Ухвала

від 14.04.2020 по справі 120/1086/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття провадження у адміністративній справі

м. Вінниця

14 квітня 2020 р. Справа № 120/1086/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали:

за позовом: першого заступника керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури Цвігуна Богдана Олександровича в інтересах держави (вул. Покровська, 5, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл., 24000)

до: Комаргородської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (вул. Соборна, 22, с. Комаргород, Томашпільський р-н, Вінницька обл., 24225)

про: визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов першого заступника керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури Цвігуна Богдана Олександровича в інтересах держави до Комаргородської сільської ради Томашпільського району Вінницької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що Могилів-Подільською місцевою прокуратурою за результатами вивчення матеріалів планових та позапланових перевірок, проведених Томашпільським районним сектором ГУ ДСНС України у Вінницькій області, встановлено, що Комунальний заклад "Комаргородський дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) "Дзвіночок" (далі - ДНЗ "Дзвіночок") протягом тривалого часу (2018-2019 роки) функціонує з суттєвими порушеннями вимог протипожежної безпеки.

Оскільки засновником даного ДНЗ є Комаргородська сільська рада Томашпільського району Вінницької області та він знаходиться у власності територіальної громади с. Комаргород, прокурор, посилаючись на тривалу бездіяльність відповідача щодо усунення недоліків у сфері протипожежної безпеки, зокрема не здійснення належного фінансування, звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 16.03.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

20.03.2020 від позивача надійшли матеріали на усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви встановлено, що звертаючись з даним позовом до суду прокурор зазначає, що інтерес держави у цьому випадку полягає в захисті прав та інтересів невизначеної кількості дітей, які відвідують комунальний заклад Комаргородський дошкільний навчальний заклад ( дитячий садочок ) Дзвіночок , що полягають у можливості безпечно відвідувати зазначений заклад, а також запобігання можливим нещасним випадкам, пов"язаним з недотриманням вимог пожежної безпеки. Крім того, прокурор зазначає, що в спірних правовідносинах відсутній відповідний орган, який уповноважений державою представляти вказані інтереси в суді. Тому прокурор вважає, що з цих підстав він набуває статус позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно з ч. 3, 4 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача

Отже, прокурор у визначених законом випадках має право на представництво інтересів держави або конкретної особи (громадянина України, іноземця або особи без громадянства), якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Крім того, звертаючись до суду, прокурор повинен залучати до участі у справі ті органи державної влади та місцевого самоврядування, які уповноважені на здійснення відповідних функцій в спірних правовідносинах, або ж зазначити про відсутність цих органів, що є підставою для набуття прокурором статусу позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Вказані конституційні положення відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином, аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.

На думку суду, реалізуючи свої представницькі повноваження, перший заступник керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури Вінницької області належним чином обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та передбачені законом підстави для звернення до суду з цією позовною заявою.

Також в позовній заяві прокурор зазначає, що у спірних правовідносинах відсутній відповідний орган, який уповноважений державою представляти вказані інтереси в суді, що дає підстави набути прокурору статус позивача.

Відтак суд доходить висновку, що з наведених вище мотивів прокурор наділяється процесуальною дієздатністю на звернення до суду з відповідним позовом та набуває статусу позивача.

Вирішуючи питання про можливість прийняття до розгляду позовної заяви прокурора, суд додатково враховує правовий висновок, що міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2018 у справі № 804/2244/18 (адміністративне провадження №К/9901/56870/18).

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, відповідає вимогам, передбаченим статтями 160, 161 КАС України; відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Враховуючи викладене, доходжу висновку про наявність підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі.

Пунктом 4 частини 9 ст. 171 КАС України передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

В силу приписів ч. 1, 2 ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Позивач в позовній заяві просить суд розглядати справу з викликом сторін у судове засідання.

Визначаючись щодо вказаного клопотання, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може, зокрема, задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 та ч. 4 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше 30 днів з дня відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги положення ч.3 ст. 257 КАС України та враховуючи значення справи для сторін, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, думку сторін, вважаю, що справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Крім того, позивачем подано заяву про залучення до участі у справі третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області та на стороні відповідача - Комунальний заклад "Комаргородський дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) "Дзвіночок".

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

В силу приписів ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Ознайомившись з матеріалами адміністративного позову та доданими до нього документами, суд приходить до висновку про необхідність залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальний заклад "Комаргородський дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) "Дзвіночок".

Керуючись статтями 49, 171, 248, 256, 257, 262 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом першого заступника керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури Цвігуна Богдана Олександровича в інтересах держави до Комаргородської сільської ради Томашпільського району Вінницької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Розгляд справи здійснюватиметься суддею Заброцькою Людмилою Олександрівною одноособово, в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Призначити справу до судового розгляду на 14 травня 2020 р. о 14:00 год. в залі судового засідання № 6 Вінницького окружного адміністративного суду, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 14.

Встановити відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позов із поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів, а також документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу. У разі надходження відповіді на відзив, відповідачу подати свої заперечення у 3 - денний строк з дня отримання відповіді на відзив.

Встановити відповідачу 5 - денний строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у разі наявності таких.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Запропонувати позивачу у 5 - денний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальний заклад "Комаргородський дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) "Дзвіночок".

Роз`яснити третім особам право, передбачене ч.3 ст. 261 КАС України, подати пояснення щодо позову в 15- денний строк з дня отримання даної ухвали, а щодо відзиву - протягом 10 днів з дня його отримання.

Звернути увагу учасників справи, що заяви по суті справи повинні відповідати вимогам, передбаченим ст. ст.159, 162-165.

Відповідно до п. 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, у випадку неможливості виконання учасниками справи процесуального обов`язку щодо подання заяв по суті справи, а також заяв з процесуальних питань у строк, встановлений цією ухвалою, такий строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ .

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна