ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
23.03.2020 м. Харків Справа № 905/156/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
розглянувши справу № 905/156/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Світанок
до відповідача Приватного підприємства Мілкстар
про стягнення 190 270,55 грн.,
без виклику (повідомлення) сторін,
Суть спору: ТОВ Агрофірма Світанок звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ПП Мілкстар 190 270,55 грн., з яких: 176 286 грн. - основний борг, 11 767,69 грн. - пеня, 2 216,86 грн. - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки молока №159/14 від 15.09.2014р., з урахуванням договору про переведення боргу №9/0117-З від 09.01.2017р., та за договором поставки молока №3 від 01.12.2016р., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість, яка реструктуризована відповідно до договору №1 від 05.02.2019р.
Ухвалою суду від 23.01.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторони про розгляд справи повідомлені належним чином шляхом надіслання копій вказаної ухвали суду на їх юридичні адреси, що зазначені у позові та у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Копія ухвали суду, яка надіслана позивачу, одержана останнім, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Копія ухвали, яка надіслана відповідачу, повернута до суду з відміткою органу поштового зв`язку інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення , відсутні за даною адресою .
Одночасно, ухвала суду від 23.01.2020р. розміщена у ЄДРСР.
Відзив на позовну заяву відповідач до суду не подав.
Отже, із врахуванням строку розгляду даної справи, а того, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд судової справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
23.03.2020р. судом складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
15.09.2014р. між ПАТ Христинівський молокозавод (товаропереробник) та ТОВ Агрофірма Світанок (товаровиробник, позивач) укладено договір поставки молока №159/14 (далі - договір №159/14), за умовами п. 1.1. якого товаровиробник зобов`язується поставити товаропереробнику, а товаропереробник зобов`язується прийняти й оплатити молоко (товар) згідно ДСТУ 3662-97, а саме: молоко в перерахунку по базисному вмісту жиру ГОСТ 5867-90, білка ГОСТ 25179-90, кислотності ГОСТ 3624-90, масової частки сухих речовин ГОСТ 3626-73 та густини ГОСТ 3625-84, ветеринарним і санітарним вимогам МВ 5.08.07./1232 від 11.10.1995 за договірними цінами, обумовленими протоколом погодження цін з переглядом їх в залежності від умов.
Загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент), одиниці виміру товару, ціна за одиницю виміру товару, визначаються сторонами окремо для кожної партії товару і відображаються у додатках до договору та/або в рахунках-фактурах та/або накладних та/або товарних (товарнотранспортних) накладних, які мають силу специфікації (ст. 266 ГК України) (п. 1.2. договору №159/14).
Ціна товару обумовлюється сторонами на кожну партію товару та окремо вказується в додатках до договору, та/або в рахунках-фактурах та/або видаткових накладних та/або товарних (товарно-транспортних) накладних, що є невід`ємною частиною цього договору. Сума договору складає суму ціни товару за кожну партію товару (п. п. 3.1, 3.3 договору № 159/14).
Товаропереробник зобов`язується сплатити товаровиробнику вартість товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок товаровиробника по факту отримання продукції (п. 6.1 договору №159/14).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 11.1 цього договору, та закінчується 31.12.2015р. (п.п. 10.1, 10.2. договору №159/14).
15.09.2014р. між ПАТ Христинівський молокозавод (товаропереробник) та ТОВ Агрофірма Світанок (товаровиробник, позивач) підписано протокол погодження базової ціни, відповідно до п. 1 якого ціна постачання 1 кг молока базисної жирності 3,4% становить: 1 гатунку-4,40 грн. в т.ч. ПДВ, будь-які нарахування, компенсації, додаткові витрати. Молоко ІІ ґатунку , негатункове та фальсифіковане молоко товаровиробником не приймається.
01.12.2016р. між ТОВ Агрофірма Світанок (постачальник, позивач) та ПП Мілкстар (покупець, відповідач) укладено договір поставки молока №3 (далі - договір №3), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити молоко коров`яче незбиране згідно ДСТУ 3662-97 (товар).
Загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент), одиниці виміру товару, ціна за одиницю товару, визначаються сторонами окремо для кожної партії товару і відображаються в додатках до договору та/або рахунках-фактурах та/або накладних та/або товарних (товарно-транспортних) накладних, які мають силу специфікації (ст. 266 ГК України) (п. 1.2 договору №3).
Ціна товару обумовлюється сторонами окремо та вказується в додатках до договору та/або рахунках- фактури та/або накладних та/або товарних (товарно - транспортних) накладних, що є невід`ємною частиною цього договору. Сума договору складає суму вартості всіх партій товару (п.п. 3.1, 3.3 договору № 3).
Покупець зобов`язується сплатити постачальнику вартість партії товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який визначений у цьому договорі, протягом 10 банківських днів від дня отримання товару і відповідних документів (п. 6.1 договору №3).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього договору, та закінчується 31.12.2017р. Якщо за один календарний місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення, договір вважається продовженим ще на один календарний рік на тих же умовах (п.п. 10.1, 10.2 договору №3).
У додатку №1 від 01.12.2016р. до договору №3 сторони погодили, що починаючи з 01.12.2016р. ціна за 1 кг базисної ваги молока коров`ячого незбираного 1 ґатунку згідно ДСТУ 3662-97 становить 7,50 грн., в т.ч. ПДВ.
09.01.2017р. між ПАТ Христинівський молокозавод (первісний боржник) та ПАТ Мілкстар (новий боржник, відповідач) та ТОВ Агрофірма Світанок (кредитор, позивач) укладено договір про переведення боргу №9/0117-3 (далі - договір № 9/0117-3).
Цим регулюються відносини, пов`язані із зміною зобов`язаної сторони (первісного боржника) у зобов`язанні, що виникає із договору №159/14 від 15.09.2014р., який укладений між первісним боржником та кредитором (надалі іменується основний договір ) (п. 1 договору № 9/0117-3).
Первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов`язання) у розмірі 246 426,80 грн., що виник на підставі основного договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов`язання у повному обсязі (п. 2 договору №9/0117-3).
Кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і, підписуючи зі свого боку цей договір, дає згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 3 договору №9/0117-3).
За переведення боргу за основним договором первісний боржник сплачує новому боржнику суму у розмірі 246 426,80 грн. шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок нового боржника, який вказано в цьому договорі в строки, обумовлені первісним боржником і новим боржником додатково (п. 4 договору №9/0117-3).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п. 8 цього договору та закінчується після повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. п. 8,9 договору №9/0117-3).
Листом-повідомленням №69 від 05.02.2019р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією підписання проекту договору про реструктуризацію заборгованості, запропонувавши відповідачу розстрочити сплату заборгованості у сумі 392 286,70 грн. на 6 місяців.
У відповідь на цей лист відповідач надіслав позивачу лист №22 від 11.02.2019р., згідно з яким запропонував змінити строки розстрочення суми заборгованості, у зв`язку із скрутним фінансовим становищем підприємства, збільшивши строк розстрочки заборгованості з 6 на 10 місяців.
05.02.2019р. між ТОВ Агрофірма Світанок (кредитор, позивач) та ПП Мілкстар (боржник, відповідач) укладено договір про реструктуризацію заборгованості №1 (далі - договір № 1), відповідно до п. 1 якого кредитор та боржник домовилися про реструктуризацію кредиторської заборгованості за отримане молоко, використане боржником у своїх комерційних цілях, що виникла у боржника перед кредитором станом на 31.12.2018р. та не погашена до 31.01.2019р. згідно з договором поставки молока від 01.12.2016р. №3, шляхом розстрочення на 6 календарних місяців без відстрочення її погашення.
До складу заборгованості, реструктуризація якої здійснюється згідно з договором, не включаються суми неустойки (штрафів, пені), процентів річних, інфляційних нарахувань в обсязі 392 286,70 грн. (згідно акта звірки станом на 31.12.2018р. сума заборгованості становить 402 286,70 грн., часткова оплата 16.01.2019р. - 5 000 грн. та 04.02.2019р. - 5 000 грн.) (п. 2 договору №1).
Сума заборгованості, що підлягає реструктуризації відповідно до п. п. 1 і 2 договору, становить 392 286,70 грн., що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків, який є в обох сторін (п. 3 договору № 1).
Боржник зобов`язується виплатити у повному обсязі заборгованість, зазначену у п. 3 договору, шляхом перерахування щомісяця коштів з поточного рахунка боржника на поточний рахунок кредитора рівними частинами, починаючи з першого числа місяця, у якому укладено договір, відповідно до графіка погашення заборгованості згідно з додатком №1, який є його невід`ємною частиною, не пізніше останнього числа відповідного місяця (п. 4 договору № 1).
Зобов`язання боржника із сплати чергового платежу вважаються виконаними за умови надходження на рахунок кредитора коштів у строк та сумі, що встановлені графіком погашення заборгованості на відповідний місяць (п. 5 договору № 1).
У разі коли у боржника існує прострочена сума оплати щомісячних платежів за попередні місяці, кредитор зараховує кошти, що надійшли від боржника, як погашення заборгованості за простроченими платежами незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу (п. 6 договору № 1).
За повне або часткове нездійснення платежів згідно з графіком погашення заборгованості у розмірі, що дорівнює сумі тримісячних платежів, кредитор має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, здійснювати заходи щодо дострокового стягнення непогашеної суми заборгованості згідно з договором, нараховувати на непогашену суму заборгованості неустойку (штраф, пеню), проценти річних, інфляційних нарахувань (п. 9 договору №1).
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і до повного погашення боргу (п. 18 договору № 1).
У додатку №1 до договору №1 сторони погодили графік погашення заборгованості за отримане молоко та розстрочили сплату заборгованості на 11 місяців. Боржник зобов`язаний щомісяця з лютого 2019р. по листопад 2019р. сплачувати по 36 000 грн, в грудні 2019р. - 32 286,70 грн., що загалом становить суму заборгованості у розмірі 392 286,70 грн.
11.04.2019р. між позивачем та відповідачем складений та підписаний акт звірки розрахунків, відповідно до якого станом на 11.04.2019р. заборгованість відповідача складає 392 286,70 грн.
24.04.2019р. відповідач здійснив платіж у розмірі 5 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №457 від 24.04.2019р.
Також судом встановлено, що в провадженні господарського суду Черкаської області перебувала справа № 925/584/19 за позовом ТОВ Агрофірма Світанок про стягнення з ПП Мілкстар 529 413,24 грн., з яких: 387 286,70 грн. - заборгованість, 140 489,32 грн. - пеня, 115 101,40 грн. - інфляційні втрати, 27 025,14 грн.- 3% річних.
Підставою позовних вимог у справі № 905/584/19 було порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки молока №159/14 від 15.09.2014р., з урахуванням договору про переведення боргу №9/0117-З від 09.01.2017р., та за договором поставки молока №3 від 01.12.2016р., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість, яка реструктуризована відповідно до договору №1 від 05.02.2019р.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.08.2019р. у справі №925/584/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019р., позов ТОВ Агрофірма Світанок задоволено частково. Стягнуто з ПП Мілкстар на користь ТОВ Агрофірма Світанок заборгованість у розмірі 211 000 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 407, 24 грн., 3% річних у розмірі 322,52 грн., судовий збір у розмірі 3 192,41 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 16 450,65 грн. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 5 000 грн. заборгованості. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
При цьому, судовими рішеннями у справі № 925/584/19 встановлені наступні обставини:
- щодо виконання ТОВ Агрофірма Світанок своїх зобов`язань за договорами №159/14 від 15.04.2014р. та №3 від 01.12.2016р. шляхом поставки товару;
- щодо наявності заборгованості ПП Мілкстар перед ТОВ Агрофірма Світанок у розмірі 246 426,80 грн. за договором № 3, а також заборгованості ПАТ Христинівський молокозавод перед ТОВ Агрофірма Світанок за договором №159/14 у розмірі 145 859,90 грн., яка переведена на ПП Мілкстар згідно №9/0117-3;
- щодо реструктуризації загальної суми заборгованості у розмірі 392 286,70 грн. згідно договору №1;
-щодо оплати ПП Мілкстар заборгованості 24.04.2019р. у розмірі 5 000 грн. згідно з платіжним дорученням №457 від 24.04.2019р. (до звернення до суду), 08.08.2019р. - 5 000 грн. (під час розгляду справи);
- щодо настання строку оплати ПП Мілкстар за платежами за лютий - липень 2019р. за договором №1 та наявності заборгованості на момент прийняття рішення у розмірі 211 000 грн.
Оскільки відповідач не здійснив платежі за період серпень - грудень 2019р. згідно договору №1, позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача, крім основного боргу у розмірі 176 286 грн., також і пеню у розмірі 11 767,69 грн., 3% річних у розмірі 2 216,86 грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.
В силу приписів ст.ст. 509, 510 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.
За приписами ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Водночас, ст. ст. 520, 521 ЦК України передбачено, що боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень ст. 513 цього Кодексу. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦК України).
Як вище встановлено судом, заборгованість за товар, яка виникла у відповідача перед позивачем за договором №3 та заборгованість за товар, яка виникла у ПАТ Христинівський молокозавод перед позивачем за договором № 159/14 та переведена за згодою позивача на відповідача згідно договору №9/0117-3, реструктуризована за договором №1, укладеним між сторонами у даній справі та ПАТ Христинівський молокозавод .
Договором № 1 сторони змінили строк та порядок оплати товару за договорами №3 та № 159/14 шляхом сплати загальної суми боргу у розмірі 392 286,70 грн. щомісячними платежами у лютому - листопаді 2019р. по 36 000 грн., у грудні 2019р. - 32 286,70 грн. не пізніше останнього числа відповідного місяця.
Отже, строк оплати відповідачем платежів настав:
- за серпень 2019р. - 31.08.2019р. на суму 36 000 грн.;
- за вересень 2019р. - 30.09.2019р. на суму 36 000 грн.;
- за жовтень 2019р. - 31.10.2019р. на суму 36 000 грн.;
- за листопад 2019р. - 30.11.2019р. на суму 36 000 грн.;
- за грудень 2019р. - 31.12.2019р. на суму 32 286,70 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч. 1,7 ст.193 ГК України.
Між тим, встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідач не здійснив сплату платежів за серпень - грудень 2019р., внаслідок чого у нього утворився борг у розмірі 171 286,70 грн.
При цьому, суд виходить із загальної суми реструктуризованої заборгованості за договором № 1 - 392 286,70 грн., загальної суми оплат відповідача - 10 000 грн. (24.04.2019р. - 5 000 грн. згідно з платіжним дорученням №457 від 24.04.2019р. та 08.08.2019р. - 5 000 грн., яка здійснена під час розгляду справи № 925/584/19) та розміру боргу - 211 000 грн. за лютий - липень 2019р., стягнутого рішенням господарського суду Черкаської області від 21.08.2019р. у справі №925/584/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019р.) (392 286,70 грн. - 5 000 грн. - 5 000 грн. - 211 000 грн. = 171 286,70 грн.).
Одночасно, суд враховує, що в силу ст. 75 ГПК України обставини щодо здійснення відповідачем оплати 08.08.2019р. у розмірі 5 000 грн., які встановлені у рішенні господарського суду Черкаської області від 21.08.2019р. у справі №925/584/19, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019р., не потребують доказування.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 171 286,70 грн., а отже і про їх задоволення в цій частині.
В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу 3% річних за період з 01.08.2019р. по 31.12.2019р. на суму 176 286 грн. за платежами серпня - грудня 2019р., складає 2 216,86 грн., перевірено господарським судом та встановлено, що позивачем невірно визначено період нарахування та суму боргу, на яку здійснюється нарахування, з огляду на умови п. 4 договору № 1.
Тому, господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначених суми боргу та періоду нарахування, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов`язання, здійснено розрахунок 3% річних, згідно з яким їх розмір становить 855,29 грн.:
- за платежем серпня 2019р. на суму 31 000 грн. (із врахуванням оплати 5 000 грн. та умов п. 6 договору № 1) за період з 01.09.2019р. по 31.12.2019р. у розмірі 310,85 грн.;
- за платежем вересня 2019р. на суму 36 000 грн. за період з 01.10.2019р. по 31.12.2019р. у розмірі 272,22 грн.;
- за платежем жовтня 2019р. на суму 36 000 грн. за період з 01.11.2019р. по 31.12.2019р. у розмірі 180,49 грн.;
- за платежем листопада 2019р. на суму 36 000 грн. за період з 01.12.2019р. по 31.12.2019р. у розмірі 91,73 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 855,29 грн., а отже і про їх задоволення в цій частині.
Щодо позовних вимог про стягнення пені.
За приписами ч.1 ст.546 ЦК України неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання, а згідно з вимогами ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Поряд з цим, згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. У ч. 2 ст.551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.
Частина 4 ст. 231 ГК України передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов`язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Положення ч. 6 ст. 231 ГК України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Разом з тим, за ч. 2 ст. 343 ГК України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Також, в силу положень ст. ст. 1, 3 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 10.12.2019р. у справі № 904/4156/18.
Отже, виходячи з того, договори № 3 та №159/14 не містять умов щодо застосування відповідальності у вигляді пені за порушення відповідачем зобов`язання з оплати товару, а п. 9 договору № 1 - щодо розміру та порядку нарахування пені за порушення відповідачем строків сплати платежів, приймаючи до уваги те, що у даному випадку певним законодавчим актом обов`язок та умови її сплати не визначено, суд дійшов висновку про неправомірність та необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, а отже і про відмову у їх задоволенні в цій частині.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ч. ч. 2 - 4 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконані договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У позові позивачем заявлено до стягнення витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано угоду про надання правничої допомоги від 03.01.2020р., укладену між адвокатом Воробйовим В.В. та ТОВ Агрофірма Світанок (позивач, клієнт), додаткову угоду від 03.01.2020р. до неї, акт виконаних робіт від 03.01.2020р., платіжне доручення №25 від 03.01.2020р. на суму 15 000 грн., ордер серії КР № 75435 від 03.01.2020р. на адвоката Воробйова В.В.
З розрахунку розміру витрат на правничу допомогу та акту виконаних робіт вбачається, що такі витрати позивача складаються з:
- вивчення справи та подання позовної заяви - 3 000 грн.;
- тривалість (попередньо 4 судові засідання х 3 000 грн.) - 12 000 грн.
Матеріалами справи підтверджується складання та підписання позовної заяви, засвідчення доданих до неї документів представником позивача, адвокатом Воробйовим В.В.
Водночас, на підставі ухвали суду від 23.01.2020р. справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (тобто, в межах даної справи судові засідання не проводились), а отже представник позивача, адвокат Воробйов В.В. не приймав участь у судових засіданнях.
Враховуючи викладене, до витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи, відноситься вивчення справи та подання позовної заяви у розмірі 3 000 грн., розмір яких є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову.
Також за подання даного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 079,06 грн. за платіжним дорученням №2 від 14.01.2019р.
Згідно з положеннями п.2 ч. 2 ст. 4 ЗУ Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної зави немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ст. 7 ЗУ Про Державний бюджет України на 2020 рік з 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 102 грн.
Отже, з огляду на ціну даного позову 190 270,55 грн., розмір судового збору, який підлягав сплаті за його подання до суду, складає 2 854,06 грн.
За таких обставин, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витрати позивача покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме, по сплаті судового збору: на відповідача - 2 582,13 грн., на позивача - 271,93 грн. (виходячи із встановленого законом розміру 2 854,06 грн.), на правничу допомогу: на відповідача - 2 714,17 грн., на позивача - 285,83 грн. (виходячи із розміру витрат за фактично надану правничу допомогу 3 000 грн.).
При цьому, переплачена сума судового збору у розмірі 225 грн. може бути повернута позивачу за ухвалою суду на підставі відповідного клопотання в порядку ст. 7 ЗУ Про судовий збір .
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Світанок задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного підприємства Мілкстар (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, Приморський р-н, пр-т Нахімова, буд. 104; код ЄДРПОУ 36543514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Світанок (27013, Кіровоградська обл., Добровеличівський р-н, с. Тишківка, вул. Суворова, буд. 1; код ЄДРПОУ 03756589) основний борг у розмірі 171 286 (сто сімдесят одна тисяча двісті вісімдесят шість) грн. 70 коп., 3% річних у розмірі 855 (вісімсот п`ятдесят п`ять) грн. 29 коп., судовий збір у розмірі 2 582 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят дві) грн. 13 коп., витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 2 714 (дві тисячі сімсот чотирнадцять) грн. 17 коп.
3.В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 30.03.2020р.
Суддя Л.В. Ніколаєва
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 23.03.2020 |
Оприлюднено | 21.04.2020 |
Номер документу | 88840970 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Ніколаєва Лариса Вікторівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гетьман Руслан Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні