Постанова

від 16.04.2020 по справі 815/2290/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №815/2290/16

адміністративне провадження №К/9901/41266/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 (суддя - О.М. Тарасишина) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 8.02.2017 (колегія суддів: О.І. Шляхтицький, Д.В. Запорожан, В.Л. Романішин) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Північтранс до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Північтранс (далі - Товариство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ОДПІ), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення податкового органу від 19.04.2016 №0000321401, 0000311401.

В обґрунтування позову зазначено, що проведені господарські операції були зумовлені потребами реальної діяльності, спрямовані на реальне настання правових наслідків, підтверджені необхідним обсягом первинних та суміжних документів, розрахунки по оплаті виконані, що свідчить про виконання господарських зобов`язань сторонами правочинів та спричинило настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 8.02.2017 позов задоволено. Скасовані податкові повідомлення-рішення ОДПІ від 19.04.2016 №0000321401, 0000311401.

Рішення судів обґрунтовано тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, щодо нереальності господарської операції з ТОВ Стенд ЛТД (правонаступник ТОВ Ріал Сістемс ) є необґрунтованими, відповідно є протиправними збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, в тому числі нарахування штрафних (фінансових) санкцій і зменшення суми від`ємного значення з податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями щодо даної операції. Мотивуючи рішення, суди зауважили, що позивач надав належні документи первинного та бухгалтерського обліку, якими спростовані висновки відповідача.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. Вказується, що суди попередніх інстанцій в порушення принципу офіційного з`ясування матеріалів справи не надали правового значення виявленим фактам під час проведення перевірки здійснення ним удаваних господарських операції із названим вище контрагентом.

Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не є перешкодою для розгляду її по суті.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 169 від 17.03.2016 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства щодо документального підтвердження фінансово-господарських відносин із платниками податків ТОВ СТЕНД ЛТД (правонаступник РІАЛ СІСТЕМС ) код за ЄДРПОУ 39477146, за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, про що складено акт № 1145/15-54-14- 01/05523553 від 30.03.2016, в якому зазначено про порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України). На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000311401 від 19.04.2016, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 31173,00 грн.;

- № 0000321401 від 19.04.2016, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1110827,00 гривень та нараховано штрафні санкції у сумі 555414 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що такий висновок контролюючим органом був зумовлений виявленим фактом відсутності настання реальних наслідків за правочином, укладеним позивачем з ТОВ СТЕНД ЛТД (ТОВ РІАЛ СІСТЕМС ), що обґрунтовано податковою інформацією.

Відповідно до приписів підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм попередні судові інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Як встановлено судами, що відповідає матеріалам справи між Товариством (покупець) і ТОВ СТЕНД ЛТД (ТОВ РІАЛ СІСТЕМС ) було укладено ряд договір будівельного підряду на об`єктах, що належать позивачу, а саме: №0303/1/15-ПД від 03.03.2015, №2402/1/15-ПД від 24.02.2015, №2002/1/15-ПД від 20.02.2015, №0202/1/15-ПД від 02.02.2015 № 0501/1/15-П від 05.01.2015.

Наявність відповідних договорів не заперечуються відповідачем, які долучені до матеріалів справи, зміст яких досліджений в судовому порядку судами попередніх інстанцій. При цьому, з матеріалів справи вбачається об`єктивна мета у отримані позивачем вказаних послуг від ТОВ СТЕНД ЛТД (стара назва РІАЛ СІСТЕМС ), зокрема, - природні і механічні пошкодження огорожі та покрівлі будівель, про що вказано в службових записках головного інженеру Товариства, адресованих директору такого підприємства. Також судами було оцінені пояснення представника позивача, щодо яких відповідач не заперечив ні під час судового розгляду в судах попередніх інстанцій ні під час касаційного розгляду даної справи, що з метою та на період строку виконання вказаних підрядних робіт було забезпечено тимчасовий доступ співробітників підрядної організації ТОВ СТЕНД ЛТД (ТОВ РІАЛ СІСТЕМС ) на територію ПАТ Північтранс .

Судами також установлено, що не заперечується відповідачем, наявністю всіх належно оформлених супроводжуючих документів згідно вказаних договорів, якими, серед інших, були: локальні кошториси, акти виконаних робіт, відомості ресурсів, картки рахунку 631, регістри бухгалтерського обліку 103 будинки та споруди , 152 Придбання основних засобів , №311 Розрахунковий рахунок в національній валюті , №631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , платіжні доручення, що підтверджують оплату приданого позивачем товару у названого контрагенту.

Судами попередніх інстанцій правильно взято до уваги, що податковий орган в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не навів обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача щодо господарських правовідносин позивача з ТОВ СТЕНД ЛТД (ТОВ РІАЛ СІСТЕМС ), ґрунтуються лише на податковій інформації, що отримана від іншого податкового органу, а не на аналізі суті та наслідків господарської операції, яка мала місце у ревізійному періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірної операції за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

При цьому, Суд визнає, що відповідач в касаційній скарзі просить здійснити переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно спірного податкового повідомлення-рішення скасованого в частині, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 8.02.2017 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду