Ухвала

від 04.03.2020 по справі 1-1081/2010

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-1081/2010

Провадження № 1-в/761/93/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Голуб О.А.

за участі

секретаря судових засідань Гоми А.С.

представника особи, яка подала скаргу, Каранди О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання приватного підприємства «Земельна Біржа» в особі директора Такшина Дмитра Владиславовича про скасування заборони на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання ПП «Земельна Біржа» в особі директора Такшина Д.В., в якому порушено питання про скасування заборони на нерухоме майно будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , з реєстраційним № 9824737, яка була накладена постановою про визнання речовим доказом від 30.03.2010, виданою Військовою прокуратурою Центрального регіону України у кримінальній справі № 49-2474-08.

Клопотання мотивовано, зокрема, тим, що ПП «Земельна Біржа» є власником будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, ВРК № 16855 реєстр № 607, 27.04.2011, посвідчене приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. Однак, під час досудового слідства кримінальної справи № 49-2474-08, 14.05.2010 в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 9824737 внесена заборона на нерухоме майно, а саме, нежитлових будівель, що розташовані за вказаною адресою, на підставі постанови Військової прокуратури Центрального регіону України про визнання речовим доказом від 30.03.2010 в кримінальній справі № 49-2474-08. Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.2010 в кримінальній справі № 49-2474-08 визнано винною посадову особу ЦСБУ МОУ «Укроборонбуд» у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, та, серед іншого, прийнято рішення про повернення речових доказів в оперативне володіння КЕВ м. Дніпропетровська. При цьому, згаданим вироком не вирішено питання про зняття заборони на нерухоме майно, а саме, з нежитлових будівель за вказаною адресою.

У судовому засіданні представник ПП «Земельна Біржа» адвокат Каранда О.О. підтримав доводи клопотання та просив задовольнити його.

Прокурор та інші особи, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не з`явилися в судове засідання, однак в силу положень ч. 5 ст. 539 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Перевіривши наявні в розпорядженні суду матеріали клопотання та кримінальної справи № 49-2474-08, суд прийшов до такого висновку.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішити інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

За правилами ч. 1 ст. 539 КПК України, інші особи мають право звернутися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов`язків чи законних інтересів.

Положеннями п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України визначено, що клопотання про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, у разі необхідності вирішення питань, зокрема, передбаченого п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України.

Згідно з даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме, відомостей про об`єкт нерухомого майна та про права власності, власником будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область м. Дніпропетровськ проспект Праці будинок 2а, є приватне підприємство «Земельна біржа» на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, ВРК № 16855 реєстр № 607, 27.04.2011, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Крючковою Т.В.

Враховуючи наведені положення процесуального закону, з даним клопотанням звернулася уповноважена на те особа та до суду, визначеного ч. 2 ст. 539 КПК України.

Так, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.2010 ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 365 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років, з позбавленням права займати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та фінансово-господарськими функціями на строк 2 роки.

При цьому, за вказаним вироком суду вирішено долю речових доказів, серед яких, будівлі та споруди військового містечка № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , повернуто в оперативне володіння КЕВ м. Дніпропетровська.

За даними матеріалів кримінальної справи № 49-2474-08, слідчим з особливо важливих справ військової прокуратури Центрального регіону України Кізь С.М. винесено постанову про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінальної спрваи від 30.03.2010, якою, серед інших, визнано речовими доказами та приєднано їх до кримінальної справи № 49-2474-08 будівлі та споруди військового містечка № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 102 а.с. 260 261).

Крім того, згаданим слідчим, листом за № 8/2-1379 від 30.03.2010 на адресу ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України направлено заяви про реєстрацію обтяження (арешту) об`єктів нерухомого майна, яке визнано речовим доказом у кримінальній справі № 49-2474-08, в тому числі, заяву про реєстрацію обтяження об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , тим обтяження: заборона (т. 102 а.с. 266).

За даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме, відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, наявне обтяження у виді заборони на нерухоме майно на підставі постанови про визнання речовим доказом, Б/Н, 30.03.2010, Військова прокуратура Центрального регіону України, кримінальна справа № 49-2474-08, за адресою: Дніпропетровська область м. Дніпропетровськ проспект Праці, 2А.

Відповідно до положень ст. 324 КПК України 1960 року, постановляючи вирок, суд повинен вирішити, крім інших, питання щодо речових доказів.

У той же час, у вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.2010 не вирішено питання щодо скасування заборони на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , яке визнано речовим доказом.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне скасувати заборону на нерухоме майно за адресою: м. Дніпропетровськ проспект Праці, 2А, при цьому, таке рішення не змінює суті вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.2010 та не погіршує становище засудженої особи.

Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

клопотання приватного підприємства «Земельна Біржа» в особі директора Такшина Дмитра Владиславовича задовольнити.

Скасувати заборону на нерухоме майно на підставі постанови про визнання речовим доказом від 30.03.2010 б/н Військової прокуратури Центрального регіону України в кримінальній справі № 49-2474-08, а саме, будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 9824737.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Суддя