Рішення

від 14.04.2020 по справі 902/573/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" квітня 2020 р. Cправа № 902/573/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С. при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом приватного підприємства "Білоцерківська агропромислова група", с.Білоцерківка Великобагачанського району Полтавської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Девелопмент", м.Тульчин Тульчинського району Вінницької області

про стягнення 3% річних; суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, та пені, що нараховані в зв`язку порушенням зобов`язань згідно договору поставки

представники сторін в судове засідання не з`явились

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/573/19 за позовом приватного підприємства "Білоцерківська агропромислова група" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Девелопмент" 25950,03 грн 3% річних; 81316,74 грн суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, та 315777,66 грн пені, що нараховані в зв`язку порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно укладеного між сторонами договору поставки №27/09/2017 від 27.09.2017.

Ухвалою суду від 16.09.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/573/19 для розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 17.10.2019.

Відповідно до ухвали від 17.10.2020 судом призначено у справі №902/573/19 судову економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Зубрицькій Ірині Юріївні (Свідоцтво №1549 МЮУ, дійсне до 15.12.2020; 21007, м.Вінниця, вул.Ак.Янгеля, 4, кім.135).

07.02.2020 супровідним листом №04/11/2019/02-03 ТОВ "Експертно-оціночне бюро Зубрицької" матеріали справи №902/573/19 разом із висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №04/11/2019-02 від 06.02.2020 повернуто до Господарського суду Вінницької області.

18.02.2020 судом постановлено ухвалу про поновлення провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання на 17.03.2020.

За результатами судового засідання,17.03.2020, судом постановлено ухвал про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для судового розгляду по суті на 13.04.2020.

На визначену судом дату (13.04.2020) з`явився представник позивача. Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про місце, дату та час його проведення останній повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Так, під час судового засідання 13.04.2020, судом оголошено про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по даній справі та орієнтовний час повернення - 14.04.2020.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення, 14.04.2020, представники сторін в судове засідання не з`явилися.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду даної справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

27.09.2017 між приватним підприємством "Білоцерківська агропромислова група" (далі по тексту також - постачальник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фуд Девелопмент" (далі по тексту також - покупець, відповідач) укладено договір поставки №27/09/2017 (далі по тексту також - Договір).

В подальшому, 28.11.2018 між сторонами обопільно підписано та скріплено печатками Додаткову угоду № 1 до Договору.

У порядку та на умовах визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується систематично передавати у власність Покупця наступні види товару: молоко знежирене (обрат), молоко коров`яче незбиране, далі за текстом - молоко, а Покупець зобов`язується приймати й оплачувати молоко на умовах та в порядку визначеному цим Договором (п.п. 1.1 Договору із врахуванням внесених змін Додатковою угодою № 1).

Відповідно до п.1.2 Договору кількість молока зазначається у Спеціалізованій товарній - накладній на перевезення молочної сировини за Формою-1 TH (МС) (далі за текстом - Товарна накладна), ціна - у Протоколах погодження цін (Додаток №1), які після погодження (в порядку передбаченому цим Договором), належного оформлення та підписання Сторонами, є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно п.4 Додаткової угоди № 1 сторони Договору домовились змінити п.п.5.4 Договору поставки № 27/09/2017 та викласти в наступній редакції: "Покупець здійснює оплату кожної відвантаженої партії молока на протязі 3 банківських днів від дати його отримання".

При порушенні своїх зобов`язань за цим Договором винна сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених цим Договором (п.6.1 Договору).

В разі прострочення строків оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого Товару, за кожен день прострочення оплати(п.6.4 Договору).

На виконання умов Договору, позивачем поставлявся відповідачу товар, тоді як відповідач за отриманий товар розраховувався із порушенням строків визначених у пункті 5.4 Договору (із врахуванням внесених змін) у зв`язку із чим, позивач нарахував до стягнення штрафні та компенсаційні нарахування.

Вказані підстави зумовили звернення позивача з даним позовом до суду.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд враховує наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Як зазначалось раніше судом ухвалою від 17.10.2019 у даній справі було призначено судову економічну (бухгалтерську) експертизу.

При цьому варто зазначити, що передумовою прийняття вказаного судового рішення слугували наступні обставини.

Так, в позовній заяві позивач стверджує, що ним за період з 29.11.2018 по 11.12.2018 поставлено відповідачу молоко коров`яче на загальну суму 10730974,94 грн, яке було оплачено відповідачем в повному обсязі 21.03.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, поміж іншого, долучає до матеріалів справи розрахунок пені, інфляційних витрат та 3% відсотків річних на 55 аркушах.

Водночас суд зазначає, що у вказаних розрахунках відсутні посилання на первинні документи, що ускладнює перевірку обґрунтованості заявлених до стягнення позовних вимог.

Таким чином, на вирішення судової експертизи судом було поставлено наступні питання:

1. Яка документально підтверджена сума заборгованості щодо пені, за період з 05.12.2018 по 20.03.2019 за прострочення платежів відносно погашення основної суми боргу по Договору №27/09/2017 від 27.09.2017 (із врахуванням внесених змін додатковою угодою №1 від 28.11.2018), а також із врахуванням положень глави 18 Цивільного кодексу України та постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013?.

2. Яка документально підтверджена сума заборгованості щодо інфляційних втрат, за період з 05.12.2018 по 20.03.2019, нарахованих за прострочення платежів відносно погашення основної суми боргу по Договору № 27/09/2017 від 27.09.2017 (із врахуванням внесених змін додатковою угодою № 1 від 28.11.2018), а також із врахуванням положень глави 18 Цивільного кодексу України та постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013?.

3. Яка документально підтверджена сума заборгованості щодо 3% річних, за період з 05.12.2018 по 20.03.2019, нарахованих за прострочення платежів відносно погашення основної суми боргу по Договору №27/09/2017 від 27.09.2017 (із врахуванням внесених змін додатковою угодою № 1 від 28.11.2018), а також із врахуванням положень глави 18 Цивільного кодексу України та постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013?.

За результатами проведеної економічної експертизи експертом надано висновок №04/11/2019-02 від 06.02.2020 при оцінці якого, суд враховує наступне.

Згідно статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Як уже зазначалося, за змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані можуть встановлюватися, зокрема, висновками експертів.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У пункті 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" визначено, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з`ясовувати:

- чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи;

- чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;

- компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;

- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;

- узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи;

- обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Так, дослідивши висновок судового експерта № 04/11/2019-02 від 06.02.2020, слід зазначити, що останній не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей, узгоджується із наявними матеріалами справи та відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності, обґрунтованості.

Проведення судової економічної експертизи доручено судовому експерту Зубріцькій Ірині Юріївні, яка має освіту вищу, освітньо-кваліфікаційний рівень "спеціаліст" кваліфікацію судового експерта за спеціальностями 11.1. "Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності", 11.2. "Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій", 11.3. "Дослідження документів фінансово-кредитних операцій" (свідоцтво МЮУ від 28.11.2011 №1549 дійсне до 15.12.2020), стаж експертної роботи з 2000, кваліфікацію оцінювача (кваліфікаційне свідоцтво ЦМК №18-1; 18-2 від 08.12.2018 за напрямками 2.1. Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності), 2.2. Оцінка прав на об`єкти інтелектуальної власності, сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 02.04.2019 №261/19), кваліфікацію аудитора, присвоєну рішенням Аудиторської палати України від 31.05.2018 №360/2 (номер 100454 реєстрації у Реєстрі аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності, розділ "Аудитори").

У висновку зазначено, що судовий експерт повідомлений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.

Судовим експертом зазначено, що дослідження наданих матеріалів проводилось методами документальної перевірки, зіставлення та економічного аналізу.

Як встановлено у висновку судового експерта, документально підтверджується відвантаження постачальником за період з 29.11.2018 по 21.03.2019 молока покупцю згідно Договору поставки від 27.09.2017 № 27/09/2017 на загальну суму 10729476,96 грн.

За сукупністю даних виписок банку загальна оплата ТОВ "Фуд Девелопмент" на користь ПП "Білоцерківська агропромислова група" згідно Договору поставки від 27.09.2017 № 27/09/2017 за період з 30.11.2018 по 21.03.2019 складає 10729320,36 грн.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема із банківських виписок, оплата вартості відвантаженого молока в повному обсязі проведена відповідачем 21.03.2019, що свідчить про допущення останнім прострочення грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно до ч.ч. 4, 6 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що судом встановлено, що відповідачем не в повній мірі виконано зобов`язання, визначені Договором по оплаті вартості отриманого товару в обумовлений сторонами строк, а саме протягом 3 банківських днів від дати його отримання, останній вважається боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання.

Як зазначалось раніше, сторонами в пункті 6.4 Договору узгоджено міру відповідальності за прострочення строків оплати товару покупцем, а саме сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару, за кожен дань прострочення оплати.

Беручи до уваги викладене, а також те, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем оплати вартості отриманого товару суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та нормам чинного законодавства.

Так, згідно висновку судового експерта заборгованість щодо пені, за період з 05.12.2018 по 20.03.2019 за прострочення платежів відносно погашення основної суми боргу по Договору №27/09/2017 від 27.09.2017 (із врахуванням внесених змін додатковою угодою №1 від 28.11.2018), а також із врахуванням положень глави 18 Цивільного кодексу України та постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 документально підтверджується в розмірі 283545,13 грн.

Щодо інфляційних втрат судовий експерт вказує, що вказане компенсаційне нарахування за період з 05.12.2018 по 20.03.2019, нараховане за прострочення платежів відносно погашення основної суми боргу по Договору № 27/09/2017 від 27.09.2017 (із врахуванням внесених змін додатковою угодою № 1 від 28.11.2018), а також із врахуванням положень глави 18 Цивільного кодексу України та постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 документально підтверджується в розмірі 90121,37грн.

Також, судовим експертом встановлено, що сума заборгованості щодо 3% річних, за пе ріод з 05.12.2018 по 20.03.2019, нарахованих за прострочення платежів відносно погашення основної суми боргу по Договору №27/09/2017 від 27.09.2017 (із врахуванням внесених змін додатковою угодою № 1 від 28.11.2018), а також із врахуванням положень глави 18 Цивільного кодексу України та постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 документально підтверджується в розмірі 23 628,76 грн.

Під час дослідження судового висновку судом встановлено, що експертом при проведенні розрахунків штрафних санкцій та компенсаційних нарахувань, день фактичної сплати відповідачем суми заборгованості не включався в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Зазначене узгоджується із п.1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013.

При цьому відповідно до п.1.4. вказаної Постанови: "З урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв`язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов`язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов`язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону (див. також частину третю статті 343 ГК України)".

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що проведений судом експертом розрахунок штрафних санкцій та компенсаційних нарахувань, який покладено в основу Висновку відповідає умовам Договору та вищевикладеним нормам Цивільного та Господарського кодексів.

Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 283545,13 грн та 3 % річних в розмірі 23628,76 грн.

При цьому щодо стягнення інфляційних втрат слід зазначити, що оскільки суд обмежений розміром позовних вимог, тому до задоволення підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 81316,74 грн, визначена позивачем в позовній заяві.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення суми.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору та проведенням експертизи підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Девелопмент" (вул.Полковника Ганжі, буд.16, м.Тульчин, Тульчинський район, Вінницька область, 23600, код ЄДРПОУ 40395732) на користь приватного підприємства "Білоцерківська агропромислова група" (вул.Лесі Українки, 28, с.Білоцерківка, Великобагачанський район, Полтавська обл., 38340, код ЄДРПОУ 13961362) 283545,13 грн пені, 23628,76 грн 3% річних, 81316,74 грн інфляційних втрат, 5827,36 грн судового збору та 19422,50 грн витрат на проведення експертизи.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 32232,53 грн пені та 2321,27 грн 3% річних відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 24 квітня 2020 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул.Лесі Українки, 28, с.Білоцерківка, Великобагачанський район, Полтавська обл., 38340);

3 - відповідачу ( вул.Полковника Ганжі, буд.16, м.Тульчин, Тульчинський район, Вінницька область, 23600)