Постанова

від 27.05.2020 по справі 915/2055/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/2055/19 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання Щербатюк О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Колос Ю.В. (адвокат),

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Компанії Sandypool Limited

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13.04.2020 про відмову у задоволенні заяви Компанії Sandypool Limited щодо винесення додаткової ухвали

у справі № 915/2055/19

за позовом Компанії Sandypool Limited

до Товариства з обмеженою відповідальністю Морський спеціалізований порт Ніка-Тера

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2020 року Компанія Sandypool Limited (далі - Компанія) звернулась до Господарського суду Миколаївської області із заявою, в якій просила суд винести додаткову ухвалу, якою повернути Адвокатському об`єднанню (далі - АО) Юридична фірма Василь Кісіль і Партнери з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого під час подання позову Sandypool Limited у розмірі 336 175,00 грн.

Заява обґрунтована тим, що АО від імені клієнта (позивача) сплатило 672 350,00 грн. судового збору за подання позовної заяви від 29.09.2019.

15.10.2019 позивач та відповідач уклали мирову угоду, яка була затверджена ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.11.2019.

Відтак, позивач вважає, що право на повернення 50 відсотків судового збору з бюджету (за ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір ) не залежить від відшкодування судового збору за рахунок іншої сторони процесу (у порядку розподілу судових витрат або за умовами затвердженої мирової угоди), а отже не позбавляє права на таке повернення.

Крім цього, на думку позивача 50 відсотків судового збору, що підлягають поверненню за рахунок державного бюджету, є надмірно зарахованими до бюджету коштами.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.04.2020 року в задоволенні заяви Компанії - відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що у Мировій угоді від 15.10.2019, яка була затверджена судом, сторони добровільно погодили між собою питання розподілу судових витрат, відтак, вказане питання не потребує вирішення судом. Сплачена сума судового збору не може вважатися надмірно зарахованою до бюджету.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою , Компанія звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким повернути АО з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого під час подання позову Sandypool Limited у розмірі 336 175,00 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала необґрунтована, винесена із неправильним застосуванням та порушенням норм ст.ст. 130, 244 ГПК України та ст. 7 Закону України Про судовий збір .

На думку скаржника, судовий збір підлягає поверненню особі, яка його сплатила. Умови мирової угоди не позбавляють платника судового збору права на його повернення.

Скаржник вважає, що Закон України Про судовий збір встановлює, що повернення судового збору відбувається саме особі, яка його сплатила (платнику). Платник судового збору може бути відмінним від позивача у справі. АО сплатило судовий збір за подання Компанією позову, Мирова угода була укладена між Компанією та Товариством з обмеженою відповідальністю Морський спеціалізований порт Ніка-Тера (далі - Товариство, відповідач), АО не було стороною мирової угоди і тому на нього не поширюються і не впливають на його права умови мирової угоди, в якій було узгоджено відшкодування відповідачем позивачу судового збору.

Так, на думку апелянта, судовий збір підлягає поверненню саме тій особі, яка його сплатила, однак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що затвердження мирової угоди, яка містить умови щодо судового збору, є вирішенням судом питання про повернення судового збору іншій особі.

У мировій угоді сторони розподілили судові витрати між собою, а питання про повернення судового збору з державного бюджету вирішено не було.

Також, скаржник посилаючись на п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, вважає передчасними висновки суду першої інстанції, що сплачена сума судового збору не може вважатися надмірно зарахованою до бюджету.

Відзив на апеляційну скаргу до Південно-західного апеляційного господарського суду не надходив.

В судове засідання 27.05.2020 не з`явився представник Товариства, хоча повідомлявся належним чином про день, час і місце розгляду справи, про поважні причини неявки суд не повідомив та правами, наданими ст. ст. 42, 46 ГПК України, не скористався.

Проте, така неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, як зазначалось ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду про призначення справи до розгляду, явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що Товариство належним чином повідомлене про дату, час і місце розгляду справи, враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про розгляд справи у відсутності представника відповідача.

В судому засіданні 27.05.2020 представник позивача надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити останню, а ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів оскарження ухвали вбачається, що 30.09.2019 Компанія звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Товариства 19 561 169,54 доларів США, 647 639,80 швейцарських франків, 575 023,57 євро, що включає: заборгованість за кредитами у розмірі 19 458 949,64 доларів США, 644 699,00 швейцарських франків та 572 412,50 євро, пеню у розмірі 41 993,66 доларів США, 1 447,81 швейцарських франків та 1 285,48 євро та 3 % річних у розмірі 60 226,24 доларів США, 1 492,99 швейцарських франків та 1 325,59 євро.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.11.2019 затверджено Мирову угоду між Компанією та Товариством з додатковою угодою до неї у відповідній редакції, провадження у справі закрито.

Пунктом 7 Мирової угоди сторони передбачили, що відповідач відшкодовує позивачу витрати у розмірі 672 350,00 гривень, понесені ним у зв`язку з оплатою судового збору.

За приписами ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що у Мировій угоді від 01.11.2019 сторони добровільно, на власний розсуд погодили між собою питання розподілу судових витрат у вигляді судового збору, який затверджено судом та, оскільки будь-яких заяв чи клопотань з наведеного питання на момент затвердження Мирової угоди від позивача до суду не надходило, судом фактично було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а отже враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно відмовив АО в поверненні з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого під час подання позову Sandypool Limited у розмірі 336 175,00 грн.

Стосовно доводів апеляційної скарги , що судовий збір підлягає поверненню саме тій особі, яка його сплатила. Так АО сплатило судовий збір за подання Компанією позову, проте АО не є стороною Мирової угоди в якій вирішено питання щодо відшкодування судового збору позивачу.

Дійсно, матеріали оскарження ухвали містять платіжне доручення №16591 від 23.09.2019 на суму 672 350,00 грн., платник А.О. ЮФ Василь Кісіль і партнери призначення платежу - судовий збір за подання Sandypool Limited позовної заяви до ТОВ МСП Ніка-Тера про стягнення боргу. Однак, відповідно до довіреності від 12.09.2019 Компанія уповноважує довірителя, крім іншого, сплачувати судовий збір. Отже АО у даній справі виступає від імені Компанії, як представник останньої. Матеріали оскарження ухвали не містять доказів, що АО звернулось до суду із позовом від власного імені, відтак оплачуючи судовий збір АО діяло в межах від імені та в інтересах Компанії, стосовно якої вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Судова колегія не приймає до уваги посилання скаржника на п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, оскільки в даній справі позивачем не було помилково або надмірно сплачено суму судового збору.

Отже, оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а висновок суду першої інстанції є обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи та нормам процесуального права.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 255, 269-271, 275, 276, 281-284 ГПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13.04.2020 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Компанії Sandypool Limited - без задоволення.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено 28.05.2020.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Разюк Г.П.

Савицький Я.Ф.