Постанова

від 16.04.2020 по справі 805/2513/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №805/2513/17-а

адміністративне провадження №К/9901/22843/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Желєзного І.В.,

суддів: Коваленко Н.В., Шарапи В.М.

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Арестової Л.В. від 27.09.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Арабей Т.Г., суддів: Геращенка І.В., Міронової Г.М. від 16.11.2017

у справі № 805/2513/17-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка (далі також - позивач, ТОВ Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка ) звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька (далі також - відповідач), в якому просило визнати протиправними дії щодо відмови у прийнятті до розгляду заяв-розрахунків та виділення допомоги на загальну суму 183628,08 грн у звязку з тимчасовою непрацездатністю у зв`язку з нещасним випадком на виробництві протиправними; зобов`язати відповідача виділити допомогу у розмірі 183 628,08 грн, перерахувавши на рахунок зазначену суму.

2. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2017 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька щодо неприйняття до розгляду та перевірки заяв-розрахунків на загальну суму 53 547,06 грн, які надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькшахтопроходка"; визнано протиправною бездіяльність Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька щодо невиділення коштів на виплату допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю потерпілих на загальну суму 130 081,02 грн за перевіреними заявами-розрахунками, які надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькшахтопроходка"; зобов`язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька прийняти до розгляду та перевірити заяви-розрахунки на загальну суму 53 547,06 грн, які надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькшахтопроходка"; зобов`язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька виділити кошти на виплату допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю потерпілих на загальну суму 130 081,02 грн за перевіреними заявами-розрахунками, які надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькшахтопроходка". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з бюджетних асигнувань Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькшахтопроходка" судовий збір у сумі 4 354,42 грн.

3. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2017 змінено, а саме у сьомому абзаці резолютивної частини замість слів з бюджетних асигнувань Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька вказано з Державного бюджету України . В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2017 залишено без змін.

4. 11.12.2017 до Вищого адміністративного суду України від відповідача надійшла касаційна скарга, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.12.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. У подальшому справу було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").

7. 15.01.2018 від позивача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

8. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2020 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Шарапи В.М., Коваленко Н.В.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькшахтопроходка" зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 35711134, місцезнаходження: 83023, Донецька область, місто Донецьк, проспект Павших Комунарів, будинок 102.

10. Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькшахтопроходка" звернулось до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька із заявами-розрахунками на відшкодування витрат, пов`язаних з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 (9 982,98 грн + 6 305,04 грн за лютий 2015 року) та ОСОБА_2 (37 259,04 грн за лютий 2015 року) на загальну суму 53 547,06 грн.

11. Листом від 18.02.2015 № 01-03/06-794 відповідач відмовив позивачу у фінансуванні таких витрат, посилаючись на те, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат та надання фінансової допомоги окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей та постановою від 07.11.2015 № 1085-р фінансування бюджетних установ, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування здійснюється лише після повернення території Донецької та Луганської областей під контроль органів державної влади. Таким чином, у відповідача відсутні підстави для розгляду документів та проведення відшкодування таких витрат до зміни позивачем місцезнаходження та перереєстрації на територію, що знаходиться під контролем України.

12. Крім цього, позивач звернувся до відповідача із листом від 25.01.2016 № 14, в якому просив прийняти міри щодо якнайшвидшого відшкодування витрат, пов`язаних з тимчасовою непрацездатністю осіб, згідно з направленими до відділення протягом липня-листопада 2014 року заявами-розрахунками на загальну суму 130 081,02 грн, а саме: за червень 2014 року у сумі 22 216,68 грн, за липень 2014 року у сумі 12 342,60 грн, за серпень 2014 року у сумі 19 748,16 грн, за листопад 2014 року у сумі 20 571,00 грн - витрати, пов`язані з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_3 ; за серпень 2014 року у сумі 28 879,62 грн та за вересень 2014 року у сумі 17 092,02 грн - витрати, пов`язані з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_4 ; за серпень-вересень 2014 року у сумі 5 706,72 грн - витрати, пов`язані з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_5 ; за вересень 2014 року у сумі 3 524,22 грн - витрати, пов`язані з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_6 .

13. На вказаний лист відповідач надав відповідь від 16.02.2016 № 01-03/08-51, у якій надав пояснення, аналогічні викладеним у листі від 18.02.2015 № 01-03/06-794. Крім цього вказав, що відповідно до Постанови правління Національного банку України від 06.08.2014 № 466 "Про зупинення здійснення фінансових операцій" доручено банкам України, а також небанківськім установам і національному оператору поштового зв`язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжрайонних платіжних систем та/або їх учасниками, після переходу району/міста обласного значення Донецької та/або Луганської областей під контроль української влади вжити невідкладних заходів для відновлення фінансових операцій. Проведення розрахунків можливе безпосередньо після повернення території м. Донецька під контроль української влади чи після переміщення та перереєстрації підприємства на контрольовану українською владою територію. У зв`язку з ліквідацією правління Фонду після набуття чинності Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" врегулювати зазначене питання можливо лише на законодавчому рівні. На підставі наведеного у Фонду відсутні підстави для проведення відшкодування витрат з допомоги по тимчасовій непрацездатності позивачу.

14. Докази прийняття та перевірки відповідачем заяв-розрахунків, пов`язаних з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на загальну суму 53 547,06 грн у матеріалах справи відсутні.

15. Так, у вказаних розрахунках не містяться відомості про їх перевірку та лише наявна відмітка про їх отримання відповідачем - підпис на розрахунках ОСОБА_7 , яка згідно з наданими відповідачем поясненнями була співробітником його установи.

16. Заяви-розрахунки, надіслані позивачем відповідачу, на відшкодування витрат, пов`язаних з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з додатковими документами за липень-листопад 2014 року на загальну суму 130 081,02 грн перевірені головним спеціалістом ОСОБА_8, про що на вказаних документах свідчить відмітка про прийняття їх до виконання. У судових засіданнях встановлено, що ОСОБА_8 була співробітником відповідача. У зазначених заявках-розрахунках не вказано про будь-які помилки у них, доказів повернення їх із наданням строку на усунення помилок відповідачем суду не надано.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

17. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що скерував відповідачу для виплати допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю постраждалим заяви-розрахунки з комплектом необхідних документів. Однак відповідач з 2014 року протиправно не відшкодовує позивачу кошти на відшкодування витрат, пов`язаних з тимчасовою непрацездатністю, у розмірі 183 628,08 грн.

18. Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що проведення розрахунків можливе лише за умови повернення території міста, у якому зареєстровано страховика, під контроль української влади чи після переміщення та перереєстрації страхувальника на контрольовану українською владою територію. Враховуючи, що позивач зареєстрований на підконтрольній території, підстави для виплати допомоги відсутні. До цього ж, позивачем не виконується обов`язок по сплаті страхових внесків, а саме з єдиного соціального внеску.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

19. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскільки заяви-розрахунки, надіслані позивачем відповідачу, на відшкодування витрат, пов`язаних з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з додатковими документами за липень-листопад 2014 року на загальну суму 130 081,02 грн перевірені уповноваженою особою відповідача, будь-які помилки у них не виявлені, доказів повернення їх із наданням строку на усунення помилок суду не надано, відтак відповідач протиправно не виділяє кошти на виплату допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю даних осіб на загальну суму 130 081,02 грн. Разом із тим, оскільки докази прийняття та перевірки відповідачем заяв-розрахунків, пов`язаних з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідачем на загальну суму 53 547,06 грн відсутні, відповідача необхідно зобов`язати прийняти до розгляду та перевірити вказані заяви-розрахунки. Пункт 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2015 у справі № 826/18826/14 визнано незаконним та нечинним з моменту прийняття. Вказана постанова залишена без змін за наслідками апеляційного та касаційного оскарження ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.10.2015 відповідно. Суд відхилив надані відповідачем в ході розгляду справи пояснення щодо таких підстав у відмові фінансування витрат на суму 130 081,02 грн як заборгованість позивача з єдиного соціального внеску у сумі 3 647 980,01 грн, а також неналежність поданих позивачем документів, оскільки зазначені причини не були визначені у листі від 16.02.2016 № 01-03/08-51 підставами для такої відмови та у заявах-розрахунках на вказану суму міститься відмітка про їх перевірку, щодо будь-яких їх недоліків відповідачем позивача не повідомлено. Крім цього, позивачем надано суду платіжне доручення від 08.09.2017 на суму 3 647 980,01 грн зі сплати єдиного соціального внеску.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

20. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, суди попередніх інстанцій, зобовязуючи відповідача перерахувати на користь позивача кошти у сумі 130081,02 грн, не врахували, що ТОВ Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка не зареєстроване на контрольованій території України. Дія Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595, та пункту 2 постанови Правління Національного банку України від 06.08.2014 № 466 поширюється на відповідача, а відтак відповідач у правовідносинах з позивачем діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством. Позивачем не було надано ні відповідачу, ні суду оригіналів документів, які є підставою для нарахування виплати у звязку із тимчасовою непрацездатністю.

21. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не порушили норми матеріального та процесуального права. Натомість доводи відповідача спрямовані на здійснення переоцінки доказів у справі, що не входить до повноважень суду касаційної інстанції. Доводи відповідача, щодо того, що позивачем не було надано ні відповідачу, ні суду оригіналів документів, які є підставою для нарахування виплати у звязку із тимчасовою непрацездатністю, не відповідають дійсності, оскільки під час розгляду справи судам надавались для огляду оригінали відповідних документів.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

23. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

25. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі також - Закон № 1105-XIV), а умови фінансування Фондом страхувальників для надання ними матеріального забезпечення визначені Порядком фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 22.12.2010 № 26 (далі також - Порядок №26 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

26. Згідно із частиною першою статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України (далі також - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

27. Джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, страхові внески страхувальників та застрахованих осіб (пункт 1 частини першої статті 11 Закону №1105-XIV).

28. Кошти, що надходять до Фонду від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, повинні забезпечувати, зокрема, виплату застрахованим особам матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених Законом № 1105-XIV (частина перша статті 12 Закону № 1105-XIV).

29. Відповідно до статті 18 Закону № 1105-XIV страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

30. Частиною першою статті 19 Закону № 1105-XIV передбачено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

31. Законодавцем передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, а саме: у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю з метою ухилення від роботи чи інших обов`язків або симуляції хвороби; за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних з таким сп`янінням; за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв`язку з навчанням. Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з`являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності (стаття 23 Закону № 1105-XIV).

32. Порядок фінансування Фондом страхувальників визначено статтею 34 Закону №1105-XIV.

33. Так, відповідно до положень вказаної статті підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

У разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.

Страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

34. Відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1105-XVI до завершення заходів, пов`язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та робочих органів його виконавчої дирекції виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та їх робочі органи.

35. Згідно з пунктом 5 Порядку № 26 для отримання коштів Фонду для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, нарахованого страхувальником, страхувальник звертається до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування (для зареєстрованих після 01.01.2011), із заявою-розрахунком за підписом керівника та головного бухгалтера, засвідченою печаткою підприємства.

36. Заява-розрахунок готується у двох примірниках, один із яких разом із наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення, зберігається у страхувальника, а другий подається до робочого органу Фонду (пункт 6 Порядку № 26).

37. Пунктом 7 Порядку № 26 визначено, що при опрацюванні заяви-розрахунку робочі органи Фонду перевіряють правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

38. Згідно з положеннями статті 34 Закону № 1105-XIV та пункту 8 Порядку № 26 робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

39. Як встановлено судами попередніх інстанцій, заяви-розрахунки, надіслані позивачем відповідачу, на відшкодування витрат, пов`язаних з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з додатковими документами за липень-листопад 2014 року на загальну суму 130 081,02 грн перевірені головним спеціалістом ОСОБА_8, про що на вказаних документах свідчить відмітка про прийняття до виконання. У судових засіданнях встановлено, що ОСОБА_8 була співробітником відповідача. У зазначених заявках-розрахунках не вказано про будь-які помилки у них, доказів повернення їх із наданням строку на усунення помилок відповідачем суду не надано.

40. Суди попередніх інстанцій також встановили, що докази прийняття та перевірки заяв-розрахунків, пов`язаних з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на загальну суму 53 547,06 грн відсутні.

41. Так, у вказаних розрахунках не містяться відомості про їх перевірку та лише наявна відмітка про їх отримання відповідачем - підпис на розрахунках ОСОБА_7 , яка за наданими відповідачем пояснення була співробітником його установи. Також у листі від 18.02.2015 № 01-03/06-794 відповідач зазначив про відсутність підстав для розгляду таких документів та проведення відшкодування відповідних витрат.

42. Судами також встановлено, що листами від 18.02.2015 № 01-03/06-794 та від 16.02.2016 № 01-03/08-51 відповідач відмовив позивачу у відшкодуванні витрат згідно з заявами-рахунками, посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 та Постанови від 07.11.2015 № 1085-р, відповідно до яких видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування здійснюється лише після повернення території Донецької та Луганської областей під контроль органів державної влади, у той же час позивач зареєстрований на непідконтрольній українській владі території.

43. Щодо вказаної підстави, яка передбачена саме пунктом 2 Тимчасового порядку №595, колегія суддів зазначає наступне.

44. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р, згідно з яким до таких належить, зокрема, місто Донецьк.

45. Відповідно до пункту 2 Порядку №595 у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

46. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2015 у справі № 826/18826/14, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 та Вищого адміністративного суду України від 16.10.2015, позов задоволено частково: визнано незаконним та нечинним з моменту прийняття пункт 2 Тимчасового порядку №595.

47. З огляду на викладене, відмова відповідача профінансувати страхувальника з посиланням на вказаний пункт Тимчасового порядку на час виникнення спірних правовідносин, є незаконною.

48. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.01.2019 у справі №805/5089/15-а, від 22.08.2019 у справі № 805/1052/16-а та у справі №812/52/16, від 29.08.2019 у справі № 826/16484/15, від 10.10.2019 у справі №805/1208/16-а, від 04.03.2020 у справі № 805/1651/16-а.

49. Отже, порядок фінансування Фондом страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам врегульований спеціальним законодавством, а саме - Законом №1105-XIV, а також Порядком №26, якими регламентовано, що при опрацюванні заяви-розрахунку робочі органи Фонду перевіряють правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

50. Разом із тим, ні Законом №1105-XIV, ні Порядком №26 робочим органам Фонду не надано повноважень щодо неприйняття або повернення заяв-розрахунків страхувальників з підстав знаходження (реєстрації) страхувальників-роботодавців у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

51. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.10.2019 у справі №826/19110/15, від 06.11.2019 у справах №805/5230/15-а та № 805/5230/15-а, від 27.11.2019 у справі №805/5090/15-а, від 10.12.2019 у справі №812/54/16.

52. Також колегія суддів зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 1105-XIV кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. Отже, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати - є цільовим позабюджетним фондом, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.

53. Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, що пункт 2 постанови Правління Національного банку України від 06.08.2014 № 466 є підставою для відмови у проведенні платежів за наданими заявами-розрахунками, колегія суддів відхиляє, оскільки його дія поширюється на небанківські установи та національні оператори поштового зв`язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками.

54. Натомість Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом; є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням, та не відноситься ні до небанківських установ, ні до національних поштових операторів, відтак Верховний Суд констатує, що положення пункту 2 постанови Правління Національного банку України від 06.08.2014 № 466 не застосовуються до спірних правовідносин.

55. Окрім цього, колегія суддів зауважує, що для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

56. Згідно зі статтею 4 вказаного Закону встановлено, що для осіб, які зареєстровані та переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, реєстрація фізичної особи - підприємця здійснюється державними реєстраторами за адресою тимчасового проживання без вимоги державних реєстраторів реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві наявності реєстрації місця проживання за місцем проведення реєстраційних дій. Проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, здійснюється щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державними реєстраторами реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві. Проведення реєстраційних дій, пов`язаних із зміною складу засновників (учасників) та керівників юридичних осіб, що знаходяться в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, на період проведення антитерористичної операції забороняється.

57. Виходячи з аналізу норм Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції вбачається встановлення певного механізму проведення державними реєстраторами реєстраційних дій стосовно реєстрації суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, проте вказаний Закон не визначає обов`язку, зокрема, юридичних осіб, місцезнаходженням яких є територія, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, проведення певних реєстраційних дій щодо зміни юридичної адреси.

58. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №805/1052/16-а та №805/1052/16-а.

59. За таких обставин, з метою забезпечення права громадян на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, враховуючи виконання позивачем зобов`язань, зокрема, сплату страхових внесків, невстановлення судами попередніх інстанцій наявності підстав, передбачених статтею 23 Закону № 1105-XIV, для відмови у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, в частині відшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на загальну суму 130 081,02 грн та відсутність доказів прийняття та перевірки заяв-розрахунків, пов`язаних з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог.

60. Інші доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки обставин у справі та додаткової перевірки наявних у матеріалах справи доказів.

61. Однак відповідно до положень частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

62. Окрім цього, колегія суддів наголошує, що згідно з частиною першою статті 341 КАС України здійснює перегляд судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

63. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

64. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

65. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

66. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

67. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

68. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині, яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017, та рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

69. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2017 в частині, яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017, та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Желєзний

Судді: Н.В. Коваленко

В.М. Шарапа