Постанова

від 23.04.2020 по справі 2027/10717/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2020 року

м. Харків

справа № 2027/10717/12

провадження № 22-ц/818/1325/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів - Коваленко І.П., Котелевець А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сидорчук М.О.,

учасники справи:

стягувач - Публічне акціонерне товариство ПроКредит Банк ,

боржник - ОСОБА_1 ,

особа, дії якої оскаржуються - старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Чикалов Ігор Вікторович,

заінтересована особа - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова, постановлену 1 жовтня 2018 року у складі судді Сугачової О.О.,

УСТАНОВИВ:

У липні 2018 року Публічне акціонерне товариство ПроКредит Банк (далі ПАТ ПроКредит Банк ) звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (надалі Міжрайонний ВДВС) Чикалова Ігоря Вікторовича, у якій просив визнати постанову про повернення виконавчого документу до суду від 18.10.2017, що винесена в рамках виконавчого провадження (ВП) № 38939307, неправомірною; скасувати постанову про повернення виконавчого документу до суду від 18.10.2017 у ВП № 38939307; зобов`язати державного виконавця внести постанову про відновлення ВП № 38939307 та зобов`язати державного виконавця витребувати з Московського районного суду м. Харкова виконавчий лист № 2027/10717/12 від 18.10.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ПроКредит Банк заборгованості за кредитним договором у розмірі 645 660 грн 83 коп.

Скарга мотивована тим, що на виконанні у Міжрайонному ВДВС перебувало ВП № 38939307 з виконання виконавчого листа Московського районного суду м. Харкова № 2027/10717/12 від 18.10.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ПроКредит Банк заборгованості за кредитним договором у розмірі 645 660 грн 83 коп. З Автоматизованої системи виконавчих проваджень стягувачу стало відомо, що 18.10.2017 старшим державним виконавцемМіжрайонного ВДВС Чикаловим І.В. у ВП № 38939307 була винесена постанова про повернення виконавчого документу до суду, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи з примусового виконання рішення. Підставами для повернення виконавчого документа від 18.10.2017 стало те, що ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 10.10.2017 старший державний виконавець був зобов`язаний провести виконавчі дії в порядку ст.ст. 38,40 Закону України Про виконавче провадження . При цьому оригінал постанови про повернення виконавчого документу до суду від 18.10.2017 на адресу банку не надходив. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 30.10.2017 апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 15.11.2012 по справі № 2027/10717/12 за позовом ПАТ ПроКредит Банк до ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, закрите. Постанова державного виконавця Міжрайонного ВДВС про повернення виконавчого документу від 18.10.2017 не відповідає вимогам Закону України Про виконавче провадження .

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 1 жовтня 2018 року скарга ПАТ ПроКредит Банк задоволена частково. Скасована постанова про повернення виконавчого документу до суду від 18.10.2017 у ВП № 38939307. Зобов`язано державного виконавця внести постанову про відновлення ВП № 38939307. Зобов`язано державного виконавця витребувати з Московського районного суду м. Харкова виконавчий лист № 2027/10717/12 від 18.10.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ПроКредит Банк заборгованості за кредитним договором у розмірі 645 660 грн 83 коп. В задоволенні інших вимог скарги відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що постанова державного виконавця від 10.10.2017 про повернення виконавчого документа суду винесена у відповідності до ст. 38 Закону України Про виконавче провадження , підстав для визнання її неправомірною немає. Проте апеляційне провадження, що стало підставою для такого повернення, закрите, рішення Московського районного суду м. Харкова у справі № 2027/10717/12 від 18.10.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ПроКредит Банк заборгованості за кредитним договором у розмірі 645 660 грн 83 коп. залишається не виконаним. Тому суд зробив висновок, що державний виконавець безпідставно повернув виконавчий документ, а матеріали справи не містять доказів, що виконавчий документ направлявся стягувачу у відповідності до Закону України Про виконавче провадження .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені скарги ПАТ ПроКредит Банк та залишити чинною постанову державного виконавця Московського ВДВС про повернення виконавчого документа суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що розглянувши скаргу банку на дії державного виконавця, суд не повідомив належним чином боржника ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду, порушивши його конституційне право на участь у судовому засіданні. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зробив обґрунтований висновок, що постанова державного виконавця від 18.10.2017 у ВП № 38939307 є правомірною, оскільки була винесена на виконання ухвали Московського районного суду м. Харкова від 10.10.2017 за наявності на той час відкритого апеляційного провадження на рішення суду, на виконання якого було відкрите ВП № 38939307. Застосована судом ст. 41 Закону України Про виконавче провадження не підлягає застосуванню у виниклих правовідносинах, оскільки стосується лише випадків визнання незаконною чи скасування постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу.

Грішина Наталія Олександрівна, яка діє в інтересах ПАТ ПроКредит Банк , у відзиві заперечує проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , просить ухвалу суду від 01.10.2018 залишити без змін. Посилається на те, що ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 30.10.2017 було закрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 15.11.2012 по справі № 2027/10717/12 за позовом ПАТ ПроКредит Банк до ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на виконання якого було відкрите ВП № 38939307. Апеляційне провадження було закрите з підстав відсутності предмета оскарження. Тобто на час винесення державним виконавцем Міжрайнного ВДВС постанови про повернення виконавчого документу до суду від 18.10.2017 в рамках ВП № 38939307 були відсутні законні підстави для відкриття апеляційного провадження на рішення суду, а отже, й для повернення виконавчого документа.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

На зазначену ОСОБА_1 в його апеляційній скарзі адресу для листування: АДРЕСА_1, судом апеляційної інстанції направлялись судові повідомлення, якими апелянт повідомлялася про судові засідання, призначені на 6 лютого 2020 року, 26 березня 2020 року, 23 квітня 2020 року (аркуші 75-76, 78-79, 89-90, 91-92, 97-98, 108-109) в Харківському апеляційному суді.

Зазначені поштові відправлення поверталися до суду із зазначенням причин невручення адресат відсутній .

В судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, процесуальним правом брати особисту участь у судових засіданнях не скористався, інших засобів зв`язку суду не повідомив.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 131 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК).

Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України).

Оскільки ОСОБА_1 тричі в судові засідання не з`являлася, про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) суду не повідомив, згідно відміток на поштових відправленнях відсутній за адресою, повідомленою суду для листування, подальше відкладення розгляду справи призведе до порушення розумних строків її розгляду і порушить права інших учасників справи на розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності апелянта, вважаючи його належно повідомленим про час та місце судового розгляду відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України.

Заслухавши головуючого суддю, дослідивши наявні у справі докази, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ували суду в межах доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ч.1, п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Матеріали справи не містять доказів направлення ОСОБА_3 судових повідомлень про судові засідання у справі за скаргою ПАТ ПроКредит Банк , призначені на 15.08.2018 та 01.10.2018, про вручення чи не вручення йому цих повідомлень. Тому оскільки ОСОБА_3 обґрунтовує свою апеляційну скаргу не повідомленням його про час та місце судового розгляду, що доводиться матеріалами справи, ухвала суду від 01.10.2018 підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення.

Як установлено судом і вбачається із матеріалів справи, у проваджені Міжрайонного ВДВС перебувало ВП № 38939307 з примусового виконання виконавчого листа № 2027/10717/12 від 20.06.2013, виданого Московським районним судом м. Харкова, про стягнення солідарно з ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ ПроКредит Банк заборгованості за кредитним договором у розмірі 645 660 грн 83 коп.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 10.10.2017 у справі № 2027/10717/12 була частково задоволена скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Міжрайонного ВДВС та зобов`язано старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС Чикалова І.В. провести виконавчі дії у ВП № 38939307 та у ВП № 38950091 в порядку ст.ст. 38, 40 Закону України Про виконавче провадження . Суд виходив із того, що ВП № 38939307 і ВП № 38950091 відкриті на виконання рішення Московського районного суду м. Харкова у справі № 2027/10717/12 про стягнення з солідарно з ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ ПроКредит Банк заборгованості за кредитним договором у розмірі 645 660 грн 83 коп. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 31.08.2017 відкрите провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Московського районного суду м. Харкова від 15.11.2012 у справі за позовом ПАТ ПроКредит Банк до ФОП ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Тому відповідно до вимог ст. 38 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ, прийнятий до виконання у вказаних вище виконавчих провадженнях, підлягає поверненню до суду, що його видав (а.с. 8-10).

Вісімнадцятого жовтня 2017 року старшим державним виконавцем Міжрайонного ВДВС Чикаловим І.В. була винесена постанова про повернення до суду виконавчого листа № 2027/10717/12 від 20.06.2013 на підставі ч. 1 ст. 38, ст. 40 Закону України Про виконавче провадження ; припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. В постанові старший державний виконавець посилався на вказівки, викладені в ухвалі Московського районного суду м. Харкова від 10.10.2017 (а.с. 6-7).

Відповідно до ст. 38 Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016 Про виконавче провадження у редакції, що діяла станом на 18.10.2017, виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про повернення виконавчого документа виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

До того ж відповідно до частини 1 статті 14 ЦПК України в редакції на час винесення оскаржуваної постанови судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Тому суд першої інстанції правильно встановив у своїй ухвалі від 01.10.2018, що постанова державного виконавця Міжрайонного ВДВС від 18.10.2017 про повернення виконавчого документу у ВП № 38939307 до суду, винесена у відповідності до вимог закону і є правомірною.

Однак дійшов помилкового висновку про наявність підстав для її скасування та зобов`язання державного виконавця відновити ВП № 38939307 та витребувати у Московського районного суду м. Харкова оригінал виконавчого документу з огляду на закриття ухвалою Апеляційного суду Харківській області від 30.10.2017 апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 , поданою в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Московського районного суду м. Харкова від 15.11.2012 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ ПроКредит Банк заборгованості за кредитним договором.

Ухвала про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 винесена після 18.10.2017. На час винесення державним виконавцем Міжрайонного ВДВС постанови від 18.10.2017 про повернення виконавчого документу у ВП № 38939307 до суду провадження за апеляційною скаргою на рішення Московського районного суду м. Харкова від 15.11.2012 було відкритим.

ОСОБА_1 також обґрунтовано посилається в апеляційній скарзі на те, що у дійсній справі не підлягає застосуванню ст. 41 Закону України Про виконавче провадження , оскільки виконавчий документ у ВП № 38939307 був повернутий до суду. А ст. 41 Закону України Про виконавче провадження стосується випадків повернення виконавчого документа стягувачу.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала суду від 01.10.2018 - скасуванню з ухваленням у справі нової постанови. У задоволенні скарги ПАТ ПроКредит Банк на дії старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу суду від 18.10.2017 слід відмовити.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 травня 2018 року у справі № 12-66гс18, перелік заяв і скарг, за подання яких не справляється судовий збір, наведений у частині другій статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI), і в цьому переліку відсутні скарги щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби. Водночас у частині другій статті 4 вказаного Закону не встановлено ставки судового збору за подання скарг на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, проте визначено ставку судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг на всі ухвали суду без винятку.

На час подання ОСОБА_1 апеляційної скарги редакція частини першої статті 4 Закону № 3674-VI передбачала ставку судового збору за подання фізичною особою до суду апеляційної скарги на ухвалу суду - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (384 грн 20 коп.), які були сплачені боржником при подачі апеляційної скарги (а.с. 54).

Оскільки скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, враховуючий правовий висновок, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 травня 2018 року у справі № 12-66гс18, на ПАТ ПроКредит Банк покладається обов`язок з відшкодування на користь ОСОБА_1 384 грн 20 коп. судового збору, сплаченого при подачі апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 1 жовтня 2018 року скасувати, прийняти нову постанову.

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Чикалова Ігоря Вікторовича по винесенню постанови про повернення виконавчого документу суду від 18 жовтня 2017 року відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 23 квітня 2020 року.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді І.П. Коваленко

А.В. Котелевець