архітектурну діяльність для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI.

Статтею 5 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Пунктом 2 Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно із пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Положеннями пункту 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Пунктом 9 Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю обов`язково складається акт перевірки.

Разом із тим, акт перевірки за результатами державного архітектурно-будівельного контролю складений не був, що вказує на порушення відповідачем Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що виявилось у непроведенні перевірки, а також не складення за результатами перевірки акта перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 36, ч. 2 ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт; у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Згідно ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Колегія суддів вказує, що перевірку суб`єкта містобудівної діяльності не проведено, незважаючи на те, що суб`єкт містобудування є ідентифікованим.

При цьому, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Натомість, представників органу місцевого самоврядування та Національної поліції під час виїзду представника Департаменту на місце з метою проведення перевірки не було.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , зокрема, статтею 39-1 встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

При цьому, такі недостовірні дані повинні відповідати наступним умовам, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом: об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта. Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.

Відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ, посилається на лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 055-17710 від 10.11.2016, однак, зазначена у наказі підстава не містить даних про те, що об`єкт відповідає ознакам самочинного будівництва, а реєстрація декларації про початок будівельних робіт та готовність об`єкта до експлуатації не може бути скасована з інших підстав.

При цьому, відповідачем не доведено вчинення ним всіх можливих дій направлених на з`ясування спірних обставин та доведення, що реконструкція спірного об`єкту є самочинним будівництвом, зокрема не здійснено співставлення побудованого об`єкта із його технічними та будівельними характеристиками відповідно до дозвільних документів. Тобто такий висновок контролюючого органу є передчасним.

Також, зазначення недостовірних відомостей в декларації та здійснення будівництва на підставі проектної документації, яка розроблена без містобудівних умов, є самостійними видами правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за вчинення яких передбачена Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Крім того, колегія суддів наголошує, що скасування права на виконання будівельних робіт після реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації є незаконним.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ №22 від 18.11.2016 про скасування реєстрації Декларації про початок будівельних робіт за № КВ 082161441847 від 23.05.2016 та Декларації про готовність об`єкта до експлуатації за №142161730706 від 21.06.2016 на об`єкт будівництва: Реконструкція нежитлових приміщень №№ 1,2,3,4 (групи приміщень № 55) (в літ. А) з облаштуванням додаткового входу на АДРЕСА_1 є протиправним та підлягає скасуванню, при цьому відповідачем порушено вимоги Порядку №553 щодо непроведення перевірки.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2020 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 21.01.2021.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна