Ухвала

від 28.05.2021 по справі 804/5950/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 травня 2021 року Справа №804/5950/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Турлакової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оберег плюс до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2018р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Оберег плюс до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, викладені в листах від 22.08.2017р. №12-08/4279-8748 та №12-08/4280-8749, щодо повернення без виконання наказів про примусове виконання рішень №904/9318/16 від 03.01.2017р. та №904/893/17 від 25.07.2017р. Зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області здійснити дії щодо виконання наказів про примусове виконання рішень №904/9318/16 від 03.01.2017р. та №904/893/17 від 25.07.2017р.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018р. апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 року у справі № 804/5950/17 скасовано.

Постановою Верховного суду від 16.04.2020 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Оберег плюс задоволено частково. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року скасовано, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 травня 2018 року у справі №804/5950/17 змінено в частині мотивів, виклавши їх у редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 травня 2018 року залишено без змін.

До суду надійшла заява Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якій заявник просить роз`яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2018р., а саме: які дії, окрім здійснених, необхідно вчинити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області для виконання рішення суду в повному обсязі, з урахуванням норм чинного законодавства. В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначає, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 року накази Господарського суду Дніпропетровської області по справах №904/9318/16 від 03.01.2017 та №904/893/17 від 25.07.2017 прийняті Головним управлінням на виконання. З метою виконання вищезазначеного рішення суду, Головним управлінням направлено до Марганецької міської ради Дніпропетровської області направлено запит від 18.05.2020 р. №12-06-06/5693 з проханням визначити коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунок Марганецької міської ради Дніпропетровської області, з якого можливо провести списання коштів та надати відомості щодо стану виконання наказів Господарського суду Дніпропетровської області по справах №904/9318/16 від 03.01.2017 та №904/893/17 від 25.07.2017 в строк, який не може перевищувати 5 робочих днів з дати надходження вказаного запиту. Станом на 28.07.2020 року відповідь Головним управлінням не було отримано, у зв`язку з чим було повторно направлено запит з тими самими вимогами. Станом на 30.04.2021 року відповіді від Марганецької міської ради Дніпропетровської області Головним управлінням не отримано. У зв`язку з тим, що Марганецька міська рада Дніпропетровської області не має відкритих рахунків в органах Казначейства у Головного управління відсутня можливість здійснити заходи впливу на боржника згідно судового наказу по справах №904/9318/16 від 03.01.2017 та №904/893/17 від 25.07.2017 відповідно до Бюджетного кодексу України та Порядку. На підставі викладеного заявник просить суд роз`яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2018р.

Вирішуючи питання про роз`яснення судового рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.

Оскільки рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2018р. прийнято за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні, суд ухвалив розглядати заяву про роз`яснення судового рішення також у порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання 21.05.2021 р. сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Розгляд вказаної заяви було перенесено на 28.05.2021р. об 11:00.

В судове засідання 28.05.2021 р. сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Частиною 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин, враховуючи норми ч. 9 ст. 205 та ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву розглянуто без участі сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, прийшов до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити виходячи з наступного.

Вирішуючи заяву, суд виходить з того, що за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Метою роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

При цьому, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість роз`яснення рішення, в разі якщо судове рішення є незрозумілим, або відстрочення чи розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Таким чином, роз`яснення порядку виконання судового рішення положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачена.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 року в адміністративній справі №804/5950/17 містить обґрунтування прийнятого рішення, резолютивна частина викладена чітко та не допускає неоднозначного трактування, викладена з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України щодо змісту рішення. Вказане рішення Постановою Верховного суду від 16.04.2020 року було змінено в частині мотивів та викладено у редакції цієї постанови.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Суд, звертає увагу, заявника, що Постановою Верховного суду від 16.04.2020 року, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 року, було змінено в частині мотивів та викладено у редакції вищезазначеної постанови. Тобто, зміст мотивувальної частини судового рішення яке, заявник просить роз`яснити викладено в редакції Постанови Верховного суду від 16.04.2020 р.

Крім того, заявник просить суд роз`яснити не власне сам текст рішення, а можливість вчинення відповідачем певних дій, враховуючи прийняте судом рішення.

Суд наголошує, що згідно приписів статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому, суд звертає увагу, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» .

Зважаючи, що заявником не наведено в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, а зазначено про необхідність роз`яснення порядку виконання рішення суду, що згідно чинного законодавства не може вважатись підставою для звернення до суду із заявою про роз`яснення виконання рішення, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення.

Таким чином, на думку суду, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз`яснення судового рішення, у задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про роз`яснення судового рішення необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оберег плюс до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя Н.В. Турлакова