Ухвала

від 23.04.2020 по справі 185/3874/19

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/3874/19

Провадження № 1-кс/185/617/20

У Х В А Л А

23 квітня 2020 року м.Павлоград

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Павлоградської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про застосування до підозрюваного:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, який має доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42019041880000047 від 23.04.2019 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.369-2, ст.366-1 КК України, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, -

В С Т А Н О В И В:

До Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час відносно підозрюваного ОСОБА_6 , подане в рамках кримінального провадження № 42019041880000047 від 23.04.2019.

Подане клопотання обґрунтовується тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 відповідно до розпорядження голови Павлоградської районної державної адміністрації № К-83/0/336-17 від 14.09.2017 призначений на посаду першого заступника голови Павлоградської районної державної адміністрації з 18 вересня 2017 року.

ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді першого заступника голови Павлоградської районної державної адміністрації вчинив злочин у сфері службової діяльності при наступних обставинах.

Під час досудового розслідування встановлено, що 16.04.2019 приблизно о 10 год. 00 хв. ОСОБА_9 маючи у приватній власності земельні ділянки з кадастровими номерами 1223581300:08:001:0473, 1223581300:08:001:0478, 1223581300:08:001:0479, які розташовані на території Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області та мають цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, з метою зміни цільового призначення вказаних земельних ділянок на земельні ділянки для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій звернувся до Павлоградської районної державної адміністрації з трьома заявами по трьом земельним ділянкам з кадастровими номерами 1223581300:08:001:0473, 1223581300:08:001:0478, 1223581300:08:001:0479 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі змінами цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій на території Богданівської сільської ради Дніпропетровської області.

Далі, відповідно до резолюції голови Павлоградської РДА ОСОБА_10 розгляд вказаних заяв було доручено першому заступнику голови Павлоградської РДА ОСОБА_6 , завідувачу сектору із правового забезпечення апарату Павлоградської РДА ОСОБА_11 , а також начальнику відділу архітектури Павлоградської РДА ОСОБА_12 .

У подальшому, 19.04.2019 приблизно о 13 год. 50 хв., ОСОБА_6 під час зустрічі з ОСОБА_9 у приміщенні Торгівельно-розважального центру «Мост - Сіті Центр», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Глінки, 2, діючи умисно, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на прийняття пропозиції неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, прийняв пропозицію від ОСОБА_9 про передачу йому ( ОСОБА_6 ) неправомірної вигоди у сумі 3600 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 19.04.2019 року становило 96615 гривень за безперешкодне погодження та винесення розпорядження головою Павлоградської РДА ОСОБА_10 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 1223581300:08:001:0473, 1223581300:08:001:0478, 1223581300:08:001:0479, зі змінами їх цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій на території Богданівської сільської ради Дніпропетровської області.

У свою чергу, ОСОБА_9 , розуміючи, що у разі відмови у наданні неправомірної вигоди ОСОБА_6 він не отримає розпорядження голови Павлоградської РДА про зміну цільового призначення вказаних вище земельних ділянок, що перебувають у його приватній власності вимушений був погодитися на протиправну вимогу щодо передачі ОСОБА_6 неправомірної вигоди у розмірі 3600 доларів США.

Далі, ОСОБА_6 продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на прийняття пропозиції неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, діючи з корисливих мотивів на підтвердження свого злочинного наміру 24.04.2019 року об 21 год. 46 хв., у невстановленому досудовим розслідуванням місці підготував проект розпорядження голови Павлоградської РДА ОСОБА_10 про зміну цільового призначення земельної ділянки площею 2,0000 га. з кадастровим номером 1223581300:08:001:0479, що перебуває у приватній власності ОСОБА_9 , для ведення особистого селянського господарства на території Богданівської сільської ради для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій та використовуючи мобільний додаток «WhatsApp» зі свого мобільного телефону марки «Samsung» з номером телефону НОМЕР_1 надіслав на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , яким користується громадянин ОСОБА_9 вищевказаний проект розпорядження голови Павлоградської РДА ОСОБА_10 про зміну цільового призначення земельної ділянки площею 2,0000 га. з кадастровим номером 1223581300:08:001:0479, що перебуває у приватній власності ОСОБА_9 , для ведення особистого селянського господарства на території Богданівської сільської ради для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, чим довів свій злочинний умисел, спрямований на прийняття пропозиції неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, до кінця.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.369-2 КК України, тобто прийняття пропозиції неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 займав посаду першого заступника голови Павлоградської районної державної адміністрації з 18 вересня 2017 року, яка відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 6 Закону України«Про державнуслужбу» від10.12.2015№ 889-VIII відноситься до категорії «Б» посад державної служби.

Відповідно дост. 7 Закону України «Про Державний бюджет Українина 2018 рік», розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 01.01.2018 становив 1 762 грн. Отже, у декларації ОСОБА_6 за 2018 рік підлягали декларуванню відомості про видатки у випадку вчинення видатку на суму від 88 100,00 грн.

Під час заповнення щорічної декларації за 2018 рік ОСОБА_6 у розділі 3. Декларації «Об`єкти нерухомості» зазначив про наявність у користуванні квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , у розділі 6. декларації «Цінне рухоме майно транспортні засоби» вказав про наявність у власності легкового автомобілю марки «ВАЗ 21214», причіп легковий марки УВН модель: 810080, 2013 року випуску, а також про наявність у користуванні автомобілю марки «Toyota Land Cruiser», 2010 року випуску.

Також, під час заповнення щорічної декларації за 2018 рік ОСОБА_6 у розділі 11. Декларації «Доходи, у тому числі подарунки» зазначив про отриманий (нарахований) дохід за 2018 рік у виді заробітної плати отриманої за основним місцем роботи у розмірі 237 548 грн., страхові виплати від ТДВ СК «Кредо» у розмірі 2 500 грн., страхові виплати від ПрАТ СК «ПЗУ Україна Страхування Життя» у розмірі 4 937 грн.

Разом з тим, ОСОБА_6 26.03.2019 о 09 год. 14 хв., діючи умисно, будучи суб`єктом декларування, маючи на меті приховання наявних у нього у фактичному користуванні об`єкту нерухомості та транспортних засобів з метою подання завідомо недостовірних відомостей у декларації за 2018 рік, перебуваючи у своєму службовому кабінеті Павлоградської районної державної адміністрації, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, 98, з використанням персонального комп`ютера з IP-адресою 178.92.57.24/32, під час заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічної декларації за 2018 рік не зазначив у розділі 3. декларації «Об`єкти нерухомості» наявний у нього станом на 31.12.2018 у фактичному користуванні будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який перебуває у його фактичному користуванні та у якому він постійно проживав протягом 2018 року, ринковою вартістю 950 105 грн.

Крім того, ОСОБА_6 у розділі 6. декларації «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» не зазначив про наявний у нього станом на 31.12.2018 у фактичному користуванні автомобіль марки «BMW 328i», номерний знак НОМЕР_3 , 2013 року випуску, ринковою вартістю 418 860 грн. 02 коп., автомобіль марки «Mitsubishi Pajero, Montero», номерний знак НОМЕР_4 , 2003 року випуску, яким він користується на підставі доручення №86 від 22.02.2018 ринковою вартістю 71 706 грн. 53 коп., а також мотоцикл марки «BMW» модель F 800GS, номерний знак НОМЕР_5 , 2013 року випуску, ринковою вартістю 284551 грн. 69 коп.

Таким чином, ОСОБА_6 маючи на меті приховання наявних у нього у фактичному користуванні об`єкту нерухомості та транспортних засобів, діючи умисно, завідомо не вказав у поданій ним щорічній декларації за 2018 рік відомості про зазначене вище майно, загальною вартістю 1725 223 грн. 24 коп., що відрізняється від достовірних відомостей на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ст.366-1 КК України, тобто подання суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченоїЗаконом України «Про запобігання корупції».

У клопотанні слідчим поставлено питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період доби з 22.00 год до 09.00 год наступного дня, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні корупційного злочину середньої тяжкості, та на даний час існують ризики, передбаченіст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Під час судового розгляду слідчий та прокурор підтримали подане клопотання та просили його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні, зазначили, що застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, на їх думку, не можливо, так як існують зазначені в клопотанні ризики та запобігти їм може лише домашній арешт в нічний час, який є співрозмірним, особисте зобов`язання буде не достатнім запобіжним заходом так як злочини які інкримінуються підозрюваному є корупційними, спрямовані на підрив авторитету державної влади. Також, зазначили, що слідством встановлено, що будинок за адресою АДРЕСА_2 є незавершеним будівництвом та право власності на нього у встановленому законом порядку не зареєстровано, тому ця адреса не обрана для домашнього арешту, а квартира за адресою АДРЕСА_1 , в якій підозрюваний зареєстрований, належить на праві власності сестрі колишньої дружини підозрюваного, чи перебуває вона у фактичному користуванні підозрюваного, чи проживає він в ній, хто в ній проживає, слідство не встановлювало. Також, зазначили, що підозрюваний викликався повістками за адресою проживання в АДРЕСА_2 та за адресою реєстрації, але кореспонденцію він не отримував, конверти повернулись, ОСОБА_6 змінив номер мобільного телефону, тому його місцезнаходження встановлювалось та виклик здійснювався за дорученням, та ОСОБА_6 був встановлений та викликаний за новим номером телефону, який слідчому не надав, але доказів зазначених обставин до клопотання вони не вважали необхідним надавати та не надали. Прокурор зазначив, що при обшуках у ОСОБА_6 він опір не чинив, протягом року не перешкоджав кримінальному провадженню тому, що не мав статусу підозрюваного, але тепер він має статус підозрюваного, тому існують зазначені в клопотанні ризики.

Захисник ОСОБА_5 , підозрюваний ОСОБА_6 просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки пред`явлена органами досудового розслідування підозра є необґрунтованою, не підтверджується наявними та вагомими доказами, в повідомленні про підозру відсутні посилання на докази взагалі, після обшуків у ОСОБА_6 протягом року він жодним чином не перешкоджав кримінальному провадженню, не чинив тиск на свідків, не переховувався, доказів існування зазначених ризиків стороною обвинувачення не надано, тому вважають що підстав для застосування запобіжного заходу немає. Крім того, ОСОБА_6 зазначив, що він не перешкоджав та не буде перешкоджати кримінальному провадженню, як тільки йому повідомили телефоном він одразу з`явився до слідчого, він є публічною особою, має соціальні сторінки в мережі Інтернет, з весни 2019 року він постійно проживає в с. Межиріч в будинку який будував батько його колишньої дружини (тесть), але право власності на зазначений будинок не зареєстровано, а квартира в м. Павлоград, де він зареєстрований, належить сестрі його колишньої дружини, він там не проживає та не проживав, квартира надається в оренду, можливо там проживають квартиранти, він не має до неї доступу.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя встановив наступне.

Згідно ч. 1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

На обґрунтування пред`явленої ОСОБА_6 підозри, до клопотання додані зібрані під час досудового розслідування докази, зокрема: заява про вчинене кримінальне правопорушення, подана ОСОБА_9 від 23.04.2019 до начальника відділу у м. Павлограді УСБУ у Дніпропетровській області; показання свідка ОСОБА_9 ; протокол огляду аудіо диктофону марки «Olympus»; постанова про визнання речовими доказами; протокол огляду мобільного телефону марки «Iphone 10Х», який належить свідку ОСОБА_9 від 25.04.2019; протокол огляду предметів та документів від 24.05.2019; заяви ОСОБА_9 від 16.04.2019; протокол огляду мобільного телефону марки «Samsung», який належить ОСОБА_6 ; протокол огляду документів від 25.05.2019 року; покази свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ; протокол огляду вмісту веб-сайту НАЗК від 06.08.2019; декларацію НАЗК поданої ОСОБА_6 ; висновок оціночно-будівельної експертизи №46 від 18.12.2019 року, висновок судової авто-товарознавчої експертизи №5417-19 від 07.02.2020 року, повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 22.04.2020.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить до висновку про можливість визначити, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.369-2, ст.366-1КК України є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Відповідно дост. 131 КПК Україниодним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідност. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно дост. 178 КПК України, слідчий суддя, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Під час судового розгляду клопотання, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду ризики вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, оскільки прокурором, слідчим не надано слідчому судді обґрунтованих доказів, які б свідчили про наявність вказаних ризиків. Так, слідчий при їх обґрунтуванні посилається на те, що ОСОБА_6 схильний до вчинення злочинів у сфері службової діяльності так як протягом березня-квітня 2019 року скоїв два злочини, котрі встановлені в ході досудового слідства в даному кримінальному провадженні, при цьому слідчим та прокурором зазначено, що ОСОБА_6 раніше не судимий, доказів притягнення його до кримінальної, адміністративної відповідальності раніше не надано, на час розгляду клопотання ОСОБА_6 не працює, службовою діяльністю не займається, а висновок слідчого щодо схильності до вчинення злочинів зроблено лише на підставі обставин встановлених досудовим слідством в даному кримінальному провадженні, яке триває. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, прокурор послався на те, що такий ризик почав існувати після повідомлення ОСОБА_6 про підозру у даному кримінальному провадженні, а тому раніше в нього не було підстав впливати на свідків, при цьому слідчий з прокурором просять обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту тільки в нічний час доби та не просять встановити обмеження утримуватися від спілкуваннязі свідками, тобто такий запобіжний захід який вони просять застосувати не є дієвим в запобіганні ризику незаконного впливу на свідків, в разі його існування, тобто суперечить меті його застосування в розумінні ст. 131 КПК України.

Разом з тим, в ході судового розгляду клопотання встановлено існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, та з моменту повідомлення про підозру 22.04.2020 пройшов незначний проміжок часу.

Однією з гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні (п.18ст.3 КПК України) є саме судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження, який на досудовому розслідуванні здійснюється слідчим суддею.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та підозрюваним, його захисником, слідчий суддя вважає,що прокурором доведено наявність обставин,передбачених п.1 та п.2 ч.1 ст. 194 КПК України, і не доведено того, що більш м`який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.

Щодо застосування запобіжного заходу у нічний час доби та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, сторона обвинувачення посилається лише на особисте переконання щодо дієвості та співрозмірності саме такого запобіжного заходу, без обґрунтування та посилання на докази. При цьому застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період доби з 22.00 год до 09.00 год наступного дня саме за адресою реєстрації підозрюваного: АДРЕСА_1 , на якому наполягали слідчий та прокурор в судовому засіданні, не є дієвим запобіжним заходом з урахуванням обставин та встановлених в судовому засіданні ризиків, та не є реально виконуваним запобіжним заходом, так як в судовому засіданні встановлено, що зазначена квартира належить на праві власності сестрі колишньої дружини підозрюваного, хто в ній проживає, слідство не встановлювало, ОСОБА_6 зазначив, що квартира не перебуває у його фактичному користуванні, в нього не має до неї доступу, а будинок за адресою: АДРЕСА_2 є незавершеним будівництвом та право власності на нього у встановленому законом порядку не зареєстровано.

Згідно вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбаченихчастиною першоюцієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. Статтею 176 КПК України встановлено види запобіжних заходів: особисте зобов`язання; особистапорука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Вирішуючи питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_6 , а також обставини у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують підозрюваного.

Відповідно до ч.1ст.182КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч.11ст.182КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Таким чином, у кримінальному провадженні встановлено наявність ризику, передбаченого у пунктом 1 ч. 1ст. 177 КПК України, підозрюваному інкримінуються кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності, які відносяться до корупційних злочинів, враховуючі тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_6 , вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність в нього утриманців; репутацію підозрюваного, позитивні характеристики, майновий стан підозрюваного, відсутність судимостей у підозрюваного, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави.

Разом з цим, при обранні запобіжного заходу у вигляді застави, необхідно покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки, визначені ч. 5ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вказаний запобіжний захід достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК Українита забезпечить, у подальшому, належну його процесуальну поведінку у даному провадженні.

Керуючись статтями131-132,177,178,182,193,194,196,197,372,376КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Павлоградської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів, що в сумі становить 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ (призначення платежузастава, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, МФО 820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області), застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту,в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває,без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії покладених обов`язків визначити до 23 червня 2020 року.

Підозрюваний,обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує,слідчому,прокурору,суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України .

Застава,що небула зверненав дохіддержави,повертається підозрюваному,обвинуваченому,заставодавцю післяприпинення діїцього запобіжногозаходу.При цьомузастава,внесена підозрюваним,обвинуваченим,може бутиповністю абочастково зверненасудом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1