Ухвала

від 03.12.2020 по справі 910/81/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/81/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 10.09.2020

у справі № 910/81/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш"

до відповідачів: 1. Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"; 2. Київської міської ради

про стягнення 200 620,76 грн,-

ВСТАНОВИВ:

27.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш" звернулось через Північний апеляційний господарський суд до Верховного Суду із касаційною скаргою від 27.10.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі № 910/81/20, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

10.11.2020, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш" від 27.10.2020 разом зі справою № 910/81/20 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш" у справі № 910/81/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.11.2020.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/81/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш" від 27.10.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020, виходячи з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн.

Предметом позову у справі № 910/81/20 є відшкодування шкоди завданої знищенням майна, стягнення суми збитків у розмірі 200 620,76 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210 200,00 грн - станом на 2020 рік), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

В той же час, необхідність відкриття касаційного провадження у даній справі, скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш" обґрунтовує тим, що розгляд даної справи Верховним Судом є необхідним для формування єдиної правозастосовчої практики, а саме викладення висновку Верховного Суду щодо застосування ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України при розгляді даної категорії справ, оскільки за відсутності відповідних висновків Верховного Суду, які стосуються даної норми матеріального права у апеляційного господарського суду виникають проблеми із визначенням обставин, які підлягають встановленню в даній категорії справ. Також, скаржник зазначає, що дана справа має для нього виняткове значення, оскільки майно, яке знищено відповідачем 1 відноситься до основних засобів скаржника, які використовуються ним у своїй господарській діяльності, а не відшкодована матеріальна шкода може призвести до банкрутства позивача та його подальшої ліквідації.

Розглянувши вищевказані доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі № 910/81/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш" від 27.10.2020 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш", оскільки існує чисельна практика Верховного Суду щодо застосування ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.08.2018 у справі № 916/1914/17, від 03.10.2019 у справі № 127/18204/15-ц, від 08.04.2020 у справі № 201/3827/16-ц, від 28.01.2020 у справі № 917/500/18, від 26.05.2020 у справі № 911/1502/18, від 17.09.2020 у справі № 922/1699/15, в яких визначено обставини, які підлягають встановленню в даній категорії справ, що в свою чергу спростовує доводи скаржника, що розгляд даної справи Верховним Судом є необхідним для формування єдиної правозастосовчої практики, а саме викладення висновку Верховного Суду щодо застосування ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України. Щодо доводів скаржника про виняткове значення для нього даної справи, суд касаційної інстанції зазначає, що вони ґрунтуються на припущеннях і не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Сама лише вказівка на те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу без належного такого обґрунтування та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпункту "в" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", "виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Сама лише вказівка на те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, та становить значний суспільний інтерес, а також, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, без належного та фундаментального такого обґрунтування, та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш" від 27.10.2020 не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, зводяться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішення, ухваленого судом апеляційної інстанції, й в цілому до заперечення результату розгляду справи судом, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду апеляційної інстанції тільки через те, що таке рішення оскаржено і скаржник вважає його незаконним, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш" від 27.10.2020 немає.

Інших доводів, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, у підтвердження наявності підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі скаржником не наведено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/81/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш" від 27.10.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020.

Крім того, матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш" від 27.10.2020 містять клопотання від 27.10.2020 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі № 910/81/20.

В зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш" від 27.10.2020, розгляд вищевказаного клопотання колегією суддів не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, пунктом 2 частини 3 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/81/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Краш" від 27.10.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді К.М. Огороднік

В.Я. Погребняк