Рішення

від 22.04.2020 по справі 908/317/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/26/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2020 Справа № 908/317/20

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи:

за позовом публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Василівського міжрайонного району електричних мереж (70601, Запорізька область, м.Василівка, вул. Гоголя, буд. 1-а)

до відовідача приватного акціонерного товариства Завод будівельно-опоряджувальних машин (71630, Запорізька область, Василівський район, м.Дніпрорудне, вул. Степова, буд. 10)

про стягнення грошових коштів

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго в особі Василівського міжрайонного району електричних мереж з позовом до приватного акціонерного товариства Завод будівельно-опоряджувальних машин про стягнення 48757,09 грн., які складаються з: 13340,15 грн. пені, 8133,75 грн. 3% річних та 27283,19 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою суду від 13.02.2020 позовну заяву ПАТ «Запоріжжяобленерго» залишено без руху. Позивачу надано десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 27.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/317/20, присвоєно справі номер провадження 28/26/20, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до відомостей (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.02.2020, адресою місцезнаходження приватного акціонерного товариства Завод будівельно-опоряджувальних машин э: 71630, Запорізька область, Василівський район, м.Дніпрорудне, вул. Степова, буд. 10.

Ухвала суду від 27.02.2020 про відкриття провадження у справі направлена відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка співпадає з відомостями, зазначеними в позові. Разом з тим, ухвала суду не була вручена відповідачу за юридичною адресою, про що працівниками Укрпошти здійснено відповідне позначення на конверті інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи у суді, строки вчинення відповідних дій.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі № 908/317/20 від 27.02.2020 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі, але не пізніше 27.03.2020. Відповідач не скористався наданим законом правом на подання письмового відзиву до суду із зазначенням своєї правової позиції щодо заявленого позивачем позову. Будь-яких заперечень, письмових пояснень з боку відповідача до суду не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Позивач в позові зазначив наступне:

- рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.01.2018 у справі №908/2082/17 з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 84314,91 грн. та заборгованість за послуги з перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 2505,95 грн. за договором про постачання електричної енергії № 2 від 01.06.2012, 4166,38 грн. пені за прострочення виконання договору реструктуризації № 9 від 31.03.2017, 496,13 грн. 3% річних та 666,03грн. інфляційних втрат;

- постановою Верховного Суду від 25.06.2018 рішення Господарського суду Запорізької області від 25.01.2018 скасовано, справу в частині відмови у задоволені позовних вимог передано на розгляд до суду першої інстанції;

- рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.10.2018 у справі 908/2082/17 з ПрАТ Завод будівельно-опоряджувальних машин на користь позивача стягнуто 9198,69грн. пені за прострочення виконання зобов`язання за договором реструктуризації № 9, 2863,32 грн. пені за прострочення виконання зобов`язання за договором № 2 від 01.06.2012, 985,56 грн. 3% річних за договором № 9 від 31.03.2017, 340,20грн. 3% річних за договором №2 від 01.06.2012, 1899,67 грн. інфляційних втрат за договором № 9 від 31.03.2017, 2518,55 грн. інфляційних втрат за договором 39 від 31.03.2017 та 570,18 грн. заборгованості за простроченні платежі за березень, травень 2017 за договором № 2 від 01.06.2012;

- 18.06.2018 рішення суду у справі №908/2082/17 від 25.01.2018 виконано боржником в повному обсязі в ході проведення виконавчих дій;

- 05.11.2019 рішення суду у справі №908/2082/17 від 22.10.2018 виконано боржником в повному обсязі в ході проведення виконавчих дій.

На підставі вищевикладеного відповідачу нараховано за прострочення платежу за договором реструктуризації № 9 від 31.03.2017:

- 3% річних у розмірі 4643,73 грн. за період з 01.09.2017 по 17.06.2019;

- інфляційні втрати у розмірі 16913,53 грн. з 01.08.2017 по 30.06.2019;

За договором № 2 від 01.06.2012:

- пеню у розмірі 13340,15 грн. за період з 12.02.2019 по 04.11.2019 за прострочення оплати рахунків за березень 2017 та з травня 2017 по липень 2017 включно, за спожиту активну електричну енергію та перетікання реактивної електричної енергії;

- 3% річних у розмірі 3490,02 грн. за період з 01.09.2017 по 04.11.2019 за прострочення оплати рахунків за березень 2017 та з травня 2017 по липень 2017 включно, за спожиту активну електричну енергію та перетікання реактивної електричної енергії;

- інфляційні втрати у розмірі 10369,66 грн. за період з 01.08.2017 по 31.10.2019 за прострочення оплати рахунків за березень 2017 та з травня 2017 по липень 2017 включно, за спожиту активну електричну енергію та перетікання реактивної електричної енергії.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 27.04.2020.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 22.04.2020.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2012 між Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (01.02.2017 назву змінено на Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго ) в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством Завод будівельно-опоряджувальних машин (Споживач) укладено договір постачання електричної енергії №2, відповідно до умов якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу , а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 (розділ 1).

У зв`язку з порушенням виконання відповідачем зобов`язань, ПАТ Запоріжжяобленерго в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж звернувся з позовом до суду.

Рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №908/2082/17 від 25.01.2018р. (суддя Боєва О.С.) позовні вимоги задоволено частково. З ПрАТ Завод будівельно-опоряджувальних машин на користь ПАТ Запоріжжяобленерго в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж стягнуто суму боргу за спожиту активну електроенергію у розмірі 84314,91 грн., суму боргу за перетікання реактивної електроенергії у розмірі 2505,95 грн., пеню у розмірі 4166,38 грн., 3% річних у розмірі 496,13 грн., інфляційні нарахування у розмірі 666,03 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 1382,24 грн. В іншій частині позову відмовлено.

02.05.2018 на виконання рішення суду у справі №908/2082/17 від 25.01.2018 видано наказ.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.06.2018 рішення Господарського суду Запорізької області від 25.01.208р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2018 в частині відмови у задоволені позовних вимог позивача скасовано. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.10.2018 у справі №908/2082/17 (суддя Горохов І.С.) позовні вимоги задоволені. Стягнуто з ПрАТ Завод будівельно-опоряджувальних машин на користь ПАТ Запоріжжяобленерго в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж суму коштів за спожиту активну електроенергію в розмірі 50445,16 грн., суму коштів за перетікання реактивної електроенергії в розмірі 3229,24 грн., пеню в розмірі 12062,01 грн., 3% річних у розмірі 1325,76 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 4988,40 грн., судовий збір у розмірі 1080,76 грн.

27.11.2018 на виконання рішення суду у справі №908/2082/17 від 22.10.2018 видано наказ

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2019 рішення суду першої інстанції від 22.10.2018 у справі №908/2082/17 залишено без змін.

На підставі заяви стягувача №58/140-юр від 19.09.2018 державним виконавцем Василівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області у справі №908/2082/17 від 02.05.2018 на загальну суму 93531,64 грн. (арк.с 53-54).

Як зазначив позивач 18.06.2019 здійснено перерахування суми у розмірі 84314,91грн. та 9216,73 грн. по наказу за рішенням суду від 25.01.2018 (арк.с. 56-57).

12.07.2019 Василівським районним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №576327041 за фактичним виконанням рішення суду під 25.01.2018р.

Таким чином зобов`язання з оплати вказаної заборгованості за спожиту активну електричну енергію, послуги заперетікання реактивної енергії, пені, 3 % річних, інфляційних втрат та судового збору за рішенням суду у справі №908/2082/17 від 25.01.2018 примусово виконано 18.06.2018року.

20.06.2019 до ВДВС ГТУЮ Запорізької області позивачем подана заява щодо відкриття виконавчого провадження та стягнення суми у розмірі 71891,80 грн. за наказом Господарського суду Запорізької області від 27.11.2018 (справі №908/2082/17) за рішенням суду від 22.10.2018

09.07.2019 відрито виконавче провадження №5948525 з примусового стягнення з ПрАТ Завод будівельно-опоряджуваних машин на загальну суму 71891,80 грн. (арк.с. 60).

05.11.2019 здійснено перерахування суми у розмірі 71891,80 грн. та винесена постанова про закінчення виконавчого провадження за фактичним виконанням рішення суду від 22.10.2018 (арк.с. 62).

Таким чином зобов`язання з оплати заборгованості за спожиту активну електричну енергію, послуги за перетікання реактивної енергії, пені, 3 % річних, інфляційних втрат та судового збору за рішенням суду у справі №908/2082/17 від 22.10.2018 примусово виконано 05.11.2019 року.

Приймаючи до уваги наявність неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії № 2 від 01.06.2012 та договором реструктуризації № 9 від 31.03.2017, позивач, враховуючи п. 4.2.1 договору № 2 від 01.06.2012, положення ст. 610, 611, 625 ЦК України нарахував до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги щодо стягнення штрафних та компенсаційних санкцій такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договором про постачання електричної енергії № 2 від 01.06.2012 та договором реструктуризації № 9 від 31.03.2017.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст. 193 ГК України.

Згідно з ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 26 Закону України Про електроенергетику постачання електричної енергії для забезпечення потреб здійснюється на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією (чинних на момент виникнення даних правовідносин) Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач покладений на нього обов`язок щодо своєчасної оплати наданих послуг з постачання електричної енергії у встановлений договором строк не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи №908/2082/17.

За неналежне виконання умов договору про постачання електричної енергії № 2 від 01.06.2012, враховуючи п. 4.2.1 договору, позивач нарахував до стягнення пеню за період прострочення з 12.02.2019 по 04.11.2019 у розмірі 13340,15 грн.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.2.1 договору про постачання електричної енергії № 2 від 01.06.2012 за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 10 додатка №4 Порядок розрахунків за активну електричну енергію ) та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п.5 додатка № 6 Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії ), Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов`язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Отже, умовами Договору про постачання електричної енергії № 2 від 01.06.2012 сторони передбачили інший строк нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання, ніж визнаний п. 6 ст. 232 ГК України.

Факт порушення грошового зобов`язання відповідачем в рамках договору про постачання електричної енергії № 2 від 01.06.2012 є доведеним та не заперечений відповідачем. Також матеріали справи містять докази фактичного виконання відповідачем зобов`язань за вказаним договором, які були предметом розгляду справи № 908/2082/17 (рішення суду від 22.10.2018) лише 05.11.2019.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України, умови договору про постачання електричної енергії № 2 від 01.06.2012 та додані матеріали суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 13340,15 грн. за період прострочення з 12.02.2019 по 04.11.2019 за неналежне виконання зобов`язань з оплати рахунків за березень 2017 та з травня 2017 по липень 2017 (включно) є вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором №2 від 01.06.2012 позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3490,02 грн. за період з 01.09.2017 по 04.11.2019 за неналежне виконання зобов`язань щодо своєчасної оплати рахунків за березень 2017 та з травня 2017 по липень 2017 (включно) та інфляційні втрати за період з серпня 2017 по 31.10.2019 включно у розмірі 10369,66 грн. Також за порушення виконання зобов`язань за договором реструктуризації № 9 від 31.03.2017 позивач просив стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 01.09.2017 по 17.06.2019 у розмірі 4643,73 грн. та інфляційні втрати за період прострочення з серпня 2017 по 30.06.2019 (включно).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов`язань, які можуть бути узгоджені сторонами, оскільки ця норма законодавства є імперативною. Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Річні проценти за своєю правовою природою є складовою частиною боргу та підлягають стягненню разом із сумою основного боргу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат суд визнав виконаними вірно, а вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3490,02грн. за період з 01.09.2017 по 04.11.2019 за неналежне виконання зобов`язань щодо своєчасної оплати рахунків за березень 2017 та з травня 2017 по липень 2017 (включно) в рамках договору № 2 від 01.06.2012 та інфляційні втрати за період з серпня 2017 по 31.10.2019 включно у розмірі 10369,66 грн., а також 3% річних за період прострочення з 01.09.2017 по 17.06.2019 у розмірі 4643,73 грн. та інфляційні втрати за період прострочення з серпня 2017 по 30.06.2019 (включно) за прострочення грошового зобов`язання за договором реструктуризації № 9 від 31.03.2017, такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказів належного виконання зобов`язань за вказаними у позові договорами в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг з електропостачання за вказаний позивачем період, безпідставного або невірного нарахування штрафних санкцій або оплати 3% річних та інфляційних втрат відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 2102,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Василівського міжрайонного району електричних мереж до відповідача приватного акціонерного товариства Завод будівельно-опоряджувальних машин про стягнення 48757,09 грн. задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства Завод будівельно-опоряджувальних машин (71630, Запорізька область, Василівський район, м.Дніпрорудне, вул. Степова, буд. 10, ідентифікаційний код 04689323) на користь публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Василівського міжрайонного району електричних мереж (70601, Запорізька область, м. Василівка, вул. Гоголя, буд. 1-а, ідентифікаційний код 00130926) 13340,15 грн. (тринадцять тисяч триста сорок грн. 15 коп.) пені, 8133,75 грн. (вісім тисяч сто тридцять три грн. 75 коп.) 3% річних, 27283,19 грн. (двадцять сім тисяч двісті вісімдесят три грн. 19 коп.) інфляційних втрат та 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22 квітня 2000 року.

Суддя О.В. Федорова