Рішення

від 14.04.2020 по справі 927/11/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

14 квітня 2020 року справа № 927/11/20 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи позовом за позовом Чернігівської міської ради, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000

до Приватного підприємства "Пан Добробуд", вул. Івана Мазепи, буд. 55-з, м. Чернігів, 14017

про стягнення 335685 грн. 14 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у сумі 335685 грн. 14 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як фактичний користувач земельної ділянки площею 0,1620 га, розташованої у м. Чернігові, вул. І. Мазепи, 55-з, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування землею у період з 27.04.2013 по 31.12.2017.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №927/11/20, підготовче засідання призначено на 04.02.2020.

27.01.2020 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 24.01.2019, у якому відповідач щодо позову заперечив у повному обсязі, посилаючись на те, що земельна ділянка 7410100000:01:037:0205 згідно із витягом з Публічної кадастрової карти України, наданого позивачем, є державною власністю, що суперечить позиції позивача про можливість захисту прав саме його власності та є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки права чи інтереси саме позивача не порушено. Посилаючись на ч.6 ст.33 ЗУ "Про оренду землі" та відсутність від позивача будь-яких заперечень щодо поновлення договору оренди землі, відповідач вважає, що договір оренди землі поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах. Відповідач зазначив про те, що податковий борг з орендної плати станом на 01.10.2017 відсутній, що свідчить про прийняття позивачем орендних платежів за укладеним договором. У відзиві на позов відповідач вказав, що позивачем не доведено факт користування/використання/утримання земельної ділянки 7410100000:01:037:0205, а також не надано належних доказів використання об`єкту нерухомості за період 2013-2017 роки з використанням земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Крім того, відповідачем зазначено про те, що нормативна грошова оцінка є основою визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності; належним доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, є лише витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, а не довідки, листи тощо, надані позивачем; наданий позивачем Єдиний витяг з технічної документації вказує, що грошова оцінка дійсна лише до 01.01.2012, але нарахування проводилося з 2013 року. За доводами відповідача розрахунку неможливо встановити, чи правильними є застосовані позивачем коефіцієнти, функціональне призначення, нормативна грошова оцінка землі, які зазначені в якості вихідних даних для розрахунку розміру орендної плати. Крім того, відповідач посилаючись на норми ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, просить суд застосувати позовну давність стосовно сум стягнення коштів, що нараховані поза межами трирічного строку позовної давності. У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що сума орієнтованого розрахунку судових витрат складає 10000 грн. 00 коп.

Позивач у відповіді на відзив від 01.02.2020 щодо тверджень, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву, заперечив, зазначивши про те, що земельна ділянка, розташована у м. Чернігові, вул. І. Мазепи, 55-з, є сформованою на підставі розробленого на замовлення ПП "Пан Добробуд" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель Чернігівської міської ради (довідка форми 6-ЗЕМ №23-10к/903 від 01.06.2006 як складова зазначеного проекту). Позивач зазначає про наявність у проекті висновку Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради №420 від 26.04.2006 із зазначенням розміщення земельної ділянки в південно-західній частині міста та відповідності її генеральному плану розвитку міста Чернігова та Правилами забудови і використання території м. Чернігова до розділу П-1 "Комунально-складська зона пункту 9 громадський центр зони (магазини роздрібної торгівлі товарами періодичного попиту)". Отже, земельна ділянка перебуває у межах міста Чернігова та є сформованою із земель міста на умовах оренди, що відповідно до п.3 та 4 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" є землею комунальної власності відповідних територіальних громад. Позивач вказав про те, що підставою виникнення права власності на нерухоме майно ПП "Пан Добробуд" є свідоцтво від 27.11.2011, тобто реєстрація була проведена на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, видачі чи оформлені до 01.01.2013. Позивач вважає, що строки позовної давності не порушені та зазначає про відсутність підстав для поновлення спірного договору оренди, оскільки вказаний договорів припинив свою дію. Позивач послався на наявність у матеріалах справи документів, які свідчать про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста та доказів щодо виділення земельної ділянки, її кадастрового номеру та площі.

Від позивача надійшла заява від 01.02.2020 про уточнення у прохальній частині позовної заяви реквізитів рахунку щодо стягнення грошових коштів, яка прийнята судом до розгляду.

04.02.2020 відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва у підготовчому засіданні до 11.02.2020, 14:10.

10.02.2020 від відповідача на адресу суду надійшли заперечення від 10.02.2020, у яких відповідачем підтримана позиція, викладена у відзиві на позовну заяву. Додатково відповідачем зазначено, що строк дії договору закінчено 27.04.2013, а тому саме з цього часу і починається перебіг строку позовної давності, тобто позивач просить стягнути грошові кошти у розмірі 239404,66 грн. за період з 27.04.20213 по 31.12.2016 та 761,35грн. за період з 01.01.2017 по 03.01.2017. Відповідач вказав про отримання позивачем безпідставно коштів у розмірі 63452,38 грн. за період з 27.04.2013 по 31.12.2016. На думку відповідача позивачем не надано належних доказів використання об`єкту нерухомості за період з 2013-2017 років з використанням всієї земельної ділянки, а не лише під будівлею. Відповідач у поданих запереченнях щодо клопотання позивача про витребування доказів заперечував. Відповідачем у поданих запереченнях зазначено попередній розрахунок витрат на оплату послуг адвоката.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2020 у справі №927/11/20 відмовлено у задоволенні заяви Чернігівської міської ради від 05.02.2020 про залучення до участі у справі №927/11/20 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області; відмовлено у задоволенні клопотання Чернігівської міської ради від 01.02.2020 про витребування документів від відповідача; закрито підготовче провадження у справі №927/11/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.02.2020.

У судове засідання з розгляду справи по суті 25.02.2020 прибув повноважний представник відповідача у даній справи.

Позивач явку свого повноважного представника у судове засідання 25.02.2020 не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання судом повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400047360651 від 18.02.2020, розпискою від 11.02.2020 (а.с. 136).

До початку судового засідання від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, яка відхилена судом, про що зазначено у протоколі судового засідання від 25.02.2020.

25.02.2020 відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошена перерва у судовому засіданні до 10.03.2020, явка позивача визнана обов?язковою.

Ухвалою від 10.03.2020 позивача у порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України повідомлено про оголошення перерви та явку визнано обов?язковою.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.02.2020 у справі №927/11/20 виправлено описку щодо дати та часу оголошеної перерви у судовому засіданні. Належною датою та часом, до якої оголошено перерву у судовому засідання є 12.03.2020, 14 год. 30 хв.

Від позивача на адресу суду надійшла заява від 10.03.2020 про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги позивачем підтримано у повному обсязі, додаткові пояснення відсутні.

12.03.2020 від позивача на адресу суду надійшло клопотання №24 від 12.03.2020, відповідно до якого позивач у зв?язку із визнанням обов?язкової явки позивача у судове засідання просить суд допустити Гладченко Н.Л. до розгляду справи як повноважну особу, через яку діє Чернігівська міська рада.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.03.2020 у справі №927/11/20, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та розпорядження міського голови міста Чернігова "Про додаткові заходи спрямовані на запобігання розповсюдженню коронавірусу на території міста Чернігова" від 16.03.2020 №32-р" Господарський суд Чернігівської області, оголошену перерву у судовому засідання до 24.03.2020, 14:30 год. перенесено на іншу дату.

Від позивача на адресу суду надійшло клопотання від 23.03.2020 про проведення судових дебатів без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Заява обґрунтована введенням державою заходів щодо недопущення поширення коронавірусу COVID-19 на території України.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 31.03.2020 у справі №927/11/20 у порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України учасників справи повідомлено про призначення розгляду справи №927/11/20 на 14.04.2020 о 14:30. У вказаній ухвалі викладено прохання до сторін дотримуватись вимог постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та розпорядження міського голови міста Чернігова "Про додаткові заходи спрямовані на запобігання розповсюдженню коронавірусу на території міста Чернігова" від 16.03.2020 №32-р", а також повідомлено сторонам про наявність права подати заяву про розгляд справи без їх участі.

На адресу Господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшло клопотання від 01.04.2020 про розгляд справи без участі представника відповідача у зв?язку із встановленням на території України карантину, з метою запобігання поширенню хвороби COVID-19 та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19". У поданому клопотанні відповідач щодо позовних вимог заперечує у повному обсязі та вказує про необхідність підтвердження розміру спірної земельної ділянки, а також зазначає, що можливість зазначення даних про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки можливе шляхом оформлення витягу із технічної документації з нормативної оцінки земель, а не у будь-який інший спосіб.

Клопотання позивача від 23.03.2020 про проведення судових дебатів без участі представника позивача та клопотання відповідача від 01.04.2020 про розгляд справи без участі представника відповідача є такими, що підлягають задоволенню судом, оскільки участь у судовому засіданні у даному випадку є процесуальним правом, а не обов?язком сторони відповідно до п.2 ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України.

У зв?язку з поданим клопотанням позивача про проведення судових дебатів без участі представника позивача, подане клопотання позивача №24 від 12.03.2020 про допуск Гладченко Н.Л. до розгляду справи як повноважної особи, через яку діє Чернігівська міська рада судом не розглядається.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 27.03.2003 здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Приватного підприємства Пан Добробуд (а.с. 15-17).

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Приватному підприємству Пан Добробуд на праві приватної власності належать об`єкти нерухомості, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна - 1768047974101, розташовані за адресою: вул. Івана Мазепи, 55-з, м. Чернігів, а саме: будівля магазину непродовольчих товарів, А-2, загальна площа 1493,7 кв.м.; нежитлова будівля, Б-2, загальна площа 241,9 кв.м. (свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія, номер: б/н, виданий 27.12.2011, видавник: Виконавчий комітет Чернігівської міської ради) (а.с. 18-19).

Відповідно до договору оренди земельної ділянки №2873 від 19.06.2012, укладеного між Чернігівською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством Пан Добробуд (орендар), орендодавець надав, а орендар прийняв в короткострокове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:037:0205) у місті Чернігові за адресою: вул. Щорса, 55-з (перейменовано на вул. Івана Мазепи) для будівництва магазину непродовольчих товарів, площею 0,1620 га.

Пунктами 3-4 договору оренди сторони визначили, що на земельній ділянці знаходиться об?єкт незавершеного будівництва. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 336328,20 грн. (207,61 грн. за 1 кв. м.).

Відповідно до п. 7 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4,0 відсотка нормативної грошової оцінки землі, що становить 13453,13 грн. (8,3044 грн. за 1 кв. м.) на рік.

Пунктом 10 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається не більше одного разу за рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів, тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розмірів ставки земельного податку та орендної плати; затвердження-норматнвної грошової оцінки; у інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Договір укладено до 27.04.2013 року. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір подовжити його дію (п. 6 договору).

Договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Чернігові, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.10.2011 за № 741010004000963 (а.с. 20-21).

Додатком № 1 до договору №2873 є кадастровий план земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:037:0205).

Земельна ділянка передається в оренду для будівництва магазине непродовольчих товарів (п. 13 договору).

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення, на підставі рішення Чернігівської міської ради від 27.04.2012 (20 сесія 6 скликання) п. 42 (п. 18 договору).

Сторонами договірних відносин підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, переданої у короткострокову оренду від 05.10.2012, що є додатком №2 до договору №2873, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:037:0205) у короткострокову оренду, строком до 27.04.2013, площею 0,1620 га по вул. Щорса, 55-з (перейменовано у вул. Івана Мазепи) для будівництва магазину непродовольчих товарів (а.с. 22).

Відповідно до умов договору строк його дії закінчився 27.04.2013.

Листами №11/04 від 11.04.2013, №41 від 21.01.2014 відповідач звертався на адресу позивача з проханням поновити строк дії договору оренди земельної ділянки №2873 у зв?язку із закінчення його дії (а.с. 34, 37).

Листами №2644 від 18.04.2013, №719 від 10.02.2014 (а.с. 35,38) Чернігівська міська рада повідомляла відповідача, що для розгляду питання поновлення договору оренди земельної ділянки №2873 від 19.06.2012 останньому необхідно додатково надати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку, проект договору оренди земельної ділянки.

Відповідач направляв на адресу позивача лист-клопотання №65 від 18.09.2017 про надання дозволу на розробку технічної документації на відновлення меж земельної ділянки в оренду площею 0,1620 га за адресою: м. Чернігів, вул. І. мазепи , 55-з. ( а.с. 45).

Листом №6365 від 18.10.2017 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради зверталось на адресу відповідача щодо вирішення питання оформлення права користування земельною ділянкою (а.с.40). Лист отримано відповідачем 23.10.2018, що підтверджується записом у поштовому повідомленні №1400037327869.

Відповідно до рішення Чернігівської міської ради від 26.10.2017 № 24/VII-22 "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам" Приватному підприємству Пан ДоброБуд надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на земельну ділянку площею 0,1620 га (вул. І.Мазепи, 55-з) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для будівництва магазину непродовольчих товарів) з подальшою передачею земельної ділянки в оренду (а.с. 47).

Відповідач звертався на адресу позивача з листом №66 від 21.11.2017 про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 0,1620 га (вул. І.Мазепи, 55-з) (а.с. 48).

У письмовій відповіді на лист Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради №7686 від 27.12.2017 повідомило відповідача про прийняте рішення Чернігівської міської ради від 26.10.2017 № 24/VII-22 та необхідність подання розробленої та погодженої технічної документації для затвердження її на сесії міської ради внаслідок чого і буде укладений договір оренди земельної ділянки (а.с. 49). Лист отримано відповідачем 09.01.2018, що підтверджується записом у поштовому повідомленні №1400038373279.

За доводами позивача, на час звернення до суду з даним позовом додаткової угоди між сторонами до договору оренди землі укладено не було, спірний договір на новий строк не поновлено, який, у свою чергу, припинив свою дію після закінчення строку, на який його було укладено, а, отже, відповідачем без правовстановлючих документів використовувалась земельна ділянка площею 0,1620 га (вул. І.Мазепи, 55-з, м. Чернігів), у зв?язку з чим позивач не отримав грошові кошти у сумі 335685 грн. 14 коп., які мали б бути сплачені Приватним підприємством Пан ДоброБуд як орендна плата у період з 27.04.2013 по 31.12.2017 .

Рішенням Чернігівської міської ради від 31.03.2011 По затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова за станом на 01.01.2010 (7 сесія б скликання), яке набрало чинності з 06.04.2011, встановлено, що розрахунок розміру податку на землю та орендної плати проводиться відповідно до грошової оцінки земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон (а.с. 59).

Позивач вказує, що рішення Чернігівської міської ради від 31.03.2011 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова за станом на 01.01.2010 втратило чинність з 1 січня 2018 року у зв`язку з набуттям чинності рішення Чернігівської міської ради від 26.01.2017 №15/УН-18 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова , проте рішення Чернігівської міської ради від 26.01.2017 суду не надано.

Щодо розрахунку суми коштів у розмірі орендної плати за землю позивач посилався на вимоги рішення Чернігівської міської ради від 29.07.2011 "Про затвердження ставок земельного податку та встановлення розмірів орендної плати у м. Чернігові" та рішення від 30.01.2015 "Про місцеві податки" зі змінами і доповненнями (а.с.60-62), якими визначено відсоткові ставки орендної плати, у тому числі у розмірі 3% нормативної грошової оцінки для земель промислового використання.

На запити Головного управління ДФС у Чернігівській області №5964 від 25.09.2017 (щодо надання інформації про нараховані податкові зобов?язання згідно податкових декларацій за 2013-2017 року на земельну ділянку площею 0,1620 га, вул. І. Мазепи, 55-з, м. Чернігів, станом на 01.10.2017), Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради №6131 від 03.10.2017 (про надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2013-01.01.2017 роки, вул. Івана Мазепи, 55-з, м. Чернігів, цільове призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів N 548 від 23.07.2010, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 N1011/18306: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07); площа земельної ділянки - 1620 кв.м. Дані витяги необхідні для розрахунку збитків при використанні земельної ділянки ПП "Пан Добробут" без правовстановлюючих документів на земельну ділянку), Головним управлінням ДФС у Чернігівській області листами №4201/9/25-01-12-03-03 від 06.10.2017 та відділом у м. Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №4289/9/25-01-12- 03-03 від 13.10.2017 була надана відповідна інформація за 2013-2017 роки. (а.с. 50-54).

З урахуванням отриманої інформації (лист відділу у м. Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №4289/9/25-01-12-03-03 від 13.10.2017, лист Головного управлінням ДФС у Чернігівській області листами №4201/9/25-01-12-03-03 від 06.10.2017) позивачем був проведений розрахунок безпідставно збережених грошових коштів за період з 27.04.2013 по 31.12.2017 у розмірі 335685 грн. 14 коп.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №169 від 19.04.2018 (п. 1.14) затверджено акт №59 від 04.04.2018 про визначення збитків власнику землі, в особі Чернігівської міської ради на території Чернігівської міської ради, нанесених при використанні відповідачем земельної ділянки загальною площею 0,1620 га по вул вул. Івана Мазепи, 55-з, м. Чернігів, з порушенням законодавства без правовстановлюючих документів за період з 27.04.2013 по 31.12.2017 включно у сумі 335685 грн. 14 коп. (а.с. 43-44).

Позивач листом №200/7-08/2019 від 15.02.2019 звернувся на адресу відповідача з вимогою повернути 335685 грн. 14 коп. безпідставно збережених коштів з детальним розрахунком останніх (а.с. 56-57).

Зазначений лист направлений відповідачу рекомендованим листом з повідомленням № 1401705273233 та отриманий останнім 18.02.2019, про що свідчить підпис про одержання уповноваженої особи (а.с. 57).

За доводами позивача відповідач у добровільному порядку безпідставно збережені коштів не повернув, а тому позивач просить стягнути їх з останнього у судовому порядку.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав про недоведеність позивачем факту користування/використання/утримання земельної ділянки 7410100000:01:037:0205, а також належних доказів використання об`єкту нерухомості за період 2013-2017 роки з використанням земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. За доводами відповідача з поданого позивачем розрахунку суми коштів неможливо встановити, чи правильними є застосовані позивачем коефіцієнти, функціональне призначення, нормативна грошова оцінка землі, які зазначені як вихідні дані для розрахунку розміру орендної плати. Крім того, відповідач, посилаючись на норми ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, просить суд застосувати позовну давність стосовно сум стягнення коштів, що нараховані поза межами трирічного строку позовної давності.

Встановивши фактичні обставини справи, всебічно та повно оцінивши доводи сторін та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Приписами ст. 13, 14, 142, 143, 145 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Згідно із ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ст. 80, 83, 90 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю, зокрема, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Власники земельних ділянок мають право, зокрема, продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з положеннями ст. 122 - 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Приписом ст. 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У відповідності до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Згідно ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у Земельному кодексі України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч 2 ст. 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. "е" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України).

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п. "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Матеріалами справи підтверджено факт укладення між сторонами договору оренди земельної ділянки №2873 від 19.06.2014, відповідно до умов якого орендодавець, (позивач) надав, а орендар (відповідач) прийняв в короткострокове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:037:0205) у місті Чернігові за адресою: вул. Щорса, 55-з (перейменовано на вул. Івана Мазепи) для будівництва магазину непродовольчих товарів, площею 0,1620 га. до 27.04.2013 року.

У зв?язку з неоформленням відповідачем права користування спірною земельною ділянкою у період з 27.04.2013 по 31.12.2017 позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у сумі 335685 грн. 14 коп. як орендної плати за користування земельною ділянкою.

Згідно із абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно із частиною 2 статті 20 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до ст.23 Закону України Про оцінку земель технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

У позовній заяві та подальших письмових поясненнях по суті спору позивач у справі посилається на факт використання відповідачем визначеної власноручно позивачем (із посиланням на умови договору оренди земельної ділянки №2873 від 19.06.2012) площі земельної ділянки у розмірі 0,1620 га, зазначаючи, що на вказаній земельній ділянці знаходяться належні відповідачеві на праві власності об`єкти нерухомого майна. При цьому площу земельної ділянки, яку займають вказані об`єкти, позивач жодним чином не визначає, не підтверджує жодним доказом, а також не співвідносить із площею земельної ділянки у розмірі 0,1620 га, що була предметом укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки №2873 від 19.06.2012.

Для встановлення факту користування земельною ділянкою 0,1620 га. у період з 27.04.2013 по 31.12.2017 щодо стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати позивач мав довести суду факт користування земельною ділянкою, кадастровий номер 7410100000:01:037:0205, площею 0,1620 га по вул. Щорса, 55-з (перейменовано у вул. Івана Мазепи).

Позивач посилається те, що розрахунок стягуваної суми був здійснений ним на підставі інформації, отриманої від відповідних державних органів з питань землеустрою - листа відділу у м. Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №4289/9/25-01-12-03-03 від 13.10.2017, листа Головного управлінням ДФС у Чернігівській області листами №4201/9/25-01-12-03-03 від 06.10.2017. Позивачем був проведений розрахунок безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за період з 27.04.2013 по 31.12.2017 у розмірі 335685 грн. 14 коп.

При цьому позивачем як свідчать матеріали справи, позивачем не надано доказів використання у спірний період відповідачем об`єктів нерухомості, які знаходяться за адресою: вул. Щорса, 55-з (перейменовано у вул. Івана Мазепи), на які за останнім оформлене право власності, а також зазначеної у позові площі земельної ділянки у розмірі 0,1620 га у спірний період , за який здійснені нарахування.

Матеріали справи не містять доказів проведення позивачем обстеження земельної ділянки площею 0,1620 га, кадастровий номер 7410100000:01:037:0205 на предмет її використання відповідачем.

Позивачем не надано чіткого, нормативно обґрунтованого розрахунку стягуваної суми, а також не надано належних, допустимих доказів у підтвердження показників зазначених в якості вихідних даних, які застосовані при здійсненні розрахунку на суму 335685 грн. 14 коп., наведеного у позовній заяві.

Вищевикладені обставини виключають можливість обчислення та встановлення беззаперечної суми безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати за земельну ділянку площею 0,1620 га , 7410100000:01:037:0205, за період з 27.04.2013 по 31.12.2017.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості, у суду відсутня необхідність застосування інституту позовної давності.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що сума орієнтованого розрахунку судових витрат на оплату послуг адвоката складає 10000 грн. 00 коп., а у поданих запереченнях відповідачем зазначено, що попередній розрахунок витрат складає у загальній сумі 22427 грн. 41 коп., проте відповідних доказів понесених витрат на послуги адвоката станом на 14.04.2020 відповідачем надано не було. За таких обставин судом питання про розподіл цих витрат не вирішується.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку в відмовою в задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

У судовому засіданні 14.04.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписаний 24.04.2020.

Суддя Демидова М.О