Рішення

від 23.04.2020 по справі 160/1861/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2020 року Справа № 160/1861/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Софт Оіл до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

17.02.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю СОФТ ОІЛ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оформлені протоколом №24 від 24.01.2020 року, щодо віднесення товариства з обмеженою відповідальністю СОФТ ОІЛ (код ЄДРПОУ 42318031) до переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у встановленому законом порядку виключити товариство з обмеженою відповідальністю СОФТ ОІЛ (код ЄДРПОУ 42318031) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне:

- позивача було протиправно включено до переліку ризикових платників податків, що створює для нього наслідки у вигляді зупинення реєстрації всіх податкових накладних, які будуть подаватись підприємством на реєстрацію;

- позивач вже вживав заходи щодо виключення підприємства з переліку ризикових платників податків в судовому порядку;

- лист ДФС від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01, яким затверджено критерії ризиковості та яким керується ДФС, не є нормативно-правовим актом, а тому не є загальнообов`язковим документом і жодним чином не може впливати на права та обов`язки платників ПДВ.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/1861/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Софт Оіл до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), розпочато по суті з 24 березня 2020 року.

01.04.2020 року засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю СОФТ ОІЛ про збільшення та уточнення позовних вимог, про залучення співвідповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 заяву товариства з обмеженою відповідальністю Софт Оіл про збільшення та уточнення позовних вимог, про залучення співвідповідача у адміністративній справі №160/1861/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Софт Оіл до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто заявникові без розгляду.

19.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позов від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що за рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості (Протокол від 24.01.2020р. №24). Податковий орган вказує, що вимога позивача про зобов`язання виключення з критеріїв ризиковості не відповідає вимогам законодавства, так як дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків, у зв`язку з чим, на думку відповідача, є неналежним способом захисту позивача. З огляду на викладене просив у задоволені позову відмовити.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю СОФТ ОІЛ (код ЄДРПОУ 42318031) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 19.07.2018, номер запису - 1 224 102 0000 086330. Взято на облік контролюючим органом ДФС 19.07.2018 та є платником податку на додану вартість з 01.09.2018.

Видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю СОФТ ОІЛ , що визначені в Єдиному Державному реєстрі осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: Код КВЕД 46.75 торгівля хімічними продуктами; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний).

З метою здійснення господарської діяльності, Товариством з обмеженою відповідальністю СОФТ ОІЛ відкрито банківські рахунки в АТ АЛЬФА-БАНК та ПАТ АК Південний .

Судом встановлено, що у травні 2019 року підприємство позивача вже було включено до переліку ризикових підприємств.

Правомірність включення позивача до переліку ризикових підприємств була предметом розгляду у справі №160/9080/19.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 року у справі №160/9080/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СОФТ ОІЛ до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю СОФТ ОІЛ (код ЄДРПОУ 42318031) до переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості;

- зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити ТОВ СОФТ ОІЛ (код ЄДРПОУ 42318031) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 року у справі №160/9080/19 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року у справі № 160/9080/19 відмовлено.

Відповідно до ч.2 ст. 255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В силу ч.2 ст. 255 КАС України рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 року у справі №160/9080/19 набрало законної сили 20.02.2020 року.

13.02.2020 року позивачем отримано лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №15528/10/04-36-16-01-15, яким повідомлено наступне:

- ТОВ Софт Оіл за рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості (Протокол від 24.01.2020р. №24);

- що підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податків є те, що станом на 24.01.2020 року встановлено, що наявна податкова інформація відносно ТОВ Софт Оіл , відповідно до якої платником не включено до декларації з ПДВ за жовтень 2019 року операції по заблокованих податкових накладних, по взаємовідносинам з ТОВ ГРОСАРІ ТРЕЙД і ТОВ ІТІОЛІ ;

