Постанова

від 16.04.2020 по справі 804/5950/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №804/5950/17

адміністративне провадження №К/9901/68261/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді -доповідача Білак М.В.,

суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Оберег плюс

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року (колегія суддів у складі судді-доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.)

у справі №804/5950/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оберег плюс

до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

I. ПРОЦЕДУРА

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Оберег плюс (далі - ТОВ Оберег плюс ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - ГУДКС України у Дніпропетровській області), в якому просило:

- визнати протиправними дії ГУДКС України у Дніпропетровській області, викладені в листах від 22 серпня 2017 року №12-08/4279-8748 та №12-08/4280-8749, щодо повернення без виконання наказів про примусове виконання рішення №904/9318/16 від 3 січня 2017 року та №904/893/17 від 25 липня 2017 року;

- зобов`язати ГУДКС України у Дніпропетровській області здійснити дії щодо виконання наказів про примусове виконання рішення.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 травня 2018 року позов задоволено.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

4. У поданій касаційній скарзі ТОВ Оберег плюс із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 35055650 значиться Марганецька міська рада Дніпропетровської області, яка є органом місцевого самоврядування.

6. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2016 року у справі №904/9318/16 стягнуто з Марганецької міської ради Дніпропетровської області на користь ТОВ Оберег плюс заборгованість за договором №18-3 від 29 березня 2013 року про закупівлю робіт за державні кошти в сумі 137587,63 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2063,81 грн.

7. На виконання вказаного рішення Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ від 3 січня 2017 року, дійсний для пред`явлення до 4 січня 2020 року.

8. Рішенням Дніпропетровського апеляційного Господарського суду від 19 липня 2017 року у справі №904/893/17 стягнуто з Марганецької міської Ради Дніпропетровської області на користь ТОВ Оберег плюс основний борг у сумі 509303,85 грн, інфляційні втрати в розмірі 395422,72 грн, 3% річних в розмірі 27418,69 грн, 29363,48 грн витрат по сплаті судового збору, у тому числі за розгляд справи апеляційною інстанцією.

9. На виконання цього рішення Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ від 25 липня 2017 року, дійсний для пред`явлення до 20 липня 2020 року.

10. 27 липня 2017 року ТОВ Оберег плюс зазначені накази подало до Управління ДКС України у місті Марганець Дніпропетровської області до виконання.

11. Листом №03-39/670 від 31 липня 2017 року Щодо повернення виконавчих документів Управління ДКС України у місті Марганець Дніпропетровської області повідомило, що Марганецька міська рада у Дніпропетровській області, яка виступає в особі боржника, в управлінні не обслуговується, рахунки в управлінні відсутні. В Єдиному реєстрі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів Марганецька міська рада у Дніпропетровській області відсутня. З урахуванням зазначеного в Управлінні ДКС України в місті Марганці Дніпропетровської області відсутні правові підстави для виконання наданих документів.

12. Відповідно до листа Марганецького відділення Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області №6721/10/0406-0800 від 9 серпня 2017 року станом на цю ж дату Марганецька міська рада у Дніпропетровській області не перебуває на обліку в Марганецькому відділенні як платник податків. Відповідно відсутня інформація про наявність відкритих рахунків по даному органу місцевого самоврядування.

13. 3 серпня 2017 року позивач звернувся до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - ГТУЮ у Дніпропетровській області) із заявою щодо порядку виконання рішення суду.

14. В листі за №ТОВ-474-02 від 18 серпня 2017 року ГТУЮ у Дніпропетровській області зазначило, що виконавчий документ про стягнення коштів відносно боржника Марганецької міської ради у Дніпропетровській області, позивач має право пред`являти до виконання до ГУДКС України в Дніпропетровській області, яке знаходиться за адресою: місто Дніпро, вул. Челюскіна, 1.

15. Після цього стягувач із вказаними наказами Господарського суду Дніпропетровської області та рішеннями судів звернувся до відповідача, який листами №12-08/4279-8748, №12-08/4280-8749 від 22 серпня 2017 року повідомив, що Марганецька міська рада Дніпропетровської області в Єдиному реєстрі розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів не зареєстрована, у зв`язку з чим, Головне управління повертає вказані накази без виконання.

16. 4 вересня 2017 року позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області з заявою щодо примусового виконання наказу №904/9318/ від 3 січня 2018 року.

17. 7 вересня 2017 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, в якому він зазначив, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, виконується органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

18. Позивач, вважаючи незаконною зазначену бездіяльність відповідача щодо повернення наказів без виконання, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

19. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню.

20. Відповідачем не доведено про вжиття ним встановлених законодавством заходів, які будуть спрямовані на виконання судового рішення, зокрема, направлення на адресу боржника - Марганецької міської ради у Дніпропетровській області вимоги про необхідність вжиття останнім заходів для встановлення асигнувань або здійснення інших дій для виплати ТОВ Оберег плюс заборгованості чи вчинення інших дій, спрямованих на виконання рішень судів та перерахування на користь зазначеного товариства коштів у сумі, визначеної наказами Господарського суду Дніпропетровської області.

21. Враховуючи невиконання відповідачем рішення Господарського суду Дніпропетровської області, суд дійшов висновку, що така бездіяльність ГУДКС України у Дніпропетровській області є протиправною, тому позовні вимоги є обґрунтованими.

22. Суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовивши в задоволенні позову, виходив з того, що у базі даних Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів боржник - Марганецька міська рада Дніпропетровської області в ГУДКС України у Дніпропетровській області не зареєстрований, тобто відсутні його відкриті рахунки, що виключає можливість безспірного списання коштів відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. №845, (далі - Порядок №845; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на виконання наказів господарського суду.

23. Також суд апеляційної інстанції зробив висновок, що виконання судових рішень відносно органу місцевого самоврядування не регулюється положеннями Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень .

24. Отже, враховуючи те, що в ГУДКС України у Дніпропетровській області відсутні відкриті рахунки боржника - Марганецької міської ради Дніпропетровської області, а також, що боржник не зареєстрований в базі Даних Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і є органом місцевого самоврядування, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ці обставини є перешкодою для списання коштів, передбачених за бюджетною програмою, тому відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

25. ТОВ Оберег плюс у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

26. Посилаючись на Порядок №845, позивач зазначає, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства, яке повинно вживати встановлені законодавством заходи, які будуть спрямовані на виконання судового рішення, а боржник, у свою чергу, зобов`язаний повідомити Казначейство про заходи, вжиті ним з метою виконання судового рішення.

27. Також звертає увагу на роз`яснення органу Міністерства юстиції України (пункт 14 цієї постанови), відповідно до яких, виконавчий документ про стягнення коштів відносно боржника Марганецької міської ради у Дніпропетровській області, позивач має право пред`являти до виконання до ГУДКС України в Дніпропетровській області.

28. При цьому позивач погоджується з висновками суду першої інстанції, що узагальнено викладені в пунктах 19, 20 цієї постанови.

29. Крім того, звертаючись до практики Європейського суду з прав людини, позивач зазначає про неприпустимість невиконання остаточного судового рішення.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

31. Спір між сторонами виник внаслідок повернення без виконання органом ДКС України наказів про примусове виконання рішень Господарського суду Дніпропетровської області.

32. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33. Положеннями статті 129 1 Конституції України та, зокрема, статті 370 КАС України закріплено принцип обов`язковості судових рішень, відповідно до якого судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України

34. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України Про виконавче провадження .

35. Відповідно до статті 1 зазначеного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

36. Частинами другою та четвертою статті 6 Закону України Про виконавче провадження визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

37. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

38. Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Держказначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів України і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

39. Згідно з частиною першою статті 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

40. З наведених норм слідує висновок, що Держказначейство не є ані органом примусового виконання судових рішень, ані учасником, зокрема, стороною виконавчого провадження, і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження , а є встановленою Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та Порядком №845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

41. Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України Про виконавче провадження , та особливості їх виконання.

42. Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду визначаються статтею 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , відповідно до якої, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: 1) державний орган; 2) державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); 3) юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

43. Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, боржник - Марганецька міська рада Дніпропетровської області є органом місцевого самоврядування.

44. Однак, як свідчить зміст статті 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень органи місцевого самоврядування не відносяться до суб`єктів (боржників), за якими держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна.

45. Отже, у спірних правовідносинах, держава не виступає гарантом виконання зобов`язань за механізмами, передбаченими Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , а тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що виконання судових рішень відносно органу місцевого самоврядування не регулюється положеннями Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень є правильним.

46. Незважаючи на це, у спірних правовідносинах, що склались між сторонами, ГУДКС України в Дніпропетровській області, як територіальний орган ДКС України є встановленою Законом України Про виконавче провадження та Порядком №845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

47. Таких самих висновків дійшов Верховний Суд у справі №200/4120/19-а (постанова від 25 листопада 2019 року) за схожих фактичних обставин і підстави для відступлення від нього відсутні.

48. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком №845.

49. Так, відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

50. Пунктом 26 Порядку №845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

51. У разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення (пункт 31 Порядку №845).

52. Отже, відповідач повинен вживати всіх заходів з виконання рішення суду, встановлених Порядком №845.

53. Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, відсутні докази вжиття відповідачем встановлених законодавством заходів, які будуть спрямовані на виконання судового рішення, зокрема, направлення на адресу боржника - Марганецької міської ради у Дніпропетровській області вимоги про необхідність вжиття останнім заходів для встановлення асигнувань або здійснення інших дій для виплати ТОВ Оберег плюс заборгованості чи вчинення інших дій, спрямованих на виконання рішень судів.

54. Крім того, варто зауважити, що саме повернення наказів господарського суду без виконання спонукало позивача на звернення до суду з цим позовом.

55. Підстави, за яких орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві, визначені, зокрема, підпунктом 1 пункту 9 Порядку №845. Такими підставами є:

- виконавчий документ:

- не підлягає виконанню органом Казначейства;

- подано особою, що не має відповідних повноважень;

- пред`явлено до виконання з пропущенням установленого строку;

- видано або оформлено з порушенням установлених вимог;

- рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

- суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов`язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

- відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем;

- стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;

- наявні інші передбачені законом випадки.

56. Повертаючи без виконання накази господарського суду стягувачеві, ГУДКС України в Дніпропетровській області послалось на наявність інших передбачених законом випадків, а саме те, що Марганецька міська рада Дніпропетровської області в Єдиному реєстрі розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів не зареєстрована (пункт 15 цієї постанови).

57. З цього приводу Верховний Суд вважає за необхідне вказати, що наявність інших передбачених законом підстав для повернення органом ДКС України виконавчого документа стягувачу має бути чітко встановлена правовою нормою. Такі підстави підлягають обмеженому (вузькому), а не розширеному тлумаченню, оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

58. За таких обставин, а також за відсутності в законодавстві України (на час виникнення спірних правовідносин) підстави для повернення виконавчого документа, з якої накази Господарського суду Дніпропетровської області були повернуті стягувачу без виконання, дії ГУДКС України у Дніпропетровській області щодо повернення без виконання наказів про примусове виконання рішень судів є протиправними, про що обґрунтовано вказано судом першої інстанції.

59. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, проте не всі мотиви, що стали основою рішення суду першої інстанції, є правильними, тому його мотивувальну частину необхідно змінити, виклавши її у редакції цієї постанови.

60. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, тому його рішення підлягає скасуванню.

61. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

62. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 352, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Оберег плюс задовольнити частково .

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року скасувати, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 травня 2018 року у справі №804/5950/17 змінити в частині мотивів, виклавши їх у редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

О.В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду