Рішення

від 16.03.2020 по справі 160/12137/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року Справа № 160/12137/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кривбаспромобладнання до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

3 грудня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Кривбаспромобладнання до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області:

- № 0021921419 від 26.07.2019 (форми "Р"), за яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 281628,75 грн., в тому числі: визначено податкове зобов`язання у розмірі 225303,00 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 56325,75 грн;

- №0021911419 від 26.07.2019 (форми "Р"), за яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 312 921,25 грн., в тому числі: визначено податкове зобов`язання у розмірі 250337,00 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 62584,25 грн..

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що за наслідком проведеної Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Бандлес Трейд (код ЄДРПОУ 41161957) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 складено акт від 24.06.2019 №34703/04-36-14-19/33873782. На підставі означеного акта перевірки відповідачем прийняті оскаржені податкові повідомлення - рішення від 26.07.2019: №0021911419, №0021921419. Прийняття оскаржених податкових повідомлень - рішень від 26.07.2019 №0021911419 та №0021921419 обумовлено висновками відповідача про нереальність господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю Кривбаспромобладнання (далі - ТОВ Кривбаспромобладнання ) із контрагентом ТОВ Бандлес Трейд .

Такі висновки контролюючого органу позивач вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що всі господарські операції, які вчинялися між позивачем та зазначеним контрагентом у періоді, що перевірявся, є реальними, підтверджуються первинними документами, а на момент правовідносин з позивачем ТОВ Бандлес Трейд мав необхідний обсяг правосуб`єктності та був зареєстрований як платник податку на додану вартість. Позивач наголосив на тому, що не повинен нести відповідальність за поведінку свого контрагента, оскільки в податковому праві визнається принцип індивідуальної відповідальності платника податків за невиконання своїх податкових зобов`язань, отже, ніхто не повинен відповідати за протиправну поведінку та невиконання своїх зобов`язань перед бюджетом третіми особами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/12137/19 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23 грудня 2019 року. Останнє судове засідання було призначено на 16 березня 2020 року.

21 грудня 2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позову та вказав, що згідно наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних базах контролюючого органу контрагент позивача - ТОВ Бандлес Трейд з моменту реєстрації подав податкову декларацію з податку на додану вартість лише за грудень 2017 року, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податків не подавався; відсутні власні та орендовані основні засоби, не встановлено придбання товарів/робіт/послуг, які надані в адресу позивача; наявність вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2018 по справі №755/4749/18 (провадження №1-кп/755/806/18).

23.12.2019 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи податкової звітності з податку на додану вартість, яка подана ТОВ Кривбаспромобладнання , ТОВ Бандлес Трейд та інші документи.

10 лютого 2020 року від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення, в яких позивач наголосив, що висновки акта перевірки ґрунтуються лише на податковій інформації, яка міститься в інформаційних базах контролюючого органу, документальна позапланова невиїзна перевірка проведена з порушенням встановленого Податковим кодексом України порядку, вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2018 по справі №755/4749/18 (провадження №1-кп/755/806/18) ухвалений на підставі угоди про визнання винуватості та не містить в собі жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій ТОВ Кривбаспромобладнання із ТОВ Бандлес Трейд , оскільки взаємовідносини між позивачем та ТОВ Бандлес Трейд не були предметом дослідження по даному кримінальному провадженню.

3 березня 2020 року від представника позивача до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів.

В судове засідання 16 березня 2020 року представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надійшло клопотання представника позивача про здійснення розгляду справи без його участі.

Відповідач у судове засідання 16 березня 2020 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності та належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а також те, що від нього не надійшло будь-яких заяв та клопотань до суду, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у письмовому провадженні.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Кривбаспромобладнання з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Бандлес Трейд (код ЄДРПОУ 41161957) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, результати якої оформлені актом від 24.06.2019 №34703/04-36-14-19/33873782.

Згідно з висновками означеного акта, документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ Кривбаспромобладнання :

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, занижено податок на прибуток за 2017 рік у сумі 225 303 грн.

- п.44.1, ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість за листопад 2017 року у сумі 250 337 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.07.2019:

- № 0021921419 від 26.07.2019 (форми "Р"), за яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 281628,75 грн., в тому числі: визначено податкове зобов`язання у розмірі 225303,00 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 56325,75 грн;

- №0021911419 від 26.07.2019 (форми "Р"), за яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 312 921,25 грн., в тому числі: визначено податкове зобов`язання у розмірі 250337,00 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 62584,25 грн..

Як видно з акта перевірки, в обґрунтування своєї позиції щодо відсутності права на формування позивачем податкового кредиту податковий орган вказує на те, що операції з ТОВ Бандлес Трейд не мали реального характеру, у зв`язку з тим, що проведеною перевіркою неможливо підтвердити факт отримання ТОВ Кривбаспромобладнання товарів/робіт/послуг від ТОВ Бандлес Трейд на суму ПДВ.

