Рішення

від 27.04.2020 по справі 910/81/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.04.2020Справа № 910/81/20

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш" доКомунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" Київської міської ради простягнення 200 620 грн 76 коп. Представники сторін:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.01.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш" з вимогами до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" та Київської міської ради про стягнення 200 620 грн 76 коп. збитків.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що при здійсненні відповідачами демонтажу рекламних засобів позивача, їм було завдано пошкоджень, що завдало збитків позивачу у загальному розмірі 200 620 грн 76 коп., в тому числі: 187 476 грн 78 коп. збитків, які є реальною вартістю втраченого майна та 13 143 грн 98 коп. збитків у вигляді витрат на демонтаж рекламних конструкцій та витрат на зберігання пошкоджених рекламних конструкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2020, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.

05.02.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 відкрито провадження у справі № 910/81/20, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

06.03.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

Станом на 24.04.2020 відповідачем-2 вимог ухвали суду від 10.02.2020, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 12.02.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103053362790.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.04.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш" (розповсюджувач зовнішньої реклами за договором), Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (підприємство за договором) та Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (робочий орган за договором) укладено договір на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва № 00017/08, відповідно до умов якого робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування місце (-я) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів) (надалі РЗ ) на підставі оформленого (-их) належним чином дозволу (-ів) на розміщення зовнішньої реклами (далі - дозвіл), а розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане (-і) місце (-я) відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві та здійснює оплату за його (їх) користування.

Відповідно до пунктів 2.2. договору місце (-я) для розміщення РЗ зазначається (-ються) в додаткових угодах до цього договору, які є невід`ємною частиною.

Цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та скріплення печатками з моменту реєстрації робочим органом та діє протягом строку дії пріоритету та/або дозволу (пункт 8.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням з питань реклами міста Києва видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш" дозволи на розміщення об`єкта зовнішньої реклами, а саме дозвіл № 03175-04-ЗМ-1 (узгоджувальна частина дозволу № 03175-04-ЗМ-1, адреса розміщення РЗ: Столичне шосе на розі з проспектом Науки); дозвіл № 03099-04 (додаток до дозволу № 03099-04, адреса розміщення РЗ: проспект Броварський, ст. м. Лівобережна, біля паркану будівництва по вул. Луначарського, 2).

18.08.2016 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ "Про демонтаж рекламних засобів" № 276.

Як вбачається з додатку до наказу "Про демонтаж рекламних засобів" від 18.08.2016 № 276, до переліку рекламних засобів, що підлягають демонтажу, включено, зокрема, рекламні засоби Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш" № 03175-04-ЗМ-1 (узгоджувальна частина дозволу № 03175-04-ЗМ-1, адреса розміщення РЗ: Столичне шосе на розі з проспектом Науки) та № 03099-04 (додаток до дозволу № 03099-04, адреса розміщення РЗ: проспект Броварський, ст. м. Лівобережна, біля паркану будівництва по вул. Луначарського, 2).

Судом встановлено, що позивач компенсував Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" витрати за демонтаж, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень від 27.12.2016 № 1120 на суму 5 778 грн 73 коп., від 27.12.2016 № 1123 на суму 5 778 грн 73 коп., а також компенсував витрати за зберігання за щит дозвіл № 03175-04-ЗМ-1, адреса розміщення РЗ: Столичне шосе на розі з проспектом Науки та щит дозвіл № 03099-04, адреса розміщення РЗ: проспект Броварський, ст. м. Лівобережна, біля паркану будівництва по вул. Луначарського, 2, у розмірі 1 586 грн 52 коп. з ПДВ, що підтверджується платіжним доручення від 27.12.2016 № 1133 на суму 12 265 грн 02 коп.

Як стверджує позивач, при прибутті представників позивача до місця зберігання вказаних рекламних засобів було виявлено, що при здійсненні демонтажу Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" їм було завдано пошкоджень, які виключають їх подальше використання, у зв`язку з чим позивач відмовився їх отримувати та запросив судового експерта для проведення відповідних оглядів та надання висновку експерта за результатами проведення експертизи.

Відповідно до висновку експерта від 15.04.2017 № 10 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження, наданого експертом Вецем В .В. (свідоцтво № 990) реальна вартість втраченого майна становить 187 476 грн 78 коп.

У зв`язку із зміною вимог процесуального законодавства щодо оформлення висновків експертів, експертом Вецем В.В. було проведено повторне експертне будівельно-технічне дослідження, що підтверджується висновком від 11.11.2019 № 10 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження, відповідно до якого реальна вартість втраченого майна становить 187 476 грн 78 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рекламні засоби, які належать позивачу, при здійсненні їх демонтажу відповідачем-1 були пошкодженні, що завдало збитків позивачу у розмірі 187 476 грн 78 коп., що є реальною вартістю втраченого майна. Крім того, до складу збитків, які підлягають відшкодуванню, позивачем включено витрати на демонтаж рекламних засобів у розмірі 11 557 грн 46 коп. та витрати на зберігання пошкоджених рекламних засобів у розмірі 1 586 грн 52 коп., які позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач-1 у відзиві на позов зазначає, що позивач не надав належних доказів факту заподіяння збитків, їх розмір, доказів невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. Відповідач-1 зазначає, що станом на час подання позивачем позову наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.08.2016 № 276 "Про демонтаж рекламних засобів" не скасовано. Крім того, відповідач-1 звертає увагу, що на момент здійснення демонтажу рекламних засобів, що належать позивачу, дозволи на розміщення зовнішньої реклами продовжено не було.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі

Відповідно частин 1-3 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Нормами статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з нормами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

За правилами статті 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов`язання.

Частиною 1 статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у зв`язку із демонтажем відповідачем-1 рекламних засобів, останні були пошкодженні, що завдало збитків позивачу у розмірі 187 476 грн 78 коп., що є реальною вартістю втраченого майна.

Розмір збитків підтверджений висновками експерта від 15.04.2017 № 10 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження та від 11.11.2019 № 10 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження, наданих експертом Вець В.В. (свідоцтво № 990), відповідно до яких реальна вартість втраченого майна становить 187 476 грн 78 коп.

Відповідачем-1 всупереч вищевказаним положенням Закону та статті 78 Господарського процесуального кодексу України не спростовано відсутність своєї вини у покшодженні рекламних засобів позивача.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що позивачем доведено наявність прямого та безпосереднього причинного зв`язку між діями відповідача-1 та сумою збитків у розмірі 187 476 грн 78 коп., які поніс позивач в якості пошкодження рекламних засобів, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 збитків у розмірі 187 476 грн 78 коп. , заподіяних відповідачем-1 під час демонтажу підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів солідарно витрат на демонтаж рекламних засобів у розмірі 11 557 грн 46 коп. та витрат на зберігання пошкоджених рекламних засобів у розмірі 1 586 грн 52 коп. суд зазначає наступне.

Як встановлено судом вище, 18.08.2016 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ "Про демонтаж рекламних засобів" № 276.

Як вбачається з додатку до наказу "Про демонтаж рекламних засобів" від 18.08.2016 № 276, до переліку рекламних засобів, що підлягають демонтажу, включено зокрема рекламні засоби Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш" № 03175-04-ЗМ-1 (узгоджувальна частина дозволу № 03175-04-ЗМ-1, адреса розміщення РЗ: Столичне шосе на розі з проспектом Науки) та № 03099-04 (додаток до дозволу № 03099-04, адреса розміщення РЗ: проспект Броварський, ст. м. Лівобережна, біля паркану будівництва по вул. Луначарського, 2).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "КРАШ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу відповідача 2 від 18 серпня 2016 року № 276 про демонтаж рекламних засобів в частині демонтажу рекламних засобів, зазначених в пунктах 2-9, 11-13, 16, 18-27, 30-38, 40-42, 46-48, 50-52, 54-58, 60, 62, 63, 67-71, 74, 75, 77-79, 81, 82, 84, 85, 87, 89, 90, 95-98, 102, 104-106, 111, 112, 116-118, 121, 124-126, 128-130, 132, 136, 139, 143-145 додатку до вказаного наказу, розміщених ТОВ "Рекламне агентство "КРАШ" за адресами згідно переліку; 2) зобов`язати відповідача-1 прийняти відповідне рішення про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами з урахуванням принципу мовчазної згоду згідно поданих заяв та отриманих описів ТОВ "Рекламне агентство "КРАШ" за адресами згідно переліку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018 зупинено провадження в адміністративній справі № 826/20002/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "КРАШ" до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 826/7035/17, 826/7239/17 та 826/1784/17 за позовом ТОВ "Рекламне агентство "КРАШ" до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Отже, станом на час розгляду даної справи наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про демонтаж рекламних засобів" від 18.08.2016 № 276 чинний, не визнаний протиправним та не скасований.

За таких обставин, відповідач-1 під час демонтажу, а також подальшого зберігання рекламних засобів позивача, діяв в рамках Закону та в межах своїх повноважень, а отже підстави для стягнення солідарно з відповідачів витрат на демонтаж рекламних засобів у розмірі 11 557 грн 46 коп. та витрат на зберігання пошкоджених рекламних засобів у розмірі 1 586 грн 52 коп. відсутні, з огляду на що вимоги позивача в цій частині визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Твердження відповідача-1, викладені у відзиві, стосовно того, що при проведенні експертного дослідження експертом Вецем В.В. не було взято до уваги експлуатаційне пошкодження, що утворилося внаслідок експлуатації зазначених рекламних засобів обумовлене його експлуатаційним зносом та умовами експлуатації, не приймаються судом до уваги оскільки з висновку експерта від 11.11.2019 № 10 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження, наданого експертом Вецем В.В. вбачається, що останній обізнаний про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, а також висновок підготовлено для подання до Господарського суду міста Києва відповідно до вимог частини 5 статті 101 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, у зв`язку із непогодженням із вказаним висновком експерта, відповідач-1 не був позбавлений права подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. За таких обставин, у суду відсутні підстави не приймати висновок експерта від 11.11.2019 № 10 як належний доказ.

Твердження відповідача-1, що на момент здійснення демонтажу рекламних засобів, що належать позивачу, дозволи на розміщення зовнішньої реклами продовжено не було, не приймаються судом до уваги, оскільки встановлення вказаної обставини не входить в предмет доказування, відтак, наявність чи відсутність у позивача дозволів на розміщення зовнішньої реклами не впливає на вирішення судом вказаної справи.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн 00 коп.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 10 000 грн 00 коп. представником позивача долучено до матеріалів справи ордер серії АА № 098303 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 14.06.1994 № 584.

З огляду на те, що представником позивача не надано суду доказів наявності між ним та позивачем договору про надання правової допомоги, а також доказів на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи (договорів, рахунків, актів наданих послуг тощо), суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн 00 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (Боричів узвіз, 8, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 26199714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш" (вул. Прорізна, 16/2, м. Київ, 01034, ідентифікаційний код 21682506) збитки у розмірі 187 476 (сто вісімдесят сім тисяч чотириста сімдесят шість) грн 78 коп. та судовий збір у розмірі 2 812 (дві тисячі вісімсот дванадцять) грн 15 коп.

3. В іншій частині позову щодо заявлених вимог в частині стягнення 11 557 грн 46 коп. та витрат на зберігання пошкоджених рекламних засобів у розмірі 1 586 грн 52 коп. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька