ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
15.01.2020Справа № 910/12429/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В. , за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К."
до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача -
1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_2
3. ОСОБА_3
4. ОСОБА_4
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача
5. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
6. Національного банку України
7. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
про визнання правовідносин припиненими, відновлення становища шляхом зобов`язання виключити з бухгалтерського обліку та припинити виконання дій щодо застосування наслідків нікчемності правочинів,
Представники учасників процесу згідно протоколу від 15.01.2020,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К." (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (далі - відповідач, Банк) про визнання правовідносин припиненими, відновлення становища шляхом зобов`язання виключити з бухгалтерського обліку та припинити виконання дій щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Ухвалою від 16.09.2019 Господарський суд міста Києва залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К." до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" про визнання правовідносин припиненими, відновлення становища шляхом зобов`язання виключити з бухгалтерського обліку та припинити виконання дій щодо застосування наслідків нікчемності правочинів без руху у зв`язку з ненаданням позивачем доказів сплати судового збору за подання позову у встановленому чинним законодавством розмірі та встановив строк для усунення недоліків.
17.09.2019 до канцелярії суду представником позивача подано заяву про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору в сумі 7 684,00 грн.
23.09.2019 до канцелярії суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків, до якої додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3 842,00 грн.
Ухвалою від 30.09.2019 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в справі № 910/12429/19, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучив до участі у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Підготовче засідання у справі призначено на 23.10.2019 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 01.10.2019.
18.10.2019 до канцелярії суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, представником третьої особи ОСОБА_1 подано письмові пояснення щодо позову.
21.10.2019 до канцелярії суду представником третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) подано письмові пояснення на позовну заяву.
22.10.2019 до канцелярії суду надійшли пояснення третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3
23.10.2019 представником відповідача подано до канцелярії суду клопотання про заміну сторони її правонаступником відповідно до якої заявник просить суд постановити ухвалу про заміну кредитора у справі № 910/12429/19 з ПАТ "Банк Камбіо" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".
За результатами підготовчого засідання 23.10.2019 судом було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 13.11.2019.
01.11.2019 до канцелярії суду представником позивача подано заяву про долучення до матеріалів справи доказів.
08.11.2019 до канцелярії суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про заміну кредитора, відповідь на письмові пояснення Фонду на позовну заяву, відповідь на відзив відповідача та клопотання про витребування доказів.
12.11.2019 до канцелярії суду надійшли письмові пояснення Третьої особи ОСОБА_2 щодо відзиву.
За результатами підготовчого засідання 13.11.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" про заміну кредитора (відповідача) його правонаступником , задоволено клопотання ТОВ "Т.Е.К." про витребування доказів та витребувано у ПАТ "Банк Камбіо" докази відповідно до переліку наведеного в ухвалі, встановлено строк для подання витребуваних документів - до 29.11.2019, задоволено клопотання ПАТ "Банк Камбіо" та залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Національний банк України, повторно запропонувати третій особі ОСОБА_4 надати суду пояснення щодо позову, продовжено підготовче провадження у справі на 30 днів до 02.01.2020 (включно) та відкладено підготовче засідання на 04.12.2019.
У підготовче засідання 04.12.2019 прибули представники позивача, відповідача, третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , НБУ та вільний слухач і надали пояснення.
Треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Фонд представників у судове засідання не направили, про причини неявки суду не повідомили, про дату, часта місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином.
За результатами розгляду у підготовчому засіданні заяви ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про залучення до участі в справі третьою особою суд задовольнив заяву останнього та залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - Компанія).
Також, ухвалою, постановленою за наслідками судового засідання 04.12.2019,. суд виправив допущені в ухвалі суду від 13.11.2019 описки, повторно витребували у Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" перелік документів та відклали судове засідання на 19.12.2019.
Ухвалою суду від 19.12.2019 повернута апеляційну скаргу від 16.12.2019 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі № 910/12429/19 в частині залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" Товариству з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К." на підставі підпункту 17.11 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідних положень" ГПК України.
За наслідками судового засідання 19.12.2019 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судовому засіданні 15.01.2020.
21.12.2019 до Господарського суду міста Києва з Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга від 16.12.2019 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі № 910/12429/19 в частині залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста". Вказана апеляційна скарга за своїм змістом є ідентичною скарзі, поданій до суду 19.12.2019.
Ухвалою суду від 11.01.2020 апеляційна скарга від 16.12.2019, що надійшла до суду 21.12.2019, на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі № 910/12429/19 в частині залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" повернута Товариству з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К.".
У судове засідання 15.01.2020 з`явився представник позивача та надав пояснення по суті заявлених позовних вимог, які просив задовольнити в повному обсязі. Позицію позивач у призначеному судовому засіданні також підтримав представник третьої особи 3.
Відповідач, у свою чергу, проти задоволення позову заперечував, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві.
Представники Фонду, НБУ та Компанії проти задоволення позову заперечували з підстав викладених у письмових поясненнях.
Треті особи 1, 3 та 4 не направили своїх представників для участі в судовому засіданні 15.01.2020, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції на наявні в матеріалах справи адреси.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
28.08.2013 між TOB Т.Е.К. та ПАТ Банк Камбіо був укладений кредитний договір №129/08-13, з наступними умовами (з урахуванням договорів про внесення змін до кредитного договору): сума кредиту складає 30 000 000,00 грн; дата видачі кредиту 30.08.2013; дата повернення кредиту - 30.12.2015; проценти за користування кредитом 22 % в період з 28.08.2013 по 30.04.2014, 18 % в період з 01.05.2014 по 30.12.2015 (далі - кредитний договір).
У забезпечення зобов`язання ТОВ Т.Е.К. за кредитним договором були укладені наступні правочини:
Іпотечний договір від 28.08.2013, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ Банк Камбіо , посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Білоконь С.І., зареєстрованого в реєстрі за № 1336, з предметом іпотеки: земельні ділянки, що належали на праві приватної власності ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), з кадастровими номерами: 3210945600:01:074:0090, 3210945600:01:074:0119, 3210945600:01:074:0093, 3210945600:01:074:0117.
Іпотечний договір від 28.08.2013, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ Банк Камбіо , посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Білоконь С.І., зареєстрованого в реєстрі за № 1335, з предметом іпотеки: земельні ділянки, які належали ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на праві приватної власності з кадастровими номерами: 3210945600:01:074:0116, 3210945600:01:074:0094.
Іпотечний договір від 28.08.2013, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ Банк Камбіо , посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Білоконь С.І., зареєстрованого в реєстрі за № 1337, з предметом іпотеки: земельні ділянки, які належали ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на праві приватної власності з кадастровими номерами: 3210945600:01:074:0092, 3210945600:01:074:0118.
Заставою майнових прав по Договору строкового банківського вкладу №23/08-13 від 30.08.2013 на суму 30 000 000,00 грн, згідно договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги №129/06-14-1 від 17.06.2014.
Відповідно розділу 1 кредитного договору №129/08-13 від 28.08.2013 року (з урахуванням договорів про внесення змін до Кредитного договору) Кредитор/Банк зобов`язується надати грошові кошти Позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Сума кредиту складає 30 000 000,00 грн, дата видачі кредиту 30.08.2013, дата повернення - 30.12.2015, Проценти за користування кредитом складає 22,0 % (двадцять два процента) річних в період з 28.08.2013 по 30.04.2014 та 18,0 % (вісімнадцять процентів) річних в період з 01.05.2014 по, порядок повернення кредиту - в кінці терміну дії договору.
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору, Банк відкриває рахунок № НОМЕР_4 для обліку кредиту та рахунок № НОМЕР_5 для обліку процентів.
Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору, кредит може бути достроково повернутий Позичальником повністю або частково зі сплатою процентів за фактичний строк користування кредитом за умови повідомлення про це банк не пізніше ніж за два робочі дні до дня повернення кредиту.
Відповідно до пп. 3.2.2 п. 3.2 Кредитного договору, Банк має право достроково вимагати повернення кредиту та проведення повного розрахунку з Банком у випадку втрати предмету застави.
