Ухвала

від 24.04.2020 по справі 442/4197/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 442/4197/18

провадження № 61-6883ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 17 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Новокропивницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 17 березня 2020 року, в якій просила скасувати це судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та мотивуванням доводів.

В обґрунтування касаційної скарги, ОСОБА_1 вказує що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою відсутність погодження ОСОБА_2 із нею межи земельної ділянки. Суд неправильно застосував статтю 198 ЗК України та вирішив справу без урахування правової позиції Верховного Суду, яка висловлена у Постанові від 11липня 2018 року у справі №263/11779/16-ц за наслідками розгляду спору, який виник із подібних правовідносин.

Львівський апеляційний суд відмовив в задоволенні вимог позивача, оскільки позов пред`явлено не до тієї особи, а особа, яка залучена до участі у справі в якості третьої особи повинна бути відповідачем.

Із такими висновками суду заявник не погоджується, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону, оскільки скаржник в своїй касаційній скарзі посилається на пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України, разом із тим, не вказує: норми права, які на її думку неправильно застосовані, в чому полягає неправильне їх застосування та висновок Верховного Суду викладений у подібних правовідносинах, який судом необхідно було врахувати при визначенні належності відповідачів та обґрунтованості позову.

За таких обставин, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити - норму права, яку на думку скаржника невірно застосував суд апеляційної інстанції та постанову Верховного Суду релевантну на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах , що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, обґрунтувати (мотивувати) дану підставу касаційного оскарження та надати копії уточнених скарг відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Крім того, необхідно зауважити, що ОСОБА_1 має право звернутися до суду із відповідним позовом до належного відповідача.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 17 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Новокропивницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення залишити без руху.

Надати для усунення недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров