Ухвала

від 17.04.2020 по справі 569/598/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/598/20

1-кс/569/2057/20

У Х В А Л А

17 квітня 2020 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рівне клопотання cтаршого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Рівненській області майора юстиції ОСОБА_4 , яке погоджено із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження за №22020180000000001 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КК України,

встановив :

Старший слідчий в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Рівненській області майор юстиції ОСОБА_4 звернувся до Рівненського міського суду із клопотанням про накладення арешту на майно ОСОБА_5 , а саме рідину із запахом бензину, об`ємом 1100 літрів, 5 металевих бочок, блокнот із записами, грошові кошти в сумі 23901 гривня та 100 доларів США.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи протягом тривалого періоду часу здійснюють незаконний збут на території Рівненської області паливно-мастильних матеріалів шляхом створення мережі автозаправочних станцій з порушенням чинного законодавства щодо реалізації підакцизних товарів.

Зокрема, зазначені кустарні АЗС функціонують з порушенням норм чинного законодавства, а саме ненадання клієнтам фіскальних чеків, відсутність дозвільних документів (з охорони праці, пожежної та екологічної безпеки) ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, реєстрації місця торгівлі або зберігання пального як акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального.

Крім того, за відсутністю належного обліку та контролю, на вказаних кустарних АЗС реалізується пальне невідомого походження та невстановленої якості.

Неналежне оформлення місць збуту паливно-мастильних матеріалів на території населених пунктів створює загрозу життю та здоров`ю місцевого населення.

Так, 14.04.2020 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у громадянина ОСОБА_5 вилучено 5 металевих бочок з рідиною із запахом бензину, загальним об`ємом 1100 літрів, блокнот із записами, грошові кошти в сумі 23901 гривня, 100 доларів США.

У подальшому, 5 металевих бочок з рідиною із запахом бензину, загальним об`ємом 1100 літрів, блокнот із записами, грошові кошти в сумі 23901 гривня, 100 доларів США визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №22020180000000001.

Зазначені речі відповідають критеріям, викладенимст. 98 КПК України, тому слідчий з метою збереження речових доказів просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданніпрокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, в ньому зазначених.

Власник майна в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно ч. 1ст. 172 КПК Українинеприбуття власника майна не перешкоджає розгляду клопотання.

Заслухавши прокурора, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.

Слідчим відділом Управління СБ України в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному правопорушенні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22020180000000001 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КК України.

Відповідно з ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положеннями ч. 2ст. 170 КПК Українивизначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Прокурором доведено, що у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до знищення, відчуження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положеннямст.170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки незастосування арешту може призвести до зникнення майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Керуючись вимогами ст.131,132,170-173,309,395 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання cтаршого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Рівненській області майора юстиції ОСОБА_4 , яке погоджено із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження за №22020180000000001 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КК України- задовольнити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_5 , а саме рідину із запахом бензину, об`ємом 1100 літрів, 5 металевих бочок, блокнот із записами, грошові кошти в сумі 23901 гривня та 100 доларів США.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів до Рівненського апеляційного суду з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Рівненського міського суду ОСОБА_1