Дата документу 15.04.2020 Справа № 335/10626/18
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 335/10626/18 Головуючий у 1 інстанції
№ провадження 22-ц/807/1021/20 Воробйов А.В.
Доповідач: Бєлка В.Ю.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький Апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Кухаря С.В.
Онищенко Е.А.
За участю секретаря: Книш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Комунального закладу Палац культури Титан - Щербини Кирила Валерійовича на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Палац культури Титан про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення морального шкоди,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який в ході розгляду справи був неодноразово уточнений, до Комунального закладу Палац культури Титан про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що 20.04.2015 року вона працювала за сумісництвом керівником заслуженого жіночого хору Калина Комунального закладу Палац культури Титан , потім була переведена на постійне місце роботи керівником цього жіночого хору.
18 листопада 2015 року була прийнята за сумісництвом на посаду керівника дитячої арт-студії Золоті струни та отримувала заробітну плату 0,5 ставки за сумісництвом, згідно наказу № 161 від 18.11.2015 року.
Наказом від 29 серпня 2018 року Про звільнення від виконання роботи за сумісництвом її було звільнено з посади керівника самодіяльного колективу з 31.08.2018 року, за ст. 7 КЗпП України та п. 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організації затвердженого наказом Мінпраці, Мінюсту і Мінфіну України від 23.06.1993 року № 43.
Звільнення вважає незаконним, так як здійснено без погодження з профспілковим органом, без попередження про звільнення, та не з тієї посади на якій вона працювала.
Також зазначає, що ст. 7 КЗпП України не регулює порядок та підстави звільнення працівників.
Вказує, що неправомірними діями відповідача їй завдано моральну шкоду, яку обґрунтовує душевними стражданнями, пережити у зв`язку із самим фактом незаконного звільнення, погіршився стан здоров`я, була позбавлена користуватися усіма благами та перевагами, які надає додатковий заробіток.
Посилаючись на зазначені обставини, остаточно уточнив позовні вимоги, просила суд визнати незаконним та скасувати наказ від 29.08.2018 року Про звільнення від виконання роботи за сумісництвом , допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді керівника самодіяльного колективу, стягнути з відповідача середню заробітну плату за час звільнення (вимушеного прогулу) з 01.09.2018 року в розмірі 23 379,84 грн., компенсацію невиплаченого доходу у зв`язку з порушенням строку їх виплати в сумі 18 820,77 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., стягнути судові витрати по справі.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Скасовано наказ Комунального закладу Палац культури Титан № 68 к/тр від 29 серпня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з 31 серпня 2018 року з посади керівника самодіяльного колективу.
Поновлено ОСОБА_1 з 31 серпня 2018 на посаді керівника самодіяльного колективу Комунального закладу Палац культури Титан .
Стягнуто з Комунального закладу Палац культури Титан на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу без урахування (утримання) податків і зборів, у сумі 23 379 грн. 84 коп., компенсацію невиплаченого доходу у сумі 18 820 грн. 77 коп., та моральну шкоду у сумі 1000,00 грн. 00 коп.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника самодіяльного колективу Комунального закладу Палац культури Титан допущено до негайного виконання.
В іншій частині відмовити.
Стягнуто з Комунального закладу Палац культури Титан на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 11 400 грн. 00 коп.
У апеляційній скарзі представник Комунального закладу Палац культури Титан - Щербина К.В. зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом не зазначено жодної норми матеріального права, яка була порушена відповідачем у результаті не вірно визначеної в наказі про звільнення посади з якої було звільнено позивача, а також негативні наслідки, які настали або могли настати в результаті зазначеної помилки. Суд дійшов помилкового висновку про відсутність згоди виборчого органу первинної профспілкової організації відповідача щодо звільнення позивача. Просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з`явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право скасувати судове рішення і ухвалити нове.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове рішення у випадку неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що наказом Комунального закладу Палац культури Титан № 32 від 17 квітня 2015 року ОСОБА_1 прийнято на посаду керівника заслуженого жіночого народного хору Калина за сумісництвом на 0,5 ставки згідно штатного розпису. Наказом КЗ Палац культури Титан № 51 від 01 червня 2015 року ОСОБА_1 переведено на постійне місце роботи, на посаду керівника заслуженого жіночого народного хору Калина з окладом згідно штатного розпису. Наказом КЗ Палац культури Титан № 161від 18 листопада 2015 року ОСОБА_1 - керівника Заслуженого жіночого народного хору Калина , прийнято за сумісництвом на 0,5 ставки на посаду керівника дитячої арт-студії Золоті струни . Наказом КЗ Палац культури Титан № 68к/тр від 29 серпня 2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади керівника самодіяльного колективу, яку вона посідала на 0,5 ставки за сумісництвом, у зв`язку з прийняттям на цю посаду працівника, який не є сумісником, стаття 7 КЗпП України, пункт 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій затвердженого наказом Мінпраці і Мінфіну України від 28 червня 1993 року № 43.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено незаконність її звільнення, а саме, що відповідачем всупереч вимог чинного законодавства, звільнено працівника, яка є головою первинної профспілкової організації без згоди виборного профспілкового органу.
Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Звільнення сумісників у зв`язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, здійснюється відповідно до статті 7 КЗпП України, яка встановлює, що для деяких категорій працівників за певних умов можуть застосовуватися додаткові, крім передбачених у статтях 37 і 41 цього Кодексу, підстави для припинення трудового договору.
Робота за сумісництвом регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, яким визначені додаткові підстави для звільнення з роботи за сумісництвом.
Пунктом 8 цього положення передбачено, що звільнення з роботи за сумісництвом проводиться, зокрема, з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником.
Ці нормативно-правові акти регулюють питання роботи на умовах сумісництва в установах, організаціях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів, отже, їх дія поширюється на комунальні заклади, утворені органом місцевого самоврядування, та комунальні установи, організації, що фінансуються з бюджету.
Статтею 43-1 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди органу первинної профспілкової організації допускається у випадку звільнення з суміщувальної роботи у зв`язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв`язку з обмеженням на роботу за сумісництвом, передбаченим законодавством.
З матеріалів справи вбачається та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_1 було звільнено з посади, яку вона обіймала за сумісництвом у зв`язку з прийняттям на роботу на повну ставку ОСОБА_2 .
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2019 року у справі № 640/18453/16-ц та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 592/11917/17.
Посилання позивача на неправильне зазначення в спірному наказі посади з якої її було звільнено, як на доказ неправомірності звільнення, колегія суддів відхиляє, оскільки дана помилка не впливає на спірні правовідносини та законність виданого наказу.
Окрім того, посилання позивача на завдання їй даним наказом моральної шкоди колегія суддів також вважає безпідставним, оскільки відповідачем її було звільнено з посади, яку вона обіймала за сумісництвом, а не з підприємства взагалі, а отже ОСОБА_1 не була позбавлена засобів для існування.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є не доведеними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції про задоволення позову ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу представника Комунального закладу Палац культури Титан - Щербини Кирила Валерійовичазадовольнити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2019 року вцій справі скасувати та ухвалити постанову наступного змісту:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального закладу Палац культури Титан про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення морального шкоди відмовити.
Дата складання повної постанови 21 квітня 2020 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: В.Ю. Бєлка
Судді: С.В. Кухар
Е.А. Онищенко
Суд | Запорізький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2020 |
Оприлюднено | 22.04.2020 |
Номер документу | 88856213 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Запорізький апеляційний суд
Бєлка В. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні