Ухвала

від 24.06.2020 по справі 160/4288/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 червня 2020 року Справа №160/4288/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, б. 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якій позивач просить визнати протиправною вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №ф-7314-50/66 від 07 листопада 2019 року.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/4288/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 17.04.2020 р

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску такого строку;

- належним чином завірених копій додатків, наданих до позовної заяви у кількості відповідно до кількості сторін у справі.

22.06.2020 р., засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду.

Разом з клопотання було подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Розглядаючи дану заяву суд виходить з наступного.

В обґрунтування даної заяви позивач зазначає, що оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) №ф-7314-50/66 від 07 листопада 2019 року нею було отримано лише 05.04.2020 р.

Крім того, позивач зазначає, що на виконання ухвали суду від 22.04.2020 року нею було подано заяву вх. №626 від 12.05.2020 року до Дніпропетровської дирекції АТ Укрпошта про надання доказів отримання листа.

В свою чергу листом Дніпропетровської дирекції АТ Укрпошта від 02.06.2020 р. № 39-С-02-2020052210459 повідомило позивача, що за даними отриманими від відділення поштового зв`язку №49035 у м. Дніпро, встановлено: рекомендований лист №4900300214962 від 03.03.2020 р. на адресу: АДРЕСА_2 , на ім`я ОСОБА_1 , був вкладений 05.04,2020 року в поштовх скриньку адресата згідно з Порядком дій листоноші при доставці рекомендованих відправлень відповідно до наказів АТ Укрпошта від 16.03.2020 №265, від 30.03.2020 р №355, від 06.04.2020 р. №381 згідно яких діє змінений порядок вручення рекомендованих відправлень.

На підтвердження цього позивач надає належним чином завірену копію зазначеної відповіді АТ Укрпошта та конверту зі штрих-кодом відправлення №№4900300214962.

Також позивач посилається на ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби COVID-19 .

Згідно пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує серед іншого, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними ).

Отже вказана норма передбачає особливо ретельний перегляд обставин для висновку про поважність причини пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає порядок дій платника у разі незгоди з отриманим рішенням про нарахування пені та застосування штрафів зі сплати єдиного соціального внеску, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження та строк, протягом якого особа може здійснити таке оскарження, який становить 10 календарних днів з дня надходження до нього спірного рішення.

За правилами частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У силу вимог частини 2 вказаної статті якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Тобто, дотримання строків на подання позовної заяви є однією з умов дисциплінування учасників судового процесу.

У випадку ж пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Досліджуючи матеріали справи суд встановив, що позивач не відносилась байдужо до своїх прав, він активними своїми діями намагається захистити своє право, надає пояснення щодо порушення свого права.

Європейським судом з прав людини у справі Мушта проти України зазначено, що не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено ; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

При цьому, суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя , а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа Станьо проти Бельгії ).

Отже, суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі здійснення справедливого правосуддя.

Так, встановлення строків звернення до суду має на меті дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій, натомість дана мета не може перешкоджати основній меті - здійснення справедливого судочинства.

Тому не можна застосовувати формальні підходи для вирішення питання щодо пропуску строку звернення до суду, в порівнянні з метою - здійснення справедливого судочинства.

Поняття особа повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 КАС України, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 7 ст. 78 КАС України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до частини 3 статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою стало, на її думку, винесення відповідачем протиправної вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Частинами першою, другою статті 12 КАС України, визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України, передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд вважає за необхідне розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Керуючись статтями 5, 12, 72, 73, 76, 78, 90, 121, 160, 168, 169, 171, 174, 175, 257, 260-262 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, - задовольнити.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.

Справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею Віхровою В.С. одноособово.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, з документом, що підтверджує його надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив до суду, з направленням її копії іншим учасникам справи, а також доказів його направлення (надіслання) вручення.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення до суду, з направленням її копії іншим учасникам справи, а також доказів його направлення (надіслання) вручення.

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, відповідачу ухвала надсилається разом із копією позовної заяви з додатками.

Інформацію щодо адміністративної справи учасники справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: https://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає, за винятком оскарження відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності. Ухвала про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова