Рішення

від 22.04.2020 по справі 707/477/20

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/477/20

2/707/495/20

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2020 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

за участі секретаря Культенко Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, державний реєстратор Черкаської РДА Редько Валерія Павлівна про скасування наказу Міністерства юстиції України, зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області та державний реєстратор Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області Редько В.П., в якій просить скасувати наказ від 03.09.2019 №2798/5 та зобов`язати відповідача внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме у відомостях про суб`єкта іншого речового права на земельну ділянку кадастровий номер 7124983000:01:002:0341 зазначити орендарем ОСОБА_1 .

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 25.05.2016 року на підставі договору дарування, укладеного з ОСОБА_2 , набула право власності на склад мінеральних добрив площею 343,7 кв.м., розміщений на земельній ділянці площею 0,3500 га, кадастровий номер 7124983000:01:002:0341. Вказана земельна ділянка перебувала у користуванні ОСОБА_2 на підставі договору оренди від 25.12.2014 року, укладеним з Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, чинного до 25.12.2014, з переважним правом його пролонгації. Позивач з 2016 року самостійно сплачувала нараховану суму орендної плати за користування земельною ділянкою. 28.05.2019 року позивач звернулась до державного реєстратора Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області для заміни сторони в праві користування земельною ділянкою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор Черкаської районної державної адміністрації Редько В.П. змінила сторону у праві користування земельною ділянкою з гр. ОСОБА_2 на позивача. Дії щодо заміни сторони в праві користування земельною ділянкою були оскаржені гр. ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України та наказом останнього №2798/5 від 03.09.2019 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.05.2019 року №47066094 було скасовано. Позивач вважає вказаний наказ протиправним з тих підстав, що він не містить жодних мотивів чи посилань на порушення чинного законодавства державним реєстратором прав на нерухоме майно Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області Редько В.П. Позивачу не надходила копія висновків комісії, та вказані висновки не містяться в знеособленому вигляді на веб-сайті відповідача. Оскільки позивачем були надані всі документи, що підтверджують перехід права власності на нерухоме майно, у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови в проведенні змін державної реєстрації прав на земельну ділянку.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття провадження від 04.03.2020 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

Відповідач проти позову заперечив та 26.03.2020 року надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 02.07.2019 року була зареєстрована скарга ОСОБА_2 за №Л-11443 на рішення державного реєстратора №47066094 від 28.05.2019. Листами від 23.07.2019 №2209/19.2.1/46-19, від 22.07.2019 №2212/19.2.1/33-19, від 22.07.2019 №2213/19.2.1/33-19 відповідач направив ОСОБА_1 , державному реєстратору Черкаської районної державної адміністрації Редько В.П., Головному управлінню Держземагентства у Черкаській області копії скарги ОСОБА_2 від 26.06.2019 року та повідомив, що повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги буде опубліковано на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за відповідним посиланням. На офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України в розділі Оголошення про засідання комісії розміщено оголошення про проведення розгляду 19.08.2019 о 14 год. 00 хв. скарги ОСОБА_2 від 26.06.2019 року.

Посилання позивача на пункти 17, 18 Порядку №1128 відповідач заперечив, вказавши, що вказані пункти Порядку в редакції, чинній на день прийняття оскаржуваного наказу від 03.09.2019 року, не містять вимоги щодо направлення копії висновку на адресу позивача, також не передбачено обов`язку відповідача оприлюднювати рішення, прийняті за результатами розгляду скарг, висновки комісії із знеособленими персональними даними щодо наведених суб`єктів та об`єктів, на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Доводи позивача про відсутність в оскаржуваному наказу мотивів та посилань на порушення державним реєстратором під час проведення реєстраційної дії від 28.05.2019 року №47066094 вимог законодавства заперечує, з підстав, що державним реєстратором порушено вимоги статей 10, 18, 22, 23, 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , статті 31 Закону України Про оренду землі , оскільки на підставі оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №47066094 від 28.05.2019 державним реєстратором внесено зміни до запису про інше речове право №8852305, а саме: змінено орендаря з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 . При цьому державним реєстратором не було встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Тому державний реєстратор після набуття права власності на будівлю повинен був припинити запис про оренду ОСОБА_2 земельної ділянки, а не проводити державну реєстрацію внесення змін до запису про інше речове право.

Висновок комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації повинен містити: відомості про наявність чи відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначені у скарзі, та інших обставин, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги; узагальнюючий висновок щодо відповідності/невідповідності законодавству у сфері державної реєстрації рішення, дії або бездіяльності суб`єкта оскарження, щодо задоволення кожної з вимог скаржника або відмови в їх задоволенні з відповідним обгрунтуванням та посиланням на норми законодавства; відомості про рішення/реєстраційні дії, що підлягають скасуванню, а також про дії, що підлягають вчиненню у зв`язку із скасуванням рішення/реєстраційної дії або у зв`язку з визнанням оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, та про суб`єкта, що буде вчиняти такі дії. Тобто вказані відомості має містити саме висновок комісії, а не наказ (рішення) Міністерства юстиції України, прийнятий на підставі такого висновку комісії, який є невід`ємною частиною наказу. У задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав вказаних у відзиві.

23.03.2020 року на адресу суду надійшло пояснення третьої сторони Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на позов ОСОБА_1 , вимоги позовної заяви заперечує, вказавши що 19.06.2019 року до Головного управління звернулася ОСОБА_1 з клопотанням про внесення змін до договору оренди землі. За результатами розгляду даного клопотання 09.07.2019 року Головне управління відмовило у задоволені даного клопотання з огляду на наступне. 25.12.2014 року між Головним управлінням та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі з кадастровим номером 7124983000:01:002:0341 площею 0,35 га під господарськими будівлями і дворами в адміністративних межах Дубіївської сільської ради Черкаського району. Статтею 7 Закону України Про оренду землі визначено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Також, статтею 31 цього Закону передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Згідно надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 Кодексу, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 792 ЦК України сторонами договору найму (оренди) земельної ділянки визначені наймодавець і наймач. У земельному законодавстві сторонами зазначеного договору є орендодавець та орендар. Право передавати земельні ділянки в оренду є одним із повноважень власника земельної ділянки або уповноваженої ним особи. Коло осіб-орендодавців земельних ділянок залежить від форми права власності на земельну ділянку, яка передається в оренду.

Відповідно до п.8 ст. 93 Кодексу, орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Згідно частини 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі", орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

З огляду на вищезазначене стороною в договорі оренди землі від 25.12.2014 р., а саме орендодавцем, в силу закону є Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, орендарем є ОСОБА_2 . Крім того, вказали, що до Головного управління неодноразово звертався ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 про не оформлення права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7124983000:01:002:0341 площею 0,35 га під господарськими будівлями і дворами в адміністративних межсіх Дубіївської сільської ради Черкаського району у зв`язку із самозахопленням земельної ділянки. Па нідставі вище вказаних обставни, у задоволенні позову просили відмовити.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, наданий відповідачем відзив, пояснення третьої особи, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.

Відповідно дост. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Судом встановлено що 25.12.2014 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, згідно умов якого останній передається в оренду земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером 7124983000:01:002:0341 площею 0,3500 га, вид угідь під господарськими будівлями і дворами, розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Дубіївської сільської ради Черкаського району Черкаської області. Пунктом 8 вказаного договору визначено, що договір укладається на 10 років та діє до 25.12.2024 року; після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.

Позивач ОСОБА_1 05.05.2016 року уклала з ОСОБА_2 договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Іващенко Галиною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за №989, згідно умов якого ОСОБА_2 передає позивачу безоплатно у власність належний їй склад мінеральних добрив, позначений на генплані літерами А-1, а, розташований по АДРЕСА_1 .

28.05.2019 року ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області Редько Валерії Павлівни для заміни орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 7124983000:01:002:0341 площею 0,3500 га з ОСОБА_2 на позивача.

Державним реєстратором Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області Редько Валерією Павлівною на підставі договору оренди землі від 25.12.2014 року, додаткової угоди до договору оренди землі від 23.02.2015 №8852305, договору дарування №989 від 05.05.2016 року, прийнято рішення про внесення змін до запису про інше речове право від 28.05.2019 №47066094 та внесено зміни до запису про інше речове право №8852305, а саме: змінено орендаря з ОСОБА_2 на ОСОБА_1

ОСОБА_2 02.07.2019 року звернулась до Міністерства юстиції України із скаргою від 26.06.2019 року, в якій просила скасувати рішення про внесення змін до запису про інше речове право від 28.05.2019 року №47066094. В обгрунтування скарги зазначила, що станом на 26.06.2019 року договір оренди землі від 25.12.2014 року, укладений з Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, не розірваний та є чинним, позивач не укладала договорів оренди земельної ділянки площею 0,35 га з кадастровим номером 7124983000:01:002:0341, Дубіївською сільською радою не приймалось рішень про передачу спірної земельної ділянки позивачу.

Міністерство юстиції України листом №2209/19.2.1/46-19 від 23.07.2019 року повідомило позивача про надходження скарги ОСОБА_2 від 26.06.2019 року та направило позивачу копію вказаної скарги. Також повідомило, що повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації буде опубліковано в підрозділі Засідання Комісії розділу Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації рубрики Послуги на сайті Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.

Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 26.06.2019 року, був складений висновок від 19.08.2019 року, яким встановлено, що державним реєстратором Редько В.П. порушено вимоги статей 10, 18, 22, 23, 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , статті 31 Закону України Про оренду землі , оскільки на підставі оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.05.2019 №47066094 державним реєстратором внесено зміни до запису про інше речове право №8852305, а саме: змінено орендаря з ОСОБА_2 на позивача ОСОБА_1 . При цьому, державним реєстратором не було встановлено, що договір оренди землі припиняється у разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Таким чином, державний реєстратор після набуття позивачем права власності на будівлю повинен був припинити запис про оренду ОСОБА_2 на земельну ділянку, а не проводити державну реєстрацію внесення змін до запису про інше речове право.

На підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 19.08.2019 року відповідач прийняв наказ №2798/5 від 03.09.2019, яким скаргу ОСОБА_2 від 26.06.2019 року задовольнив у повному обсязі та скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.05.2019 року №47066094, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Черкаської районної державної адміністрації Редько В.П.

Вважаючи наказ відповідача №2798/5 від 03.09.2019 року протиправним, ОСОБА_1 звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 37 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-ІV від 01.07.2004 рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Згідно частини 2 статті 37 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-ІV від 01.07.2004 Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

Згідно частини 9 статті 37 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-ІV від 01.07.2004 порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедура розгляду відповідно до Законів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та ;Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора врегульована Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі Порядок №1128), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015.

Пунктом 3 Порядку №1128 (в редакції, яка діяла на час винесення оскаржуваного наказу) визначено, що розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Згідно пункту 9 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Пунктом 10 Порядку №1128 визначено, що суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

Згідно пункту 11 Порядку №1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

Судом встановлено, що скарга ОСОБА_2 надійшла до Міністерства юстиції України 02.07.2019 року.

Відповідач листом №2209/19.2.1/46-19 від 23.07.2019 року повідомив позивача про надходження вказаної скарги та направив позивачу її копію. Також повідомив, що повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги буде опубліковано в підрозділі на сайті Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України. На офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за посиланням https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-komisii-19-serpnya-2019-roku розміщено оголошення про засідання Комісії 19.08.2019 року, в пункті 13 якого зазначено про розгляд по суті скарги ОСОБА_2 від 26.06.2019 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2019 року за № Л-11443, суб`єкт оскарження: державний реєстратор Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області Редько В.П., заінтересовані сторони: ОСОБА_1 , Головне управління Держземагентства у Черкаській області.

Щодо доводів позивача про відсутність в оскаржуваному наказі мотивів чи посилань на порушення чинного законодавства суд зазначає, що згідно пункту 12 Порядку №1128 визначено, що за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Таким чином, пунктом 12 Порядку №1128 передбачено винесення мотивованого рішення у формі наказу, проте імперативної норми про зазначення в ньому мотивації щодо його прийняття саме в такому наказі даний порядок не містить.

При цьому, згідно пункту 14 Порядку №1128 висновок комісії, на підставі якого суб`єктом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги, обов`язково містить інформацію про те, що: 1) рішення, дії або бездіяльність суб`єкта оскарження не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації; 2) скарга підлягає задоволенню в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням у якій частині) шляхом прийняття суб`єктом розгляду скарги рішень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктом 2 частини шостої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Таким чином, за результатами розгляду скарги мотиви та посилання на порушення суб`єктом оскарження законодавства має містити саме висновок, а не наказ комісії.

Суд відхиляє посилання позивача на не отримання нею висновку комісії та відсутність їх в знеособленому вигляді на сайті позивача, оскільки Порядком №1128, в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного наказу, не передбачено направлення висновків комісії заінтересованим особам та розміщення їх на веб-сайті.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем було дотримано процедуру розгляду скарги ОСОБА_2 .

Щодо посилань позивача на відсутність у державного реєстратора підстав для відмови в проведенні державної реєстрації прав суд зазначає наступне.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-ІV від 01.07.2004 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-ІV від 01.07.2004 Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Частиною 1 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-ІV від 01.07.2004 визначено, що загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 21) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Згідно частини 3 статті 10 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-ІV від 01.07.2004 державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Частиною 4 статті 18 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-ІV від 01.07.2004 передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-ІV від 01.07.2004 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 27 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-ІV від 01.07.2004 державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Таким чином, державна реєстрація прав оренди земельної ділянки може бути проведена на підставі договору, яким передбачено право оренди на таку земельну ділянку.

Судом встановлено, що для реєстрації прав оренди земельної ділянки позивач подала державному реєстратору договір дарування від 25.05.2016 року, згідно якого набула право власності на склад мінеральних добрив площею 343,7 кв.м., а не договір оренди земельної ділянки.

Таким чином, при прийнятті державним реєстратором рішення від 28.05.2019 №47066094 не було встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам пункту 1 частини 1 статті 27 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-ІV від 01.07.2004.

Враховуючи викладене, наказ відповідача від 03.09.2019 року №2798/5 прийнятий на законних підставах та скасуванню не підлягає.

Доводи позивача, що відповідач сам повинен був привести реєстр у відповідність до діючого законодавства, а не скасовувати рішення державного реєстратора є необгрунтованими, оскільки відповідно до Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-ІV від 01.07.2004 повноваження щодо внесення записів до Державного реєстру віднесені до компетенції державного реєстратора, а не відповідача.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні кожного отриманого у справі доказу зокрема та належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є недоведені та необгрунтовані, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Питання щодо судових витрат судом вирішуються відповідно до положень ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, державний реєстратор Черкаської РДА Редько Валерія Павлівна про скасування наказу Міністерства юстиції України, зобов`язання вчинити певні дії- відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя: О. М. Суходольський