Ухвала

від 13.04.2020 по справі 915/2055/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================

УХВАЛА

13 квітня 2020 року Справа № 915/2055/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали заяви представника позивача про повернення судового збору у справі

за позовом: Компанії Sandypool Limited (Reg. № НЕ 101936; місцезнаходження юридичної особи: 28 Октовіору, 261, В`ю Пойнт Тауер, 3035, м. Лімасол, Кіпр; адреса для листування: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Морський спеціалізований порт Ніка-Тера (54052, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23; ідентифікаційний код 22439446)

про: стягнення коштів,

без участі представників учасників справи,

В С Т А Н О В И В:

30.09.2019 компанія Sandypool Limited звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 29.09.2019 (вх. № 15251/19) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Морський спеціалізований порт Ніка-Тера 19561169,54 доларів США, 647639,80 швейцарських франків, 575023,57 євро, що включає: заборгованість за кредитами у розмірі 19458949,64 доларів США, 644699,00 швейцарських франків та 572412,50 євро, пеню у розмірі 41993,66 доларів США, 1447,81 швейцарських франків та 1285,48 євро та 3 % річних у розмірі 60226,24 доларів США, 1492,99 швейцарських франків та 1325,59 євро.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.10.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/2055/19 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 24 жовтня 2019 року о 10:00; викладено вимоги до позивача; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

У судовому засіданні 24.10.2019 було оголошено перерву до 01.11.2019 об 11:30.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.11.2019 було затверджено мирову угоду у справі № 915/2055/19, укладену 15.10.2019 між позивачем - компанією компанії Sandypool Limited (Reg. № НЕ 101936) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Морський спеціалізований порт НікаТера з додатковою угодою до неї у відповідній редакції; провадження у справі № 915/2055/19 закрито.

02.04.2020 до суду від представника позивача Компанії Sandypool Limited адвоката Колоса Ю.В. надійшла заява б/н від 30.03.2020 (вх. № 4117/20) про повернення судового збору, в якій заявник на підставі норм ст.ст. 130, 244 Господарського процесуального кодексу України та ст. 7 Закону України Про судовий збір просить суд винести додаткову ухвалу, якою повернути Адвокатському об`єднанню Юридична фірма Василь Кісіль і Партнери (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5/60, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 26296883, рахунок IBAN НОМЕР_1 , банк отримувача Райффайзен Банк Аваль , вул. Пирогова, 7-7б, м. Київ, 01030 Україна, МФО 380805) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого під час подання позову SANDYPOOL LIMITED [САНДІПУЛ ЛІМІТЕД] у справі № 915/2055/19, у розмірі 336175,00 грн.

За приписами ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З урахуванням наведеного, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.04.2020 судове засідання у справі № 915/2055/19 для розгляду заяви представника позивача Компанії Sandypool Limited адвоката Колоса Ю.В. б/н від 30.03.2020 (вх. № 4117/20) про повернення судового збору було призначено на 13 квітня 2020 року о 10:00.

Крім того, зауважено учасникам справи на те, що у зв`язку з запровадженням карантинних заходів на території України, явка представників учасників справи в судове засідання не є обов`язковою.

Про час та місце проведення судового засідання учасники справи були повідомлені шляхом направлення на їх адреси копій ухвали Господарського суду Миколаївської області від 09.04.2020 у справі № 915/2055/19 та отримання представниками сторін 09.04.2020 телефонограм.

10.04.2020 до суду від представника позивача надійшла заява б/н від 10.04.2020 (вх. № 4569/20) про повернення судового збору (додаткові пояснення стосовно заяви про повернення судового збору від 30.03.2020), в якій заявник просить суд взяти до уваги ці додаткові пояснення та задовольнити заяву про повернення судового збору від 30.03.2020.

Станом на момент проведення засідання інших заяв щодо процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.

В судове засідання 13.04.2020 учасники справи своїх представників не направили, хоча, як було наведено вище, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

За приписами ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За такого, суд дійшов висновку про проведення судового засідання за відсутності представників учасників справи.

Відповідно до змісту статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд 13.04.2020 за результатами розгляду заяви б/н від 30.03.2020 (вх. № 4117/20) підписав вступну та резолютивну частину ухвали.

Розглянувши заяву представника позивача Компанії Sandypool Limited адвоката Колоса Ю.В. б/н від 30.03.2020 (вх. № 4117/20), суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 7 Закону України Про судовий збір врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду.

Так, згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За приписами ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічно, ч. 1 ст. 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, судовий збір у зв`язку із укладенням мирової угоди повертається судом в порядку визначеному Законом України Про судовий збір .

Виходячи із системного аналізу норм ГПК України та Закону України Про судовий збір питання про повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у разі укладення мирової угоди вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання позивача про повернення суми судового збору.

При цьому законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Укладена сторонами мирова угода у справі № 915/2055/19 затверджена ухвалою суду 01.11.2019.

Як вбачається зі змісту поданої сторонами (і затвердженої судом) мирової угоди, порядок розподілу судових витрат, зокрема - судового збору, визначено учасниками у п. 7 мирової угоди, а саме:

Відповідач відшкодовує Позивачу витрати у розмірі 672350,00 гривень, понесені ним у зв`язку з оплатою судового збору, шляхом перерахування на поточний банківський рахунок Позивача валютного еквіваленту в євро за офіційним курсом Національного Банку України на дату здійснення такого платежу протягом 3 (трьох) банківських днів від дати затвердження Господарським судом Миколаївської області цієї Мирової угоди .

В мотивувальній частині ухвали суду від 01.11.2019 суд зазначив:

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що у Мировій угоді від 15.10.2019 сторони добровільно погодили між собою питання розподілу судових витрат, відтак, вказане питання не потребує вирішення судом .

При цьому, матеріали справи свідчать, що до позовної заяви б/н від 29.09.2019 (вх. № 15251/19), як документ, який підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, було надано оригінал платіжного доручення № 16591 від 23.09.2019 на суму 672350,00 грн.

В заяві представник позивача посилається на ст. 244 ГПК України та просить суд винести додаткову ухвалу, якою повернути судовий збір.

Дійсно, як вже було наведено вище, за приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що у Мировій угоді від 01.11.2019 сторони добровільно, на власний розсуд, погодили між собою питання розподілу судових витрат у вигляді судового збору (шляхом відшкодування 100 % його за рахунок відповідача), який затверджено судом, та, оскільки будь-яких заяв чи клопотань з наведеного питання на момент затвердження мирової угоди у справі від позивача до суду не надходило, судом фактично було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

З урахуванням наведеного, посилання заявника на ст. 244 ГПК України є безпідставними.

Крім цього, суд не погоджується з твердженням заявника про те, що 50 відсотків судового збору, що підлягають поверненню за рахунок державного бюджету, в даному випадку слід вважати надмірно зарахованими до бюджету коштами.

Так, за змістом ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивачем в позовній заяві було викладено одну позовну вимогу майнового характеру щодо стягнення грошових коштів у загальній сумі, яка за визначенням позивача складала 504 108 926,79 грн (за офіційним курсом НБУ станом на 29.09.19).

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік у 2019 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.

З урахуванням наведеного судовий збір у даній справі повинен складати 672350,00 грн (504 108 926,79 * 1,5% = 7 561 633,90, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму: 1921,00 * 1,5 % = 672 350,00).

Таким чином, на момент звернення до суду з позовною заявою (30.09.2019), сума судового збору (672350,00 грн) була сплачена у встановленому законом розмірі, та не може вважатися надмірно зарахованою до бюджету.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви представника позивача б/н від 30.03.2020 (вх. № 4117/20) щодо винесення додаткової ухвали про повернення Адвокатському об`єднанню Юридична фірма Василь Кісіль і Партнери з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого під час подання позову SANDYPOOL LIMITED [САНДІПУЛ ЛІМІТЕД] у справі № 915/2055/19, у розмірі 336175,00 грн.

Керуючись ст. 7 Закону України Про судовий збір , ст. ст. 46, 123, 130, 233, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви б/н від 30.03.2020 (вх. № 4117/20) представнику позивача Компанії Sandypool Limited адвокату Колосу Ю.В., в якій останній просить суд винести додаткову ухвалу, якою повернути Адвокатському об`єднанню Юридична фірма Василь Кісіль і Партнери з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого під час подання позову SANDYPOOL LIMITED [САНДІПУЛ ЛІМІТЕД] у справі № 915/2055/19, у розмірі 336175,00 грн - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 16.04.2020.

Суддя О.Г. Смородінова