Постанова

від 16.04.2020 по справі 521/10567/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4778/20

Номер справи місцевого суду: 521/10567/19

Головуючий у першій інстанції Леонова О.С.

Доповідач Гірняк Л. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2020 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого- Гірняк Л.А.

Суддів - Сегеди С.М., Комлевої О.С.,

За участю секретаря - Ющак А.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20.11.2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

ПРОЦЕДУРА:

У червні 2019 року позивач звернувся до Малиновського районного суду м. Одеса з позовом до ТОВ УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ в якому просить суд стягнути з ТОВ "УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ" кошти в розмірі вартості робіт за договором у розмірі 17000,00 грн, пеню у розмірі 93 840,00 грн та судові витрати в розмірі 1108,40 грн.

Вимоги обґрунтовував тим, що 26.01.2018 року між ТОВ УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ та ОСОБА_1 укладено договір №21 на виконання робіт: Комплекс проектно-вишукувальних робіт по розробленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0.06 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

У визначений ним виконані умови договору та 29.01.2018 року перераховано 17000,00 грн у визначений законом строк відповідач не надав проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність замовника для індивідуального дачного будівництва, за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до додатку №1 до Договору та не надано актів здачі-приймання робіт по роботі Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0.06 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та не надано обгрунтованих причин неминучості отримання негативного результату або недоцільності подальшого проведення роботи.

Позивач зазначив, що директор ТОВ "УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ" ОСОБА_2 на неодноразові дзвінки не відповідав. В зв`язку з відсутністю причин неминучості отримання негативного результату або недоцільністю подальшого проведення роботи позивач вважає, що роботи по Договору в строк 180 календарних днів з моменту укладення Договору не виконано з вини виконавця .

З огляду на вищезазначене просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 93 840 грн за період з 26.07.2018 по 26.01.2019, 184 календарних дня (17 000*0,03*184=93 840 грн.) та сплачену вартість робіт у сумі 17 000 грн.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20.11.2019 року позов ОСОБА_1 до ТОВ УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ про стягнення коштів - задоволено частково. Стягнуто з ТОВ УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі вартості робіт за Договором № 21 на створення /передачу/ технічної продукції від 26.01.2018 року у сумі 17 000 грн. Стягнуто з ТОВ УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ на користь ОСОБА_1 пеню у сумі 17 000 грн. Стягнуто з ТОВ УКРЛЕНДКОНСАЛТИНЕ на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 277,10 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ТОВ УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ подали апеляційну скаргу в якій просять суд скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20.11.2019 року, яким задовольнити вимоги, щодо стягнення з ТОВ УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі вартості робіт за Договором № 21 на створення /передачу/ технічної продукції від 26.01.2018 року у сумі 17 000 грн, а в іншій частині відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 16 квітня 2020 року.

АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) СТОРІН

Заявник в апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є необґрунтованим, незаконним та винесе з порушенням матеріального та процесуального права.

Вимоги обґрунтовують тим, що причиною припинення робіт за договором стало ненадання позивачем дозволу ОМР на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та неможливість розроблення проекту та припинив проведення робіт правомірно, на підставі п.3.5 Договору.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на можливість розроблення проекту землеустрою на підставі Договору без отримання рішення міської ради про надання дозволу.

При цьому посилається на те, що п.п. 50,51,52,53,54 Постанови ВС від 29.08.2019 року у справі №420/5288/18 викладено позицію Верховного суду щодо можливості розробки проекту землеустрою на підставі Договору без отримання рішення міськради про надання дозволу.

За таких підстав відповідач протизаконно вимагав від нього рішення ОМР та безпідставно припинив роботи та не виконав умови договору №21 від 26.01.2018 року. Відсутність дозволу ОМР на розроблення проекту не є підставою для отримання негативного результату та недоцільності подальшого проведення роботи.

Зазначив, що відповідач не виконав роботи за договором №21 від 26.01.2018 року в термін, встановлений ч.2 п. г с. 28 ЗУ Про землеустрій , сплачені ним кошти в розмірі 17000,00 грн не повернув, а тому районний суд правильно обчислив пеню, згідно п. 6 ст. 232 ЦК України та п.5 ст. ЗУ Про захист прав споживачів .

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ

Судом встановлено, що 26.01.2018 року між ТОВ УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про створення/передачу/технічної продукції (а.с.7-10).

Предметом договору визначено - комплекс проектно-вишукувальних робіт по розробленню проекту землеустрою щодо проведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, орієнтованою площею 0,06 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Договору).

Строк здачі робіт по договору - 120 календарних днів з дня зарахування платежу та розрахунковий рахунок виконавця (п.1.3 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору вартість робіт складає: 17000,00 грн.

Відповідно до протоколу погодження про договірну ціну на технічну продукцію розмір договірної ціни між сторонами визначено - 17000. 00 грн (а.с10).

У п. 4.1 Договору визначено відповідальність сторін, де зазначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по договору виконавець і замовник несуть майнову відповідальність відповідно до діючого законодавства.

У п. 6.1 Договору, визначено строк дії договору: 180 днів з дня зарахування авансу на розрахунковий рахунок Виконавця.

Додатком №1 до договору №21 від 26.01.2018 року між сторонами затверджено завдання на розроблення проекту землеустрою (а.с.9).

ТОВ УКРЛЕНКОНСАЛТИНГ було виписано рахунок-фактуру №СФ-0000008 від 26.01.2018 року на суму 17000,00 грн (а.с. 11).

29.01.2018 року ОСОБА_1 сплаченогрошові кошти у сумі 17000,00 грн на користь ТОВ УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ , відповідно до квитанції №0.0.951683977.1 - призначення платежу - проектно-вишукувальні послуги (а.с. 12).

24.11.2018 року ОСОБА_1 надіслано до відповідача претензію, щодо невиконання умов договору, так як станом на 24.11.2018 року відповідачем Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, орієнтованою площею 0,06 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 позивачу не передано (а.с. 15-17).

ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Стягуючи з ТОВ УКРЛЕНКОНСАЛТИНГ на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі вартості робіт за Договором № 21 на створення /передачу/ технічної продукції від 26.01.2018 року у сумі 17 000,00 грн . районний суд виходив з того, що роботи обумовлені Договором у визначений строк не виконані, кошти сплачені в якості оплати - не повернуті.

Стягуючи з ТОВ УКРЛЕНКОНСАЛТИНГ на користь ОСОБА_1 пеню у сумі 17 000 грн. за період з 26.07.2018 року по 26.01.2019 року, що становить 184 Календарні дня районний суд виходив з вимог ч.5 ст. 10 ЗУ Про захист прав споживачів , яка встановлює розрахунок пені в розмірі 3% вартості робіт за кожний день прострочення споживача, а не ставку НБУ, як розрахунок відсотків у розрахунку.

Районним судом в силу ч.3 ст. 55 ЦПК України зменшено розмір пені до розміру збитків з 93840,00 грн до 17000,00 грн.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 та 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Відповідно ч. 1 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язання за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ст. 906 ЦК України виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуг) згідно з договором, за кожний день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

Пунктами 50, 51, 52, 53, 54 Постанови Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №420/5288 / 18 викладено позицію Верховного Суду щодо можливості розробки проекту землеустрою на підставі Договору без отримання рішення міськради про надання дозволу :

Ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно. Таким чином, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність.

Зазначений правовий висновок Верховний Суд висловлював у постанові від 31.01.2018 року у справі №814/741/16, постанові від 14.03.2018 у справі №804/3703/16.

Закон не забороняє діяти так само і у разі прийняття відповідним органом у належній формі рішення про відмову у наданні дозволу з підстав, які особа вважає незаконними.

Суд звернув увагу, що відповідно до статті 22 Закону України від 22.05.2003 № 858- IV "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Таким чином, підставою для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, окрім рішення про надання дозволу, може бути договір або судове рішення.

Відповідно до ч. 2 п. г) ст.28 Закону України Про землеустрій - максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору, таким чином відповідач не поновив права Позивача, шляхом повернення коштів Позивачу за невиконаний Договір до моменту пред`явлення позову, який подано через 9 (дев`ять) місяців після закінчення терміну виконання робіт, а тому районний суд дійшов правильного висновку про повернення сплачених ним коштів в розмірі 17 000,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів - у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Виходячи з того, що відповідач не виконав роботи по розробленню проекту землеустрою, відповідно до Договору №21 від 26.01.2018 року у встановлений ним строк, неминучість отримання негативного результату або недоцільність подальшого проведення робіт безпідставно зв`язав з відсутністю дозволу Одеської міської ради, а тому районний суд правомірно за період з 26.07.2018 року по 26.01.2019 року стягнув пеню у розмірі 17 000,00 грн застосувавши вимоги ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, судова колегія,-

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ - залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20.11.2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий Л.А.Гірняк

Судді С.М.Сегеда

О.С.Комлева