ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/3824/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Принцевської Н.М.;
суддів: Колоколова С.І., Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства „Спецагролізинг"
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.02.2020 (про повернення зустрічної позовної заяви)
у справі №916/3824/19
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю „Біляївська сільгоспхімія"
до Державного підприємства „Спецагролізинг"
про стягнення 167 475 грн.,
(суддя першої інстанції: Літвінов С.В., дата та місце прийняття ухвали: 28.02.2020, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, просп..Шевченка, 29)
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.02.2020 по справі №916/3824/19 зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Спецагролізинг" (далі - ДП Спецагролізинг ) до Товариства з додатковою відповідальністю "Біляївська сільгоспхімія" (далі - ТДВ Біляївська сільгоспхімія ) про стягнення 400000 грн. повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ДП Спецагролізинг звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.02.2020 і направити справу №916/3824/19 для розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з грубим порушенням норм процесуального права, зокрема, судом створено штучні перешкоди у доступі до правосуддя, а висновки суду про недотримання ДП Спецагролізинг порядку надання зустрічного позову є передчасними та упередженими.
Заявник апеляційної скарги зазначає, що суд дійшов передчасного висновку про те, що ДП Спецагролізинг подало докази на усунення виявлених судом недоліків, що перешкоджали вирішенню судом питання про прийняття зустрічного позову до розгляду. Наведене підтверджується змістом мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення.
На думку апелянта, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму та безпідставно послався на те, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 апеляційну скаргу Державного підприємства „Спецагролізинг" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.02.2020 по справі №916/3824/19 залишено без руху.
Ухвало Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП „Спецагролізинг" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.02.2020 по справі №916/3824/19, вирішено розглянути апеляційну скаргу ДП „Спецагролізинг" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.02.2020 по справі №916/3824/19 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне.
В грудні 2019 року ТДВ "Біляївська сільгоспхімія" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ДП "Спецагролізинг" про стягнення 167475 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем вимог договору відповідального зберігання №1 від 08.08.2014.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.01.2020 справу №916/3824/19 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
10.02.2020 ДП "Спецагролізинг" звернулось до Господарського суду Одеської області з зустрічним позовом до ТДВ "Біляївська сільгоспхімія", в якому просить стягнути 400000 грн. збитків.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач зазначив, що ТДВ Біляївська сільгоспхімія неналежно виконувало свої зобов`язання перед ДП Спецагролізинг , внаслідок чого істотно пошкоджено майно, яке було передане на зберігання на підставі договору відповідального зберігання від 08.08.2014 №1. Згідно з умовами договору відповідального зберігання від 08.08.2014 №1 ТДВ Біляївська сільгоспхімія зобов`язалось відшкодувати збитки, що виникли внаслідок неналежного виконання умов договору.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.02.2020 зустрічну позовну заяву ДП "Спецагролізинг" до ТДВ "Біляївська сільгоспхімія" про стягнення 400 000 грн. - залишено без руху з підстав того, що подана ДП "Спецагролізинг" зустрічна позона заява не містить обґрунтований розрахунок суми, що стягується та не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У зв`язку з невиконанням ДП "Спецагролізинг" вимог ухвали господарського суду Одеської області від 17.02.2020 у справі 916/3824/19 щодо усунення недоліків зустрічної позовної заяви, зокрема, неподанням до Господарського суду Одеської області належним чином оформленого доказу сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви саме у даній справі, суд ухвалою суду від 17.02.2020 зустрічну позовну заяву ДП "Спецагролізинг" до ТДВ "Біляївська сільгоспхімія" про стягнення 400000 грн. повернуто без розгляду.
В оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд зазначив, що 27.02.2020 на адресу Господарського суду Одеської області надійшла заява ДП "Спецагролізинг" про усунення недоліків, в якій подано докази сплати судового збору, а саме платіжне доручення № 74 від 21.02.2020 про сплату 6000,00 грн. судового збору з призначенням платежу дослівно: "Судовий збір, за позовом ДП "Спецагролізинг"", в той час, як вірним призначенням платежу є номер справи в межах якої подається відповідна зустрічна позовна заява, за яку сплачується судовий збір. Суд зазначив, що платіжне доручення №74 від 21.02.2020 про сплату судового збору не містить обов`язкових реквізитів, у зв`язку з чим вказане платіжне доручення не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку, оскільки не містить інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна зустрічна позовна заява, з огляду на що, з останньої не вбачається яка саме заява оплачується судовим збором.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Учасники справи - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник).
Згідно зі ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачем і відповідачем - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що, крім прав та обов`язків, визначених ст. 42 цього Кодексу, позивач вправі, зокрема, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити підстави або предмет позову у визначеному порядку та строки.
За змістом ч. 2 ст. 46 та ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач, крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
З аналізу наведених правових норм випливає, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Зазначене право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, встановлених процесуальним законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції ухвалою суду від 28.02.2020 зустрічну позовну заяву ДП "Спецагролізинг" до ТДВ "Біляївська сільгоспхімія" про стягнення 400000 грн. повернуто без розгляду, у зв`язку з неусуненням недоліків зустрічної позовної заяви. Суд зазначив, що платіжне доручення №74 від 21.02.2020 про сплату судового збору не містить обов`язкових реквізитів, у зв`язку з чим вказане платіжне доручення не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку, оскільки не містить інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна зустрічна позовна заява, з огляду на що, з останньої не вбачається яка саме заява оплачується судовим збором.
27.02.2020 на адресу Господарського суду Одеської області надійшла заява Державного підприємства "Спецагролізинг" про усунення недоліків, в якій подано докази сплати судового збору, а саме платіжне доручення № 74 від 21.02.2020 про сплату 6000, 00 грн. судового збору з призначенням платежу дослівно: "Судовий збір, за позовом ДП "Спецагролізинг". Вказане зазначено і в оскарженій ухвалі суду.
В даному випадку колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з доводами апелянта стосовно того, що суд першої інстанції припустився надмірного формалізму та безпідставно не прийняв до уваги докази сплати судового збору відповідачем.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції в частині повернення зустрічної позовної заяви ДП Спецагролізинг , з огляду на наступне.
Зважаючи на положення ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів враховує, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.
При цьому, ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність з первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Первісний та зустрічний позов можуть виникати з одних правовідносин або задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову. Однак наявність саме таких обставин, не є обов`язковою та достатньою передумовою для висновку про доцільність спільного розгляду зазначених позовів.
Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
Як вбачається з первісної позовної вимоги, підставою для звернення ТДВ "Біляївська сільгоспхімія" з позовною заявою є неналежне виконання відповідачем вимог договору відповідального зберігання №1 від 08.08.2014.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач зазначив, що ТДВ Біляївська сільгоспхімія неналежно виконувало свої зобов`язання перед ДП Спецагролізинг , внаслідок чого істотно пошкоджено майно, яке було передане на зберігання на підставі договору відповідального зберігання від 08.08.2014 №1. Згідно з умовами договору відповідального зберігання від 08.08.2014 №1 ТДВ Біляївська сільгоспхімія зобов`язалось відшкодувати збитки, що виникли внаслідок неналежного виконання умов договору.
Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що виникнення правовідносин сторін на підставі вищезазначеного договору, не є обов`язковою підставою для висновку про доцільність спільного розгляду зазначених позовів, оскільки з`ясування правовідносин за заявленими вимогами потребує дослідження різних доказів та встановлення не пов`язаних між собою обставин.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд зустрічного позову сумісно з первісним є недоцільним, оскільки зустрічні позовні вимоги заявлені поза межами первісних позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Таким чином зустрічна позовна заява ДП Спецагролізинг підлягає поверненню на підставі ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на зазначене, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду вказує, що порушення норм процесуального права, допущені судом при розгляді зустрічної позовної заяви не призвели до постановлення помилкової ухвали, у зв`язку з чим висновок місцевого господарського суду про повернення зустрічної позовної заяви ДП Спецагролізинг є вірним.
Таким чином, з огляду на вимоги апеляційної скарги та враховуючи межі доводів скарги, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу Державного підприємства „Спецагролізинг" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.02.2020 у справі №916/3824/19 слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.02.2020 у справі №916/3824/19 - без змін.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу, Південно-західний апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну Державного підприємства „Спецагролізинг" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.02.2020 у справі №916/3824/19 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.02.2020 у справі №916/3824/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 287, 288 ГПК України.
Головуючий суддя Н.М. Принцевська
Судді: С.І. Колоколов
А.І. Ярош
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2020 |
Оприлюднено | 24.04.2020 |
Номер документу | 88884268 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Принцевська Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні