Ухвала

від 22.04.2020 по справі 160/4288/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 квітня 2020 року Справа 160/4288/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, б. 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якій позивач просить визнати протиправною вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №ф-7314-50/66 від 07 листопада 2019 року.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/4288/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 17.04.2020 р.

Відповідно до п.3, 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з абзацом 1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 1 статті 2 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно положень ч.2 ст. 2 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачено, що виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями пункту 31 частини першої статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов`язки органів доходів і зборів визначені статтями 12, 13, 14 цього Закону.

Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Відповідно до положень, викладених в абз. 1, 2, 4 ч.14 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Також, положеннями абзаців 5-7, 9 частини четвертої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Разом з цим, відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 1.3. статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює, зокрема, питання, погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

З викладеного слідує висновок, що положення Податкового кодексу України не поширюють дію на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не може бути застосований.

Отже, виключно положеннями Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено порядок дій платника у разі незгоди з отриманим рішенням про нарахування пені та застосування штрафів зі сплати єдиного соціального внеску, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження та строк, протягом якого особа може здійснити таке оскарження, який становить 10 календарних днів з дня надходження до нього спірного рішення.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржується вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 р.

Виходячи з обставин викладених позивачем в позовній заяві, суд наголошує, що кінцевою датою оскарження вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №ф-7314-50/66 від 07.11.2019 року є 17.11.2019 р.

Згідно з конвертом, в якому надійшла позовна заява, позов було направлено до суду 15.04.2020 р.

У зв`язку із викладеним, суд вважає, що позивачем, при зверненні із даним позовом до суду пропущено 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 17.07.2019 р. у справі №0740/1050/18 (касаційне провадження № К/9901/13133/19).

Частиною 1 ст.94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно з ч.4 ст.94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Під час перевірки копій документів, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 , затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка Копія .

Перевіривши матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що не всі надані позивачем копії додатків до позовної заяви завірені належним чином.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, суд залишає подану заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску такого строку;

- належним чином завірених копій додатків, наданих до позовної заяви у кількості відповідно до кількості сторін у справі.

У разі, якщо десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви є меншим ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строк усунення недоліків позовної заяви є таким, що продовжений на строк дії карантину.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску такого строку;

- належним чином завірених копій додатків, наданих до позовної заяви у кількості відповідно до кількості сторін у справі.

Цей строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Віхрова