Так, Кредитний договір був забезпечений Договором застави майнових прав та відступлення права вимоги №129/06-14-1 від 17.06.2014, яким передбачено, що цей договір забезпечує вимоги Заставодержателя, що випливають з Кредитного договору №129/08-13 від 28.08.2013. У забезпечення виконання зобов`язань, Заставодавець передає у заставу належний йому на момент укладання цього договору майнові права - право вимоги грошових коштів, по Договору строкового банківського вкладу №23/08-13 від 30.08.2013 в сумі 30 000 000,00 грн, строком дії до 30.12.2015 з ПАТ Банк Камбіо (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п.4.2 Договору, сторони домовилися, що у разі направлення ТОВ Т.Е.К. (код 31035379) письмової вимоги ПАТ Банк Камбіо щодо повернення Вкладу за Договором строкового банківського вкладу №23/08-13 від 30.08.2013 Заставодержатель вважає, що строк погашення зобов`язання за Кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013, укладений між ПАТ Банк Камбіо та ТОВ Т.Е.К. (код 31035379), є таким, що настав.
30.08.2013 між позивачем та відповідачем був укладений Договір №23/08-13 строкового вкладу, за яким ТОВ Т.Е.К. передає, а ПАТ Банк Камбіо приймає 30 000 000,00 грн у тимчасове користування з 30.08.2013 по 30.12.2015.
Відповідно до п.3.3 Договору строкового вкладу, якщо дострокове припинення Договору відбулося з ініціативи Вкладника, то Банк повертає йому грошові кошти у валюті вкладу і нараховує проценти по процент ній ставці вказаній в п.2.3 Договору.
10.09.2014 позивач направив в ПАТ Банк Камбіо лист №17/09-14 від 10.09.2014, яким ТОВ Т.Е.К. просило Відповідача, у зв`язку із виробничою необхідністю повернути кошти з депозитного рахунку № НОМЕР_6 , що відкритий в ПАТ Банк Камбіо МФО 380399, відповідно до Договору строкового банківського вкладу №23/08-13 від 30.08.2013, в сумі 30 000 000,00 грн.
Таким чином, як стверджує позивач, станом на 10.09.2014 року, строк погашення зобов`язання за Кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013 року, укладений між ПАТ Банк Камбіо та ТОВ Т.Е.К. (код 31035379), є таким, що настав.
Так як, п. 2.1 Кредитного договору, передбачено, що Банк відкриває рахунок № НОМЕР_4 для обліку кредиту та рахунок № НОМЕР_5 для обліку процентів, тому на виконання даного положення Кредитного договору та п.4.2 Договором застави майнових прав та відступлення права вимоги №129/06-14-1 від 17.06.2014, 11.09.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю Т.Е.К. , направило 30 000 000,00 грн на рахунок відкритий ПАТ Банк Камбіо для обліку кредиту наданого ТОВ Т.Е.К. (№ рахунку НОМЕР_7 ), та грошових коштів у сумі 236 712,33 грн, в рахунок погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитом на рахунок відкритий ПАТ Банк Камбіо для обліку процентів (№ рахунку НОМЕР_8 ).
На підтвердження вказаного у матеріалах справи наявне платіжне доручення № 291 від 10.09.2014 та № 297 від 11.09.2014 (відповідно) з відміткою ПАТ Банк Камбіо про проведення відповідних платежів 11.09.2019, а також дані відомості зазначені в виписці з банківського рахунку ТОВ Т.Е.К. за 11.09.2014.
Прийняття ПАТ Банк Камбіо належного виконання ТОВ Т.Е.К. грошового зобов`язання за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013 згідно доводів позивача підтверджується Додатковою угодою від 11.09.2014 про припинення Кредитного договору №129/08-13 від 28.08.2013, якою визначено, що сторони, керуючись статтею 606 Цивільного кодексу України, дійшли згоди припинити Кредитний договір №129/08-13 від 28.08.2013 року, укладений між Банком та Позичальником. З моменту набрання чинності цієї Додаткової угоди, зобов`язання Сторін, що виникли з Кредитного договору №129/08-13 від 28.08.2013 року, припиняються і Сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли із Договором. Ця додаткова угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення її печатками та є невід 'ємною частиною Договору.
З Додаткової угоди від 11.09.2014 року про припинення кредитного договору №129/08-13 від 28.08.2013 року вбачається, що вона була підписана та скріплена печатками Банку та Позичальника (Позивача) 11.09.2014 , за наслідками чого, з 12.09.2014 зобов`язання, що виникли з Кредитного договору №129/08-13 від 28.08.2013 є припиненими, оскільки підписання даної додаткової угоди с дією двох юридичних осіб, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а отже це правочин, який вчинений з дотриманням норм цивільного законодавства, тобто особи, які вчиняли правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, зміст правочину не суперечить цивільному законодавству, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, вчинений у письмовій формі, як того вимагає законодавство України та спрямований на реальне настання правових наслідків, а саме припинення Кредитного договору №129/08-13 від 28.03.2013.
Факт прийняття Відповідачем виконання зобов`язання за Кредитним договором засвідчується також листом ПАТ Банк Камбіо нотаріусу про те, що у зв`язку з погашенням у повному обсязі заборгованості за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013, Банк просить зняти заборони відчуження та вилучити записи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо заборони відчуження та іпотеки, накладених на підставі Договорів іпотеки від 28.08.2013.
Посилаючись на вищевикладені обставини, Товариство стверджує, що правовідносини за кредитним договором є припиненими з 12.09.2014..
Щодо припинення правовідносин за іпотечними договорами, Товариство зазначає наступне.
Відповідно до п.1.5 Іпотечних договорів, в забезпечення виконання Позичальником зобов`язання за Кредитним договором Іпотекодавці надали в іпотеку нерухоме майно, що були власністю Іпотекодавців, а саме:
Земельну ділянку площею 1,3011 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0118. що розташована за адресою: Київська область, смт. Ворзель;
Земельну ділянку площею 0,6445 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0092, що розташована за адресою: Київська область, смт. Ворзель;
Земельну ділянку площею 3,4471 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0094, що розташована за адресою: Київська область, смт. Ворзель;
Земельну ділянку площею 2,7708 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0116, що розташована за адресою: Київська область, смт. Ворзель;
Земельну ділянку площею 2,4797 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0119, що розташована за адресою: Київська область, смт. Ворзель;
Земельну ділянку площею 1,6977 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0117, що розташована за адресою:
Київська область, смт. Ворзель; Земельну ділянку площею 1.1064 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0090, що розташована за адресою:
Київська область, смт. Ворзель; Земельну ділянку площею 0.8028 га, кадастровий номер 3210945600:01:074:0093, що розташована за адресою: Київська область, смт. Ворзель.
Під час судового розгляду сторонами було вказано, що власником певних земельних ділянок станом на день подання позову є ОСОБА_1 , який був вказаний позивачем третьою особою.
Відповідно до п. 1.9 Іпотечних договорів, за домовленістю сторін вартість предмету Іпотеки становить 52 410 442,59 грн, і є ринковою вартістю Предмету іпотеки, визначеною на підставі Звіту про експерту грошову оцінку земельної ділянки, складеного експертно-оціночною фірмою ПП Експертиза-Центр .
Повідомленням від 27.09.2018 вих.№22/1830 ПАТ Банк Камбіо повідомило TOB Т.Е.К. та повідомило Іпотекодавців про те, що у разі невиконання чи виконання не в повному обсязі вимоги щодо сплати заборгованості за Кредитним Договором №129/08-13 від 28.08.2013, в сумі 51 481 643,84 грн, ПАТ Банк Камбіо зверне стягнення на предмет іпотеки згідно ст.ст. 36, 37, 38 ЗУ Про іпотеку та в порядку встановленому Іпотечними договорами від 28.08.2013, що посвідчені приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Білоконь С.І., зареєстровані в реєстрі за № 1335, 1336, 1337, задовольнивши вимоги забезпечені іпотекою шляхом набуття права власності за ПАТ Банк Камбіо на земельні ділянки, що є предметом іпотеки.
Позивач вважає, що Відповідач не має права на набуття права власності на земельні ділянки, що є предметом іпотеки, оскільки Договори іпотеки від 28.08.2013 є припиненими, а твердження ПАТ Банк Камбіо , що зазначено в повідомленні про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності від 27.09.2018 вих.№22/1830, про нікчемність правочину щодо припинення договорів іпотеки є таким, що не відповідає законодавству України.
Такі доводи позивача гуртуються на наступному, відповідно до пп. 2.1.8 п.2.1 Іпотечних договорів, Сторони дійшли згоди, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки і в разі дострокового розірвання Кредитного договору, при наявності невиконаних зобов`язань на момент розірвання.
Відповідно до п.5.1 Іпотечних договорів, договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання сторонами зобов`язання за Кредитним договором та Іпотекодавцем - всіх зобов`язань за цим договором та всіма додатковими угодами до нього.
