Постанова

від 14.04.2020 по справі 917/2082/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2020 р. Справа № 917/2082/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.

за участю секретаря судового засідання Ярітенко О.В.

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотрейд ЛТД" (вх. №767П) на рішення господарського суду Полтавської області від 29.01.2020 (рішення ухвалене суддею Семчук О.С. 29.01.2020 у приміщенні господарського суду Полтавської області, повний текст рішення складено 03.02.2020) у справі №917/2082/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотрейд ЛТД", м. Красноград,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод медичного обладнання та інструментів", м . Полтава,

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.01.2020 у справі №917/2082/19 (суддя Семчук О.С.) позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Полтавський завод медичного обладнання та інструментів" на користь ТОВ "Біотрейд ЛТД" 21191 грн. 22 коп. пені, 317 грн. 87 коп. судового збору; в інший частині позову відмовлено.

ТОВ "Біотрейд ЛТД" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення господарського суду Полтавської області від 29.01.2020 у справі №917/2082/19 скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а саме: стягнути з ТОВ "Полтавський завод медичного обладнання та інструментів" на користь ТОВ "Біотрейд ЛТД" 111000,00 грн. суми оплати, 5355,37 грн. 3 % річних, 11579,94 грн. інфляційних, судові витрати по справі покласти на відповідача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Біотрейд ЛТД" на рішення господарського суду Полтавської області від 29.01.2020 у справі №917/2082/19; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 5 днів з дня вручення даної ухвали; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 14.04.2020.

У судове засідання представники сторін не з`явились, хоча були повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового видправлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

21.02.2018 між ТОВ "Полтавський завод медичного обладнання та інструментів" (постачальник) та ТОВ "Біотрейд ЛТД" (покупець) укладено договір постачання № 4-2018 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти товар відповідно до технічних характеристик (додаток № 1 до договору постачання №4-2018), та креслень (додаток № 2 до договору постачання №4-2018) стерилізатор паровий (прохідний) СП-ГКД-100 з автоматичним управлінням і оплатити його згідно умов договору. Всі матеріали виконання СП-ГКД-100 нержавіюча сталь (Aisi 304, Aisi 308). В комплектацію до СП-ГКД-100 входить касети (для стерилізації скляних флаконів) з нержавіючої сталі (Aisi 304) в кількості 12 шт. та система загрузки (тримач для касет) з нержавіючої сталі (Aisi 304) в кількості 1 шт. (п. п. 1.1 - 1.3. договору).

Відповідно до п. 2.4 договору товар медичного призначення переходить у власність покупця з моменту підписання його представником накладних або акту приймання.

Поставка товару здійснюється на наступних умовах: поставка товару постачальником до складу покупця - базова умова; поставка товару зі складу постачальника - додаткова умова; поставка товару протягом 45 календарних днів з моменту передплати (п. 2.5 договору).

Відповідно п. 3.1. договору, його загальна сума становить 136000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 22666,67 грн.

Оплата товару здійснюється на наступних умовах: 90000,00 грн. передоплата; 46000,00 грн. після підписання акту приймання (п. 3.2 договору).

Позивач зазначає, що перерахував ТОВ "Полтавський завод медичного обладнання та інструментів" 111000,00 грн. передоплати, на підтвердження чого надав копії платіжних доручень №655 від 23.02.2018 на суму 90000,00 грн., №656 від 23.02.2018 на суму 6000,00 грн., №708 від 11.04.2018 на суму 15000,00 грн.; виписки по рахунку позивача з 22.02.2018 по 23.02.2018 та з 11.04.2018 по 11.04.2018.

Проте, за твердженням позивача, відповідач умови договору не виконав, товар передбачений договором позивачу не поставив.

З огляду на те, що відповідачем порушений порядок виконання господарської операції з виготовлення та передання у власність позивачу товару, передбаченого п. 2.5.1 договору, ТОВ "Біотрейд ЛТД" звернулося з позовом, в якому вимагає повернути суму попередньої оплати у повному обсязі. Крім того, враховуючи умови п. 4.4 договору та положення ст. 232 ГК України, а також положення ст. 693 ЦК України просить стягнути 21433,02 грн. пені, 5355,37 грн. 3% річних, 11579,94 грн. інфляційних.

В свою чергу відповідач проти позову заперечує та зазначає, що стерилізатор паровий (прохідний) СП ГКД-100, хоча і з порушенням строків передбачених п. 2.5.3 договору, був виготовлений та доставлений за місцем знаходження виробничих потужностей позивача у м. Краснограді Харківської області у вересні 2018 року. Оскільки приміщення позивача не було підготовлене для монтажу обладнання, товар було залишено на об`єкті позивача. При цьому, представнику позивача було запропоновано підписати видаткову накладну на підтвердження факту поставки, але останній відмовився від підписання. Відповідач стверджує, що на даний час товар знаходиться у позивача.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми передоплати у розмірі 111000,00 грн. позивачем заявлено передчасно, оскільки договір є діючим, а позивач не звертався до відповідача з вимогою про повернення суми передоплати, тому у останнього не виникло зобов`язання з повернення сплачених позивачем коштів.

Крім того, суд зазначив про безпідставність нарахування відповідачу 3% річних за користування чужими грошовими коштами з тих підстав, що умовами договору не передбачено розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами, а позивачем не вказано, нормами якого закону чи іншого акту цивільного законодавства встановлено розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами у аналогічних правовідносинах. Також суд дійшов висновку, що оскільки відповідач не прострочив виконання грошового зобов`язання з повернення суми передоплати, нарахування інфляційних втрат та 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України є безпідставним. Окрім того, судом встановлено, що розрахунок пені позивачем здійснено без урахування вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, а тому здійснивши перерахунок пені, частково задовольнив вимоги в цій частині.

В обгрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що оскільки законом не визначено форму пред`явлення вимоги покупця, останній може захистити своє порушене право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. Крім того заявник вважає, що суд безпідставно не задовольнив вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи положення ст. 536, 625 ЦК України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що доводи та вимоги апеляційної скарги зводяться до оскарження рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 111000,00 грн. суми оплати, 5355,37 грн. 3 % річних, 11579,94 грн. інфляційних, колегія суддів переглядає справу у вказаних межах.

Згідно положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України)

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Біотрейд ЛТД" на виконання умов договору перерахувало ТОВ "Полтавський завод медичного обладнання та інструментів" 111000,00 грн. передоплати, що підтверджується копіями платіжних доручень №655 від 23.02.2018 на суму 90000,00 грн., №656 від 23.02.2018 на суму 6000,00 грн., №708 від 11.04.2018 на суму 15000,00 грн. та виписками по рахунку позивача з 22.02.2018 по 23.02.2018 та з 11.04.2018 по 11.04.2018.

Отже, враховуючи положення п. 2.5 договору поставка товару мала відбутися протягом 45 календарних днів з моменту передплати.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За приписами ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання відповідачем умов договору щодо поставки товару, а саме: накладних або акту приймання за підписом покупця відповідно до п. 2.4 договору.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Умовою застосування ч. 2 ст. 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Отже позивач, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання щодо поставки товару, скористався своїм правом на звернення з вимогою про повернення суми попередньої оплати шляхом звернення з позовом до відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми попередньої оплати у розмірі 111000,00 грн., у зв`язку з чим рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення суми передоплати підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат (11579,94 грн.) та 3% річних (5355,37 грн.) колегія суддів зазначає таке.

Положеннями ст. 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором поставки, не вважається грошовим зобов`язанням у розумінні ст. 625 ЦК України, то застосування частини другої статті 625 ЦК України щодо нарахування до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних є безпідставним.

Частиною 3 ст. 693 ЦК України передбачено спосіб захисту покупця товару, який здійснив попередню оплату, від неналежного виконання зобов`язань з боку продавця, відповідно до якої на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

За приписами ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, договором розмір таких процентів встановлено не було.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справах №904/312/18 від 20.11.2018, №910/9288/18 від 21.06.2019, №922/1151/18 від 24.09.2019.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За положеннями ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, враховуючи неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та часткове скасування рішення господарського суду Полтавської області від 29.01.2020 у справі №917/2082/19 з прийняттям в цій частині нового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч.1ст.129 ГПК України).

Враховуючи часткове скасування рішення першої інстанції підлягають перерахунку судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотрейд ЛТД" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 29.01.2020 у справі №917/2082/19 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 111000,00 грн. суми оплати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення 111000,00 грн. суми оплати задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод медичного обладнання та інструментів" (вул. Патріарха Мстислава, буд. 72 А, кв. 4, м. Полтава, 36011; код ЄДРПОУ 41301870) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙД ЛТД" (вул. Пушкіна, буд. 177, кв. 7, м. Красноград, Красноградський район, Харківська область, 63304, код ЄДРПОУ 39757523) 111000,00 грн. суми оплати та 1665,06 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Рішення господарського суду Полтавської області від 29.01.2020 у справі №917/2082/19 в частині відмови у стягненні процентів та інфляційних залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод медичного обладнання та інструментів" (вул. Патріарха Мстислава, буд. 72А, кв. 4, м. Полтава, 36011; код ЄДРПОУ 41301870) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙД ЛТД" (вул. Пушкіна, буд. 177, кв. 7, м. Красноград, Красноградський район, Харківська область, 63304, код ЄДРПОУ 39757523) 2497,46 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.04.2020

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова