Ухвала

від 16.04.2020 по справі 148/2220/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 148/2220/18

провадження № 61-6566ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 26 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до фермерського господарства Агро-Вдалий про визнання недійсними договорів оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга , яка не може бути прийнята касаційним судом, оскільки не відповідає пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати касаційну скаргу у новій редакції із зазначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав), а також надати копії такої касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору, а надано їх копії.

Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати оригінали документів, що підтверджують сплату судового збору.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 26 лютого 2020 року залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , строк для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Мартєв