Отже, згідно цивільного законодавства та положень Іпотечних договорів, правовідносини за даними договорами припиняються після повного та належного виконання зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку з тим, що TOB Т.Е.К. належним чином виконало зобов`язання за Кредитним договором, про що свідчить Додаткова угода від 11.09.2014 про припинення кредитного договору №129/08-13 від 28.08.2013 року.
Крім того, на підтвердження припинення правовідносин за Іпотечними договорами від 28.08.2013, Іпотекодержатель (ПАТ Банк Камбіо ) надав лист від 12.09.2014 вих.№595 приватному нотаріусу про те, що у зв`язку з погашенням у повному обсязі заборгованості за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013, Банк просить зняти заборони відчуження та вилучити записи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо заборони та іпотеки, накладених на підставі Договорів іпотеки від 28.08.2013.
На підставі даного листа 12.09.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповецькою Оленою Володимирівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні номери: 15768562, 15768463, 15768346, 15768251, 15768789, 15768849, 15768653, 15768729 від 12.09.2014, внесено відомості про припинення обтяжень нерухомого майна, земельних ділянок, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень та на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні номери: 15768535, 15768393, 15768303, 15768203, 15768759, 15768826, 15768623, 15768692 від 12.09.2014 року, внесено відомості про припинення іпотеки земельних ділянок, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотек, що підтверджується витягами цього реєстру та записами на Іпотечних договорах.
За твердженнями позивача, з вищевикладеного вбачається, що договори іпотеки від 28.08.2013, що посвідчені приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Білоконь С.І., зареєстровані в реєстрі за № 1335, 1336, 1337 були припиненні на підставі Закону та положень самих договорів, що оформлено належним чином.
Оскільки Банк та Фонд не визнають вищевказаних обставин, Товариство звернулось із даним позовом до суду, в межах якого просить визнати правовідносини припиненими, відновити становище шляхом зобов`язання виключити з бухгалтерського обліку та припинити виконання дій щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Заперечуючи проти позовних вимог Банк у своєму відзиві та Фонд у своїх тпоясненнях зазначають, що постановою Правління Національного банку України від 19.08.2014 за № 510/БТ прийнято рішення про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" шляхом призначення куратора.
Постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2014 року за №603/БТ Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" віднесено до категорії проблемних.
Постановою Правління Національного банку України від 04 грудня 2014 року за №782 Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" віднесено до категорії неплатоспроможних (далі - Постанова №782).
На виконання Постанови №782 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 04 грудня 2014 року за №140 "Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо" (далі - Рішення №140).
Відповідно до Рішення №140 починаючи з 05 грудня 2014 року в ПАТ "Банк Камбіо" запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію а ПАТ "Банк Камбіо" .
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Камбіо" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Бондаря Юрія Миколайович.
25.12.2014 Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №160 відсторонено від виконання обов`язків уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Бондаря Юрія Миколайович.
25.12.2014 Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №161 уповноваженою особою ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича.
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України №144 від 27.02.2015 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "Банк Камбіо", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 за №46 "Про початок ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та признання уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію Банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02.03.2015 по 01.03.2016 включно.
У подальшому на підставі п. 2 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 35, ч. 5 ст. 44, ч. З ст. 48 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 22 лютого 2016 року за №212 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" на два роки до 01 березня 2018 року включно.
01 лютого 2018 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 304 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" строком на один рік з 02 березня 2018 року до 01 березня 2019 року включно.
14 лютого 2019 року Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 350 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ Банк Камбіо строком на один рік з 02 березня 2019 року до 01 березня 2020 року включно.
25 липня 2019 року, виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення №1863, згідно якої змінено уповноважено особу ФГВФО, якій делеговано повноваження ліквідатора ПАТ Банк Камбіо . Відповідно до зазначеного рішення повноваження ліквідатора ПАТ Банк Камбіо надано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Савельєвій Анні Миколаївні на строк з 26.07.2019 року.
Надалі, на виконання вимог спеціального Закону уповноваженою особою Банку було здійснено ряд заходів, зокрема:
16 липня 2018 року було видано Наказ № 108, яким було створено комісію для підготовки, аналізу та узагальнення аналітичної інформації щодо правочинів укладених Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації Банку, які можуть містити ознаки нікчемності.
18 липня 2018 року за результатами проведеної перевірки, було складено Акт комісії з перевірки правочинів. У даному Акті Комісія зробила висновок, що окремим кредиторам було надано переваги (пільги), не передбачені для них Законом, у тому числі і ОСОБА_5 шляхом відступлення права вимоги за Кредитним договором.
18 липня 2018 року проведено засідання Малого комітету з управління активами ПАТ Банк Камбіо .
18 липня 2018 року видано Наказ №109, згідно якого затверджено Акт комісії з перевірки правочинів на предмет нікчемності від 18.07.2018 року, згідно якого виявлено ознаки нікчемності у ряді договорів, які укладались протягом року до моменту введення тимчасової адміністрації Банку:
- правочин щодо відступлення/розірвання/припинення Договору іпотеки від 28.08.2013 посвідчений Білоконь С.І., приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області, за реєстровим № 1337.
- правочин щодо відступлення/розірвання/припинення Договору іпотеки від 28.08 2013 посвідчений Білоконь С.І., приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області, за реєстровим № 1336.
- правочин щодо відступлення/розірвання/припинення Договору іпотеки від 28.08,2013 посвідчений Білоконь С.І., приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області, за реєстровим № 1335.
- операції, проведеній 11.09.2014, щодо перерахування TOB Т.Е.К. (ЄДРПОУ 31035379) грошових коштів в розмірі 30 000 000,00 грн з рахунку № НОМЕР_9 на рахунок № НОМЕР_10 з наступним призначенням; Повернення суми кредиту зг.кредитного договору №129/08-13 від 28.08.2013р. Без ПДВ.
Разом з тим, 19.08.2014 Постановою Правління Національного банку України від №510/БТ Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО шляхом призначення куратора , зокрема:
- заборонено Банку використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки;
- зобов`язано Банк здійснювати розрахунки у національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий в Національному банку України.
Постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2014 року за №603/БТ ПАТ "БАНК КАМБІО" віднесено до категорії проблемних, запроваджено певні обмеження у діяльності Банку, зокрема:
- погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями Банку, мало прийматись тільки в грошовій формі (крім набуття права власності на об`єкти застави) за погодженням із куратором Банку.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Закону України Про банки та банківську діяльність Національний банк України мав право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок. Тобто, зобов`язання проведення розрахунків через консолідований кореспондентський рахунок та заборона використання прямих кореспондентських рахунків не є тотожними поняттями.
Поняття консолідованого кореспондентського рахунку закріплено в Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління НБУ від 16.08.2006 № 320.
Так, консолідований кореспондентський рахунок - кореспондентський рахунок, що відкритий у Національному банку і на якому об`єднані кошти банку та його філій для роботи банку у системі електронних платежів за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.
Тобто, з урахуванням обмежень, встановлених Постановою Правління НБУ № 510/БТ від 19.08.2014, саме з цього рахунку мали б списуватись кошти під час проведення транзакцій з перерахування коштів з рахунків клієнтів банку, і саме на цьому рахунку кошти мали б відображатись у разі їх реального надходження.
Розрахунки за усіма договорами (у тому числі і тими, які є предметом розгляду даної справи) мали проводитися шляхом перерахування коштів з поточного рахунку, відкритого в ПАТ БАНК КАМБІО . на кореспондентський рахунок Банку, з котрого в подальшому кошти спрямовувались на рахунок ( Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами ), відкритого також у ПАТ БАНК КАМБІО . а потім, в свою чергу, на позичкові рахунки Боржника.
Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках України, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280. за дебетом балансового рахунку 1200 Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України проводяться суми коштів, які надходять на користь банку! та його клієнтів, за кредитом рахунку проводяться суми коштів, які списуються Національним банком України за дорученням банку - власника рахунку за власними операціями, операціями його клієнтів.
На кореспондентському рахунку відображаються фактичні надходження і видатки грошових коштів з/на рахунок банку. Це означає, що всі кошти, які надходять на користь Банку та його клієнтів, зараховуються на кореспондентський рахунок банку в Національному банку України, а для обліку коштів, які надходять на користь клієнтів, банк відкриває на своєму балансі аналітичні рахунки балансових рахунків (поточні рахунки) тощо.
Відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
З аналізу вказаної норми вбачається, що у банківській системі кошти клієнтів обліковуються як запис, однак, за відсутності коштів у банку платника, такі кошти не можуть перераховуватись на будь-який інший рахунок у тому числі відкритий в цьому ж банку.
Погашення заборгованості за спірним Кредитним договором відбувалось за рахунок депозитних коштів, зважаючи на те, що перерахування коштів проводилось в межах Банку, в період очевидної неспроможності виконання ним своїх грошових зобов`язань, без залучення реальних коштів на оплату договору.
Отже, таким погашенням було порушено суть та мету встановлених постановою Правління НБУ № 510/БТ від 19 серпня 2014 року обмежень щодо прийняття розрахунків за договорами виключно через кореспондентський рахунок НБУ.
Оскільки здійснення розрахунку за вищезазначеними договорами відбулося в межах Банку - як наслідок не відбулося реального надходження коштів на рахунок банку, а відбулося коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань.
Крім того, сама лише наявність умови у договорах щодо подальшої оплати не дає підстави вважати правочин оплаченим, в даному випадку навіть за наявності відмітки банку про проведення банківської операції без належного урахування наведеного вище.
Разом з тим, за результатами перевірки наказом Уповноваженої особи Фонду № 109 від 18.07.2018 затверджено Акт Комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18.07.2018, яким виявлено ознаки нікчемності, передбачені в пунктом 7 частиною 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , в наступних правочинах:
- правочин щодо відступлення/розірвання/припинення Договору іпотеки від 28.08.2013, посвідчений Білоконь С.І., приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області, за реєстровим № 1337;
- правочин щодо відступлення/розірвання/припинення Договору іпотеки від 28.08.2013, посвідчений Білоконь С.І., приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області, за реєстровим № 1336.
- правочин щодо відступлення/розірвання/припинення Договору іпотеки від 28.08.2013, посвідчений Білоконь С.І., приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області, за реєстровим № 1335.
- операції, проведеній 11,09.2014, щодо перерахування TOB Т . Е.К. грошових коштів в розмірі 30 000 000,00 грн з рахунку № НОМЕР_9 на рахунок № НОМЕР_10 з наступним призначенням: Повернення суми кредиту зг.кредитного договору №129/08-13 від 28.08.2013р. БезПДВ.
Отже, підсумовуючи вищезазначене, Банк, Фонд та НБУ, стверджують, що виконання зобов`язання проведене всупереч чинному законодавству на підставі нікчемних правочинів - не є підставою припинення зобов`язання, а тому у задоволені позову слід відмовити.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини тотожні тим, що викладені Товариством у позові.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Укладені між Банком та Товариством кредитний договір за своєю правовою природою є кредитним договором, до положень якого також застосовуються приписи Цивільного кодексу України щодо позики.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.09.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю Т.Е.К. , згідно платіжного доручення № 291 від 10.09.2014 на суму 30 000 000,00 грн та № 297 від 11.09.2014 на суму 236 712,33 грн здійснило перерахування грошових коштів на користь Банку в рахунок погашення кредиту та відсотків за користування кредитом.
Разом з тим, як встановлено судом вище, постановою правління Національного банку України від 04.12.2014 № 782 в ПАТ "Банк "Камбіо" запроваджено тимчасову адміністрацію, а постановою від 27.02.2015 - розпочато з 02.03.2015 процедуру ліквідації банку.
Відповідно до частин 4 та 5 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон). При цьому, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, в якому розпочата процедура його ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, тому даний Закон підлягає переважному застосуванню до спірних правовідносин в співвідношенні з іншими законодавчими актами, що також випливає з пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.
Згідно пункту 16 статті 2 Закону тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах (пункт 6 статті 2 Закону).
Статтею 36 Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 38 Закону Фонд зобов`язаний забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у т.ч. договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Водночас, із матеріалів справи не вбачається здійснення Банком платежів чи передачі іншого майна Товариству. Також, відсутні докази, яким саме чином здійснення платежу позивачем щодо повернення кредитних коштів 11.09.2014 вплинуло на платоспроможність Банку, або неможливість часткового чи повного виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами.
Разом з тим, статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій , які порушують це право.
Приписами статті 2 ГПК України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відтак, передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає саме порушене право . При цьому відсутність підтвердженого факту порушення прав позивача з боку відповідача є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного , невизнаного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
У розумінні приписів статей 15, 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов`язку по відновленню порушеного права на порушника.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.
Водночас засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005, заява № 38722/02).
Як вказано судом вище, стверджуючи про здійснення повного погашення кредитних зобов`язань за спірним кредитним договором, Товариство просить суд визнати припиненими правовідносини за кредитним договором на підставі положень статті 598 та 599 ЦК України.
З системного аналізу наведених сторонами обставин, беручи до уваги всі доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що заявлені вимоги позивача є фактично вимогами про встановлення факту та не можуть бути предметом спору і самостійно розглядатись в окремій справі. У свою чергу, встановлення факту може лише бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог , а тому заявлені позивачем вимоги можуть бути предметом дослідження та доказування в разі виникнення спору за кредитним договором. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в справі №910/14036/17 від 22.02.2018 та в справі №910/14539/17 від 27.02.2018.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод. Конституція України закріпила рівність суб`єктів права власності перед законом, гарантії права власності та обов`язки власників, положення про те, що сама власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (статті 13, 41 Конституції України).
Із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (підпункт 5.4. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005).
Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав задоволення вимоги про визнання припиненими правовідносин за кредитним договором, оскільки сама по собі вимога є вимогою про встановлення факту, який підлягає дослідженню та оцінці в межах спору, що випливає із обставин виконання кредитного договору.
Щодо вимоги про визнання припиненими правовідносини за іпотечними договорами від 28.08.2013 суд відзначає наступне.
За приписами статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон) визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, а майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи - боржника за основним зобов`язанням на підставі договору, закону або рішення суду.
Отже, іпотека є самостійним видом забезпечення виконання зобов`язання.
Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов`язання, забезпеченого заставою та іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна та майна переданого в заставу переважно перед іншими кредиторами боржника. На відносини майнової поруки поширюються норми параграфа 6 (статті 572 - 593) глави 49 ЦК України та спеціальним законом. Статтями 17, 18, 19 цього Закону встановлено підстави припинення іпотеки.
Законом України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди); з інших підстав, передбачених Законом (стаття 17). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 09.09.2015 у справі № 6-939цс15.
Водночас суд вважає за необхідне зауважити, що передача нерухомого майна в іпотеку, у даному випадку земельних ділянок, є таким видом майнового поручительства, яке не передбачає перехід права власності на таке майно в момент укладення іпотечного договору.
Тобто, уклавши іпотечні договори 28.08.2013 та передавши в іпотеку земельні ділянки, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не були позбавлені статусу власника земельних ділянок.
Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Суд відзначає, що саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина перша статті 317 Цивільного кодексу України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна , у тому числі й земельної ділянки.
З системного аналізу викладених вище обставин та приписів чинного законодавства, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що Товариство не є власником переданих в іпотеку земельних ділянок, а тому, має законодавчі обмеження щодо здійснення захисту прав на земельні ділянки, у тому числі шляхом пред`явлення позовної вимоги про визнання припиненими правовідносин за іпотечними договорами, укладеними власниками земельних ділянок - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вказані обставини є підставою відмови у задоволенні позову в цій частині.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Також, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства щодо відновлення становища, яке існувало до прийняття Наказу №109 від 18.07.2018, зобов`язавши Банк Камбіо, в особі уповноваженої особи Фонду, виключити з бухгалтерського обліку ПАТ "Банк Камбіо" за рахунками обліку кредитів кредитну заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К." за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013 та щодо припинення виконання дій визначених у Наказі Уповноваженої особи №109 від 18.07.2018 щодо застосування наслідків нікчемності правочинів в частині відновлення у бухгалтерському обліку кредитної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К." за кредитним договором №129/08-13 від 28.08.2013.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що втручання в господарську діяльність суб`єктів господарювання не допускається. У свою чергу вищевказані вимоги Товариства спрямовані на порушення автономії ведення бухгалтерського обліку Банком та Фондом. При цьому, суд відзначає, що такий спосіб захисту не є ефективним та не спрямований на настання певних обставини для Товариства.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи викладене вище, беручи до встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Разом з тим, інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 73-80, 86, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К." до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 , 4. ОСОБА_4 та за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 5. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 6. Національного банку України, 7. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про визнання правовідносин припиненими, відновлення становища шляхом зобов`язання виключити з бухгалтерського обліку та припинити виконання дій щодо застосування наслідків нікчемності правочинів відмовити повністю
2. Судові витрати, пов`язані з розглядом позову, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.Е.К.".
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 07.04.2020.
СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2020 |
Оприлюднено | 23.04.2020 |
Номер документу | 88884773 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Джарти В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні