Постанова

від 22.04.2020 по справі 592/14792/17

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року

м.Суми

Справа №592/14792/17

Номер провадження 22-ц/816/960/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання -Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Запорізька обласна громадська організація Союз патріотів ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Руденка Андрія Сергійовича

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 лютого 2020 року в складі судді Катрич О.М., ухвалене у м. Суми,

в с т а н о в и в:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_4 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Запорізької обласної громадської організації Союз патріотів про захист честі, гідності та ділової репутації.

Свої вимоги мотивував тим, що 14 грудня 2017 року ОСОБА_2 поширив негативну та недостовірну інформацію про нього в інтерв`ю інформаційному агенству Время Новостей , засновником якого є Запорізька обласна громадська організація Союз Патріотів , яке розміщено в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідачі поширили негативну та недостовірну інформацію під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 розмістив аналогічну негативну та недостовірну інформацію про позивача на своєму блозі в мережі Інтернет за інтернет-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3/ у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 . У вказаних статтях відповідачі в ствердній формі повідомили необмеженому колу інтернет-користувачів наступну негативну і недостовірну інформацію відносно позивача: ОСОБА_1 підкуповує журналістів з метою розповсюдження недостовірної інформації відносно ОСОБА_2 ; ОСОБА_1 захопив рейдерським шляхом підприємство Енергомашінжиніринг; ОСОБА_1 займався незаконним збагаченням та має відношення до організованої злочинності; ОСОБА_1 здійснював контроль державним підприємством УКРСПИРТ . Ця інформація є недостовірною, порушує його особисті немайнові права, а саме порочить його честь, гідність та ділову репутацію. Вважав, що перед поширенням інформації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов`язані переконатися в її достовірності, що зроблено не було. Має докази на підтвердження високого рівня своєї ділової репутації. Зазначав, що поширена відповідачами інформація в значній мірі принижує його честь, гідність та ділову репутацію, яка становить для нього, як досить відомої людини в якості успішного бізнесмена, мецената, благодійника, найвищу цінність. Поширена ОСОБА_2 та перепощена ОСОБА_3 інформація має суттєве та принципове значення для подальшого ведення та розвитку його бізнесу, здійснення ним благодійництва. Внаслідок порушення його прав, було завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 100000 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд:

1) визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію з матеріалу ІНФОРМАЦІЯ_2 , розповсюджену в мережі Інтернет за адресами: ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме наступну інформацію: ОСОБА_1 підкуповує журналістів з метою розповсюдження недостовірної інформації відносно ОСОБА_2 ; ОСОБА_1 захопив рейдерським шляхом підприємство Енергомашінжиніринг. ОСОБА_1 займався незаконним збагаченням та має відношення до організованої злочинності. ОСОБА_1 здійснював контроль державним підприємством УКРСПИРТ .

2) Зобов`язати ОСОБА_2 та Запорізьку обласну громадську організацію СОЮЗ ПАТРІОТІВ спростувати недостовірну інформацію, поширену ними 14.12.2017 року за інтернет-адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: ОСОБА_1 підкуповує журналістів з метою розповсюдження недостовірної інформації відносно ОСОБА_2 ; ОСОБА_1 захопив рейдерським шляхом підприємство Енергомашінжиніринг; ОСОБА_1 займався незаконним збагаченням та має відношення до організованої злочинності. ОСОБА_1 здійснював контроль державним підприємством УКРСПИРТ шляхом публікації резолютивної частини рішення суду в даній справі тим же способом, що й було розміщено, шляхом спростування тим же способом, що й було поширено не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили. Спростування повинно мати посилання на рішення суду, дату його винесення, а також мати заголовок наступного змісту: Спростування негативної і недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 . Текст спростування не повинен містити зауважень, заперечень, коментарів, тлумачень, думок ОСОБА_2 та/або будь-яких інших осіб.

3) Зобов`язати ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_5 в мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: ОСОБА_1 підкуповує журналістів з метою розповсюдження недостовірної інформації відносно ОСОБА_2 ; ОСОБА_1 захопив рейдерським шляхом підприємство Енергомашінжиніринг. ОСОБА_1 займався незаконним збагаченням та має відношення до організованої злочинності. ОСОБА_1 здійснював контроль державним підприємством УКРСПИРТ , шляхом публікації резолютивної частини рішення суду в даній справі в мережі інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 не пізніше одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили. Спростування повинно мати посилання на рішення суду, дату його винесення, а також мати заголовок наступного змісту: Спростування негативної і недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 . Текст спростування не повинен містити зауважень, заперечень, коментарів, тлумачень, думок від ОСОБА_3 та/або будь-яких інших осіб.

4) Заборонити ОСОБА_2 , Запорізькій обласній громадській організації СОЮЗ ПАТРІОТІВ та ОСОБА_3 розповсюджувати будь-яким чином (по телебаченню, в пресі, по радіо, в мережі Інтернет, у зовнішній рекламі, в місцях публічного розповсюдження інформації, в інтерв`ю, в розмовах з будь-якими особами, тощо) негативну, недостовірну та таку, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 наступну інформацію: ОСОБА_1 підкуповує журналістів з метою розповсюдження недостовірної інформації відносно ОСОБА_2 ; ОСОБА_1 захопив рейдерським шляхом підприємство Енергомашінжиніринг. ОСОБА_1 займався незаконним збагаченням та має відношення до організованої злочинності. ОСОБА_1 здійснював контроль державним підприємствои УКРСПИРТ .

5) Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 100000,00 гривень в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 лютого 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію з матеріалу ІНФОРМАЦІЯ_2 , розповсюджену в мережі Інтернет за адресами: ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме наступну інформацію: ОСОБА_1 підкуповує журналістів з метою розповсюдження недостовірної інформації відносно ОСОБА_2 ; ОСОБА_1 захопив рейдерським шляхом підприємство Енергомашінжиніринг. ОСОБА_1 займався незаконним збагаченням та має відношення до організованої злочинності. ОСОБА_1 здійснював контроль державним підприємством УКРСПИРТ .

Зобов`язано ОСОБА_2 та Запорізьку обласну громадську організацію СОЮЗ ПАТРІОТІВ спростувати недостовірну інформацію, поширену ними 14.12.2017 року за інтернет-адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: ОСОБА_1 підкуповує журналістів з метою розповсюдження недостовірної інформації відносно ОСОБА_2 ; ОСОБА_1 захопив рейдерським шляхом підприємство Енергомашінжиніринг. ОСОБА_1 займався незаконним збагаченням та має відношення до організованої злочинності. ОСОБА_1 здійснював контроль державним підприємством УКРСПИРТ шляхом публікації резолютивної частини рішення суду в даній справі тим же способом, що й було розміщено, шляхом спростування тим же способом, що й було поширено не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили. Спростування повинно мати посилання на рішення суду, дату його винесення, а також мати заголовок наступного змісту: Спростування негативної і недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 . Текст спростування не повинен містити зауважень, заперечень, коментарів, тлумачень, думок ОСОБА_2 та/або будь-яких інших осіб.

Зобов`язано ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_5 в мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: ОСОБА_1 підкуповує журналістів з метою розповсюдження недостовірної інформації відносно ОСОБА_2 ; ОСОБА_1 захопив рейдерським шляхом підприємство Енергомашінжиніринг. ОСОБА_1 займався незаконним збагаченням та має відношення д організованої злочинності. ОСОБА_1 здійснював контроль державним підприємством УКРСПИРТ . шляхом публікації резолютивної частини рішення суду в даній справі в мережі інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 не пізніше одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили. Спростування повинно мати посилання на рішення суду, дату його винесення, а також мати заголовок наступного змісту: Спростування негативної і недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 . Текст спростування не повинен містити зауважень, заперечень, коментарів, тлумачень, думок від ОСОБА_3 та/або будь-яких інших осіб.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 гривень в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди.

В іншій частині вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Запорізької обласної громадської організації Союз патріотів в дольовому порядку на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 4160 грн 00 коп, тобто по 1386 грн 66 коп з кожного.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Руденко А.С., посилаючись на необґрунтованість рішення, порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог скасувати і направити справу для розгляду до Хортицького районного суду м. Запоріжжя за місцем реєстрації відповідача ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач на власний розсуд інтерпретує інформацію, викладену в інтернеті і текст, який розміщений в мережі Інтернет, не відповідає тексту, який позивач просить визнати недостовірним, спростувати. При цьому, суд не досліджував оригінал документа, який знаходиться в мережі Інтернет і не з`ясовував змісту розміщеної там інформації, яка є предметом позовних вимог.

Вважає, що зловживаючи процесуальними правами, з метою зміни підсудності справи, позивач залучив до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 .

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Пономарьова В.М. зазначає, що законом не визначено чи спростуванню підлягають дослівні твердження, чи інтерпретація написаного, тому позивач обрав спосіб захисту свого права, який не суперечить закону. Вважає, що огляд веб-сторінки є правом, а не обов`язком суду зважаючи на те, що позивач надав суду електронні докази в паперових копіях, а відповідач не звертався до суду з клопотанням про огляд веб-сторінок. Припущення відповідача про порушення правил підсудності є безпідставними. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено із додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову не оскаржується, а тому, відповідно до положень ч.1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Сторони повідомлені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, але в судове засідання не з`явились.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 грудня 2017 року ОСОБА_2 поширив про позивача інформацію в інтерв`ю інформаційному агенству Время Новостей , засновником якого є Запорізька обласна громадська організація Союз Патріотів , яке розміщено в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 розмістив цю ж інформацію про позивача на своєму блозі в мережі інтернет за інтернет адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3/ - статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 , аналогічного змісту, що і вищевказаний відповідач. У вказаній статті відповідачі в мережі інтернет повідомили користувачам наступну інформацію відносно позивача: ОСОБА_1 підкуповує журналістів з метою розповсюдження недостовірної інформації відносно ОСОБА_2 ; ОСОБА_1 захопив рейдерським шляхом підприємство Енергомашінжиніринг; ОСОБА_1 займався незаконним збагаченням та має відношення до організованої злочинності; ОСОБА_1 здійснював контроль державним підприємством УКРСПИРТ (том 1, а.с. 9-17, 224-240).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (сематико-текстуальної) експертизи від 12 листопада 2019 року № 12800/19-39, інформація негативного характеру щодо особи ОСОБА_1 та його діяльності, розміщена в тексті публікації ІНФОРМАЦІЯ_2 (в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1) та в тексті ІНФОРМАЦІЯ_4 (в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3), викладена у стверджувальній формі та передбачає принципову можливість верифікації представленої інформації, а отже дані висловлювання є твердженнями фактологічного характеру (фактичними твердженнями) (том 4, а.с. 26-33).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що поширена відповідачами інформація є недостовірною, принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача. Поширена відповідачами інформація не є оціночним судженням, тому є підстави для її спростування.

Враховуючи моральні страждання позивача, виходячи із засад верховенства права, вимог розумності, виваженості і справедливості, враховуючи принцип співмірності грошового відшкодування розміру заподіяної шкоди, суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного.

Положеннями ст. 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Частиною 1 ст. 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право на свободу вираження поглядів в розумінні ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань кореспондує обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Як вбачається з роз`яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи (далі в тексті - Постанова Пленуму ВСУ № 1), чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до роз`яснень п. 15 Постанови Пленуму ВСУ № 1 юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Згідно з роз`ясненнями п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 1 обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

На підставі доказів, наданих позивачем для спростування недостовірності інформації, поширеної у мережі інтернет відносно нього відповідачами, та на підтвердження високого рівня своєї ділової репутації, суд дійшов обгрунтованого висновку про доведеність позовних вимог щодо визнання негативної інформації недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, зобов`язання її спростувати та відшкодувати спричинену моральну шкоду.

Доводи апеляційної скарги про те, що текст в мережі інтернет не тотожний тексту, який позивач просить визнати недостовірним і спростувати не заслуговують на увагу суду з наступних підстав.

Предметом спору у справі, яка переглядається, є визнання недостовірною інформації, поміщеної у засобах масової інформації у вигляді публікації на сторінці в соціальній мережі інтернет і поширення такої інформації шляхом перепосту та спростування вказаної інформації.

Відповідно до роз`яснень п. 24 Постанови Пленуму ВСУ № 1, задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.

Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту.

Законом не визначено, чи спростуванню підлягають дослівні твердження, чи інтерпретація написаного. Тому, позивач використав своє право на визначення способу захисту, який не суперечить закону і просив спростувати не дослівні твердження, а певні недостовірні відомості, недостовірні факти, які містилися в твердженнях відповідачів, що було на його думку доцільно.

Крім того, висновком експерта за результатами проведення судової лінгвістичної експертизи від 12.11.2019 р. № 12800/19-39, проведеної КНДІСЕ, встановлено, що в тексті спірної публікації наявні висловлювання респондента ОСОБА_2 , в яких експлікована інформація негативного характеру щодо ОСОБА_7 та його діяльності, а саме:

- ОСОБА_1 причетний до інформаційної атаки журналістів відносно ОСОБА_2 ;

-підприємство Енергомашінжиніринг було захоплено у рейдерський спосіб за сприянням ОСОБА_1 ;

- ОСОБА_1 причетний до схем з незаконного збагачення, а також організованої злочинності;

- підкуповує журналістів з метою розповсюдження недостовірної інформації відносно ОСОБА_2 ,

- ОСОБА_1 здійснював контроль (нагляд) над державним підприємством УКРСПИРТ (том 4, а.с. 26 33).

Доводи апеляційної скарги про неправильне встановлення обставин, які мають значення для справи, є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 85 ЦПК України, огляду підлягають лише ті докази, які не можна доставити до суду. Згідно з ч. 7 цієї ж статті огляд веб-сторінки є правом, а не обов`язком, суду.

Так, відповідно до ст. 89 ЦПК України, жодний доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Представником відповідача ОСОБА_2 не надано доказів невідповідності поданої позивачем паперової копії електронного доказу та змісту веб-сторінки з мережі інтернет. Під час проведення підготовчого засідання скаржник не звертався до суду з клопотанням (заявою) про огляд веб -сторінок та не надав свою паперову копію веб-сторінки з іншим змістом розміщеної там інформації, тому суд не вбачав необхідності досліджувати оригінал документа.

Відповідно до ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявності у експерта спеціальних знань.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав висновок лінгвістичної експертизи від 12.11.2019 р. № 12800/19-39, який був досліджений судом. На спростування висновків експерта, відповідач свого висновку суду не надав та не довів, що судом першої інстанції було допущено порушення законодавства при дослідженні та наданні оцінки зазначеному висновку лінгвістичної експертизи.

Стосовно доводу про те, що позивач, зловживаючи своїми правами, з метою зміни підсудності, залучив співвідповідачем ОСОБА_3 , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 15 ст. 28 ЦПК України, позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позов заявлено до трьох відповідачів, один з яких ( ОСОБА_3 ) проживає у м. Суми на території Ковпаківського районного суду м. Суми. Пред`являючи позов до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 посилався на те, що ним було поширено негативну інформацію, яка була опублікована ОСОБА_2 .

Із довідки Центру надання адміністративних послуг у м. Суми вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 51). За цією адресою ОСОБА_3 19 березня 2018 року отримав повістку про призначення розгляду справи на 05 квітня 2018 року (том 1, а.с. 168).

Тому, доводи скарги про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, не заслуговують на увагу.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Руденка Андрія Сергійовича залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - О.Ю. Кононенко

Судді: Т.А. Левченко

С.С. Ткачук