В акті перевірки вказано, що відповідно до податкової інформації, що міститься в інформаційних базах контролюючого органу контрагентом позивача - ТОВ Бандлес Трейд з моменту реєстрації подано податкову декларацію з податку на додану вартість лише за грудень 2017 року, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податків не подавався; відсутні власні та орендовані основні засоби; не встановлено придбання товарів/робіт/послуг, які надані в адресу позивача; наявність вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2018 по справі №755/4749/18 (провадження №1-кп/755/806/18.

Дослідивши надані сторонами докази та фактичні обставини даної справи, суд не погоджується із позицією податкового органу, яка відображена в акті перевірки від 24.06.2019 №34703/04-36-14-19/33873782 щодо нереальності господарських операцій між ТОВ Кривбаспромобладнання та ТОВ Бандлес Трейд , виходячи з такого.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між ТОВ Кривбаспромобладнання та ТОВ Бандлес Трейд і реальність зміни майнового стану першого.

Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.2.1 ст.2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Пунктом 2.2. Положення передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно з п.2.4 Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведеного видно, що факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника.

У періоді, що перевірявся, ТОВ Кривбаспромобладнання мало взаємовідносини із ТОВ Бандлес Трейд на підставі договору купівлі - продажу від 03.11.2017 №03/11_2017, відповідно до якого ТОВ Бандлес Трейд (Постачальник) зобов`язується передати у власність ТОВ Кривбаспромобладнання (Покупець) товар, а Покупець зобов`язується прийняти зазначений товар та оплатити його на умовах, передбачених даним Договором, а саме: Підігрівач ПЖД-600, ПЖД-600-101-5-8-А. Вартість придбаного у ТОВ Бандлес Трейд товару склала 28448 грн., у тому числі ПДВ - 4748 грн.

Вказана сума ПДВ позивачем включена до складу податкового кредиту у листопаді 2017 року.

На підтвердження поставки товару за вказаним договором позивачем надані: договір купівлі - продажу від 03.11.2017 №03/11_2017, специфікація від 03.11.2017 №1, видаткова накладна від 03.11.2017 №245, податкова накладна від 20.11.2017 №30, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

У подальшому товар, який був придбаний у ТОВ Бандлес Трейд - Підігрівач ПЖД-600, ПЖД-600-101-5-8-А був реалізований Публічному акціонерному товариству "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" на підставі Договору від 25.08.2016 №2016/П/ОО/1078.

Вартість реалізованого позивачем Підігрівача ПЖД-600, ПЖД-600-101-5-8-А склала 30000 грн., в тому числі ПДВ - 5000 грн.

На підтвердження даного факту позивач надав до матеріалів справи договір від 25.08.2016 №2016/П/ОО/1078, видаткову накладну від 03.11.2017 №03/11/1-12, податкову накладну від 03.11.2017 №3, платіжне доручення від 28.12.2017 №43937, оборотно-сальдову відомість, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

У періоді, що перевірявся, ТОВ Кривбаспромобладнання мало взаємовідносини з ТОВ Бандлес Трейд також на підставі договору субпідряду №01/10_17, відповідно до якого ТОВ Кривбаспромобладнання доручає, а ТОВ Бандлес Трейд зобов`язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного Договору роботу. ТОВ Кривбаспромобладнання зобов`язується прийняти роботу та оплатити її. Роботи зазначаються згідно специфікацій до даного Договору. Вартість придбаних робіт/послуг у ТОВ Бандлес Трейд склала 1473536 грн., у тому числі ПДВ - 245589,33 грн.

Вказана сума ПДВ позивачем включена до складу податкового кредиту у листопаді 2017 року.

На підтвердження отриманих робіт/послуг за вказаним договором позивачем надані: договір від 01.10.2017 №01/10_17, специфікації від 01.11.2017 №1, №2, від 17.11.2017 №3, №4, №5, №6, від 21.11.2017 №7, від 23.11.2017 №8, акти виконаних робіт від 01.11.2017 №01/11_1, №01/11_2, від 17.11.2017 №17/11_1, №17/11_2, №17/11_3, №17/11_4, від 21.11.2017 №21/11_1, від 23.11.2017 №23/11_1, податкові накладні від 01.11.2017 №19, №20, від 17.11.2017 №54, 55, 57, 81, від 21.11.2017 № 82, від 23.11.2017 № 62, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

У подальшому роботи/послуги, які були придбані у ТОВ Бандлес Трейд були реалізовані наступним чином: роботи, які придбані та підтверджені актами виконаних робіт від 01.11.2017 №01/11_1, №01/11_2 від 17.11.2017 №17/11_2, №17/11_3, від 21.11.2017 №21/11_1, від 23.11.2017 №23/11_1 були реалізовані Товариству з обмеженою відповідальністю Промислові ремонти на підставі договору від 20.07.2017 №70.

На підтвердження даного факту позивач надав до матеріалів справи договір від 20.07.2017 №70, акти виконаних робіт від 20.11.2017 №521, від 20.11.2017 №519, від 20.11.2017 №522, від 20.11.2017 №517, від 22.11.2017 №537, від 24.11.2017 №541, податкові накладні від 20.11.2017 №8, від 20.11.2017 №10, від 20.11.2017 №11, від 20.11.2017 №12, від 22.11.2017 №13, від 24.11.2017 №14, платіжні доручення від 22.12.2017 №2956, від 05.01.2018 №26, від 05.01.2018 №27, від 11.01.2018 №131, від 19.01.2018 №209, від 19.01.2018 №210, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Роботи, які придбані та підтверджені актами виконаних робіт від 17.11.2017 №17/11_4, №17/11_1 були реалізовані Приватному акціонерному товариству Північний гірничо-збагачувальний комбінат на підставі Договору підряду від 06.04.2017 №451 та Договору підряду від 22.09.2017 №1257.

На підтвердження даного факту позивач надав до матеріалів справи договір підряду від 06.04.2017 №451, Акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2017 року №01/11 від 17.11.2017, податкову накладну від 21.11.2017 №5; платіжне доручення від, від 15.01.2018 №4500004800; договір підряду від 22.09.2017 №1257 зі специфікаціями, акти приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2017 року №01/11, №02/11, №03/11, податкові накладні від 20.11.2047 №6, від 13.11.2017 №7, від 13.11.2017 №6, платіжні доручення від 15.01.2018 №4500004797, від 15.01.2018 №4500004798, від 15.01.2018 №4500004801, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплата за поставлені ТОВ Бандлес Трейд товар/роботи/послуги в розмірі 496717 грн. позивачем здійснена згідно з платіжними дорученнями від 12.12.2017 №12, 138, 137, від 25.12.2017 №13, від 26.12.2017 №141, від 22.01.2018 №10, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Наявна заборгованість в розмірі 1005307 грн.

Суд зазначає, що посилання податкового органу на інформацію баз даних податкового органу щодо відсутності у контрагента позивача можливості поставляти товар, виконувати роботи (надавати послуги) не заслуговують на увагу, оскільки внесення відомостей до баз даних податкового органу є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2018 року у справі №818/418/17 (касаційне провадження №К/9901/5097/17, номер судового рішення в ЄДРСР № 72791313).

У свою чергу, податкова інформація щодо контрагента по ланцюгу постачання не спростовує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі №813/1497/17 (адміністративне провадження №К/9901/3819/17, номер судового рішення в ЄДРСР № 72343803).

Верховний Суд визнає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 02 квітня 2019 року у справі №826/6245/18 (адміністративне провадження №К/9901/3279/19, номер судового рішення в ЄДРСР № 80894091).

Доводи податкового органу про відсутність у ТОВ Бандлес Трейд необхідних умов для ведення господарської діяльності, трудових, матеріальних ресурсів, як підстави неможливості реального здійснення господарських операцій є необґрунтованими, враховуючи не доведення відповідачем відсутності можливості у контрагента укладати з іншими суб`єктами господарювання власні договори оренди, найма та інші, з метою виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ Кривбаспромобладнання .

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 826/10290/15 (№ К/9901/25640/18).

Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 520/10016/18 (адміністративне провадження №К/9901/18588/19) вказав, що без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагентів суб`єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень. Відповідачем не зазначались конкретні докази на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 77 КАС України.

При цьому відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеного ним у постанові від 29 березня 2019 року по справі №808/3412/16, судом обґрунтовано відхилено посилання контролюючого органу на податкову інформацію; що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, оскільки така носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Як зазначено в пункті 38 Рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України , коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .

Отже, на думку Європейського суду з прав людини, відмова у підтвердженні права на бюджетне відшкодування ПДВ може ґрунтуватися на встановленні зловживань з боку саме того платника податку, який формував суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на бюджетне відшкодування, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

За таких обставин, суд відхиляє посилання відповідача на відсутність у ТОВ Бандлес Трейд основних засобів, трудових ресурсів, виробничого обладнання, що встановлена на підставі аналізу інформації з баз даних податкового органу, в тому числі і даних з ЄРПН.

Суд критично ставиться до посилання відповідача на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2018 по справі №755/4749/18 (провадження №1-кп/755/806/18), по контрагенту позивача, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 05.03.2019 у справі №814/569/16, факт наявності вироку, ухваленого у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого існує нагальна потреба перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення та здійснювати комплексне дослідження всіх складових господарських операцій, враховуючи обставини, встановлені вироком, який набрав чинності, період часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретну особу та наслідки її дій для реалізації конкретних господарських операцій.

Факт наявності вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2018 по справі №755/4749/18 (провадження №1-кп/755/806/18), не є беззаперечним доказом нереальнсті господарських операції позивача із ТОВ Бандлес Трейд з таких підстав.

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2018 по справі №755/4749/18 (провадження №1-кп/755/806/18) було затверджено угоду про визнання винуватості, яка була укладена між прокурором Мельником Д.І. та Йоною Оленою Геннадіївною, у кримінальному провадженні №32018100040000017.

Однак, в означеному вироку суду відсутній аналіз господарських операцій позивача з ТОВ Бандлес Трейд .

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 20.12.2018 у справі №826/20081/16 сам факт наявності вироку, особливо того, що ухвалений на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з кожним контрагентом окремо, з врахуванням усіх обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 05.03.2019 у справі №814/569/16, що факт наявності вироку, ухваленого у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій. Більше того, відповідно до правового висновку Верховного Суду (постанова від 15.08.2018 у справі №826/15767/13-а), порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми витрат та/або податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов`язань.

Згідно частин 6 та 7 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов`язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі.

Разом із тим розглядувана норма встановлює межі обов`язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.

Така обов`язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов`язковою для адміністративного суду.

Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов`язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Оскільки у вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2018 по справі №755/4749/18 (провадження №1-кп/755/806/18) прямо не вказано про те, що господарські операції позивача із ТОВ Бандлес Трейд є нереальними, а також те, що за вказаними операціями неправомірно сформовано податковий кредит та витрати, то адміністративний суд вправі надати власну оцінку господарським відносинам позивача із ТОВ Бандлес Трейд .

Судом встановлено, що ТОВ Бандлес Трейд за наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією на момент господарських взаємовідносин з позивачем було зареєстровано як юридична особа та відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті Державної податкової служби України (www.tax.gov.ua) на момент вчинення господарських правовідносин із позивачем було зареєстровано як платник ПДВ, а отже, мало спеціальну правосуб`єктність для вчинення задекларованих із ТОВ Кривбаспромобладнання операцій.

Доказів того, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагент позивача не був зареєстрований як юридична особа та як платник податку на додану вартість відповідачем не надано.

Відповідно до пп.133.1.1 п.133.1 ст.133 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податку на прибуток підприємств є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з пп.134.1.1 п. 34.1 ст.134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено у п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Нормами статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій по придбанню товарів/послуг/робіт, судом досліджено долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Суд також зазначає, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача, за результатами якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, була проведена з порушеннями норм Податкового кодексу України.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За правилами п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 21.02.2018 №821/371/17 та від 16.01.2018 по справі №2а/1570/4582/11, виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення. Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог п.79.2 ст.79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

Відповідно до документів, які наявні в матеріалах справи, наказ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 28.05.2019 №3050-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Кривбаспромобладнання та повідомлення від 28.05.2018 №932 вручене позивачу 20.06.2019, а перевірка проводилась з 10.06.2019 по 14.06.2019, що є порушенням норм ПК України.

З урахуванням вищевикладеного та досліджених під час розгляду справи первинних документів судом встановлений рух активів від ТОВ Бандлес Трейд до ТОВ Кривбаспромобладнання , таким чином, віднесення позивачем до складу податкового кредиту у листопаді 2017 року суми у розмірі 250337 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ Бандлес Трейд та врахування вартості придбаних у ТОВ Бандлес Трейд товарів/робіт/послуг при визначенні фінансового результату до оподаткування за 2017 рік відповідає вимогам норм чинного податкового законодавства, а використання позивачем товарів/робіт/послуг, отриманих від вказаного підприємства у власній господарській діяльності відповідає характеру та меті господарської діяльності позивача.

За таких обставин, оскаржені податкові повідомлення - рішення від 26.07.2019 №0021911419, №0021921419 є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

У відповідності до ч.1, ч.3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.132, 139, 194, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Кривбаспромобладнання (вул. Ухтомсьвого, буд. 25, кв. 45 50083, код ЄДРПОУ 33873782) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 26.07.2019 № 0021911419 ( форми "Р").

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 26.07.2019 № 0021921419 ( форми "Р")

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кривбаспромобладнання з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати з оплати судового збору у розмірі 8918 (вісім тисяч дев`ятсот вісімнадцять) грн. 25 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 16 березня 2020 року.

Суддя О.В. Царікова