Ухвала

від 16.04.2020 по справі 10/260

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

з питань видачі дубліката виконавчого листа

16 квітня 2020 року м. Київ № 10/260

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Шулежко В.П., розглянувши заяву про видачу дубліката виконавчого листа в адміністративній справі за позовом Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЕР ПАКО про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2008 у справі №10/260 за позовом Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЕР ПАКО про стягнення заборгованості в розмірі 18158,54 грн позов задоволено.

До суду надійшла заява Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві про видачу дубліката виконавчого листа №10/260, виданого 02.12.2008.

Заявник обґрунтовує заяву тим, що виконавчий лист №10/260 неодноразово подавався стягувачем на примусове виконання до органу державної виконавчої служби. Востаннє виконавчий лист перебував на примусовому виконанні у Святошинському районному відділі державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, 01.02.2017 було відкрито виконавче провадження №53303445. Згідно відомостей з Автоматизованої системи виконавчих проваджень стягувачу стало відомо, що 30.05.3017 дане виконавче провадження завершено, а виконавчий документ повернуто стягувачу. Однак, постанова про повернення виконавчого документу стягувачу та оригінал виконавчого документу на поштову адресу стягувача не надходили.

На звернення заявника щодо повернення виконавчого листа, Святошинським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві повідомлено листом від 24.01.2020, що на даний час вказаний виконавчий лист на виконанні не перебуває, його повернуто стягувачу.

З урахуванням викладеного, заявник просить видати дублікат виконавчого листа №10/260 у зв`язку з його втратою.

Окрім того, посилаючись на положення частин 1 та 5 статті 12 Закону України Про виконавче провадження щодо строків пред`явлення виконавчого документа до виконання, заявник зазначив, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу винесена державним виконавцем 30.05.2017, отже строк пред`явлення виконавчого листа №10/260 спливає 30.05.2020. Заявник вважає, що положення частини 1 статті 12 Закону України Про виконавче провадження , якими передбачено, що виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган, можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців, не розповсюджуються, оскільки Фонд соціального страхування України та його органи не належать до органів державної влади.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 18.4 пункту 18 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З аналізу вказаних положень слідує, що із заявою про видачу дубліката виконавчого документа можна звернутися лише в межах строків пред`явлення його до виконання.

Суд зазначає, що у розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства України поважними причинами пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання вважаються об`єктивно непереборні обставини, які не залежали від волевиявлення особи, що звернулась із відповідною заявою та слугували дійсно істотними перешкодами чи труднощами в дотримання нею строків щодо подання заяви.

Слід зазначити, що згідно відомостей комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду вбачається, що адміністративна справа №10/260 знищена, а тому при вирішенні заяви суд виходить із поданих заявником матеріалів.

Згідно заяви та доданих до неї документів встановлено, що Окружним адміністративним судом міста Києва на виконання постанови суду від 22.10.2008 у справі №10/260 видано виконавчий лист 02.12.2008 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЕР ПАКО заборгованості в розмірі 18158,54 грн. на користь заявника.

До заяви додано копію листа Правобережного відділення Управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві від 30.03.2018 №2199-05, зі змісту якого вбачається, що Відділенню було відомо про повернення виконавчого документу №10/260 від 02.12.2008 на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження . Станом на 28.03.2018 виконавчий лист №10/260 від 02.12.2008 до стягувача не надходив, у зв`язку з чим Правобережне відділення просило начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві повернути вказаний виконавчий документ.

Також, до заяви додано копію листа Управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві від 15.01.2020, адресованого державному виконавцю Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві Пилипчуку К.Р., в якому Управління просить повідомити про місцезнаходження виконавчого листа №10/260 від 02.12.2008.

Відповідно до листа Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.01.2020 б/н, останнім повідомлено, що 30.05.2017 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, яка направлена на адресу стягувача за вих.№80 899 від 30.05.2017. Згідно реєстру АСВП виконавчий документ №10/260 від 02.12.2008 на виконанні у відділі не перебуває та конверт з оригіналом виконавчого листа до відділу не повертався.

Поряд з цим, слід зазначити, що у відповідності до статті 12 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частиною четвертою статті 12 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У відповідності до частини п`ятої статті 12 Закону України Про виконавче провадження у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Частиною п`ятою статті 37 даного Закону визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

З аналізу зазначених норм слідує, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються. Водночас, після переривання такого строку, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання в подальшому встановлюється з дня його повернення.

Повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання, однак за умови дотримання стягувачем строків, встановлених статтею 12 Закону України Про виконавче провадження . Зокрема, виконавчі документи, за якими стягувачами є держава або державний орган можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Беручи до уваги викладене, оскільки постанова про повернення виконавчого документу №10/260 від 02.12.2008 винесена 30.05.2017, строк пред`явлення такого виконавчого документа сплив 30.08.2017.

Із поданої заяви та доданих до неї документів не вбачається, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві вчинялися дії для належного забезпечення свого обов`язку на виконання судового рішення у справі №10/260.

Стосовно тверджень заявника про те, що Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням, а кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням, тому, на думку заявника, Фонд та його органи не належать до органів державної влади, та у відповідності до частини першої статті 12 Закону України Про виконавче провадження мають право на пред`явлення виконавчих документів до виконання протягом трьох років, суд зазначає наступне.

Поняття Державний орган визначено Законом України Про запобігання корупції від 14.10.2014 № 1700.

Відповідно до положень вказаного закону, державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб`єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.

Відповідно до пункту 3 частин першої статті 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування загальнообов`язкове державне соціальне страхування - система прав, обов`язків та гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено, що Фонд соціального страхування є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування витрат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці № 77 викладено у новій редакції Закон України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23.09.1999 № 1105, і, відповідно з 01.01.2015 року набрав чинності Закон України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , яким створено Фонд соціального страхування України.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено, що Фонд соціального страхування України є правонаступником Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування основними завданнями Фонду та його робочих органів є, зокрема: реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування.

Згідно частини другої статті 9 вказаного Закону Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань: 1) здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном; 2) проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат; 3) здійснюють заходи з профілактики страхових випадків; 4) забезпечують функціонування інформаційно-аналітичних систем; 5) здійснюють обмін інформацією з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, реалізації державної податкової політики та з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Пенсійним фондом України для виконання Фондом покладених на нього функцій і завдань, визначених законодавством України; 6) здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи; 7) беруть участь у проведенні наукових досліджень з питань соціального страхування населення, вивчають міжнародний досвід з метою запровадження інноваційних форм соціального страхування, виступають замовником наукових робіт, досліджень і методичного забезпечення; 8) беруть участь у здійсненні міжнародного співробітництва для розв`язання проблем та обміну досвідом у сфері соціального страхування; 9) здійснюють інші функції, передбачені статутом Фонду.

З аналізу зазначених норм вбачається, що Фонд соціального страхування України, не зважаючи на особливості його формування та роботи є органом, основним завданням якого є реалізація владної політики держави у сферах соціального страхування, та якому відповідно до покладених законодавством України завдань надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції як на всій території України так і на окремих адміністративно-територіальні одиниці через регіональні управління. Відтак органи Фонду соціального страхування є державними органами в розумінні чинного законодавства України.

Таким чином, заявником не доведено обґрунтованих причин пропуску строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а лише посилається на втрату такого виконавчого листа.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що заява Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві про видачу дубліката виконавчого листа є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 241-243, 248, п.18.4 розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві про видачу дубліката виконавчого листа у справі №10/260 від 02.12.2008 відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5. Перехідних положень цього Кодексу.

з

Суддя В.П. Шулежко