Ухвала

від 24.04.2020 по справі 289/2142/18

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/2142/18

Номер провадження 2/289/13/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2020 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Сіренко Н.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним, та визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки за договором купівлі - продажу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Сіренко Н.С. перебуває справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним, та визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки за договором купівлі - продажу, яка надійшла до суду 12.11.2018.

23.04.2020 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Сіренко Н.С. в зв`язку з наступними обставинами: позивач має сумніви у тому, що суддя належним чином, у повному обсязі, у встановлені строки, з урахуванням усіх обставин справи розгляне дану справу, вважає, що позиція судді у справі вже сформована не на користь позивача, а також представник позивача зазначає, що суддю було притягнуто до дисциплінарної відповідальності Вищою радою правосуддя за скаргою ОСОБА_2 , який є представником позивача у даній справі, тому у позивача наявні сумніви в неупередженості судді при розгляді даної справи.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала.

Частинами 7, 8 ст. 40 ЦПК України встановлено, що відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

В ст. 36 ЦПК України встановлені конкретні підстави для відводу судді, а також визначено, які рішення та дії судді не можуть бути підставою для відводів, з метою позбавити сторін зловживання відводами.

Частиною 4 ст. 39 ЦПК України передбачено, що заявник звільняється від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу виключно у випадку встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 , статті 37 цього Кодексу .

При вирішенні питання про відвід головуючого судді, суд виходить з наступного.

Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у Справі Гаусшильдта , найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у Справі Гаусшильдта (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

З контексту заяви вбачається, що фактично відвід заявлено з підстави, визначеної п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України , а саме є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Вказані ОСОБА_2 у заяві про відвід судді обставини не підтверджені жодними доказами щодо заінтересованості судді Сіренко Н.С. у розгляді даної справи. Однак, враховуючи те, що факт притягнення судді Сіренко Н.С. до дисциплінарної відповідальності за скаргою ОСОБА_2 дійсно мав місце, з метою аби за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості головуючого судді під час вирішення справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним, та визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки за договором купівлі - продажу, суд задовольняє заяву про відвід головуючого у справі.

Даний висновок узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в Ухвалі від 04.02.2020 у справі № 908/137/18.

Керуючись ст.ст. 33, 36-41 ЦПК України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді - задовольнити.

Відвести суддю Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С. від участі в розгляді справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним, та визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки за договором купівлі - продажу.

Цивільну справу № 289/2142/18 передати до канцелярії суду для виконання вимог ст. 41 ЦПК України .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не є окремим об`єктом апеляційного оскарження без постановлення судового рішення.

Суддя Н. С. Сіренко