Ухвала

від 22.04.2020 по справі 636/488/17

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636 / 488 / 17

1-кс / 636 / 406 / 2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020року слідчий суддя Чугуївського міського суду

Харківської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 24 липня 2018 року по кримінальному провадженню №12016220440000282, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 лютого 2016 року, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженняслідчого суддінадійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 24 липня 2018 року по кримінальному провадженню №12016220440000282, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 лютого 2016 року, у зв`язку з відсутністю потреби в забезпеченні схоронності майна, а саме земельної ділянки.

В судове засідання заявник та слідчий не з`явилися, були повідомлені належним чином. Від ОСОБА_3 надійшла заява в якій вона просила її клопотання задовольнити та провести судове засідання без її участі.

24 липня 2018 року, ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12016220440000282 від 16 лютого 2016 року накладено арешт на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з виходом на вул. Дем`яна Бідного, біля № 1 (кадастровий номер 6312000000:16:001:0038) з забороною її використання та розпорядження будь-яким чином.

У вказаній вище ухвалі про накладання арешту зазначено, що 16 лютого 2016 року до чергової частини Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_5 про те, що посадові особи КП «Чугуївське МБТІ» внесли недостовірні дані до технічної документації на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зібраними доказами встановлено, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , розділено на рівні частини (по ) між двома власниками, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у подальшому, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у подальшому, ОСОБА_6 продала свою частину житлового будинку ОСОБА_8 , згідно договору купівлі продажу №1003 від 06.04.2001, а частина житлового будинку ОСОБА_7 була розподілена між чотирма її доньками, а сама ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , згідно свідоцтва про права на спадщину №3073 від 24.11.1983.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області №18/43 від 21.02.2001 р. надано дозвіл КП «Чугуївське МБТІ» оформити та видати ОСОБА_6 технічну документацію на самовільне будівництво гаражу, сараю, прибудови, тамбуру, переобладнання у будинку приміщень із зменшенням житлової площі на 10,7 кв.м. по АДРЕСА_1 .

20.02.2001 р. Держрозрахунковим проектно-виробничим архітектурно-планувальним бюро м. Чугуєва надано висновок про технічну можливість будівництва житлового будинку та господарчо-побутових будівель за адресою: АДРЕСА_1 , за заявою ОСОБА_6 , яка являється власником S чистини житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу, однак у висновку про технічну можливість будівництва житлового будинку та господарчо-побутових будівель зазначено, що співвласниками житлового буднику рівні частини є: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , (по 1/8 частині), згідно яких на дане будівництво відсутня.

Згідно з актом державної технічної комісії про готовність закінчення будівництвом об`єкта до експлуатації № 9 від 19.02.2001 р., після проведення будівельних робіт загальна площа житлового будинку АДРЕСА_1 складає 124,0 кв.м., а житлова площа вищевказаного житлового будинку складає 69,9 кв.м.

Виконавчий комітет Чугуївської міської ради Харківської області рішенням № 18/44 від 21.02.2001 р. затвердив акт державної технічної комісії про готовність до експлуатації закінченого будівництвом житлового будинку після прибудови по АДРЕСА_1 яки належить ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 житловою площею 69,9 кв.м. загальною площею 124.0 кв.м. та зобов`язав КП «Чугуївське МБТІ», у зв`язку з прибудовою, всю наявну документацію на дане домоволодіння погасити та видати володарям домоволодіння нову правову та технічну документацію замість погашеної, з перерозрахуванням земельних частин.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Чугуївської міської ради від 21.03.2001 р. «Про перерозподіл ідеальних частин між співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 », ьуло перерозподілено ідеальні частини між співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 та оформлено право власності за: ОСОБА_6 на 7/10 частини житлового будинку; ОСОБА_12 на 3/40 частини житлового будинку; ОСОБА_9 на 3/40 частини житлового будинку; ОСОБА_10 на 3/40 частини житлового будинку; ОСОБА_11 на 3/40 частини житлового будинку. Відповідно до договору дарування від 18.02.2010р., посвідченого приватним нотаріусом Чугуївського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , ОСОБА_12 подарувала ОСОБА_5 3/40 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 .

В ході досудового розслідування встановлено, що вказаний об`єкт нерухомості житловий будинок, має вихід на земельну ділянку (кадастровий №6312000000:16:001:0038), яка відповідним рішенням Чугуївської міської ради Харківської області від 28.05.2010р. №3811-У, виділена ОСОБА_14 , який її приватизував та отримав державний акт на право приватної власності на нотаріусом Чугуївського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим №338, вказану земельну ділянку придбала ОСОБА_15 . Потім, відповідно до договору купівлі-продажу від 18.08.2017р., земельна ділянка відчужена ОСОБА_3 ,яка і є станом на теперішній час власником вказаної земельної ділянки.

На зазначених підставах, було накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0905 Га, з кадастровим номером 6312000000:16:001:0038, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , котра належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки придбаної 18 серпня 2017 року у ОСОБА_15 .

У своємуклопотанні ОСОБА_3 наголошує,що їїземельна ділянканіякого відношеннядо проведеннядосудового розслідуваннякримінального провадження №12016220440000282 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст.366КК України не має, адже воно проводиться за фактом спору та правовідносин, котрі склались між власниками часток житлового будинку АДРЕСА_1 . ЇЇ земельна ділянка є суміжною з земельною ділянкою по АДРЕСА_1 .

Також, з наданих доводів до клопотання відомо, що в провадженні слідчого відділу Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області перебували матеріали кримінального провадження № 12015220440000631 від 12травня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, за фактом можливої підробки Акту встановлення та погодження меж земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , котра була використана для складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Та як відомо з постанови про закриття кримінального провадження, що 28 травня 2010 року рішенням Чугуївської міської ради Харківської області № 2812-V ОСОБА_16 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовно 0,1 Га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель в АДРЕСА_2 , біля №1 за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови Чугуївської міської ради, які не надано у власність або користування. Відповідно до чого ФОП ОСОБА_17 було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_16 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6312000000:16:001:0038 від 19 травня 2011 року).

В рамках даного кримінального провадження було встановлено, що в Акті погодження меж земельної ділянки були внесені недостовірні відомості, а саме підписи.

Відповідно до висновку експертів № 17372/20969 за результатами проведення комплексної комісійної судової земельно-технічної експертизи, експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи від 24жовтня 2019 року, встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_16 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель АДРЕСА_2 , відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування станом на 24 вересня 2010 року за складом і змістом та правилами. В оформлені були допущені помилки, які не могли вплинути на результати заходів передбачених цим проектом землеустрою.

Щодо дотримання вимог законодавства при затверджені «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_16 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель АДРЕСА_2 », то проект відведення затверджений рішенням Чугуївської міської ради №4064-V від 24 вересня 2010 року відповідно до вимог земельного законодавства.

При цьому, треба зазначити, що експертиза Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_16 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель АДРЕСА_2 , проведена щодо її відповідності вимогам законодавства, чинного на дату затвердження Проекту землеустрою 2010 на 24 вересня 2010 року. Вимоги до складу проекту землеустрою було встановлено, головним чином, відомчими актами ненормативного характеру, насамперед Еталоном проекту відведення земельної ділянки юридичним та фізичним особам для будь-яких потреб, затверджений першим заступником голови Державного комітету України по земельних ресурсах ОСОБА_18 18 червня 1999 року «до складу Проекту Акт погодження меж земельної ділянки від 06 червня 2010 року не входить, хоч і має певне юридичне значення, але не надає особі конкретного права в отриманні державного акту на право власності земельною ділянкою, тому розглядається як додатковий (допоміжний) документ, що ніяким чином не змінює склад основних документів Проекту відведення.

На підставі викладеного, 14 квітня 2020 року органом досудового розслідування, а саме Чугуївським ВП ГУНП в Харківській області на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 12015220440000631 у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно із п.2 ч.1 ст.174 УПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вирішуючи питання про обґрунтованість і достатність підстав для накладення арешту суд керувався доводами слідчого, прокурора про те, що арештоване майно, а саме земельна ділянка, є речовими доказами, тобто може бути предметом злочину.

При цьому, при кваліфікації певного майна у якості речового доказу слідчий, прокурор в першу чергу повинні довести, що це майно було предметом кримінального правопорушення, або може мати на собі сліди його вчинення.

Згідно положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Цією жстаттею передбачено,що неможе бутиарештовано майно,якщо воноперебуває увласності добросовісногонабувача,крім арештумайна зметою забезпеченнязбереження речовихдоказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі Іатрідіс проти Греції). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі Антріш проти Франції, Кушоглу проти Болгарії). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства).

Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Відповідно дост. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю результатами інтелектуальної, творчої діяльності.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні

Дослідивши надані докази, беручи до уваги що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем, земельна ділянка на яку накладено арешт не є речовим доказом по справі та не має відношення до кримінального провадження, в рамках якого накладено арешт, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає повному задоволенню.

На підставі зазначеного вище та керуючись ст.ст. 132,170,171,172, 174 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 24 липня 2018 року в рамках кримінального провадження №12016220440000282, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 лютого 2016 року задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 24 липня 2018 року (справа №636/488/17) на цілу земельну ділянку площею 0,0905 Га, з кадастровим номером 6312000000:16:001:0038, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , котра належить ОСОБА_3 .

Земельну ділянку площею 0,0905 Га, з кадастровим номером 6312000000:16:001:0038, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , передати власнику - ОСОБА_3 , з правом використовувати та розпоряджатися нею на власний розсуд.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя