Постанова

від 13.04.2020 по справі 920/1126/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2020 р. Справа№ 920/1126/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

розглянувши у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд

на рішення Господарського суду Сумської області

від 12.12.2019

у справі № 920/1126/19 (суддя Резніченко О.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд

до Путивльського навчально-виховного об`єднання: загальноосвітня школа І ступеня - гімназія - заклад дошкільної освіти (центр розвитку дитини)

про стягнення 123 092,61 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Путивльського навчально-виховного об`єднання: загальноосвітня школа І ступеня - гімназія - заклад дошкільної освіти (центр розвитку дитини) про стягнення з відповідача 94 222,73 грн заборгованості, 24 837,84 грн пені, 1 879,62 грн інфляційних втрат, 2 152,42 грн 3% річних.

Позов обґрунтовано неналежним виконання відповідачем зобов`язання з оплати природного газу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду Сумської області від 12.12.2019 у справі №920/1126/19 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що лист АТ "Сумигаз" (оператора ГРМ) від 28.10.2019 не підтверджує факти поставки позивачем відповідачу газу на спірну суму, оскільки з вказаного листа не вбачається, що розподіл відбувся на виконання саме укладених між сторонами договорів, порушення яких зазначає позивач як підставу даного позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що саме на споживача відповідно до пункту 3.3.1 договорів покладено зобов`язання надати постачальнику копію акта про фактичний обсяг розподіленого (про транспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений відповідно до вимог Кодексу ГРМ між оператором ГРМ та споживачем. При цьому, якщо споживачем не надано актів про фактичний обсяг спожитого природного газу, обсяг постачання (споживання) газу відповідно до пункту 3.3.4 договорів встановлюється постачальником в односторонньому порядку на підставі даних оператора ГРМ.

Апелянт зазначає, що 11.05.2019 ним відповідачу було направлено акти приймання-передачі природного газу та акти звірки за грудень 2018 року та січень 2019 року, які залишені відповідачем без відповіді.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" на рішення Господарського суду Сумської області від 12.12.2019 у справі № 920/1126/19 залишено без руху; надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали; попереджено скаржника, що при невиконанні вимог даної ухвали у зазначений строк суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає її скаржнику.

05.02.2020 на виконання вимог ухвали суду від 27.01.2020 заявником усунуто недоліки апеляційної скарги та надано докази сплати судового забору у розмірі 2881,50 грн: платіжне доручення №7083 від 31.01.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд на рішення Господарського суду Сумської області від 12.12.2019 у справі № 920/1126/19; ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строк для надання можливості скористатися наданими ст. 267 Господарського процесуального кодексу України правами протягом семи днів з дня отримання даної ухвали.

Частиною 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 05.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд (постачальник) та Путивльським навчально-виховним об`єднанням: загальноосвітня школа І ступеня - гімназія - заклад дошкільної освіти (центр розвитку дитини) (споживач) укладено договір № ЄТ-ПНВО-20/02/2018 на постачання природного газу (далі - договір № ЄТ-ПНВО-20/02/2018).

Крім того, до договору між сторонами були укладені додаткові угоди №№ 1-8.

В подальшому, 17.12.2018 між сторонами було укладено договір поставки № ЄТ-ПНВО-20/12/2018 (далі - договір № ЄТ-ПНВО-20/02/2018), який є ідентичним за змістом договору від 05.03.2018, а тому посилання на пункти є однаковими для обох договорів.

Постачальник зобов`язується забезпечувати поставку природного газу (код згідно ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09120000-6 - Газове паливо; (природний газ) споживачу для його власних потреб (споживання), а споживач зобов`язується приймати природний газ та своєчасно оплачувати його вартість відповідно до умов цього договору (п. 1.1. договорів).

Відповідно до пункту 2.1. договору № ЄТ-ПНВО-20/02/2018 поставка природного газу здійснюються протягом періоду споживання у 2018 року, виходячи із нижчезазначеного помісячного обсягу та розподілу споживання: лютий - 3,400 тис. м. куб., березень - 7,000 тис. м. куб., квітень 3,750 тис., м. куб., жовтень - 3,850 тис. м. куб., листопад - 5,000 тис. м. куб., грудень - 5,500 тис. м. куб (п. 2.1. договору).

29.12.2018 сторони уклали додаткову угоду №8, якою погодили внести зміни до пункту 2.1. договору № ЄТ-ПНВО-20/02/2018, додавши інформацію: планові постачання природного газу на 2019 рік по місяцях, виходячи із нижчезазначеного помісячного обсягу та розподілу споживання: січень - 3,344 тис. м. куб.

Відповідно до пункту 2.1. договору № ЄТ-ПНВО-20/12/2018 поставка природного газу здійснюються протягом періоду споживання у 2018 року, виходячи із нижчезазначеного помісячного обсягу та розподілу споживання: грудень - 5,034 тис. м. куб (п. 2.1. договору).

Кількість газу, яка подається споживачу, визначається по контрольно-вимірювальним приладам, атестованим в органах Держстандарту України, що встановлені у споживача, які повинні відповідати вимогам нормативних документів Держстандарту України і мати клас точності, зазначений у правилах подачі та використання природного газу в народному господарстві України. При відсутності контрольно-вимірювальних приладів або неатестованості, невідповідності правилам при визнанні недійсності діаграм, кількість газу визначається по паспорту і потужності газовикористовуючого обладнання з розрахунку його цілодобової роботи. Перерахунок здійснюється з початку поточного місяця, в якому виявлена несправність (п. 2.7. договорів).

Розрахунковий період за договором становить один місяць - з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу. Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачеві (п. 4.3. договорів).

Оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника шляхом 100% оплати до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 5.1. договору).

Постачальник зобов`язується: виконувати умови договору; забезпечувати постачання природного газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором на постачання природного газу, за умови дотримання дисципліни споживання природного газу та розрахунків за нього (п. 6.2.1. та п. 6.2.2. договору).

Постачальник має право отримувати від споживача плату за природний газ відповідно до умов договору (п. 6.3.1. договору).

Споживач зобов`язаний виконувати умови договору; здійснювати повні і своєчасні розрахунки за поставлений і спожитий газ згідно наданих рахунків (п. 6.4.1. та п. 6.4.4. договору).

Порядок та умови постачання, приймання та обліку газу регулюється розділом 3 договорів.

Відповідно до п. 3.2 договорів передача обсягів газу від позивача відповідачу у відповідному місяці оформлюється актом приймання-передачі газу, який стає невід`ємною частиною договору.

За підсумками розрахункового періоду споживач не пізніше 07 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог кодексу ГРМ (п. 3.3.1. договору).

На підставі отриманих від споживача даних та\або даних оператора ГРМ постачальник протягом 3-х робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника (п. 3.3.2. договору).

Споживач протягом 2-х днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (п. 3.3.3. договору).

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника (п. 3.3.4. договору).

У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ (п. 3.3.5. договору).

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що виконав свої зобов`язання за договорами належним чином, протягом грудня 2018 року поставив відповідачу газ в обсязі 8,070 тис. м.куб., загальною вартістю 115 401,04 грн, протягом січня 2019 року - 8,712 тис. м.куб., загальною вартістю 124 581,64 грн.

Відповідно до п. 5.1 договорів розрахунки за поставлений природний газ здійснюються шляхом 100% оплати до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Однак, в порушення умов договорів, відповідач розрахувався за отриманий природний газ лише частково, за грудень 2018 року неоплаченими залишилось 1,221008 тис.куб.м. на суму 17460,42 грн, за січень - 5,368 тис.куб.м. на суму 76762,44 грн. Загальна сума заборгованості складає 94 222,73 грн.

На підтвердження факту поставки газу у вказаних позивачем обсягах, позивач посилається на лист АТ "Сумигаз" (оператора ГРМ) від 28.10.2019, який був отриманий позивачем на адвокатський запит від 17.10.2019.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що 11.05.2019 ним на адресу відповідача направлялись акти приймання-передачі природного газу №00000001681 від 31.12.2018 за грудень 2018 року та №00000000221 від 31.01.2019 за січень 2019 року, однак були залишені відповідачем без відповіді. Оригінали актів додані до апеляційної скарги як і докази їх направлення відповідачу.

Крім того, позивач звертався до відповідача з претензією від 23.09.2019 про сплату боргу у розмірі 94 222,73 грн, що підтверджується копією претензії та доказів її направлення, які долучені до матеріалів справи. Однак претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Обставини неповної оплати поставленого природного газу стали підставою для звернення з даним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 173, абз. 4 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 175, ч. 1, 7 ст. 179 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов`язання, що виникли між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності на підставі господарського договору, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарсько-договірним зобов`язаннями та регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, а господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк як передбачено договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Так, згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Як випливає з умов п.п. 3.3.1-3.3.5 договорів відповідач зобов`язаний надати позивачу акт про фактичний обсяг розподіленого природного газу, що складений між оператором ГРМ та відповідачем. На підставі акта протягом трьох днів позивач готує два примірники акта приймання-передачі природного газу та підписує їх та направляє відповідачу. Відповідач протягом двох днів підписує і повертає акти. У разі відмови від підписання актів обсяг постачання встановлюється позивачем в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ. Якщо протягом 10 днів акт не повернуто відповідачем, то акт вважається ним підписаним, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

Відповідно до п. 7 глави 3 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем за наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об`єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

За доводами позивача, не спростованими відповідачем, акти приймання передачі природного газу за грудень 2018 року та січень 2019 року відповідачем не підписані.

Відтак, відповідно до п.п. 3.3.4, 3.3.5. договорів обсяг поставленого позивачем та спожитого відповідачем природного газу у грудні 2018 року та у січні 2019 року підлягає встановленню постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ.

Як зазначалось вище, на підтвердження поставки природного газу відповідачу у грудні 2018 року в обсязі 8,07 тис.куб.м. на загальну суму 115401,04 грн та у січні 2019 року - 8,712 тис.куб.м. на загальну суму 124581,64 грн. позивачем подано лист АТ Сумигаз (оператора ГРМ) від 28.10.2019 №40003.2-Сл-8888-1019.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що зазначений лист АТ "Сумигаз" не підтверджує факти поставки позивачем відповідачу газ на спірну суму, оскільки з нього не вбачається, що розподіл природного газу відбувся саме на підставі укладених між сторонами договорів, на порушення яких посилається позивач.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні посилання на інші договори поставки природного газу, укладені сторонами. Відповідачем обставини поставки природного газу у спірному періоді та його обсяги не заперечуються, як і не доводиться існування інших договорів на поставку природного газу.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що обставини поставки відповідачу позивачем природного газу у грудні 2018 року в обсязі 8,07 тис.куб.м., у січні 2019 року - 8,712 тис.куб.м. саме за договорами № ЄТ-ПНВО-20/02/2018 та № ЄТ-ПНВО-20/12/2018 є доведеним і документально підтвердженим. Однак доказів оплати заборгованості не надано.

З огляду на викладене, вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 94 222,72 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 24 837,84 грн пені, 1 879,62 грн інфляційних втрат та 2 152,42 грн 3% річних.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.2. договору у разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ у строки, зазначені в п. 5.1. даного договору, споживач сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" № 2921-ІІІ від 10.01.2002, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що умови укладеного між сторонами договору не містять інших положень щодо строку нарахування штрафних санкцій.

Як вбачається з розрахунку пені, поданого позивачем, за прострочення оплати поставленого у грудні 2018 року природного газу, позивач нараховує пеню починаючи з 15.01.2019 по 04.11.2019; у січні 2019 року - з 16.02.2019 по 04.11.2019 (враховуючи часткові оплати).

Згідно п. 5.1 договорів розрахунки за поставлений природний газ здійснюються шляхом 100% оплати до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати спожитого природного газу виконане відповідачем неналежним чином, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем на загальну суму 94 222,73 грн.

Колегія суддів вважає обґрунтованим розрахунок позивача щодо початку нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних за прострочення оплати природного газу, починаючи з 16 числа, наступного за розрахунковим, оскільки оплата має бути здійснена до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

При цьому колегія суддів враховує, що умовами договорів саме на споживача покладено обов`язок своєчасного надання відомостей постачальнику щодо розподілу отриманого відповідачем природного газу, на підставі яких постачальник формує акти приймання-передачі, які фіксують остаточні обсяги поставленого газу та в подальшому є підставою для здійснення розрахунків. Тобто саме від споживача залежить своєчасне формування постачальником актів приймання-передані природного газу. Неналежне виконання відповідачем зазначеного обов`язку не звільняє його від обов`язку щодо вчасної, у визначені договорами строки, оплати спожитого природного газу.

При цьому, враховуючи положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відтак, враховуючи встановлений судом апеляційної інстанції факт несвоєчасної оплати відповідачем природного газу поставленого у грудні 2018 року - січні 2019 року, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені є правомірними та обґрунтованими, однак підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду, у розмірі 17 190,37 грн.

Відповідно до статті625 Цивільного кодексу України, якщо боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на встановлений судом апеляційної інстанції факт прострочення відповідача, вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 1876,92 грн та 3% річних у сумі 2 152,42 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача 94 222,73 грн основної заборгованості, 17 190,37 грн пені, 1 879,62 грн інфляційних втрат та 2 152,42 грн 3% річних.

Крім того, 09.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд подано до суду клопотання про розподіл судових витрат, у якому позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч.ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат визначено ст. 129 Господарського процесуального кодексу України .

Згідно із частинами 4, 8, 14 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Так, позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги № 125-09 від 10.09.2019 укладений між позивачем та адвокатом Драченко В.В., ордер серії СА № 1001173 від 01.11.2019, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, акт виконаних робіт (наданих послуг) № 125-09 від 15.10.2019, рахунок на оплату № 125-09 від 15.10.2019, платіжне доручення № 5877 від 15.10.2019 про сплату адвокату Драченко В.В. 3 000,00 грн., акт виконаних робіт (наданих послуг) № 125-09-01 від 03.12.2019, рахунок на оплату № 125-09-01 від 03.12.2019, платіжне доручення № 6435 від 03.12.2019 про сплату адвокату Драченко В.В. 2000,00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивачем були понесені витрати на професійну правову допомогу на суму 5 000,00 грн. відповідно до договору № 125-09 від 10.09.2019, є пропорційним до предмета спору, враховуючи ціну позову, обсяг виконаних адвокатом робіт та наданих послуг.

Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Путивльська навчально-виховне об`єднання: загальноосвітня школа І ступеня - гімназія - заклад дошкільної освіти (центр розвитку дитини) не заперечено проти заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу через їх неспівмірність.

З огляду на викладене, витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 5000,00 грн. по даній справі є обґрунтованими, тому керуючись ч. 4 ст. 129 ГПК України підлягають задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення

Пунктом 1 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Сумської області від 12.12.2019 у справі №920/1126/19 прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, внаслідок чого підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову в частині, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 277, 281- 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд на рішення Господарського суду Сумської області від 12.12.2019 у справі №920/1126/19 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Сумської області від 01.03.2019 у справі №920/476/17 скасувати частково.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Путивльського навчально-виховного об`єднання: загальноосвітня школа І ступеня - гімназія - заклад дошкільної освіти (центр розвитку дитини) (41500, Сумська область, місто Путивль, вул. Благовіщенська, 17, код ЄДРПОУ 23300302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд (18001, м. Черкаси, вул. Надпільна, 261, оф.7, код ЄДРПОУ 40111046) заборгованості у сумі 94 222 (дев`яносто чотири тисячі двісті двадцять дві) грн 73 коп., пені у розмірі 17 190 (сімнадцять тисяч сто дев`яносто) грн 37 коп., інфляційних втрат у розмірі 1 879 (одна тисяча вісімсот сімдесят дев`ять) грн 62 коп., 3% річних у розмірі 2 152 (дві тисячі сто п`ятдесят дві) грн 42 коп. та судовий збір у розмірі 1 786 (одна тисяча сімсот вісімдесят шість) грн 53 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Путивльського навчально-виховного об`єднання: загальноосвітня школа І ступеня - гімназія - заклад дошкільної освіти (центр розвитку дитини) (41500, Сумська область, місто Путивль, вул. Благовіщенська, 17, код ЄДРПОУ 23300302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд (18001, м. Черкаси, вул. Надпільна, 261, оф.7, код ЄДРПОУ 40111046) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 679 (дві тисячі шістсот сімдесят дев`ять) грн 79 коп. Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду Сумської області.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 23.04.2019.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.М. Скрипка