Постанова

від 14.04.2020 по справі 922/4156/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2020 р. Справа № 922/4156/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.

за участю секретаря судового засідання Перікової К.В.,

за участю представників:

позивача- не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Бази відпочинку "Дружба", смт Старий Салтів, Харківська область (вх.№ 650)

на рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2020

у справі №922/4156/19 , ухваленого суддею Байбак О.І. в приміщенні Господарського суду Харківської області 10.02.2020 о 13:24 (повний текст рішення складено та підписано 18.02.2020),

за позовом База відпочинку "Дружба", смт Старий Салтів, Харківська область

до відповідача Приватного підприємства "Владор", м. Харків,

про стягнення 320259,43 грн

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.02.2020 по справі №922/4156/19 :

- позов задоволено частково;

- стягнуто з Приватного підприємства "Владор" на користь Споживчого товариства "База відпочинку "Дружба": 213235,09 грн заборгованості по внескам; 13824,88 грн інфляційних; 6789,34 грн 3% річних; 3507,74 грн судового збору;

- в решті позову відмовлено.

База відпочинку "Дружба" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2020 у справі №922/4156/19 в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення у цій частині, яким позовні вимоги Бази відпочинку "Дружба" до Приватного підприємства "Владор" щодо стягнення 86410,12 грн, з яких: 12717,23 грн - боргу по членським внескам за 4 квартал 2015 року, 73692,89 грн - процентів, задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:

- суд неправильно застосував загальний трирічний строк позовної давності, передбачений ст.257 ЦК України до майнових вимог щодо стягнення з Приватного підприємства "Владор" боргу по членським внескам за 4 квартал 2015 рік у розмірі 12717,23 грн. починаючи з 30.09.2015 р., а це призвело до неправомірної відмови в задоволенні позову в цій частині в порядку ч.4 ст.264 ЦК України;

- рішення Загальних зборів від 18.05.2017 членів Бази відпочинку "Дружба" є належним доказом встановлення домовленості збільшити строки давності для усіх членів товариства зі сплати обов`язкових внесків та процентів на суму заборгованості зі сплати зазначених внесків - 5 років. Крім того, рішення Загальних зборів членів Бази відпочинку "Дружба" є обов`язковим для усіх членів товариства незалежно від того, чи брав повний член ПП "Владор" участь у таких Загальних зборах чи ні, оскільки участь у засіданнях вищого органу управління Товариством є правом, а не обов`язком ПП "Владор";

- в силу вимог ч.1 ст.264 ЦК України строк позовної давності по вимогам зі сплати членського внеску за 4 квартал 2015 року переривався частковою оплатою відповідачем основного боргу - 02.02.2017 р. у розмірі 4855,18 грн.;

- нараховані відповідачу проценти в сумі 73 692,89 грн. є спеціальною мірою відповідальності за порушення зобов`язань зі сплати обов`язкових членських та цільових внесків, встановлений актом юридичної особи (Статутом позивача) та визначений вищим органом Бази відпочинку "Дружба". За таких обставин, суд першої інстанції неправильно застосував до позовних вимог про стягнення процентів в сумі 73 692,89 грн. норми ст. 549 ЦК України, внаслідок чого протиправно визнав ці суми пенею із застосуванням до них положень ч. 1, 4 ст. 231 Господарського кодексу України (сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов`язання можливе лише у випадку, якщо таке передбачене Законом або договором).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 19.03.2020 о 10:15 годині.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/4156/19 до "14" квітня 2020 р. о 11:00 год.

Позивач у судове засідання 14.04.2020 не з`явився, в процесі розгляду апеляційної скарги наполягав на її задоволенні з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Крім того, позивач на електронну пошту суду надіслав клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі його представника, яке було розглянуто та задоволено судом.

Відповідач у судове засідання 14.04.2020 не з`явився, причини неявки не повідомив. В процесі розгляду апеляційної скарги надав відзив, яким просив апеляційну скаргу Бази відпочинку "Дружба" залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зважаючи на те, що явка сторін не визнавалась судом обов`язковою, відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, а також з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як вбачається із матеріалів справи, Споживче товариство "База відпочинку "Дружба" є споживчим товариством, що створено відповідно до Закону України "Про споживчу кооперацію", Закону України "Про кооперацію" та діє на принципах повного господарського розрахунку.

Приватне підприємство "Владор" є повним членом Споживчого товариства "База відпочинку "Дружба".

Згідно з п. п. 1.1-1.2. Статуту Бази відпочинку "Дружба", затвердженого на засіданні Ради директорів-засновників відповідно до протоколу від 02.12.2008 База відпочинку "Дружба" є об`єктом рекреації, створена на підставі постанови президії Харківського обласного комітету профспілки трудящих харчової та переробної промисловості і АПК. База відпочинку "Дружба" є споживчим товариством, яке об`єднує громадян та юридичних осіб для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення економічного та соціального стану, здійснює діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє створенню соціально-економічної інфраструктури в зоні своєї діяльності.

Відповідно до п. п. 6.1.1,6.2.2, статуту в цій же редакції членство у товаристві може бути повним або асоційованим. Повним членом товариства є фізична або юридична особа, яка у встановленому статутом порядку прийнята до товариства, внесла вступний внесок та пай у розмірах, визначених відповідно до статуту та інших локальних нормативних актів товариства, зобов`язалась у всьому додержуватись їхніх вимог та наділена правом ухвального голосу. Особа, щодо якої загальними зборами членів товариства ухвалено рішення про прийняття членів товариства на умовах повного членства, набуває статусу повного члена товариства після сплати вступного та пайового внесків.

Відповідно до п. 6.2.12 статуту в цій же редакції, повний член товариства зобов`язаний, зокрема, в строки та в порядку, встановленому відповідними рішеннями загальних зборів, вносити до товариства внески, обов`язковість внесення яких визначена цим статутом чи рішенням загальних зборів членів товариства.

Відповідно до п. 7.1. статуту в цій же редакції, Вищим органом управління Товариства є Загальні збори членів Товариства, які правомочні розглядати і вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До складу Загальних зборів входять лише повні члени Товариства.

Відповідно до п. 7.2.4 статуту в цій же редакції до компетенції Загальних зборів зокрема належить визначення розміру паїв, додаткових паїв, вступних внесків, членських внесків та цільових внесків повних та асоційованих членів товариства.

У відповідності до п. п. 8.4.1-8.4.3 статуту в цій же редакції, повні члени товариства вносять до товариства такі внески: вступний внесок; пай; додатковий пай; цільовий внесок; членські внески. Вступний внесок, пай та членські внески є безумовно обов`язковими; додатковий пай є добровільним внеском; цільовий внесок може бути добровільним чи таким, що підлягає внесенню в обов`язковому порядку відповідно до рішення повноважного на це органу управління товариством. Загальними зборами може бути затверджено положення про внески повних членів та порядок їх використання. Розмір, порядок та періодичність внесення перелічених у п. п. 8.4.1. внесків (окрім додаткового паю) визначається рішенням повноважного на це органу управління товариством.

Матеріали справи також свідчать про те, що Загальними зборами членів Бази відпочинку "Дружба" від 18.02.2017 затверджено статут Споживчого товариства База відпочинку "Дружба" в новій редакції.

Даним статутом (п. 7.4., 7.4.1, 7.4.2.) також передбачено, що внесення повними членами Товариства членських та цільових внесків є їх безумовним обов`язком.

Відповідно до п. 6.2.4 статуту в новій редакції до компетенції Загальних зборів зокрема належить визначення розміру паїв, додаткових паїв, вступних внесків, членських внесків та цільових внесків повних та асоційованих членів товариства.

Відповідно до п. п. 7.9.1. Статуту товариства у новій редакції передбачено, що за прострочення сплати обов`язкових внесків члени Товариства несуть фінансову відповідальність у вигляді пені, штрафів, процентів тощо. Форма (вид), розмір фінансової відповідальності та умови її застосування визначаються Загальними зборами членів Товариства.

Місцевим господарським судом було встановлено, що загальними зборами членів Товариства (протокол від 18.05.2017 р.) було прийнято рішення, яким визначено фінансову відповідальність за несплату обов`язкових внесків членських та цільових внесків) у вигляді нарахування процентів на суму заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, а також встановлено строк позовної давності зі сплати обов`язкових внесків (членських та цільових внесків) та процентів на суму заборгованості зі сплати зазначених внесків тривалістю 5 (п`ять) років.

Протягом 2015-2019 років відповідач систематично не додержувався вимог Статуту Товариства та не сплачував своєчасно членські і цільові внески, розмір і строки оплати яких визначені рішеннями загальних зборів товариства.

Так, рішенням загальних зборів членів товариства (протокол від 16.04.2015) затверджені розміри членських внесків Бази відпочинку "Дружба" на 2015 рік з наступними строками сплати:

- до 31 січня 2015 року - 25% річних членських внесків;

- до 15 травня 2015 року - 50% річних членських внесків;

- до 30 вересня 2015 року - 25% річних членських внесків.

Відповідачу визначено до сплати членських внесків за 2015 рік у загальному розмірі 70289,63 грн., з яких за 1 квартал 2015 року - 17572,41 грн. з граничним терміном оплати до 31.01.2015, за 2-3 квартали 2015 року - 35144,81 грн. з граничним терміном оплати до 15.05.2015, за 4 квартал 2015 року - 17572,41 грн. з граничним терміном оплати до 30.09.2015.

Однак, відповідач лише частково та з певними простроченнями сплатив членські внески за 2015 рік у загальному розмірі 57572,40 грн., у зв`язку з чим заборгованість останнього перед позивачем по членським внескам за 4 квартал 2015 року становить 12717,23 грн.

Рішенням загальних зборів членів товариства (протокол від 02.06.2016) затверджені розміри членських внесків Бази відпочинку "Дружба" на 2016 рік з наступними строками сплати:

- до 31 січня 2016 року - 25% річних членських внесків;

- до 15 травня 2016 року - 50% річних членських внесків;

- до 30 вересня 2016 року - 25% річних членських внесків.

Виходячи з встановленої методики розрахунку внесків, відповідачу визначено до сплатити членських внесків за 2016 рік у загальному розмірі - 53 542,79 грн., з яких: за 1 квартал 2016 року - 13 385,70 грн. з граничним терміном оплати до 31.01.2016, за 2-3 квартали 2016 року - 26 771,40 грн. з граничним терміном оплати до 15.05.2016, за 4 квартал 2016 року - 13 385,70 грн. з граничним терміном оплати до 30.09.2016.

Вказана загальна сума членських внесків за 2016 рік - 53 542,79 грн. відповідачем сплачена повністю, проте з простроченням термінів оплати, встановлених рішенням загальних зборів.

Крім того, в 2016 році, рішеннями загальних зборів членів Товариства (протоколи від 02.06.2016 та від 08.07.2016) відповідачу визначені такі розміри цільових внесків - 7 000,00 грн. та 5 100,00 грн. відповідно. Термін сплати цільових внесків визначається у виставлених товариством рахунках кожному члену товариства.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок № 11/11/Ц від 21.11.2019 на сплату цільових внесків за 2016 рік у загальному розмірі 12100,00 грн. із терміном сплати - 7 днів після дати відправлення цього рахунку. Однак відповідач не здійснив оплату цільових внесків за 2016 рік, у зв`язку з чим заборгованість останнього перед позивачем з даних платежів становить 12100,00 грн.

Рішенням загальних зборів членів товариства (протокол від 18.05.2017) відповідачу визначено розмір членських внесків на загальну суму 108016,38 грн., у тому числі у розмірі 81 012,29 грн. з граничним терміном сплати до 31.05.2017, та у розмірі 27004,09 грн. з граничним терміном сплати до 30.09.2017.

Позивач листом № 51 від 25.05.2017 повідомив відповідача про суми та строки сплати членських внесків за 2017 рік. Однак відповідач з простроченням термінів оплати сплатив лише 64900,00 грн., в зв`язку з чим, його борг перед позивачем зі сплати членських внесків за 2017 рік становить 43116,38 грн.

Також рішенням загальних зборів членів Товариства (протокол від 25.04.2018), на яких відповідач був присутній, затверджені розміри членських внесків Бази відпочинку "Дружба" на 2018 рік із наступними строками сплати:

- до 31.05.2018 року - 75% річних членських внесків;

- до 30.09.2018 року - 25% річних членських внесків.

Однак, відповідач лише частково сплатив членські внески за 2018 рік, а саме, у розмірі 85000,00 грн., в зв`язку з чим, має борг перед позивачем зі сплати членських внесків за 2018 рік у загальному розмірі 27556,65 грн.

Рішенням загальних зборів членів Товариства (протокол від 14.05.2019) затверджені розміри членських внесків Бази відпочинку "Дружба" на 2019 рік із наступними строками сплати:

- до 31.05.2019 року - 75% річних членських внесків;

- до 31.08.2019 року - 25% річних членських внесків.

Відповідачу визначено розмір членських внесків за 2019 рік на загальну суму 127975,31 грн., у т. ч. 75% - 95 981,48 грн., 25% - 31 993,83 грн.

Цим же рішенням загальних зборів членів товариства (протокол від 14.05.2019) відповідачу визначено такий розмір цільового внеску - 2 486,75 грн.

Однак, відповідач не сплатив жодного внеску. Як наслідок, відповідач має заборгованість зі сплати членських та цільових внесків за 2019 рік у загальному розмірі 130 462,06 грн., з яких: 2 486,75 грн. - цільовий внесок; 95 981,48 грн. - членський внесок 2019 (75%) та 31 993,83 грн. - членський внесок 2019 (25%).

У зв`язку із несплатою Приватним підприємством "Владор" членських та цільових внесків в обсязі та строки, встановлені рішеннями загальних зборів членів Бази відпочинку "Дружба", "База відпочинку "Дружба", звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просило стягнути з Приватного підприємства "Владор", м. Харків 320259,43 грн., з яких борг по членським внескам в розмірі 225952,32 грн., інфляційні нарахування в розмірі 13824,88 грн., 3% річних в розмірі 6789,34 грн., проценти в розмірі 73692,89 грн.

Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 10.02.2020 позов задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства "Владор" на користь Споживчого товариства "База відпочинку "Дружба" 213235,09 грн. заборгованості по внескам, 13824,88 грн. інфляційних, 6789,34 грн. 3% річних; 3507,74 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.

Зміст поданої апеляційної скарги Бази відпочинку "Дружба" свідчить, що апелянт не погоджується із рішенням суду першої інстанції виключно в частині відмовлених позовних вимог, а саме в частині відмови у стягненні боргу по членським внескам за 4 квартал 2015 року в розмірі 12 717,23 грн. та процентів в розмірі 73692,89 грн.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Згідно ст. 2 Закону України "Про кооперацію", споживчий кооператив (споживче товариство) - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів.

Статтею 8 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Статут кооперативу повинен містити зокрема такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов`язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов`язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю. Статут може містити інші пов`язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Статтею 12 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків. Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов`язки його членів.

Згідно ст. 15 Закону України "Про кооперацію", вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу зокрема належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стосовно вимог апеляційної скарги щодо незаконної відмови місцевого господарського суду у стягненні боргу по членським внескам за 4 квартал 2015 року в розмірі 12 717,23 грн., судова колегія апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що статутом Бази відпочинку "Дружба" встановлено обов`язок повних членів товариства вносять до товариства такі внески: вступний внесок, пай, додатковий пай, цільовий внесок, членські внески; при цьому вступний внесок, пай та членські внески є безумовно обов`язковими, цільовий внесок може бути добровільним чи таким, що підлягає внесенню в обов`язковому порядку відповідно до рішення повноважного на це органу управління товариством; загальними зборами може бути затверджено положення про внески повних членів та порядок їх використання; розмір, порядок та періодичність внесення перелічених внесків (окрім додаткового паю) визначається рішенням повноважного на це органу управління товариством.

В порядку, визначеному статутом позивача та відповідними рішеннями загальних зборів членів Бази відпочинку "Дружба", було встановлено як розміри членських внесків для повних членів товариства за 2015-2019 роки, так і строки та порядок їх внесення.

Наявність заборгованості Приватного підприємства "Владор" зі сплати членського внеску за 4 квартал 2015 року в сумі 12 717,23 грн. підтверджується матеріалами справи та визнається обома сторонами, у зв`язку із чим вказана обставина не підлягає доведенню в силу положень ч.1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, Приватне підприємство "Владор" в процесі розгляду справи заявило клопотання про застосування строку позовної давності щодо заборгованості зі сплати членських внесків за 2015 рік на суму 12 717,23 грн.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Згідно з ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Як вже було зазначено вище, рішенням загальних зборів членів Бази відпочинку "Дружба", оформленого протоколом від 16.04.2015 було затверджено розміри членських внесків Бази відпочинку "Дружба" на 2015 рік з наступними строками сплати: до 31 січня 2015 року - 25% річних членських внесків; до 15 травня 2015 року - 50% річних членських внесків; до 30 вересня 2015 року - 25% річних членських внесків.

Згідно розрахунку членських внесків, який є додатком до вищевказаного рішення загальних зборів членів Бази відпочинку "Дружба" від 16.04.2015, Приватне підприємство "Владор" повинно було сплатити членський внесок за 4 квартал 2015 в розмірі 17572,41 грн. до 30.09.2015.

Місцевий господарський суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості дійшов висновку, що Приватне підприємство "Владор" повинно було сплатити членський внесок за 4 квартал 2015 року не пізніше 30.09.2015., у зв`язку із чим строк позовної давності сплинув 01.10.2018. Зважаючи на те, що База відпочинку "Дружба" звернулась до суду із позовом в даній справі 17.12.2019, позивач пропустив строк позовної давності щодо зазначених вимог, що є підставою для відмови в задоволенні позову у зазначеній частині. Крім того, зазначив, що рішення загальних зборів членів позивача від 18.05.2017, яким збільшено строк позовної давності до 5 років, не може змінювати загальний трирічний строк позовної давності, зважаючи на те, що останнє є актом органу управління юридичної особи, а не договором.

Судова колегія апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішення загальних зборів членів База відпочинку "Дружба" від 18.05.2017 є актом органу управління юридичної особи, а не договором, через те, що приймається не за домовленістю всіх учасників (членів) товариства, у зв`язку із чим таке збільшення позовної давності не відповідає положенням ст. 259 Цивільного кодексу України. До того ж, зазначене рішення, яке було прийнято 18.05.2017 не може розповсюджувати свою дію на правовідносини, що склались між сторонами в 2015 році.

Проте, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що місцевим господарським судом не було досліджено обставини переривання перебігу строку позовної давності.

Так, ст. 264 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Матеріали справи свідчать, що Приватне підприємство "Владор" здійснило сплату частини членських внесків за 4 квартал 2015 року на підставі відповідного меморіального ордеру №@2PL674262 від 02.02.2017 на суму 13542,79 грн.

Із розрахунку суми позовних вимог Бази відпочинку "Дружба" вбачається, що позивач розподілив вищевказані грошові кошти в розмірі 13542,79 грн. наступним чином:

- 4 855,18 грн. - членський внесок за 4 квартал 2015 року;

- 8542,80 грн. - членський внесок за 4 квартал 2016 року.

Після вищевказаної оплати сума боргу зі сплати членських внесків за 4 квартал 2015 складає 12 717, 23 грн. (17572,41 грн. - 4 855,18 грн. = 12 717, 23 грн.).

Судова колегія апеляційного господарського суду зауважує, що сплативши частину заборгованості зі сплати членських внесків за 4 квартал 2015 року, Приватне підприємство "Владор" фактично вчинило дії, які свідчать про визнання останнім відповідної суми боргу, яка виникла у 2015 році.

З огляду на вищевикладене, строк позовної давності стосовно позовної вимоги про стягнення заборгованості зі сплати членського внеску за 4 квартал 2015 в сумі 12 717, 23 грн. перервався 02.02.2017 частковою оплатою на суму 4 855,18 грн., а з наступного дня трирічний строк позовної давності почався заново, з огляду на положення ч.3 ст. 264 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги, що База відпочинку "Дружба" звернулась до місцевого господарського суду із даним позовом 17.12.2019, позивач не пропустив строк позовної давності щодо вимоги про стягнення заборгованості зі сплати членського внеску за 4 квартал 2015 в сумі 12 717, 23 грн., що свідчить про безпідставність висновку суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з Приватного підприємства "Владор" на користь Бази відпочинку "Дружба" заборгованості зі сплати членського внеску за 4 квартал 2015 в сумі 12 717, 23 грн.

Доводи Приватного підприємства "Владор", що позивач безпідставно обліковує оплату за меморіальним ордеру №@2PL674262 від 02.02.2017 в сумі 4 855,18 грн., як часткову оплату відповідачем суми боргу зі сплати членських внесків за 4 квартал 2015, оскільки призначенням платежу вказаного платіжного документу було зазначено як членські внески за 2016 рік , не приймаються судовою колегією апеляційного господарського суду, зважаючи на наступне.

Статтею 534 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Як вже зазначалось вище, Приватному підприємству "Владор" у 2016 році було визначено до сплати членські внески на загальну суму 53 542,79 грн., яка була сплачена в повному обсязі.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що Приватне підприємство "Владор" сплатило членські внески за 2016 рік на підставі наступних платіжних документів:

- меморіального ордеру №6294 від 01.03.2016 на суму 10 000 грн., призначення платежу членські внески за 2015-2016 роки ;

- меморіального ордеру №23397 від 25.04.2016 на суму 10 000 грн. призначення платежу членські внески за 2016 рік ;

- меморіального ордеру №@2PL494388 від 16.06.2016 на суму 6 000 грн. призначення платежу членські внески за 2016 рік ;

- меморіального ордеру №@2PL507585 від 16.06.2016 на суму 14 000 грн., призначення платежу членські внески за 2016 рік ;

- меморіального ордеру №@2PL074442 від 28.07.2016 на суму 10 000 грн., призначення платежу членські внески за 2016 рік ;

- меморіального ордеру №@2PL674262 від 02.02.2017 на суму 13 542,79 грн., призначення платежу членські внески за 2016 рік .

Загальна сума згідно вищевказаних меморіальних ордерів складає 63 542,79 грн., що перевищує суму членських внесків, яка була визначена Приватному підприємству "Владор" за 2016 рік.

Із розрахунку Бази відпочинку "Дружба" вбачається, що грошові кошти в сумі 10 000 грн., сплачені відповідачем на підставі меморіального ордеру №6294 від 01.03.2016, були розподілені позивачем наступним чином:

- 5 000 грн. - членський внесок за 2-3 квартал 2015 року;

- 5 000 грн. - членський внесок за 1 квартал 2016 року.

Вищевказаний розподіл грошових коштів в сумі 10 000 грн., сплачених на підставі меморіального ордеру №6294 від 01.03.2016 був зумовлений, визначеним відповідачем призначенням платежу як членські внески за 2015-2016 роки .

За таких обставин, станом на 02.02.2017 (дату проведення Приватним підприємством "Владор" останнього платежу зі сплати членських внесків за 2016 рік згідно меморіального ордеру №@2PL674262), відповідач вже здійснив оплату членських внесків за 2016 рік на загальну суму 45 000 грн.

Залишок несплачених членських внесків за 2016 рік станом на 02.07.2017 складав 8 542,80 грн.

З огляду на вищевказані обставини, позивач після сплати відповідачем грошових коштів в сумі 13 542,79 грн. на підставі меморіального ордеру №@2PL674262 від 02.02.2017, зарахував лише 8 542,80 грн. як членський внесок за 4 квартал 2016 року, оскільки саме цієї суми не вистачало до повного погашення суми боргу зі сплати членських внесків за 2016 рік.

В свою чергу, приймаючи до уваги неможливість зарахування залишкової суми в розмірі 4 855,18 грн. як погашення боргу зі сплати членських внесків за 2016 рік, а також наявністю існуючої суми боргу зі сплати членського внеску за 4 квартал 2015 року, База відпочинку "Дружба" мала достатні правові підстави для віднесення цих грошових коштів, як сплата членського внеску за 4 квартал 2015 року, що цілком узгоджується із положеннями ст. 534 Цивільного кодексу України.

При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду зауважує, що вищевказані дії Бази відпочинку "Дружба" з розподілу грошових коштів, сплачених відповідачем у 2016-2017 роках, були зумовлені несвоєчасним виконанням взятих на себе зобов`язань Приватним підприємством "Владор" зі сплати членських внесків, а також призначенням платежів, які відповідач самостійно зазначав в платіжних документах.

Стосовно вимог апеляційної скарги щодо незаконної відмови місцевого господарського суду у стягненні з відповідача процентів в сумі 73692,89 грн., судова колегія апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що База відпочинку "Дружба" обґрунтувало заявлені до стягнення проценти в сумі 73692,89 грн. положеннями ст. 8 Закону України "Про кооперацію", п. 7.9.1 статуту Бази відпочинку "Дружба" та рішенням загальних зборів членів позивача від 18.05.2017.

Статтею 8 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що статут кооперативу повинен містити зокрема відомості про порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати.

Пунктом 7.9.1 статуту Бази відпочинку "Дружба" в редакції від 18.02.2017 передбачено, що за прострочення сплати обов`язкових внесків члени Товариства несуть фінансову відповідальність у вигляді пені, штрафів, процентів тощо. Форма (вид), розмір фінансової відповідальності та умови її застосування визначаються Загальними зборами членів Товариства.

Як вже зазначалось вище, загальними зборами членів Бази відпочинку "Дружба", оформлених протоколом від 18.05.2017, було прийнято рішення, яким визначено фінансову відповідальність за несплату обов`язкових внесків (членських та цільових внесків) у вигляді нарахування процентів на суму заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

На думку апелянта, вищевказані положення Закону, Статуту та рішення загальних зборів членів Бази відпочинку "Дружба" є достатньою правовою підставою для стягнення з Приватного підприємства "Владор" процентів за несвоєчасну сплату членських внесків.

Судова колегія апеляційного господарського суду не може погодитись із вищевказаною позицією позивача, зважаючи на наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що за своєю правовою природою заявлені до стягнення позивачем проценти є пенею, зважаючи на те, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, а також те, що не підпадають під правове регулювання ані ч.2 ст. 625 ЦК України, ані ст. 536 ЦК України.

Разом з тим, за змістом ч. 1, 4 ст. 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, згідно з вказаною нормою закону, покладення відповідальності у вигляді сплати суб`єктами господарювання штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання ними своїх зобов`язань можливе лише в тому випадку, якщо таке передбачено законом або договором.

Проте, як вже зазначалось вище, за своєю правовою природою рішення загальних зборів членів Бази відпочинку "Дружба" від 18.05.2017 якими встановлено відповідальність у вигляді сплати процентів, є актом органу управління юридичної особи та не є договором, як це помилково вважає позивач, у зв`язку із тим, що приймається не за домовленістю всіх учасників (членів) товариства, а більшістю їх голосів.

До того ж, відповідач не приймав участі в загальних зборах Бази відпочинку "Дружба" від 18.05.2017, та відповідно не голосував та не надавав згоди на прийняття рішення про сплату процентів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України за кожен день прострочення у випадку несвоєчасної сплати членських та цільових внесків.

Апеляційний господарський суд зауважує, що База відпочинку "Дружба" в силу положень ст. 8 Закону України "Про кооперацію" та п. 7.9.1 Статуту має право встановлювати відповідальність за несвоєчасну сплату учасниками членських та цільових внесків, разом з тим відповідні заходи відповідальності повинні відповідати положенням діючого законодавства, що не було дотримано позивачем в даному випадку.

За таких обставин судова колегія апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що встановлення рішенням загальних зборів членів Бази відпочинку "Дружба" від 18.05.2017 обов`язку сплати процентів (які за своєю правовою природою є пенею) у випадку прострочення оплати ним членських внесків, здійснено не в порядку та не у спосіб, встановлений діючим законодавством України, у зв`язку із чим суд правомірно відмовив в задоволенні позову в частині стягнення процентів в розмірі 73 692,89 грн.

З огляду на вищевикладене апеляційна скарга Бази відпочинку "Дружба" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2020 по справі №922/4156/19 підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні заборгованості по внескам в розмірі 12 717,23 грн. із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в зазначеній частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Бази відпочинку "Дружба" - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2020 по справі №922/4156/19 - скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості по внескам в розмірі 12 717,23 грн.

Абзац другий резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2020 по справі №922/4156/19 викласти в наступній редакції:

Стягнути з Приватного підприємства "Владор" (адреса: 61024, м. Харків, вул. Петровського, 29; код ЄДРПОУ: 32338046) на користь Бази відпочинку "Дружба" (адреса: 62560, Харківська обл., Вовчанський р-н, смт. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях, 6; код ЄДРПОУ: 23148490): 225 952,32 грн. заборгованості по внескам; 13824,88 грн. інфляційних; 6789,34 грн. 3% річних; 3698,50 грн. судового збору .

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2020 по справі №922/4156/19 - залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства "Владор" (адреса: 61024, м. Харків, вул. Петровського, 29; код ЄДРПОУ: 32338046) на користь Бази відпочинку "Дружба" (адреса: 62560, Харківська обл., Вовчанський р-н, смт. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях, 6; код ЄДРПОУ: 23148490) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 424,08 грн.

Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 21.04.2020.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко