Постанова

від 17.04.2020 по справі 520/14564/15-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3583/20

Номер справи місцевого суду: 520/14564/15-ц

Головуючий у першій інстанції Рева С.В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого - Сєвєрової Є.С.,

суддів: Колеснікова Г.Я., Вадовської Л.М.,

за участю секретаря - Чепрас А.І.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.03.2016 у складі судді Реви С.В.,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2015 року ПАТ КБ ПриватБанк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором № OD03АЕ00000023 від 15 листопада 2006 року у розмірі 39156,25 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на 30.09.2015 складає 842642,50 грн.

Позовні вимоги аргументовані тим, що ПАТ КБ ПриватБанк зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 19697,00 дол. США на термін до 15.11.2011, а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, але свої зобов`язання не виконав.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.03.2016 у задоволенні позову відмовлено, у зв`язку з пропуском строків позовної давності.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ПАТ КБ ПриватБанк звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд його скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не було враховано дії ОСОБА_1 , якими було перервано строки позовної давності. Договором поруки встановлено строк її припинення - після закінчення п`яти років, починаючи від останнього дня, передбаченого для виконання зобов`язань за договором кредиту, тобто 15.11.2016, тому не вбачається підстав для висновку про пропущення банком строку на пред`явлення вимоги до поручителя. Суд не з`ясував, що заборгованість розрахована з урахуванням винесеного раніше рішення.

Надалі ОСОБА_1 надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просив постановити ухвалу про її відхилення.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 07.11.2016 апеляційну скаргу ПАТ КБ ПриватБанк задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.03.2016 скасовано, позовні вимоги ПАТ КБ ПриватБанк про стягнення кредитної заборгованості задоволено частково, стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ ПриватБанк : заборгованість за кредитом 4369,92 долара США, що еквівалентно 94 040,67 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 5128,78 доларів США, що еквівалентно 110 410,04 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання 94000 грн., в інших позовних вимогах відмовлено, в позовних вимогах ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості відмовлено, стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ ПриватБанк понесені судові витрати в розмірі 9555 грн.

Постановою Верховного Суду від 17.10.2018 касаційну скаргу АТ КБ ПриватБанк задоволено частково, рішення апеляційного суду Одеської області від 07.11.2016 скасовано в частині вирішення позовних вимог АТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором і справу в цій частині передано на новий розгляд до апеляційного суду.

16.04.2019 ПАТ КБ ПриватБанк надав суду письмові пояснення по справі, в яких позовні вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 солідарно просив задовольнити.

У судове засідання 07.04.2020 учасники процесу не з`явилися, належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи (а.с.125,126,127,128,129), клопотань про відкладення розгляду справи не надали, справа перебуває в провадженні суду з жовтня 2015 року, справу розглянуто за відсутністю її учасників.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

15.11.2006 ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №OD03АЕ00000023, згідно умов п.1.1. якого ПАТ КБ ПриватБанк зобов`язався надати ОСОБА_1 кредитні кошти у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у розмірі 19697,70 доларів на строк до 15.11.2011.

15.11.2006 ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №0023/Р, відповідно до п.12 якого порука за договором припиняється за спливом 5 років з дня настання строку повернення кредиту за кредитним договором.

Відповідно до п.1.3. кредитного договору, забезпеченням виконання позичальником зобов`язання за даним договором виступає договір застави автомобіля MAZDA 3, 2004 р. в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , та порука ОСОБА_2 .

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2012 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №OD03АЕ00000023 від 15.11.2006 звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль MAZDA, модель 3, рік випуску 2004, тип ТЗ: Легковий комбі, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ ПриватБанк з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, із зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ ПриватБанк всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; стягнуто солідарно з ПАТ Акцент-Банк , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Приват Банк суму 10000,00 грн.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст.ст. 525,526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п.3.2. кредитного договору при порушенні боржником зобов`язань по погашенню боргу, боржник сплачує банку проценти за його користування в розмірі 25,66% річних.

Згідно з п.4.1. передбачена сплата пені в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 07.11.2016 про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 встановлено, що стягненню підлягає сума кредитної заборгованості в розмірі 4369,92 долара США, що еквівалентно 94 040,67 грн., сума процентів у розмірі 5128,78 доларів США, що еквівалентно 110 410,04 грн., та відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки зменшено до 94 000 грн. Рішення набрало законної сили в цій частині, не оскаржене.

Згідно з ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Згідно з ч.1 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Згідно з ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно умов п.1.1. кредитного договору від 15.11.2006, строк його дії - до 15.11.2011.

Відповідно до умов п.12 договору поруки від 15.11.2006, вона припиняється зі спливом 5 років з дня настання строку повернення кредиту за кредитним договором.

Таким чином, наведеним пунктом договору поруки визначено, що сторони дійшли згоди про припинення поруки після закінчення 5 років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором, тобто після 15.11.2016.

ПАТ КБ Приват Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором 27.10.2015, тобто до припинення поруки.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про пропущення банком строку на пред`явлення вимоги до поручителя.

Враховуючи те, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі що і боржник (ч.2ст.554 ЦК України), кредитор погодився з сумою боргу, визначеною щодо ОСОБА_1 , стягнення є солідарним, то стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку підлягає сума кредитної заборгованості в розмірі 4369,92 долара США, заборгованість за процентами - 5128,78 доларів США, пені - 94 000 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Зважаючи на викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню в частині відмови в задоволенні вимог ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_2 із ухваленням нового про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.03.2016 в частині відмови в задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_2 скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_2 просолідарне стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнутиз ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк заборгованість за кредитом: за тілом кредиту в розмірі 4369,92 долара США, по процентам за користування кредитом у розмірі 5128,78 доларів США, за пенею в розмірі 94000 грн., яка (заборгованість) є солідарною з заборгованістю ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 17.04.2020.

Головуючий:

Судді: