Постанова
від 12.07.2007 по справі 12/390
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/390

                 

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД



10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "12" липня 2007 р.                                                          Справа №  12/390

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Пасічник С.С.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                    Щепанської Г.А.

при секретарі                                                             Павловській Л.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Банашко І.Ю. - представника за довіреністю від 02.11.2006р.;

від відповідача: не з'явився,

 

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства

"Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна", смт. Буча Київської області

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "01" червня 2006 р. у справі № 12/390 (суддя Шпак В.О.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут

склопластиків і волокна", смт. Буча Київської області  

до Відкритого акціонерного товариства "Славутський рубероїдний завод",м.Славута Хмельницької області

про стягнення 506869,50 грн.,

              

 ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2006р. у справі №12/390  в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна" (смт.Буча Київської області) до Відкритого акціонерного товариства "Славутський руберойдовий завод" (м.Славута Хмельницької області) про стягнення 506869,50 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з наведених у скарзі підстав та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В апеляційній скарзі (т.1, а.с.99-102) позивач зазначає. що  місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а висновки, викладені у вказаному рішенні не відповідають дійсним обставинам справи, зокрема:

- висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів виконання зобов'язань за договорами, та щодо того, що передбачені договорами роботи мали б проводитись у відповідності до проектно-кошторисної документації, якої, однак, не було вчинено сторонами у повному обсязі, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки укладеними сторонами договорами №14 та №15 від 25.02.2004р. не передбачено, що робота виконується відповідно до проектно-кошторисної документації та не передбачено порядку її складання й затвердження, отже, обсяг виконуваних позивачем робіт передбачений лише договором, що не суперечить чинному законодавству;

- місцевим господарським судом невірно застосовано положення ст.853 ЦК України, а також не враховано, що п.9.1 укладеного між сторонами договору від 25.02.2004р. передбачено, що претензії з приводу обладнання повинні підтверджуватись актом експертизи, який складається в присутності представників виконавця, проте, доказів щодо існування акту експертизи відповідачем до суду надано не було;

- судом першої інстанції також не було враховано, що відповідач протягом тривалого часу ухилявся від підписання актів виконаних робіт від 29.06.2004р., від 07.07.2004р. та від 05.08.2004р., які були надіслані йому рекомендованими листами, а відповідно до ч.5 ст.853 ЦК України, якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результати роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором, проте, оскільки виконувана позивачем робота носила індивідуальний характер для відповідача, то в силу ст.853 ЦК України останній вважається таким, що прийняв виконану роботу та зобов'язаний оплатити її в повному обсязі;

- висновок суду про те, що позивач не відреагував на листи відповідача №1004 від 01.10.2004р., №1895 від 02.12.2004р. та №516 від 18.04.2005р., чим порушив п.9.1 договору, є хибним, оскільки в матеріалах справи наявна відповідь позивача за №794 від 11.10.2004р. на лист відповідача №1004 від 01.10.2004р., в якій останнього було повідомлено про порушення ним умов договору та зазначено про виконання позивачем взятих на себе зобов'язань, проте судом першої інстанції не надано належної правової оцінки вказаному документу.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився.

Зважаючи на те, що про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно і належним чином, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 14.06.2007р., а також, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає переглядові справи за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи та порушенням норм чинного законодавства, в зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Крім того, в суді апеляційної інстанції представник позивача заявою від 06.02.2007р. уточнила позовні вимоги: просить стягнути з відповідача на користь позивача 201360,00 грн., що складаються з основного боргу , інфляційних, річних та пені, а також надала додаткове письмове обґрунтування позовних вимог (т.2, а.с. 3-8), проте суд з огляду на приписи ст. 101 ГПК України розглядає вимоги, що були предметом в суді першої інстанції (борг, пеня).

Відповідач у відзиві №1633 від 14.12.2006р. (т.1, а.с.119-123) проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду Хмельницької області прийнятим з дотриманням норм чинного законодавства та повним з'ясуванням всіх обставин справи, а тому просить залишити його без змін, а вимоги апеляційної скарги - без задоволення, зокрема, вказуючи, що:

- твердження скаржника щодо неправомірності посилання місцевого господарського суду в рішенні на відсутність проектно-кошторисної документації по договору №15 від 25.02.2004р., як на підставу для відмови в позові, суперечить чинному законодавству, а саме ст.ст.217 та 318 ГК України, якими, зокрема, передбачено, що за договором підряду на капітальне будівництво роботи здійснюються саме на підставі проектно-кошторисної документації, яка в затвердженому вигляді передається підряднику замовником;

- посилання скаржника на те, що на виконання умов договорів №14 та №15 від 25.02.2004р. позивач виготовив та передав передбачене ними обладнання, а відповідач прийняв його, однак, не оплатив, не відповідає дійсності, оскільки як вбачається з наявних в матеріалах непідписаних актів виконаних робіт, предметом яких є передача   вихідних даних на проектування виробництва базальтового волокна та шеф монтаж та пусконалагоджувальні роботи по плавильним печам та замаслюючим пристроям, спір між сторонами виник не з приводу оплати за виконані підрядні роботи, а щодо їх прийняття відповідачем;

- також скаржником при визначенні штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем умов вищевказаних договорів не враховано приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст.232 ГК України, які вказують, що розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, а також те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а оскільки договорами №14 та №15 від 25.02.2004р. не встановлено інших умов, то часом, з якого скаржник мав припинити нарахування пені є 27.04.2005р., проте, останнім нараховано пеню включно до часу подання позовної заяви, що не відповідає закону.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи, зазначені в апеляційній скарзі, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом всіх обставин справи, дослідивши правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

25.02.2004р. між Відкритим акціонерним товариством "Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна" (виконавцем) та Відкритим акціонерним товариством "Славутський руберойдовий завод" (замовником) було укладено договір №14 (т.1, а.с.11-12), відповідно до п.1.1 якого замовник приймає, а виконавець передає згідно акту приймання-передачі інтелектуальну власність (науково-технічну продукцію) виконавця:

- технологічний регламент виробництва безперервних базальтових волокон;

- вихідні дані на проектування виробництва безперервних базальтових волокон.

Згідно п.1.2 договору встановлені такі строки здачі робіт за договором:

- вихідних даних - через 20 календарних днів після отримання виконавцем попередньої оплати;

- технологічного регламенту - через 30 днів після отримання виконавцем попередньої оплати та даних на обладнання.

Приймання й оцінка науково-технічної продукції здійснюється у відповідності з вимогами технічних завдань, вказаних в додатках №2 та №3, що є невід'ємними частинами договору (п. 1. 3 договору).

Відповідно до п.2.1 вищевказаного договору загальна вартість науково-технічної продукції становить 270000,00 грн. грн. (в тому числі ПДВ).

Замовник здійснює авансовий платіж в розмірі 70% від суми договору, що складає 189000,00 грн., на розрахунковий рахунок виконавця, визначений у даному договорі.

Замовник здійснює кінцевий розрахунок по даному договору шляхом перерахування 30% від суми даного договору, що складає 81000,00 грн., протягом п'яти днів з моменту підписання акту передачі документації, зазначеної в п.3.2 даного договору (п.п.2.2.1 та п.п.2.2.2).

Передача оформленої у вставленому порядку документації по умовам договору здійснюється супровідними документами виконавця.

Робота по видачі вихідних даних на проектування здійснюється шляхом видачі необхідної документації для початку проектних робіт, кожна передача інформації оформлюється актом.

Пунктами 3.2 та 3.3 договору передбачено, що при завершенні робіт виконавець надає замовнику акт передачі науково-технічної продукції з прикладенням до нього комплекту технологічного регламенту.

Замовник протягом п'яти днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт і відповідних документів, визначених в п.3.1 даного договору, зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт здачі-приймання науково-технічної продукції або мотивовану відмову від прийняття робіт.

В додатку №2 до договору №14 від 25.02.2004р. (т.1, а.с.13) сторони погодили технічне завдання на розробку науково-технічної продукції.

Як вбачається зі змісту вказаного додатку №2 Відкрите акціонерне товариство "Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна" мало розробити технологічний регламент виробництва   безперервних   базальтових волокон у відповідності з ТУ У   88.023.020.95 для вказаних видів продукції з певною вагою  та вологістю, а також  вихідні  дані на проектування виробництва безперервних базальтових волокон згідно технологічного регламенту і плану виробничого приміщення з попередньою компоновкою устаткування, додаток №3, в тому числі:

- для першого пускового комплексу з 10 (десять) плавильних печей;

- для другого пускового комплексу на 10 (десять) плавильних печей;

- дані для виготовлення живлювачів.

На виконання умов даного договору сторонами був підписаний акт здачі-приймання робіт від 14.06.2004р. щодо передачі виконавцем замовнику технологічного  регламенту безперервних базальтових волокон  (т.1, а.с.15), а акт здачі-приймання робіт  від 11.03.2004р. (т. 1, а. с. 16) та акт здачі-приймання, що міститься на арк. спр.52, про передачу вихідних даних  для проектування виробництва безперервної базальтової нитки відповідачем підписаний не був.

25.02.2004р. між Відкритим акціонерним товариством "Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна" (виконавцем) та Відкритим акціонерним товариством "Славутський руберойдовий завод" (замовником) було укладено договір №15 (т.1, а.с.17-20), відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язується виготовити і поставити замовнику два модулі по п'ять плавильних печей з КВПіА і завантажувальними бункерами для виробництва безперервного базальтового волокна, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити обладнання, оплатити шефмонтаж та пусконалагоджувальні роботи в строки та на умовах даного договору.

Устаткування виготовляється з врахуванням вимог замовника, вказаних в Технічному завданні (додаток №1), яке є невід'ємною частиною даного договора (п. 1.2).

Відповідно до п.2.1, п.2.2, п.2.5 даного договору, договір виконується поетапно. Загальні кількість етапів - 2.

Перший етап - виготовлення та передача виконавцем у власність замовника устаткування в наступні строки:

- одного модуля з 5-ти плавильних печей з КВПіА та завантажуючими бункерами - через 40 днів, шаф керування до них - через 60 днів після отримання першого платежу попередньої оплати виконавцем (1 поставка), при наявності бакорових вогнеупорів;

- одного модуля з 5-ти плавильних печей з КВПіА та завантажуючими бункерами - через 60 днів після одержання першого платежу попередньої оплати виконавцем (2 поставка).

Другий етап - виконання шефмонтажу та пусконалагоджувальних робіт поставленого устаткування виконавцем на об'єкті замовника за адресою ВАТ "Славутський руберойдовий завод" на протязі 20-ти днів після отримання їм попередньої оплати.

Перелік вузлів, механізмів та комплектуючих установок, які виготовляються виконавцем та поставляються по даному договору замовнику, вказуються в специфікації (додаток №2).

При передачі виконавцем замовнику установок згідно п.2.2 даного договору, виконавець також передає замовнику наступну документацію в двох екземплярах:

- паспорта на устаткування;

- заводський сертифікат якості;

- монтажні креслення устаткування;

- інструкції по експлуатації устаткування.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 даного договору передбачено, що вартість першого етапу складає 500000грн., в т.ч. ПДВ, вартість другого етапу складає - 50000грн., в т.ч. ПДВ, загальна сума даного договору складає 550000грн.

Замовник зобов'язується провести 70% попередньої оплати загальної вартості першого етапу даного договору по мірі надання рахунків на оплату на протязі 5-ти календарних днів після отримання рахунку й здійснити кінцевий розрахунок по першому етапу даного договору в розмірі 30% від загальної вартості першого етапу на протязі 10 календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання устаткування (передбаченого п.5.1 даного договору), а також   зобов'язується провести 50% попередньої оплати загальної вартості другого етапу даного договору  на протязі 10 календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання устаткування по першій поставці та  провести кінцевий розрахунок по 2 етапу даного договору в розмірі 50% від загальної вартості другого етапу даного договору на протязі 10 календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання  виконаних робіт. При виконанні кожного з етапів даного договору представники виконавця та замовника підписують акти здачі-приймання етапів договорів (п.4.1, п.4.2, п.4.3, п.4.4, п.5.1 договору).

Додатками №1 та №2 до договору №15 від 25.02.2004р. (т.1, а.с.21, 22) сторони погодили технічне завдання на виготовлення плавильної печі для виробництва безперервних базальтових волокон та специфікацію на поставку однієї ванної печі БНВ 3.00.00.000.

29.03.2004р. Відкритим акціонерним товариством "Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна" та Відкритим акціонерним товариством "Славутський руберойдовий завод"  було підписано додаткову угоду до договору №15 від 25.02.2004р. (т.1, а.с.23), згідно п.1 якої було внесено зміни та доповнення до вищеназваного договору й визначено, що позивач зобов'язується виготовити і передати відповідачу десять замаслюючих пристроїв, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити пристрої, їх шефмонтаж та пусконалагоджувальні роботи в строки і на умовах даного договору. Замовник зобов'язується провести 50% попередньої оплати вартості замаслюючих  пристроїв, а виконавець на протязі 30 днів з моменту такої оплати зобов'язаний виготовити та поставити пристрої замовнику. Вартість 10 замаслюючих пристроїв складає 31980,00 грн., в т.ч. ПДВ, вартість шефмонтажу замаслюючих пристроїв та пусконалагоджувальних робіт складає 15% від вартості замаслюючих пристроїв, що становить  4797,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Пунктами 3 та 4 даної угоди визначено, що вона вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2004р.

Умови договору №15 від 25.02.2004р., не змінені даною угодою, залишаються в силі до повного виконання їх сторонами.

На виконання умов договору №15 від 25.02.2004р. сторонами були підписані акти здачі-приймання  робіт від 17.05.2006р., від 01.06.2004р., від 03.06.2004р., два акти від 14.06.2004р., від 16.06.2004р., від 29.06.2004р., від 07.07.2004р., від 28.07.2004р., від 05.08.2004р. (т.1, а.с.24-32, 34).

Акти здачі - приймання робіт, що містяться в справі (аркуші 49-51) Відкритим акціонерним товариством "Славутський руберойдовий  завод" підписані не були.

30.01.2006р. Відкрите акціонерне товариство "Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Славутський руберойдовий завод" про стягнення з останнього 506869,50 грн., з яких 137787,00 грн. основного боргу,            369082,50 грн. пені. (т.1, а.с.3-6), посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами №14, №15 від 25.02.2004р. та додаткової угоди до договору №15 від 29.03.2004р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №214 від 14.02.2006р. (т.1, а.с.66-69) проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні, а також вказує, що мотивом непідписання надісланих йому актів виконаних робіт, а й відтак відмови від оплати за вказані роботи, є неповне виконання позивачем взятих на себе за договором №14 зобов'язань в частині розробки вихідних даних на проектування виробництва безперервних базальтових волокон та за договором №15 з додатковою угодою в частині здійснення шефмонтажу та пусконалагоджувальних робіт.

Рішенням господарського суду Хмельницької  області  від 01.06.2006р. у даній справі, як зазначалось вище, в задоволенні позову було відмовлено.

Судова колегія апеляційного господарського суду не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в позові щодо стягнення з відповідача  8469,70грн. боргу, з огляду на таке.

Згідно ст. 892 ЦК України за договором  на виконання науково - дослідних або дослідно - конструкторських та технологічних  робіт підрядник (виконавець) зобов'язується  провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок  нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник  зобов'язується  прийняти виконану роботу та оплатити її.

Відповідно до ч. 1 ст. 894 ЦК України виконавець зобов'язаний  передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково - дослідні або дослідно - конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Замовник за договором на виконання науково - дослідних або дослідно - конструкторських  робіт  зобов'язаний, зокрема, видати виконавцеві технічні завдання та погодити з ним програму (техніко - економічні показники) або тематику робіт  (ст.898 ЦК України), а виконавець - виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко - економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором (ст.897 ЦК України).

Проаналізував наведені норми, суд констатує, що виконавець має виконувати  науково - дослідні, дослідно - конструкторські та технологічні роботи за технічним завданням замовника й сторони мають погодити програму (техніко - економічні показники)  або тематику робіт.

Як вбачається з договору на представлення інтелектуальної власності № 14 від 25.02.04р. виконавець (позивач) мав передати замовнику (відповідачу) науково - технічну продукцію: технологічний  регламент виробництва безперервних базальтових волокон та вихідні дані на проектування виробництва безперервних базальтових волокон (п.1.1).

Технічне завдання на розробку науково - технічної продукції міститься в додатку № 2 до договору (а.с.13, т. 1).

Технічний регламент виробництва безперервних базальтових волокон було передано позивачем відповідачу по акту  від 14.06.04р. (а.с.15, т. 1) й щодо  останнього спірні питання у сторін не виникали.

Спірним, як вбачається з обставин та матеріалів  справи, є розробка та передача  вихідних даних  на проектування виробництва безперервних базальтових волокон.

Так,  згідно  технічного  завдання (додаток №2 до договору №14 від 25.02.04р. (а. с.13, т. 1) виконавець мав розробити вихідні дані на проектування виробництва безперервних базальтових волокон згідно технологічного  регламента і плана виробничого приміщення  з попередньою компоновкою обладнання.

Тобто, вихідні дані мали розроблятися саме згідно  технологічного  регламента та плану виробничого приміщення.

План виробничого приміщення було узгоджено сторонами в додатку №3 до договору №14 від 25.02.04р. (а. с. 14, т. 1), а технологічний регламент виготовлений та переданий за актом від 14.06.04р.

Що ж до вихідних даних на проектування безперервних базальтових  волокон, то акти здачі  - приймання робіт (а.с.16, 52, т. 1) замовником не був підписаний й у відзиві на позовну заяву (а. с. 66-69, т. 1) останній вказав на те, що виконавець в акті зазначив виконаними   роботи по розробці вихідних даних лише стосовно плану  розміщення технологічного устаткування й не виконав інших робіт, чим порушив п.1.3 договору.

Як передбачено в п.1.3 договору  №14 від 25.02.04р. приймання і оцінка науково - технічної продукції здійснюється у відповідності з вимогами технічних завдань, вказаними в додатках №2 і №3.

Робота по видачі вихідних даних на проектування здійснюється шляхом  видачі необхідної документації для початку проектних робіт, кожна передача інформації оформлюється  актом (п.3.1 договору).

Отже, замовник за умовами договору вправі оцінити науково - технічну продукцію на предмет відповідності вимогам технічного завдання.

Позивач же в позові вказує на те, що виконав всі покладені на нього обов'язки за договором  №14, зокрема, й щодо розробки вихідних даних на проектування виробництва безперервних базальтових волокон й подав в підтвердження технологічний регламент та схеми - креслення (а. с. 10-75, т.2), які, на його думку, треба розглядати в сукупності.

Проте суд відзначає наступне.

Як вже вказувалось, за умовами технічного завдання (додаток №2 до договору) вихідні дані на проектування виробництва мали розроблятися вже на підставі технологічного регламенту, який, в свою чергу, був окремим завданням.

Технічне ж завдання щодо розробки вихідних даних не є конкретизованим, в ньому лише зазначено про їх розробку: для першого пускового комплекса з 10 плавильних печей; для другого пускового комплекса на 10 плавильних печей; дані для виготовлення живильників, тобто, сторонами не узгоджені певні складові (перелік) цих вихідних даних, що мали бути передані замовнику на проектування виробництва , й це  суперечить приписам ст.ст.897, 898 ЦК України, а тому визначитись,  чи виконані виконавцем для замовника роботи по розробці вихідних даних та в якій їх частині неможливо, як і визначити вартість цієї частини робіт, оскільки умовами договору №14 від 25.02.04р. не передбачена вартість кожного з етапів  робіт (розробка технологічного регламента та вихідних даних) , а узгоджена загальна  їх вартість - 270 000грн. (п.2.1), 189 000грн. з яких було сплачено (банківські виписки від 10.03.04р., 18.03.04 р., 23.04.04р. (а.с.40,42, т.1) як попередня оплата (70%) згідно п.2.2.1 договору.

За наведеного вище, суд не приймає до уваги пояснення працівників ТОВ "Проектно - технологічний інститут скла та фарфору" (а.с.29 -30), що викликалися  як спеціалісти для роз'яснення спірних питань, які вказали, що технологічний регламент є однією з складових частин вихідних даних для розробки проекту виробництва безперервних базальтових волокон, в якому  містяться відомості, щодо яких замовник зазначає як такі, що не були розроблені виконавцем. Також суд не враховує й вказівки в цих поясненнях, що  без вихідних даних, представлених ВАТ "Науково - дослідний інститут склопластиків і волокна", ВАТ "Укрпромпроектбудсервіс" не змогло б  скоректувати проектну документацію на газопостачання технологічного устаткування за договором  №46-04 на розробку продукції від 10.06.04р., укладеним з ВАТ "Славутський руберойдовий завод", адже, як вбачається  з цього договору (а.с.3-5, т.3) він стосується коригування робочого проекту, пов'язаного лише з газопостачанням та повітряпостачанням комплексів  із печей  по дослідному  виробництву  комплексної нитки  з базальтового волокна на ВАТ " Славутський руберойдовий завод" ; до того ж, документи, які представило ВАТ "Укрпромпроектбудсервіс" на запит суду  разом з  договором №46-04 (креслення, а. с. 7-11, т.3), вказавши про наявність останніх як інформаційного матеріалу ВАТ " Науково - дослідний інститут склопластиків і волокна",  не  можуть прийматись судом як суттєвий факт, оскільки за умовами договору №14 від 25.02.04р. вихідні дані на проектування мали передаватися виконавцем (позивачем) безпосередньо  замовнику (відповідачу).

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що  підстав для задоволення позовних вимог, що стосуються стягнення на підставі договору №14 від 25.02.04р. 81 000грн., не вбачається, що виключає й дослідження питання обгрунтованості вимог  про стягнення пені з цієї суми.

Що ж до договору №15 від 25.02.04р. з додатковою угодою від 29.03.04р., то суд зазначає таке.

Відповідно до умов договору та додаткової угоди, як вже вказувалось в цій постанові, відповідач мав  виготовити та передати позивачу 2 модулі по 5 плавильних печей та 10 замаслюючих пристроїв, а також виконати  шеф-монтаж та  пусконалагоджувальні роботи поставленого обладнання.

Вартість  печей   становить   500 000 грн.,   їх    шефмонтаж  та пусконаладка - 50 000грн. (п.п.3.1, 3.2 договору).

Вартість замаслюючих пристроїв  складає 31980 грн., а їх шефмонтаж та пусконаладка - 4797 грн. (п.1 додаткової угоди, якою доповнено п.3.4 договору №15 від 25.02.04р.)

Згідно актів  приймання - здачі від 17.05.04р., 01.06.04р., 03.06.04р., 14.06.04р., 16.06.04р., 29.06.04р.,07.07.04р., 28.07.04р., 05.08.04р., (а.с.24-32,34, т.1), видаткових накладних №СВ - 000 379 від 02.08.04р., № СВ - 000461 від 22.09.04р. та довіреностей ЯИМ №736036 від 05.08.04р., №737986 від 22.09.04р. (а.с.148-149, т.2, а. с. 14-15, т.3) ВАТ " Науково - дослідний  інститут  склопластиків і волокна " передав, а ВАТ "Славутський руберойдовий завод" прийняв два модулі з п'ятьма  плавильними  печами на суму 500 000 грн.  та 10 замаслюючих пристроїв на суму  31 980 грн.

Як вбачається з банківських виписок  від 26.02.04р., 27.02.04р., 18.03.04р., 25.03.04р., 30.03.04р., 08.04.04р., 23.04.04р., 26.07.04р., 04.08.04р., 01.09.04р., 18.10.04р. (а. с. 38-46, т.1), відповідач  перерахував позивачу  в оплату по договору  №15 від 25.02.04р. всього 513000грн. й окремо по додатковій угоді від 29.03.04р. до договору №15 - 15990грн. (банківська виписка від 08.04.04р., а. с. 46, т.1), а всього 528990грн.

Оскільки вартість двох модулів по 5 плавильних  печей та замаслюючих пристроїв  становить за договором №15 від 25.02.04р. з додатковою угодою від 29.03.04р. 531980грн. (500 000грн. + 31980грн.), то відповідачем недоплочено  за них 2990грн., які й підлягають стягненню з відповідача як борг за передану продукцію, а саме за замаслюючі пристрої.

Відносно ж шеф-монтажу та пусконалагоджуваних робіт, то позивач підтверджує їх проведення на всіх 10 печах (2 модулі по 5 печей) програмою проведення пусконалагоджувальних робіт, затвердженою головою правління ВАТ "НДІСВ", наказами по товариству №23-К від 01.03.04 р., №87-К від 02.07.04 р., №100-К від 27.07.04 р. про направлення у відрядження працівників останнього з приводу питання монтажу обладнання, поясненням інженера інституту Тімофеєва М.В., посвідченнями про відрядження (а. с. 34-37, 54-60 т. 1).

 Проте, у відзиві на позов №204 від 14.02.06 р. (а. с. 66-69) ВАТ "Славутський руберойдовий завод" вказує, що шефмонтажні та пусконалагоджувальні роботи  були здійснені  працівниками позивача лише по відношенню до однієї  з десяти печей.

  Суд приймає до уваги, в даному випадку, саме зазначену вказівку ВАТ "Славутський руберойдовий завод", оскільки, всупереч приписів ст. 33 ГПК України, поданими позивачем документами, які перераховані вище, не стверджується виконання шефмонтажних та пусконалагоджувальних  робіт на всіх 10 плавильних печах.

 А відтак, виходячи з того, що замаслюючий пристрій згідно технологічного регламенту є складовою частиною печі, а вартість шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт всіх 10 печей та 10 замаслюючих пристроїв, виходячи з умов п. 2. 3, п. 3. 2 договору №15 від 25.02.04 р. та п. 1 додаткової угоди від 29.03.04 р. (п. 3. 4 договору) становить відповідно 50000 грн. та 4797 грн., то вартість шефмонтажу та пусконаладки однієї печі з замаслюючим пристроєм буде становити 5479,70 грн. (50000+4797 грн./10 печей), які підлягають стягненню з відповідача.

 Що ж стосується вимог позивача про стягнення пені за несвоєчасно проведені відповідачем розрахунки за договором №15 від 25.02.04 р. з додатковою угодою від 29.03.04 р., то для такого стягнення підстави відсутні, оскільки:

- як встановлено цією постановою, борг в сумі 2990 грн. у відповідача перед позивачем виник у зв'язку з неповною оплатою саме замаслюючих пристроїв;

- відповідальність же у вигляді пені передбачена в п. 9.5.1 договору з посиланням на затримання замовником строків фінансування, передбачених пунктами 4. 2, 4. 4 договору, в яких йдеться про розрахунки по першому та другому етапам, якими є відповідно до пунктів 2. 2 та 2. 3 договору виготовлення та передача й шефмонтаж та наладка саме плавильних печей, тобто в останніх не йдеться про замаслюючі пристрої; додаткова ж угода від 29.03.04 р. хоча й по змісту доповнює договір №15 певними пунктами, але щодо відповідальності не містить додаткових положень, а умови саме договору за наведеного вище не дають підстав для нарахування пені за непроведення в повному обсязі розрахунків, що стосуються переданих замаслюючих пристроїв  та їх шефмонтажу й наладки;

- крім того, пункти 4.2 та 4.3 договору №15 від 25.02.04 р. вказують про здійснення замовником кінцевих розрахунків по першому етапу на протязі 10 календарних днів з момента підписанні акта  здачі-приймання обладнання по першій поставці, а по другому етапу на протязі 10 календарних днів з момента підписання акта здачі-приймання виконаних робіт, проте, по другому етапу акт сторонами не підписувався взагалі, а акт здачі-приймання обладнання по першій поставці було підписано ще 17.05.04 р. (а. с. 24), а тому з врахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України щодо того, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, та ст.258 ЦК України щодо позовної давності про стягнення неустойки в один рік, то на день заявлення позову – 30.01.06 р. таке нарахування було здійснено позивачем необгрунтовано та безпідставно.

 Підсумовуючи все наведене вище, рішення господарського суду Хмельницької області від 01.06.06 р. у даній справі підлягає скасуванню в частині відмови в позові щодо стягнення з відповідача 8469,70 грн. боргу з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову; в решті ж рішення слід залишити без змін.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до приписів ст. 49 ГПК України.

При цьому, суд відхиляє клопотання позивача, заявлене в апеляційній інстанції (а. с. 58, т. 3) щодо включення до складу судових витрат 1575 грн., понесених ним, як додаткові витрати (сплачені за платіжним дорученням від 25.05.07 р.,а. с. 59), пов'язані з участю в справі спеціалістів - працівників ТОВ " Проектно-технологічний інститут скла і фарфору", оскільки позивачем не обгрунтовано доцільність та необхідність цих витрат та не подано їх розрахунку (складових) з документальним  підтвердженням.

  

Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна", смт. Буча Київської області задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2006 року у справі №12/390 скасувати в частині відмови в позові щодо стягнення з відповідача  8469 грн. 70 коп. боргу, прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

3. В решті рішення господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2006 року у справі №12/390 залишити без змін.

4. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Славутський руберойдовий завод" (м. Славута Хмельницької області, вул. Князів Сангушко,95, код 00292787) на користь Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна" (смт. Буча Київської області, вул.Тарасівська,32, код 26000133) - 8469 грн.              70 коп. боргу, 84 грн. 70 коп. витрат по оплаті державного мита та 1 грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмови".

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Славутський руберойдовий завод" (м. Славута Хмельницької області, вул. Князів Сангушко,95, код 00292787) на користь Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна" (смт. Буча Київської області, вул.Тарасівська,32, код 26000133) - 42 грн.                 35 коп. витрат з державного мита за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Хмельницької області.

7. Матеріали справи №12/390 повернути до господарського суду Хмельницької області.

 Головуючий  суддя:                                                              Пасічник С.С.

                

 судді:

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Щепанська Г.А.  

 

Віддрук. 4 прим.:

1- в справу,

2,3- сторонам,

4- в наряд

 

СудЖитомирський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення12.07.2007
Оприлюднено03.09.2007
Номер документу888902
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —12/390

Ухвала від 01.10.2009

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Цвіркун Ю.І

Постанова від 09.11.2006

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 06.10.2009

Господарське

Господарський суд міста Києва

Прокопенко Л.В.

Рішення від 13.11.2008

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Матуляк П.Я.

Ухвала від 08.02.2008

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Галушко Н.А.

Постанова від 12.07.2007

Господарське

Житомирський апеляційний господарський суд

Пасічник С.С.

Ухвала від 30.07.2007

Господарське

Господарський суд Сумської області

Костенко Л.А.

Ухвала від 09.07.2007

Господарське

Господарський суд Сумської області

Костенко Л.А.

Постанова від 27.11.2006

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Кожухар М.С.

Постанова від 23.11.2006

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Кожухар М.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні