Рішення

від 15.04.2020 по справі 904/6385/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2020м. ДніпроСправа № 904/6385/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В. розглянув спір

За позовом Приватного підприємства "Новинтех", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод № 9", м. Дніпро

про стягнення пені, річних та інфляції грошових коштів в сумі 427 382,29 грн.

Представники:

від позивача не з`явився;

від відповідача з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Новинтех" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 180 636, 59 грн. пені, 30 090,12 грн. - річних та 49 490,54 грн. інфляції грошових коштів, нарахованих за порушення строків виконання зобов`язання в частині своєчасної оплати товару, поставлено на підставі договору поставки борошна № 29.12.2017 від 29.12.2017.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки борошна № 41/17-М від 29.12.2017 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Відповідач, у відзиві на позов, проти заявлених позовних вимог заперечує частково, з огляду на таке.

Розрахунок інфляційних втрат, здійсненний позивачем, та доданий до матеріалів справи - необґрунтований та такий, що не відповідає вимогам законодавства, та фактичним обставинам справи, з огляду на те, що останнім не взято до уваги те, що у деяких періодах термін прострочення відповідачем грошового зобов`зання становив менше місяця. Відповідно до залученого до відзиву контр розрахунку, інфляція грошових коштів за період прострочення з 09.01.2019 по 15.11.2019 склала суму 14799,90 грн.

Крім того, відповідач посилаючись на частину 3 статті 551 Цивільного кодексу України, просить зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені на сто відсотків, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

У відповіді на відзив на позов позивач заперечує проти доводів відповідача та зазначає, що наданий відповідачем альтернативний розрахунок збитків від інфляції не відповідає чинному законодавству.

Також останній зазначає, що загальна сума пред`явлених штрафних санкцій 427 382,29 грн. становить 4,478 % від суми отриманого товару, у зв`язку з чим просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 02.01.2020 позовну заяву Приватного підприємства "Новинтех" залишено без руху у зв`язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

23.01.2020 від позивача надійшла заява, до якої останнім залучено розгорнутий та обґрунтований розрахунок сум пені, річних та інфляції грошових коштів, відсутність яких на момент подання позовної заяви стала підставою для залишення її без руху.

Крім того, до зазначеної вище заяви позивачем додано уточнену позовну заяву, в якій останнім збільшено вимогу про стягнення пені до 347 801,63 грн. Вимоги щодо стягнення річних та інфляції грошових коштів залишились незмінними.

Заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

28.01.2020 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/6385/19, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.02.2020, про що постановлено ухвалу.

Ухвалою від 26.02.2020 господарським судом відкладено підготовче засідання до 16.03.2020.

У підготовчому засіданні, яке відбулось 16.03.2020, судом розглянуто клопотання відповідача від 24.02.2020, у якому останній просить, зокрема, поновити пропущений строк на подачу доказів та залучити їх до матеріалів справи.

Господарський суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи те, що відповідачем не вказано поважних причин пропуску строку на подачу доказів у справі, останні залишено судом без розгляду.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

З огляду на те, що під час підготовчого засідання у даній справі вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою учасників справи господарський суд розпочав в судовому засіданні 16.03.2020 розгляд спору по суті.

16.03.2020 у судовому засіданні, розглядаючи спір по суті, представником позивача обґрунтовані позовні вимоги, а відповідачем викладені заперечення на позов.

Ухвалою суду від 16.03.2020 розгляд справи відкладено до 25.03.2020.

23.03.2020 позивачем подано клопотання про розгляд справи без його участі.

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", відповідно до якої, через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 до 03.04.2020 в Україні вводиться карантин, та згідно з листом Ради суддів України № 9рс-186/20 від 16.03.2020, рекомендовано встановити особливий режим роботи судів, ухвалою суду від 18.03.2020 відкладено розгляд справи до 15.04.2020.

На день розгляду справи 15.04.2020 від представників сторін клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Враховуючи запроваджені на території України заходи щодо убезпечення населення від поширення гострих респіраторних захворювань та в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повного та своєчасного розрахунку за отриманий товар за договором поставки.

Доказами, якими позивач підтверджує позовні вимоги є: договір поставки борошна № 41/17-М від 29.12.2017 (а.с. 10-11); додаток № 1 до договору поставки борошна № 41/17-М від 29.12.2017 (а.с. 12); вимога вих. № 20 від 09.12.2019 (а.с. 13); акт звіряння (а.с. 15-17); видаткові накладні (а.с. 18-60); платіжне доручення (61-235).

29.12.2017 між Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський хлібзавод № 9" (далі - Відповідач, Покупець) та Приватним підприємством "Новинтех" (далі - Позивач, Постачальник) укладено договір №41/17-М поставки борошна (далі - Договір).

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до пункту 1.1. Договору Постачальник зобов`язаний передати у встановлений строк борошно в асортименті (в подальшому - Товар), у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах передбачених даним договором.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що сума договору відповідає загальній вартості товару, поставленого за накладними у відповідності до умов цього договору.

Згідно із пунктом 5.2. Договору ціна на товар договірна, визначається на момент поставки та погоджується сторонами в заявці і вказується у накладних а поставку товару.

У відповідності до пункту 5.3. Договору ціна товару визначається у гривнях.

Оплата за товар проводиться Покупцем протягом 21 календарного дня після одержання товару (пункт 5.5. Договору).

Оплата товару проводиться в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на розрахунковий рахунок Постачальника (пункт 5.6. Договору).

Пунктом 6.4. Договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця при його отриманні та підписанні накладних матеріально-відповідальними особами сторін.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття у строки передбачені пункт 5.5. даного Договору (пункт 7.2., підпункт 7.2.4. договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині проведення рахунків до їх повного здійснення.

Виконуючи умови договору, позивач в період з січня по липень 2019 здійснив на адресу відповідача поставку товару на загальну суму 9 542 917,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких залучено до матеріалів справи (а.с.18-60 том -1).

Відповідач повністю розрахувався за поставлений товар, але з порушенням строків визначених договором.

Позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу вих. № 20 від 09.12.2019, в якій останній просить не пізніше семи днів з дня отримання цієї вимоги перерахувати на поточний рахунок ПП Новинтех загальну суму господарських санкцій у розмірі 260 217,25 грн.

Відповідач на претензію не відповів, доказів виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків на суму 427 382,29 грн. на момент розгляду спору не надав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 09.01.2019 по 15.11.2019 в сумі 30 090,12 грн. та інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з січня по листопад 2019 в сумі 49 490,50 грн.

Розрахунок річних позивачем здійснено відповідно до умов договору та діючого законодавства, а отже, річні, в сумі зазначеній вище, підлягають до примусового стягнення.

Вимоги щодо стягнення інфляції грошових коштів, підлягають задоволенню частково, з огляду на те, що при здійсненні розрахунку позивачем, як вірно вказує відповідач у відзиві на позов, не враховані вимоги п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 року, відповідно до яких, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Як вбачається із наданого розрахунку, позивачем здійснювалось нарахування інфляції з місяця, в якому платіж мав бути здійснений.

Після перерахунку, з врахуванням положень, викладених у зазначеній вище Постанові, до стягнення підлягає інфляція грошових коштів за спірні періоди прострочення в сумі 23 519,05 грн.

Контррозрахунок, залучений відповідачем до відзиву на позов, також виконано з порушенням вимог, визначених у Постанові Пленуму, на який посилався останній, у зв`язку з чим, сума визначена в ньому ( розрахунку наданому відповідачем) судом до уваги не приймається.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України , порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За порушення строків оплати поставленого товару сторони в пункті 8.3. Договору встановили відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від загальної вартості неоплаченого товару, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно наданому розрахунку, який здійснено відповідно до умов договору та діючого законодавства, позивачем заявлено до стягнення пеню, за загальний період прострочення з 11.02.2019 по 14.11.2019, в сумі 347 801,63 грн.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру суми пені на 100%.

Розглянувши клопотання відповідача, дослідивши обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, про його часткове задоволення з огляду на таке.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частина 3 статті 551 ЦК України і статті 233 ГК України .

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент її розгляду, зобов`язання щодо здійснення оплати за отриманий товар, відповідачем виконано у повному обсязі.

Вказуючи про причини неналежного виконання зобов`язання, відповідач посилається на те, що у період договірних відносин з позивачем він перебував у складній фінансовій ситуації викликаній жорсткою конкуренцією на ринку хліба, та мав значну як кредиторську так і дебіторську заборгованість з боку контрагентів.

Свій товар відповідач постачає бюджетним організаціям області, в тому числі дитячим садкам, школам та лікарням. Отже, оплата такими установами та організаціями вартості хлібобулочних виробів напряму залежить від бюджетного фінансування та не завжди така оплата здійснюється своєчасно.

При цьому суд також бере до уваги те, що прострочення в оплаті мали не значні періоди, оплата товару здійснювалась систематично, що підтверджено залученими до матеріалів справи платіжними документами. Вказані обставини свідчать про намагання відповідача вживати залежні від нього заходи щодо виконання зобов`язання.

З огляду на викладене, та зважаючи на те, що основною діяльністю Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський Хлібзавод № 9 є виробництво хлібобулочних виробів, які є товаром першої необхідності, а стягнення неустойки у повному обсязі може негативно вплинути на фінансовий стан вказаного підприємства, господарський суд вважає можливим, забезпечуючи майновий баланс інтересів сторін, частково задовольнити клопотання відповідача, зменшивши розмір пені на 50 % та стягнути з відповідача 173 900,81 грн.

Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 265, 530, 625, 626, 712 Цивільного кодексу України, статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод № 9" (49035, м. Дніпро, вул. Чеботарьова, буд. 28, код ЄДРПОУ 00378000) на користь Приватного підприємства "Новинтех" (49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, буд. 3, кв. 8, код ЄДРПОУ 20267780) 30 090,12 грн. (тридцять тисяч дев`яносто гривень 12 коп.) річних, 23 519,05 грн. (двадцять три тисячі п`ятсот дев`ятнадцять гривень 05 коп.) інфляції грошових коштів, 173 900,81 грн. (сто сімдесят три тисячі дев`ятсот гривень 81 коп.) пені, 6 021,16 грн. (шість тисяч двадцять одна гривня 16 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Клопотання відповідача про зменшення суми пені - задовольнити частково.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суд вважає необхідним роз`яснити про те, що у зв`язку із заходами, спрямованими на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій, що впроваджені через поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), вказані вище строки оскарження продовжуються до закінчення карантину.

Повне рішення складено 27.04.2020.

Суддя І.Ф. Мельниченко