Ухвала

від 15.04.2020 по справі 908/1683/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 908/1683/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Фурса О.І."

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2020

у справі № 908/1683/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

до Фермерського господарства "Фурса О.І."

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про стягнення 141 058, 67 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "Фурса О.І." 10.03.2020 звернулось через Центральний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 908/1683/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 02.04.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В, Волковицька Н.О.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 08.02.2020) (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами п. 1 ч. 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" цієї норми.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ч. 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у даній справі є стягнення 141 058, 67 грн., що є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2020 році - 210 200 грн.), а тому у розумінні ГПК України ця справа є малозначною.

У п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені п.п "а", "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, скаржник зазначає, що рішення, за результатами розгляду даної справи має виняткове значення для останнього, оскільки стосується питань повсякденної діяльності, яка здійснюється Фермерським господарством "Фурса О.І." постійно з моменту державної реєстрації. В подальшій діяльності суть господарських операцій та види діяльності скаржника не будуть змінюватися, тобто аналогічні ситуації в майбутньому також можуть виникати та суттєво впливати на майновий стан господарства внаслідок неправильного застосування судами норм матеріального права. На переконання скаржника, виняткове значення даної справи полягає у необхідності домогтися існування єдиної, зрозумілої, однозначної та ефективної практики застосування норм щодо захисту прав позивача як суб`єкта господарювання - власника наземних транспортних засобів при використанні їх третіми особами на договірних засадах.

Заявник стверджує, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки разом з іншими аналогічними справами, які стосуються умов відшкодування шкоди за конкретних обставин, формує правове поле в Україні у сфері визначення умов відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки. Спори щодо відшкодування шкоди власниками наземних транспортних засобів за конкретних обставин набули широкого розмаху, а тому практика з цього приводу потребує чіткого формування Верховним Судом.

Крім того, скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки введення інституту малозначних справ в Господарський процесуальний кодекс поставило під сумнів універсальність принципу верховенства права, підмінивши його для учасників певних категорій справ принципом верховенства апеляційного правосуддя. Як стверджує скаржник, якщо суди попередніх інстанцій у подібних правовідносинах по - різному застосовують одні і ті самі норми права, існуватимуть протилежні судові рішення в аналогічних справах, а тому мають бути механізми перегляду таких рішень з підстав неоднакового застосування норм права судами попередніх інстанцій.

На переконання заявника апеляційним господарським судом грубо порушено вимоги ч. 6 ст. 75, ч. 1 ст. 76, ст. ст. 77, 78 ГПК України в частині оцінки постанови у справі про адміністративне правопорушення, прийнятої з порушенням вимог законодавства та за умови неможливості її оскарження Фермерським господарством "Фурса О.І.", як доказу.

Суд зазначає, що викладені у касаційній скарзі доводи, фактично зводяться до переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 300 ГПК України).

Посилання скаржника на те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, колегією суддів не приймаються з огляду на те, що скаржником не обґрунтовано та не наведено правової норми, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, та інших правових позицій, в розріз з якими прийнято оскаржуване судове рішення.

Водночас, з огляду на зміст касаційної скарги, наведені скаржником у касаційній скарзі доводи, у контексті прийнятої у даній справі постанови, не дають підстав для висновку про те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Доводи скаржника, про те, що дана справа становить значний суспільний інтерес та має для Фермерського господарства "Фурса О.І." виняткове значення також не приймаються Судом, оскільки зводяться до незгоди заявника з судовим рішенням суду апеляційної інстанції та припущень, не підтверджених жодними доказами.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Таким чином, оскільки, з матеріалів касаційної скарги не вбачається, а скаржником не обґрунтовано випадків, зазначених у п.п. а), б), в), г) п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства "Фурса О.І." на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 908/1683/19.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 163, 234, 287, 293 ГПК України, Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства "Фурса О.І." на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 908/1683/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.