Постанова

від 15.04.2020 по справі 540/716/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/716/19 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Дата і місце ухвалення 16.12 .2019р., м. Херсон

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" до Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

05.04.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.01.2019 року №0000101422 про застосування штрафних санкцій у сумі 170,00 грн. та №0000111422 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 21 250 000,04 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі.

Апелянт посилався на те, що за наслідками проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Акцент Логістик" було встановлено порушення вимог п. 49.2 ст. 49 та п. 184.7 ст. 184 ПК України, а саме - неподання платником податків в установлений законом строк податкової декларації з ПДВ за липень 2018 року та ненарахування податкових зобов`язань з ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді по товарах, суми податку по яких включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності товариства. Вказане порушення призвело до заниження податкових зобов`язань на суму 17 000 000,03 грн. Апелянт зазначив, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних постачальником ТзОВ "Волиньтабак" протягом травня-червня 2017 року виписано та зареєстровано в ЄРПН на адресу покупця ТОВ "Акцент Логістик" податкові накладні з реалізацією тютюнових виробів, вказані суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту, однак, станом на дату анулювання реєстрації платника ПДВ (25.07.2018 року) відсутня реєстрація ТОВ "Акцент Логістик" в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних на реалізацію тютюнових виробів за період з 01.05.2017 року по 25.07.2018 року.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову у зв`язку із набранням законної сили постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 року по справі № 540/489/19, якою визнано протиправним рішення про скасування реєстрації платника ПДВ ТОВ "Акцент Логістик", з огляду на те, що контролюючим органом було подано касаційну скаргу на вказане рішення суду апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене апелянт просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України у період з 14.12.2018 року по 17.12.2018 року була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ Акцент Логістик (код 40883731) з питань неподання платником податків в установлений законом строк податкової декларації з ПДВ за липень 2018 року та не нарахування податкових зобов`язань з ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді.

За результатами проведення вказаної перевірки складено акт від 18.12.2018 року № 245/21-22-14-04, у висновках якого вказано про встановлення податковим органом наступних порушень ТОВ Акцент Логістик :

1. п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України - неподання податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2018 року;

2. п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за звітний податковий період липень 2018 року у сумі 17 000 000,03 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.01.2019 року № 0000101422, яким до товариства застосована штрафна санкція з податку на додану вартість у сумі 170 грн. відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України; № 0000111422, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 17000000,03 грн. за основним платежем та за штрафними санкціями в сумі 4250000,01 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019р. у справі № 540/489/19 було скасовано рішення про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ, а тому, враховуючи набрання даною постановою законної сили, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у товариства обов`язку по декларуванню зобов`язань із ПДВ відповідно до п. 184.8 ст. 184 ПКУ.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції частково погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000111422 став висновок податкового органу про порушення ТОВ Акцент Логістик п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.

Так, в ході проведення перевірки податковим органом було встановлено, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних постачальником ТзОВ Волиньтабак (код 21736857) протягом травня-червня 2017 року виписано та зареєстровано в ЄРПН на адресу покупця ТОВ Акцент Логістик (код 40883731) податкові накладні на реалізацію тютюнових виробів у травні 2017 року на загальну суму 33 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5 500 000,00 грн. та у червні 2017 року на загальну суму 69 000 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11 500 000,03 гривень.

Зазначені суми ПДВ були включені товариством з обмеженою відповідальністю Акцент Логістик до податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість (р.10.1) за травень та червень 2017 року.

25.07.2018 року Головним управлінням ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі було прийнято рішення № 338/21-22-08-01-25 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Акцент Логістик .

В ході проведення перевірки було встановлено, що станом на дату анулювання реєстрації платника ПДВ (25.07.2018 року), відсутня реєстрація ТОВ Акцент Логістик (код 40883731) в ЄРПН податкових накладних на реалізацію тютюнових виробів за період з 01.05.2017 року по 25.07.2018 року.

ТОВ Акцент Логістик листом від 18.08.2017 вих. №29/2017 надано до Головного управління ДФС у м. Києві результати інвентаризації, а саме: акт інвентаризації від 17.08.2017 року, згідно якого станом на 17.08.2017 року на балансі Товариства рахуються товарно-матеріальні цінності на загальну суму без ПДВ - 85 000 000,00 грн., що знаходяться на відповідальному зберіганні у ТОВ Екстра Ред Груп (код 40499367), нестач та надлишків не виявлено. Також в даному листі зазначено інформацію про залишки товарно-матеріальних цінностей за даними бухгалтерського (податкового) обліку (згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 28 Товари за травень та червень 2017 року).

За наслідками проведення перевірки податковий орган дійшов висновку, що відповідно до норм п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, зважаючи на анулювання реєстрації платника податку на додану у вартість, позивач зобов`язаний був визначити податкові зобов`язання в сумі 17 000 000,03 грн., тобто на суму ПДВ, яка була включена до складу податкового кредиту у зв`язку з придбанням товарів (робіт/послуг), які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської операції.

Статтею 184 Податкового кодексу України визначено порядок, підстави та наслідки анулювання реєстрації платника податку.

Так, ч. 1 ст. 184 ПК України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Пунктом 184.7 статті 184 ПКУ визначено, що якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Згідно з п. 184.6 ст. 184 ПКУ у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

В ході розгляду даної справи судом першої інстанції було встановлено, що позивачем було оскаржено в судовому порядку рішення Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі № 338/21-22-08-01-25 від 25.07.2018 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Акцент Логістик .

При цьому, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 року у справі № 540/489/19 поданий товариством з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" позов було задоволено та визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 25 липня 2018 року № 338/21-22-08-01-25 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик". Крім того, вказаною постановою було зобов`язано Головне управління ДФС України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відновити в реєстрі платників податку на додану вартість запис про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик".

Відповідно до вимог ст. 325 КАС України дана постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 16.10.2019 року.

В ході розгляду справи № 540/489/19 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Акцент Логістик" не порушував норми податкового законодавства, зокрема підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України, а тому у Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не було правових підстав для прийняття рішення від 25 липня 2018 року № 338/21- 22-08-01- 25 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик".

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зважаючи на набрання законної сили постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 року у справі № 540/489/19, якою скасовано рішення про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ, у позивача відсутній обов`язок по декларуванню зобов`язань із ПДВ відповідно до п. 184.8 ст. 184 ПКУ, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.01.2019 року №0000111422 є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, судом першої інстанції вірно не прийнято до уваги посилання відповідача на подання податковим органом касаційної скарги на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019р. у справі № 540/489/19, оскільки сам факт подання касаційної скарги не зупиняє дію оскарженої постанови, а доказів зупинення її дії ухвалою ВС відповідач суду не надав.

З цих же підстав колегія суддів відхиляє аналогічні доводи апеляційної скарги щодо подачі касаційної скарги на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 року у справі № 540/489/19.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 18.01.2019 року №0000101422 про застосування штрафних санкцій у сумі 170 грн., слід зазначити наступне:

В ході проведеної перевірки податковим органом було виявлено порушення ТОВ "Акцент Логістик" вимог п. 49.2 ст. 49 ПК України, що виразилось у не поданні у встановлений строк декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року, у зв`язку з чим, до позивача були застосовані штрафні "фінансові) санкції.

В поданому позові ТОВ "Акцент Логістик" в обґрунтування доводів щодо протиправності прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення від 18.01.2019 року №0000101422, посилався на те, що неподання податкової декларації було обумовлено обмеженням права товариства на подачу звітності в електронному вигляді з незалежних від нього причин.

В ході апеляційного розгляду даної справи колегією суддів для з`ясування всіх обставин по справі було зобов`язано позивача надати пояснення стосовно того, які саме дії вчинялись товариством для подачі декларації за липень 2018 року; які заходи вживались товариством для належного укладення договору про визнання електронних документів у період з березня по липень 2018 року.

Позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що 07.10.2016 року між ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві та ТОВ «Акцент Логістик» був укладений договір №160620175 про визнання електронних документів (16.06.2017 року о 17:47 було отримано квитанцію №2 про прийняття договору про визнання електронних документів).

06.09.2017 року було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження ТОВ "Акцент Логістик" і на теперішній час товариство перебуває на обліку в Херсонській ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Подання декларацій з ПДВ та сплата ПДВ юридичною особою здійснюється за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року - за новим місцезнаходженням (основне місце обліку).

Позивач зазначив, що 29.01.2018 року товариством були направлені дві заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві та Херсонської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

Після цього 31.01.2018, 13.02.2018, 19.02.2018, 22.02.2018, 28.02.2018, 02.03.2018 року повторно направлялись заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів до Херсонської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

З огляду на зазначене позивач вважає, що ним вживались заходи щодо використання права на подання податкової звітності засобами електронного зв`язку. При цьому, позивач зазначив, що всі необхідні реквізити заяв були заповнені належним чином, однак ДФС вказані заяви не прийнято. На думку позивача, товариство фактично було позбавлено права своєчасного звітування шляхом направлення засобами електронного зв`язку податкової звітності.

Таким чином, товариство вказує на те, що ним вживались дії щодо належного виконання обовязків платника податку стосовно подання податкової звітності.

Колегія суддів вважає вказані доводи товариства необґрунтованими, з огляду на наступне:

Відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року № 557 (далі - Порядок № 557), електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку № 557 встановлено, що юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД (суб`єкта електронного документообігу) з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом.

Пунктами 2, 5-8 Порядку № 557 встановлено, що автор створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді. Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов`язкові для заповнення. У випадку їх відсутності Заява про приєднання до Договору до розгляду не приймається, формується перша квитанція із зазначенням причини неприйняття та надсилається автору.

Підписана Заява про приєднання до Договору шифрується з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та направляється протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв`язку до контролюючого органу за основним місцем обліку автора.

У разі зміни місцезнаходження або місця проживання автора Заяви про приєднання до Договору, внаслідок чого змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому автор перебуває на обліку, та у разі здійснення автором сплати податків і зборів за місцем попередньої реєстрації до кінця поточного бюджетного року Заява про приєднання до Договору направляється до контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням (місцем обліку) автора до кінця поточного бюджетного року. В інших випадках - до контролюючого органу за новим (основним) місцезнаходженням автора.

У разі наявності діючого Договору та у разі зміни місцезнаходження або місця проживання автора, внаслідок чого змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому автор перебуває на обліку, Заява про приєднання до Договору до контролюючого органу за новим місцезнаходженням не направляється.

Після надходження Заяви про приєднання до Договору здійснюється її автоматизована перевірка у порядку, визначеному пунктами 9-11 розділу ІІ цього Порядку.

Заява про приєднання до Договору приймається до розгляду контролюючим органом (визначеним відповідно до пункту 5 цього розділу) у разі, якщо перша квитанція не містить переліку помилок.

Контролюючий орган, яким отримано Заяву про приєднання до Договору, розглядає її протягом одного робочого дня.

Відповідно до п.п. 9-10 Порядку № 557, підставами для відмови у прийнятті Заяви про приєднання до Договору та відповідно у приєднанні до Договору є:

відсутність автора на обліку у контролюючому органі;

невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр);

наявність у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю;

наявність діючого Договору.

За результатами розгляду Заяви про приєднання до Договору автор отримує другу квитанцію про приєднання до Договору або другу квитанцію про відмову в прийнятті Заяви про приєднання до Договору із зазначенням причини її неприйняття.

Позивачем до позовної заяви були додані квитанції № 1 та № 2 про неприйняття документів - заяв про приєднання до договору про визнання електронних документів, згідно яких підставами для неприйняття документів було вказання на те, що:

- договір про визнання електронних документів укладається за основним місцем обліку;

- усі реквізити Заяви про приєднання до Договору про визнання електронних документів обов`язкові для заповнення (Наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 р. за № 959/30827. (Код: 5);

- невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору/Повідомленні про надання інформації щодо ЕЦП, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (п.п. 9,13 розд. III Наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017р. за № 959/30827. (Код: 2).

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

При цьому, п. 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Згідно п. 49.4 ст. 49 ПК України, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Таким чином, чинним законодавством передбачено можливість для платника податків подавати звітність кількома способами, в тому числі і шляхом безпосередньої подачі до податкового органу і шляхом направлення її засобами поштового зв`язку.

В даному випадку позивач надав докази звернення його протягом січня-березня 2018 року до податкового органу із заявами про приєднання до договору про визнання електронних документів, які не були прийняті податковим органом. Надання оцінки підставам неприйняття таких заяв податковим органом виходить за межі предмету розгляду даної справи. Доказів оскарження дій податкового органу товариством не надано.

При цьому, колегія суддів зазначає, що подання таких заяв позивачем у січні-березні 2018 року не звільняє товариство від обов`язку подавати податкову звітність з ПДВ.

В свою чергу, будь-яких доказів вжиття належних заходів для подачі у строки, визначені Податковим кодексом України декларації за липень 2018 року позивачем не надано.

Таким чином, з огляду на неподання товариством з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" декларації з ПДВ за липень 2018 року, колегія суддів погоджується з висновком податкового органу про порушення товариством вимог п. 49.2 ст. 49 ПК України.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Враховуючи все вище зазначене колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 18.01.2019 року №0000101422, а ому в цій частині позовних вимог ТОВ "Акцент Логістик" слід відмовити.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки при розгляді справи судом першої інстанції не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому, на підставі ст.317 КАС України, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні з позовом до суду першої інстанції позивачем було сплачено судовий збір у максимальному розмірі 19 210 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0.0.1316281810.1 від 04.04.2019 року.

Враховуючи сплату позивачем судового збору у максимальному розмірі, та зважаючи на суму задоволених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до ст. 139 КАС України, стягненню на користь ТОВ Акцент Логістик за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі підлягає сума сплаченого судового збору у розмірі 19 210 грн.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 327, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 18.01.2019 року №0000111422, прийняте Головним управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" (код ЄДРПОУ 40883731; 73000, м.Херсон, вул.Старообрядницька, 13, офіс 19-Б) судовий збір в сумі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук