Ухвала

від 14.04.2020 по справі 201/13027/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

14 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 201/13027/19

провадження № 61-5977ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Феодосіївський , ОСОБА_2 , приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна, приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Перфілова Олена Анатоліївна,

третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ,

розглянув касаційні скарги ОСОБА_4 , представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2019 року у складі судді Батманової В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2020 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Петешенкової М. Ю., Деркач Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Феодосіївський (далі - ОСББ Феодосіївський ), ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Батової Л. Г., приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Перфілової О. А., третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію, визнання недійсним договору та вчинення дій.

25 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначала, що ОСОБА_2 розпочав незаконне будівництво на даху приміщення АДРЕСА_1 , яке належить їй, а тому є підстави вважати, що спірне майно може бути відчужене на користь третіх осіб, оскільки приміщення АДРЕСА_3 є іпотечним майном, що у подальшому може унеможливити, або утруднити виконання судового рішення.

Враховуючи зазначене, просила суд до набрання рішення суду законної сили заборонити ОСОБА_2 проводити будівельні та оздоблювальні роботи на даху першого поверху, приміщення АДРЕСА_1 чи будь-яким іншим чином змінювати стан вказаного даху. Заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - нежитлового приміщення АДРЕСА_3, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 109,5 кв. м, у цілому та його окремих частин, звернення стягнення на вказане майно і дії щодо організації та здійсненню його вилучення та примусової реалізації і відчуження.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2020 року, заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

Заборонено ОСОБА_2 проводити будівельні та оздоблювальні роботи на даху першого поверху приміщення АДРЕСА_1 в будинку на АДРЕСА_3 чи будь-яким іншим чином змінювати стан вказаного даху.

Заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових правна нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових правна нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - нежитлового приміщення АДРЕСА_3, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 109,5 кв. м, у цілому та його окремих частин, звернення стягнення на вказане майно і дії щодо організації та здійсненню його вилучення та примусової реалізації і відчуження.

26 березня 2020 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2020 року, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

26 березня 2020 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2020 року, якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (далі - Закон № 460-ІХ).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи те, що касаційні скарги подані 26 березня 2020 року, тому вони підлягають розгляду відповідно до положень ЦПК України в редакції Закону № 460-ІХ.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3 , 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду апеляційному порядку;

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2 , 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із матеріалів касаційних скарг, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарги є очевидно необґрунтованими і наведені в них доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.

Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.

Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України видами забезпечення позову є: заборона вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій виходили із того, що існує ризик відчуження спірного майна на користь третіх осіб.

За таких обставин, суд першої інстанції, із яким погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши, що між сторонами виник спір щодо скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та оспорювання договору іпотеки нерухомого майна, врахувавши співмірність обраного позивачем виду забезпечення позову із заявленими вимогами, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для застосування обраного виду забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може призвести до утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Верховний Суд відхиляє доводи касаційних скарг про те, що позивач не довів реальність існування спору між сторонами, відповідач не здійснює жодних дій, які б могли свідчити про порушення прав позивача, матеріали справи не містять доказів перешкоджання відповідачем у доступі позивачу до даху житлового будинку, а також доказів проведення заявником будівельних робіт, з огляду на те, що наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позову, суд встановлює під час ухвалення рішення по суті спору, а тому доводи касаційної скарги щодо підстав для відмови у вжитті заходів забезпечення позову з огляду на недоведеність чи необґрунтованість заявлених позовних вимог є безпідставними.

Доводи касаційних скарг про те, що оскаржувані судові рішення стосуються прав ОСОБА_4 , який не залучений до участі у справі, не є спростовують висновків судів, оскільки визначення відповідачів є правом позивача, тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Посилання у касаційних скаргах на те, що вжиття заходів забезпечення позову, без залучення до участі у справі ОСОБА_4 , порушує принципи змагальності сторін та справедливості, є безпідставними, оскільки в силу вимог статті 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову (за винятком випадків, передбачених частиною четвертою вказаної норми) відбувається судом без повідомлення учасників справи. Чинним ЦПК України не передбачено право учасників справи подавати заперечення на заяву про забезпечення позову. Судами не встановлено, а заявниками у касаційних скаргах не обґрунтовано існування виняткових випадків за умови яких суд може призначити розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засідання із викликом сторін.

Стосовно наведених у касаційних скаргах доводів щодо незастосування судом зустрічного забезпечення, необхідно зазначити, що відповідно до частини третьої статті 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Із урахуванням відсутності доказів завдання відповідачу збитків унаслідок забезпечення позову шляхом забороною вчинення певних дій, доводи скарги щодо порушення норм процесуального права в частині зустрічного забезпечення на правильність висновків судів щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову не впливають.

З огляду на викладене підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з наведених у касаційних скаргах доводах не вбачається.

Отже, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими із додержанням норм процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2020 року у справі за заявою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Феодосіївський , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Батової Людмили Григорівни, приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Перфілової Олени Анатоліївни, третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію, визнання недійсним договору та вчинення дійвідмовити.

Копію ухвали та додані до скарг матеріали направити особам, які подали касаційні скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик