Постанова

від 16.04.2020 по справі 823/1768/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №823/1768/15

адміністративне провадження №К/9901/4814/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 (суддя-доповідач - Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Ганечко О.М.) у справі №823/1768/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газбуд 101 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Газбуд 101 (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.11.2014 №0003622301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 3386289,00грн (2794319,00грн - основний платіж та 591970,00грн - штрафна (фінансова) санкція); №0003632301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 4258732,00грн (2839152,00грн - основний платіж та 1419580,00грн - штрафна (фінансова) санкція).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Справа судами переглядалася неодноразово.

3. За результатом останнього розгляду справи рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 (рішення складене в повному обсязі та підписане 13.08.2019) адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.11.2014 №0003622301 та №0003632301. Вирішено стягнути з Головного управління ДФС у Черкаській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газбуд 101 витрати зі сплати судового збору у сумі 487,20грн.

Копію рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 отримано представником відповідача 15.08.2019, що підтверджуються розпискою, яка міститься в матеріалах адміністративної справи.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, відповідач 10.09.2019 оскаржив його в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.09.2019 подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (надання документа про сплату судового збору), та встановив заявнику десятиденний строку з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених судом недоліків.

У межах встановленого ухвалою від 17.09.2019 строку, контролюючий орган звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Мотивуючи вказане клопотання відповідач вказав на необхідність додаткового часу для викання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху з підстав тривалості проведення процедури сплати судового збору та відсутності на рахунку відповідача в достатній кількості кошторисних призначень необхідних для такої сплати.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.10.2019 відмовив Головному управлінню ДФС у Черкаській області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги з підстав його необґрунтованості, а апеляційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 у справі №823/1768/15 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 та з урахуванням частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, повернув заявнику.

Головне управління ДФС у Черкаській області повторно 23.10.2019, тобто з пропуском визначеного КАС України процесуального строку на апеляційне оскарження, звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2019. Одночасно відповідачем до апеляційної скарги було долучено докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі (платіжний документ №227 від 16.10.2019) та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставною для поновлення пропущеного строку повторно поданої апеляційної скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Неможливість своєчасної сплати судового збору є обставиною, яка не залежать від волі контролюючого органу, та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду. На думку відповідача, порушення порядку здійснення процесуальної дії апеляційного оскарження, за умови сплати судового збору та надання суду документа про таку сплату, не повинно впливати на право особи доступу до правосуддя.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.11.2019 визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, залишив подану апеляційну скаргу без руху встановивши строк, терміном у десять днів з моменту отримання копії ухвали, протягом якого особа має право усунути недоліки апеляційної скарги шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням у ній інших обґрунтування підстав пропуску цього строку.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що скаржник, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними. Зокрема, суд зазначив, що посилання податкового органу на відсутність належного бюджетного фінансування, що унеможливило своєчасну сплату судового збору при поданні апеляційної скарги вперше та призвело до її повернення заявнику, не може бути поважною причиною пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження визначеного КАС України.

Також суд апеляційної інстанції звернув увагу, що передбачена законом можливість повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом, передбачає, в тому числі, і дотримання процесуальних строків, оскільки дотримання вимог встановлених процесуальним законодавством є складовою частиною належного здійснення правосуддя.

Невиконання вимог щодо сплати судового збору, що зумовило повернення вперше поданої апеляційної скарги, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Відповідно до зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2019 про залишення апеляційної скарги без руху була вручена представнику апелянта 07.11.2019.

На виконання вимог ухвали, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду надійшло клопотання Головного управління ДФС у Черкаській області про продовження строку, в якому відповідач наводить підстави, що зумовити пропуск строку на апеляційне оскарження.

Доводи відповідач про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження зводяться до того, що саме об`єктивні причини, що не залежали від волі відповідача (тривалість проведення процедури зі сплати судового збору та недостатність коштів на рахунку відповідача) унеможливили здійснення своєчасної сплати судового збору раніше та реалізації права апеляційного оскарження рішення суду в межах визначених нормани КАС України процесуальних строків. Контролюючий орган вказує, що відповідно до листів управління фінансово-бухгалтерського забезпечення Головного управління ДФС у Черкаській області від 29.08.2019 б/н Про повернення документів та від 24.09.2019 №11/23-00-13-041 Про повернення документів у зв`язку зі значною кількістю заяв на безспірне списання коштів з установи відповідача та незначним залишком коштів по КЕКВ 2800 Інші поточні видатки , кошти на сплату судового збору для подання апеляційної скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 у справі №823/1768/15 тривалий час були відсутні. А тому на переконання відповідача, своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку з подальшим відкриттям провадження у справі, а неможливість сплати судового збору не повинна перешкоджати суб`єкту владних повноважень доступу до правосуддя.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 14.01.2020 визнав наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, у зв`язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДФС у Черкаській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

5. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та вказує на безпідставність прийняття ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження. При цьому, відповідач окремо наголошує, що відсутність на рахунку Головного управління ДФС у Черкаській області кошторисних призначень необхідних для спати судового збору з причин не незалежних від волі останнього є поважною причиною пропуску строку при зверненні до суду з метою апеляційного оскарження судового рішення. Також зазначає, що повторна реалізація права на апеляційне оскарження контролюючим органом здійснена з дотриманням положень Кодексу адміністративного судочинства України , а саме - сплачено судовий збір, що, на думку відповідача, є безумовною підставою для відкриття апеляційного провадження у даній справі.

6. У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю Газбуд 101 не скористалося своїм правом та не подало відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.

7. Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

8. Конституція України.

8.1. Стаття 129.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

9. Кодекс адміністративного судочинства України:

9.1. Стаття 13.

Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

9.2. Частина друга статті 44.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

9.3. Частина перша статті 293.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

9.4. Стаття 295.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

9.5. Частина друга статті 298.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

9.6. Частина третя статті 298.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

9.7. Пункт 4 частини першої статті 299.

Cуд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. За результатами оцінки зазначених, у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

11. Приписи пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

12. Обов`язковим процесуальним наслідком визнання судом неповажними причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду є відмова у відкритті апеляційного провадження.

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

13. Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 01.11.2019 надавав відповідачу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Наведені податковим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим Шостий апеляційний адміністративний суд 14.01.2020 постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд звернув увагу, що відповідачем, у поданому клопотанні, не наведено будь-яких інших причин, які б об`єктивно та непереборно перешкоджали вчасно подати належним чином оформлену апеляційну скаргу до суду, та які б могли бути визнані судом поважними. При цьому суд звернув увагу, що апелянтом подано лише клопотання про продовження строку для сплати судового збору, однак, не подано обґрунтованого клопотання щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Суд апеляційної інстанції також зауважив, що повернення вперше поданої апеляційної скарги через несплату судового збору не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, адже передбачена законом можливість повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, передбачає, в тому числі, і дотримання процесуальних строків.

Неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, а так само відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору, на думку суду, є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Суд наголосив, що відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі, і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, а також сплати судового збору.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

14. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

15. Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

16. Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

17. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

18. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

19. У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

20. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

21. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

22. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском державними органами процесуальних строків оскарження судових рішень, поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.

23. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Недостатність бюджетних асигнувань може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, втім не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

24. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Устименко проти України від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним о основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

25. Таким чином, оскільки Головним управлінням ДФС у Черкаській області не доведено наявність обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний адміністративний суд дійшов правильного висновку щодо необхідності відмови у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.

26. З урахуванням статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 у справі №823/1768/15 - без змін.

27. Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

28. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 344, 345, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 у справі №823/1768/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду