Рішення

від 23.04.2020 по справі 640/3942/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2020 року м. Київ № 640/3942/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ОСНОВАФІНАНС" простягнення штрафних санкцій в розмірі 17 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ОСНОВАФІНАНС" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 17 000,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в межах повноважень, Національною комісією , що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг складено акт про правопорушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ОСНОВАФІНАНС" вимог пп.1 п. 2, пп. 2 п. 4 р. ІІ Порядку надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами-юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб`єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Національної комісії,

що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 26.09.2017 №3840, які були застосовані штрафні санкції у сумі 17 000, 00 грн. Однак, відповідач у добровільному порядку не сплатив вказану суму штрафних санкцій, що і стало передумовою звернення із даним позовом до суду.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, у зв`язку з чим, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, згідно вимог ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ОСНОВАФІНАНС" є юридичною особою, яка здійснює свою господарську діяльність в сфері послуг фінансового лізингу.

Актом про правопорушення , вчинені Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ОСНОВАФІНАНС" від 09.11.2018 №1371/16-2/13 встановлено, що останнім не було подано звітні дані за ІІІ квартал 2018 року, чим порушено вимоги пп.1 п. 2, пп. 2 п. 4 р. ІІ Порядку надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами-юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб`єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 26.09.2017 №3840.

30.11.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг винесено постанову про застосування штрафних санкцій за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг №943/1371/16-2/13-П, якою застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ОСНОВАФІНАНС" штрафну санкцію у сумі 17 000, 00 грн. та надано строк для добровільної сплати до 29.12.2018 включно.

Позивач зазначив, що акт про правопорушення та постанова про застосування штрафної санкції на ринках фінансових послуг були направлено на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується наявними у справі копіями списків поштових відправлень №28941 та №26918.

В свою чергу, відповідач постанову №943/1371/16-2/13-П від 30.11.2018 про застосування штрафної санкції на ринках фінансових послуг не оскаржував, у добровільному порядку штраф не сплатив, у зв`язку з чим, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулася із даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом президента України від 23.11.2011 № 1070/2011 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Згідно з п. 1,2 зазначеного Положення Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Нацкомфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.11.2012 № 2319, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.12.2012 № 2112/22424 затверджено Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України

Це Положення визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - справи про правопорушення), механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) про застосування заходів впливу та їх оскарження.

Згідно з п. 1.3 зазначеного Положення його метою є врегулювання правовідносин, пов`язаних, у тому числі із складанням уповноваженими та посадовими особами Нацкомфінпослуг документів про порушення законодавства про фінансові послуги та застосуванням Нацкомфінпослуг або уповноваженими особами Нацкомфінпослуг заходів впливу.

Пунктом 1.4 зазначеного положення встановлено, що заходи впливу застосовуються в порядку, визначеному цим Положенням.

Згідно з п. 1.5. Положення Нацкомфінпослуг як колегіальний орган або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів.

Таким чином, позивач у справі є суб`єктом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції у сфері державного регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлює Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 № 2664-III (далі - Закон № 2664-III).

Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 2664-III фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Як вбачається згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом діяльності відповідача згідно КВЕД є 64.92 інші види кредитування.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України Про кредитні спілки кредитна спілка зобов`язана вести оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї діяльності відповідно до законодавства України, а також статистичну звітність та подавати її в установлених порядку та обсязі органам статистики.

Порядок складання та подання звітності кредитними спілками та об`єднаними кредитними спілками до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджено розпорядженням Держфінпослуг від 25.12.2003 №177 (далі - Порядок №177).

Відповідно до пункту 2 Розділу 2 Порядку №177 звітність, яку подає кредитна спілка до Нацкомфінпослуг, включає:

річну фінансову звітність за формами, установленими Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність";

звітні дані (проміжні звітні дані та звітні дані за рік) за формами, установленими в цьому Порядку;

нерегулярні звітні дані за формою, встановленою у додатку 10 до цього Порядку.

Пунктом 2.1 Розділу 2 Порядку №177 достовірність і повнота річної фінансової звітності та звітних даних за рік повинна бути підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), який (яка) внесений(а) до реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, що ведеться Нацкомфінпослуг.

Річна фінансова звітність подається не пізніше 28 лютого року, наступного за звітним.

Річна фінансова звітність має бути наскрізно пронумерована, прошита та містити напис "Усього пронумеровано, прошито, скріплено печаткою та підписом __ аркушів", підпис керівника кредитної спілки із зазначенням його прізвища та ініціалів, підпис головного бухгалтера із зазначенням його прізвища та ініціалів, відбиток печатки кредитної спілки.

Згідно підпункту 2.2.4. п. 2.2. Розділу 2 Порядку №177 звітні дані подаються в електронній та паперовій формах та обсязі, які встановлені цим Порядком у форматі, визначеному Нацкомфінпослуг.

Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що кредитні спілки зобов`язані подавати до Нацкомфінпослуг річну фінансову звітність в електронній та паперовій формах не пізніше 28 лютого року, наступного за звітним, невиконання якого є підставою для застосування штрафних санкцій у розмірі визначеному законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону № 2664-III Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати заходи впливу, у тому числі накладати штрафи в розмірах, передбачених ст.ст. 41 та 43 вказаного Закону.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону № 2664-III уповноважений орган застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 3 статті 41 Закону № 2664-III, штрафи, накладені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг стягуються у судовому порядку.

На підставі складеного акту від 09.11.2018 №1371/16-2/13, позивачем винесено постанову №943/1371/16-2/13-П від 30.11.2018, якою за неподання до Національної комісії фінансової звітності за ІІІ квартал 2018 року застосовано до відповідача штрафні санкції в розмірі 17 000, 00 грн.

В той же час, відповідачем не надано суду жодних доказів щодо оскарження постанови Нацкомфінпослуг №943/1371/16-2/13-П від 30.11.2018 або сплати визначеного цією постановою штрафу у добровільному порядку.

Враховуючи те, що постанова про застосування штрафних санкцій №943/1371/16-2/13-П від 30.11.2018 прийнята уповноваженим на те органом з дотриманням вимог законодавства, у встановленому законодавством порядку відповідачем не оскаржене, а фінансові санкції не сплачені, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, місто Київ, вулиця Б. Грінченка, будинок 3; код ЄДРПОУ 38062828) задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ОСНОВАФІНАНС" (01001, м. Київ, Вул. Михайлівська, буд. 21 Б, Н/П 34, код ЄДРПОУ 41736675) до Державного бюджету України на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 Надходження до загального фонду державного бюджету , код бюджетної класифікації за доходами 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції , символ звітності 106) штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу

Суддя А.С. Мазур