- згідно схеми руху сум ПДВ ТОВ ГРОСАРІ ТРЕЙД (ГУ ДПС у Львівській області, яке одночасно здійснює оптову торгівля твердим, рідким, газоподібним наливом і подібними продуктами та є імпортером товарів народного споживання, електрообладнання, одягу), здійснює реєстрацію податкових накладних впродовж 2019 року на реалізацію паливно-мастильних матеріалів на покупців, серед яких є СГ (більше 40% загальної суми податкових зобов`язань), що здійснюють реалізацію товару, відмінного від придбаного у ТОВ ГРОСАРІ ТРЕЙД , або взагалі не реалізують придбаний товар, а саме: ТОВ ТОДЬФАБУД (код 43163427), ТОВ ЕСТЕЛЬ АЕРОТРАНС (код 43162863), ТОВ ЛОТОМ (код 40672045), ТОВ КВАРТАЛ 5 (код 38926278);

- за даними фінансової звітності платник, декларує залишки запасів станом на 01.10.2019 року у сумі 42 768,1 тис. грн., водночас в 20-ОПП платник декларує лише офісне приміщення. Згідно фінансової звітності, основні фонди відсутні;

- в єдиному реєстрі судових рішень наявна інформація про кримінальне провадження №32019041670000034 щодо групи підприємств, в т.ч. ТОВ СОФТ ОІЛ , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч, 2. ст. 204, ч. 3 ст. 209, ч.3 ст.212 ККУ;

- керівник та засновник ТОВ СОФТ ОІЛ ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) був керівником і засновником підприємства ТОВ КОМПЕТЕНС ГРУП (код 38200477, попередня назва - ТОВ СІСТЕМ АГРО ), яке ліквідовано за процедурою банкрутства (підприємство визнано банкрутом 09.10.2018 року, припинено 18.10.2018 року).

Листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 13.02.2020 року №15569/10/04-36-16-01-15 Про розгляд скарги відмовлено у виключенні позивача з переліку ризикових платників податків.

Позивач не погоджується з такими діями відповідача щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю СОФТ ОІЛ до переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості, а тому звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

На підставі частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до підпункту 20.1.45. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України (в редакції чинній щодо спірних правовідносин) контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пункт 61.1. статті 61 Податкового кодексу України визначає, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

На підставі підпункту 62.1.2. пункту 62.1. статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно з пунктом 71.1. статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пунктів 74.1., 74.3. статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII), змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 21 лютого 2018 року, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр).

Згідно з пунктом 2 Порядку №117 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пункт 5 Порядку №117 визначає, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пункт 10 Порядку №117 визначає, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Правовою підставою оскаржуваного рішення є Критерії ризиковості платника податків, затверджені листом Державної фіскальної служби України від 08.08.2019 №25693/99-99-29-01-01-17.

На вказаний лист ДФС від 08.08.2019 №25693/99-99-29-01-01-17 посилається відповідач у листі №15528/10/04-36-16-01-15 від 13.02.2020 року Про надання відповіді .

Суд зазначає, що вказаний лист за наведеними реквізитами не існує, а з 08.08.2019 року був чинним лист ДФС №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року.

Комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з пунктом 17 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (Порядок №117) під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117 протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Зазначена позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.11.2019 у справі №480/4006/18 та підтримана у постанові від 03.03.2020 у справі №240/3665/19.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Суд також зауважує, що на користь цієї позиції свідчить аналіз положень підпункту 201.16.3. пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України в редакції, яка вже не діяла на час спірних правовідносин, проте чітко визначала, що саме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної \ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Після внесення змін до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Законом № 2245-VIII законодавець виключив зазначену норму з Кодексу, надавши повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та підстави реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Кабінет Міністрів України від 21 лютого 2018 року постановою №117 затвердив Порядок розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Аналіз положень цього Порядку свідчить про те, що платник податків має оскаржити в адміністративному або судовому порядку саме рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з дня набрання таким рішенням чинності.

Суд зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27.08.2019 у справі №540/2077/18.

Отже, позивач, звернувшись до суду з позовом про визнання протиправними дій щодо віднесення позивача до переліку ризикових підприємств, обрано неналежний спосіб захисту своїх прав.

З огляду на вищенаведене суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем обрано неналежний засіб правового захисту.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати на користь позивача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Софт Оіл (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, просп. Пушкіна, буд. 55, оф.306, код ЄДРПОУ 42318031) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17 А, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно