Рішення

від 27.04.2020 по справі 924/150/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" квітня 2020 р. Справа № 924/150/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Баськової Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Тритон ЛТД", м. Хмельницький

про стягнення 31865,89 гривень

за відсутності представників сторін

встановив: міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Тритон ЛТД", м. Хмельницький 31865,89 грн заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2016 по 01.05.2019.

Ухвалою суду від 04.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 30.03.2020, яке відкладено на 27.04.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку з оплати послуг з постачання теплової енергії за договором постачання теплової енергії від 01.01.2013 №3415/185. Правовою підставою позову зазначає положення ст. 526 ЦК України, ст. 174 ГК України, Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630.

Відповідач у запереченнях проти позову повідомив, що товариство припинило користуватися послугами позивача з 2014 року і опалювало приміщення за допомогою електричних приладів. При цьому рахунків від позивача відповідач не отримував та вважав договір від 01.01.2013 розірваним. Зазначає, що після отримання рахунку у 2017 році за січень 2017 року звернувся за поясненнями до позивача, який повідомив, що на зборах з окремими власниками приміщень було вирішено, що різницю, яка виникає між загальним лічильником та лічильниками споживачів, повинні сплачувати всі власники приміщень , в т.ч. ті, які не споживають послуги по опаленню. Вказує, що неодноразово звертався до позивача з проханням розірвати договір. Стверджує, що не користується місцями загального користування, а приміщення на даний момент порожнє.

Позивач у відповіді на відзив (заперечення) від 17.04.2020 не погоджується з доводами відповідача про те, що договір є розірваним, оскільки відповідач користувався тепловою енергією в березні та квітні 2019 року та здійснив перерахування коштів відповідно до рахунку за опалення. Звернув увагу на те, що відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Посилаючись на положення ст. 1 Закону України Про природні монополії , вказує, що будівля по вул. Проскурівській, 81 у м. Хмлеьницькому під`єднана до зовнішніх теплових мереж МКП Хмельницьктеплокомуненерго . Повідомив, що 11.01.2017 відбулось спільне засідання власників приміщень та адміністрації МКП Хмельницьктеплокомуненерго , на якому було вирішено нараховувати плату за місця загального користування тим споживачам, що не користувались опаленням згідно показників індивідуального лічильника, в розмірі 50%. Щодо тверджень відповідача про те, що він не користується послугами місць загального користування, звернув увагу на п. 2 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315, та те, що приміщення ТзОВ Тритон ЛТД межує з іншими приміщеннями, в тому числі підвальними, через які проходять трубопроводи системи централізованого опалення будівлі, що забезпечує обігрів всіх приміщень будівлі в цілому.

Сторони представників у судове засідання не направили; про судовий розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Від позивача надійшло клопотання (від 27.04.2020) про розгляд справи без участі представника позивача за наявними матеріалами.

Будь-яких інших клопотань від сторін не надходило.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно з актом прийняття теплового вузла обліку від 29.01.2003 МКП Хмельницьктеплокомуненерго прийнято вузол обліку теплової енергії за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 81 та встановлено будинковий теплолічильник SONOCOL (ультразвуковий), теплообчислювач 040 зав. №150304У152.

01.01.2013 між міським комунальним підприємством Хмельницьктеплокомуненерго (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тритон ЛТД" (Споживач) укладено договір на постачання теплової енергії № 3415/185, за умовами п. 1.1 якого виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п. 2 договору споживач є власником (орендарем) нежитлового приміщення; приміщення, у яке постачається теплова енергія, знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 81; опалювальна площа займаного споживачем приміщення складає 459,90 м.кв.

Пунктом 4 договору визначена характеристика засобів обліку гарячої води і теплової енергії: теплолічильник Sharky №37801826.

Плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється їх показаннями згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення (п. 6 договору).

Згідно з п. 6.5 договору споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії (показники розрахункових приладів обліку) до 25 числа розрахункового місяця.

Тариф на постачання теплової енергії та порядок розрахунків, які вказані в договорі, вказані на день укладення договору і можуть змінюватись за рішенням компетентних державних органів. Виконавець повідомляє споживача письмово (шляхом направлення повідомлення чи в рахунку за послуги) або в засобах масової інформації про зміну тарифів та додаткового погодження із споживачем не потребує. В разі зміни тарифів споживач сплачує за надані послуги за новими тарифами з дня введення їх в дію (п. п. 6.7-6.9 договору).

У п. 6.10 договору зазначено, що споживачі, які встановили у приміщенні прилад обліку теплової енергії оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування згідно "Правил" надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, згідно розрахунків.

Розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (п. 7 договору).

Згідно з п. 7.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата у розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводиться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 7.2 договору).

За умовами п. 7.5 договору кошти, які надійшли від споживача, будуть зараховуватись як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

Пунктом 13 договору передбачено, що споживач має право, зокрема, на своєчасне отримання послуг належної якості згідно з чинним законодавством та умовами цього договору; отримання в установленому законодавством порядку інформації про перелік послуг, їх вартість, загальну суму місячного платежу, структуру тарифів, нормативі (норм) споживання, режиму надання послуг, їх споживчі властивості; зменшення розміру плати в разі надання послуг, не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання; установлення засобів обліку теплової енергії, у випадку, якщо є технічна можливість такого установлення та взяття їх на абонентський облік при наявності технічної документації; ознайомлення з нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг; звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання.

При цьому cпоживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлений договором строк; повідомляти виконавця про зміни, що відбулися у стані приміщення санітарно-технічного та інженерного обладнання; додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової енергії; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг (п. 14 договору).

За умовами п. 15 договору виконавець має право вимагати від споживача дотримання нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.

Виконавець зобов`язаний своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров`я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства, Правил та цього договору; на вимогу Споживача надавати йому в установленому порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, нормативи (норми) споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості, якісні показники надання послуг, граничні строки усунення аварій або інших порушень-порядку надання послуг, а також інформацію про Правила (зазначається у цьому Договорі, а також розміщується на дошці оголошень у приміщенні Виконавця); вести облік скарг (заяв, вимог, претензій) Споживачів щодо кількості та якості надання послуг, а також облік їх виконання; звільняти від плати за послуги у разі їх ненадання у відповідності до чинного законодавства; проводити перерахунок розміру плати за послуги у разі їх надання не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання у порядку, визначеному Правилами, іншими нормативно-правовими актами та цим Договором (п. 16 договору).

Відповідно до п. 28 договору він набуває чинності з 01.01.2013 та діє до 01.01.2014. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць, до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду за умов, передбачених п. 29 договору.

Пунктом 29 договору передбачено, що договір може бути розірваний у разі: зникнення потреби в отриманні послуги або відмови Споживача від користування послугами Виконавця і тільки при технічній можливості припинення постачання теплової енергії в приміщення Споживача у відповідності до діючих нормативно-правових актів з питань надання послуг з теплопостачання; переходу права власності (користування) на приміщення до іншої особи; прийняття рішення господарським судом; ліквідації сторін.

Припинення дії договору не звільняє Споживача від обов`язку повної сплати за спожиту теплову енергію (п. 29.1 договору).

У матеріали справи надано підписані позивачем акти звірки показників приладу обліку теплової енергії, встановленого за адресою: вул. Проскурівська, 81 від 20.02.2017, від 22.03.2017, від 07.04.2017, від 22.11.2017.

Позивачем проведено обстеження системи централізованого опалення приміщень стадіону "Поділля" по вул. Проскурівська, 81, про що складено акт від 13.09.2017, в якому зафіксовано, що на вводі у будівлю стадіону "Поділля" встановлено загальнобудинковий тепловий лічильник, від якого до споживачів (індивідуальних т.л.) проходять заізольовані та незаізольовані (у зв`язку з проходженням у важкодоступних місцях) трубопроводи системи централізованого опалення будівлі. Теплова енергія, яка втрачається у даних трубопроводах, відноситься до МЗК будівлі в цілому.

Споживачами послуг теплопостачання у будівлі по вул. Проскурівській, 81 у м. Хмельницькому відповідно до наданих копій договорів, укладених з позивачем, є: ПП "Поділля-будінвест" (від 28.01.2008), ТОВ "Смарт ворлд ай ті" (ТОВ "Терралаб ай ті") (від 22.01.2016), ФОП Кудінов О.М. (від 29.07.2015), ФОП Олійник В.С. (від 08.07.2013), ТОВ "Поділля-кабель" (від 20.09.2010), Хмельницька ДЮСШ №1 (від 23.01.2017), Школа вищої спортивної майстерності (від 26.01.2017), ТОВ "Всесвіт преса" (від 02.11.2015), ФОП Лесів П.Р. (від 01.12.2014), ФОП Кулаков Т.Г. (від 04.10.2013), ФОП Царук Л.Й. (від 20.02.2008, 09.01.2018).

У матеріалах справи наявні рахунки, виставлені позивачем відповідачу за "ТЕ транзитних трубопроводів" №185: від 27.01.2017 (відображено нарахування за трубопроводи за жовтень-грудень 2016 року) на суму 6084,97 грн, від 22.02.2017 на суму 1853,61 (до оплати 7938,58 грн), від 28.03.2017 на суму 1037,54 грн (до оплати 8976,12 грн) (містить повідомлення про встановлення тарифу в розмірі 1444,63 грн/Гкал без ПДВ), від 18.04.2017 на суму 262,29 грн (до оплати 9238,41 грн), від 24.11.2017 на суму 1511,66 грн (до оплати 10750,07 грн), від 21.12.2017 на суму 1717,59 грн (до оплати 12467,66 грн) (містить повідомлення про встановлення тарифу в розмірі 1494,86 грн/Гкал без ПДВ), від 23.01.2018 на суму 1817,33 грн (до оплати 14284,99 грн), від 21.02.2018 на суму 1851,23 грн (до оплати 16136,22 грн), від 22.03.2018 на суму 2477,10 грн (до оплати 18613,32 грн), від 10.04.2018 на суму140,10 грн (до оплати 18753,42 грн), від 26.11.2018 на суму909,81 грн (до оплати 19663,23 грн) (містить повідомлення про встановлення тарифу в розмірі 1520,91 грн/Гкал без ПДВ), від 28.12.2018 на суму 2420,43 грн (до оплати 22083,66 грн), від 25.01.2018 на суму 1719,19 грн (до оплати 23802,85 грн) (містить повідомлення про встановлення тарифу в розмірі 1259,15 грн/Гкал без ПДВ), від 20.02.2019 на суму 1316,37 грн (до оплати 25119,22 грн), від 22.03.2019 на суму 3053,63 грн (з них опалення по лічильнику - 142,03 грн, ТЕ транзитних трубопроводів - 2911,60 грн) (до оплати 28172,85 грн), від 23.04.2019 на суму 3863,48 грн (з них опалення по лічильнику - 2304,24 грн, ТЕ транзитних трубопроводів - 1559,24 грн) (до оплати 31865,89 грн). У рахунках міститься посилання на договір від 01.01.2013 №3415.

Згідно з випискою по рахунку позивача за 12.04.2019 відповідачем сплачено позивачу 170,44 грн з призначенням платежу "за опалення по лічильнику за 0,094 ГКал за березень згідно рахунку №185 від 22.03.2019".

У матеріалах справи наявні постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 02.12.2016 №2126, від 01.02.2017 №151, від 07.11.2017 №1369, від 30.10.2018 №1297, від 11.12.2018 №1794 з додатками, витяги з газети "Проскурів" за 08.12.2016, 02.03.2017 з повідомленнями МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" про встановлення тарифів, з газети "Урядовий Кур`єр" за 28.11.2017, 06.11.2018, 11.12.2018 з повідомленнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про встановлення тарифів.

Позивачем надано розрахунок теплової енергії транзитів трубопроводів (МЗК) ТОВ "Тритон" по вул. Проскурівська, 81 за січень 2017 року - квітень 2019 року на загальну суму 26334,53 грн, та в якому вказано про здійснення перерахунку за жовтень-грудень 2016 року на суму 3255,53 грн, розрахунок заборгованості ТОВ "Тритон лтд" (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 81) за теплову енергію згідно показників індивідуального теплового лічильника (за березень-квітень 2019 року) на суму 2446,27 грн, дані споживання теплової енергії згідно встановленого приладу обліку за опалювальний період 2017-2019 років стадіон "Поділля" (загальний) по вул. Проскурівська, 81 у м. Хмельницькому, дані споживання теплової енергії згідно встановленого приладу обліку за опалювальний період 2017-2019 років ТОВ "Тритон лтд" по вул. Проскурівська, 81 у м. Хмельницькому.

Відповідачем надано копію листа від 27.04.2018, адресованого позивачу, в якому відповідач повідомляє про розірвання з 30.04.2018 договору №3415 від 01.01.2013 у зв`язку з тим, що не користується послугами опалення магазину по вул. Проскурівській, 81 ще з 2014 року. Просить повернути борг по авансовій оплаті в сумі 6017,88 гривень.

Також відповідач надав лист до позивача, отриманий останнім 29.10.2018, в якому відповідач у відповідь на претензію від 10.10.2018 №2356/09 повідомляє, що вчасно та в повному обсязі сплачує по тарифу, пропонує створити групу для дослідження можливих втрат тепла на шляху від загального лічильника до інших споживачів.

З огляду на те, що відповідачем не у повному обсязі здійснено оплату послуг з теплопостачання, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 31865,89 грн заборгованості.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форми власності, регулюються Законом України "Про теплопостачання" та іншими нормативно-правовими актами (ст. ст. 2, 3 Закону України "Про теплопостачання").

До таких нормативно-правових актів належать, зокрема Цивільний Кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України "Про житлово-комунальні послуги", Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007 (далі - Правила користування тепловою енергією) та інші нормативно-правові акти, що регулюють відносини у цій сфері.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про теплопостачання" проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії; місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Пунктами 4, 6 ст. 19 вищевказаного Закону передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір на постачання теплової енергії №3415/185 від 01.01.2013, за умовами якого позивач зобов`язався своєчасно надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а відповідач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до частини першої статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання .

Відповідно до ч. 1 ст. 275, ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Сторонами не заперечується, що система опалення приміщення площею 459,90 м.кв., яке належить відповідачу, є невід`ємною складовою централізованої системи теплопостачання будинку по вул. Проскурівська, 81 у м. Хмельницькому, у якому це приміщення розташоване.

Зі змісту п. 4 договору від 01.01.2013 №3415/185 слідує, що відповідачем використовується індивідуальний прилад обліку гарячої води і теплової енергії у приміщенні - теплолічильник Sharky №37801826.

При цьому, відповідно до даних позивача щодо споживання відповідачем теплової енергії згідно з встановленим приладом обліку за опалювальний період 2016-2019 років відповідачем спожито теплову енергію у березні 2019 року в кількості 0,0940 Гкал та в квітні 2019 року в кількості 1,5250 Гкал.

Відповідно позивачем виставлено рахунки №185 від 22.03.2019 на суму 28172,85 грн (з яких за опалення по лічильнику за 0,094 Гкал - 142,03 грн) та від 23.04.2019 на суму 31865,89 грн (з яких за опалення по лічильнику за 1,525 Гкал - 2304,24 грн).

Як убачається з банківської виписки від 12.04.2019, відповідачем сплачено 170,44 грн за опалення по лічильнику за 0,094 Гкал за березень згідно рахунку №185 від 22.03.2019 .

Таким чином, часткова оплата відповідачем рахунку за послуги опалення за березень 2019 року спростовує доводи відповідача про неотримання послуг опалення, зокрема у березні 2019 року.

При цьому відповідач вважає розірваним укладений з позивачем договір на постачання теплової енергії №3415/185 від 01.01.2013, починаючи з 30.04.2018.

Судом враховується, що відповідно до п. 28 договору він набуває чинності з 01.01.2013 та діє до 01.01.2014. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць, до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду за умов, передбачених п. 29 договору.

Таким чином, за відсутності письмових заяв відповідача про розірвання договору, договір продовжував свою дію відповідно на кожний наступний рік.

Одночасно у листі 27.04.2018, адресованому позивачу, відповідач повідомив про розірвання з 30.04.2018 договору №3415 від 01.01.2013.

Виходячи з наведеного, відповідач більш ніж за місяць до закінчення строку дії договору після попереднього щорічного продовження, тобто до 01.01.2019, письмово заявив про його розірвання, з огляду на що договір продовжував свою дію до 01.01.2019.

Одночасно, з матеріалів справи слідує, що відповідач після зазначеного терміну продовжував споживати теплову енергію, зокрема у березні та квітні 2019 року, в тому числі частково оплативши вартість спожитої теплової енергії за рахунком від 22.03.2019, виставленим позивачем на виконання саме договору №3415 від 01.01.2013.

Крім того, у наданому відповідачем листі у відповідь на претензію позивача від 10.10.2018 відповідач повідомляє про вчасну оплату ним по тарифу на постачання теплоносіїв.

Також зауважується, що у п. 29 договору сторони погодили умови розірвання договору (зокрема, при технічній можливості припинення постачання теплової енергії в приміщення Споживача у відповідності до діючих нормативно-правових актів з питань надання послуг з теплопостачання).

Процедура відключення приміщення від внутрішньобудинкових мереж встановлена Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 №169 (чинним на момент виникнення правовідносин).

Однак доказів, які би підтверджували дотримання умов п. 29 договору, зокрема відключення нежитлового приміщенні за адресою: вул. Проскурівська, 81 у м. Хмельницькому, загальною площею 459,90 кв.м. від мережі централізованого опалення у порядку, визначеному законодавством, суду не подано.

Вищезазначеним у сукупності спростовуються заперечення відповідача про розірвання договору з 30.04.2018.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 11.04.2018 у справі №904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі №904/7377/17, за якою відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

При цьому посилання відповідача на нездійснення господарської діяльності у приміщенні оцінюється судом критично з огляду на те, що законодавство не ставить обов`язок оплати вартості теплової енергії в залежність від використання приміщення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З огляду на зазначене, часткову оплату відповідачем заборгованості та за відсутності належних доказів, які би спростовували доводи позивача про споживання відповідачем теплової енергії згідно з індивідуальним лічильником у березні та квітні 2019 року, суд доходить висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно з даними індивідуального засобу обліку, в сумі 2275,83 гривні.

Крім того, позивач просить також стягнути з відповідача 29590,06 грн вартості теплоенергії за опалення місць загального користування, обґрунтовуючи тим, що обсяг споживання теплоенергії у загальному по будівлі по вул. Проскурівській, 81 згідно з показниками загальнобудинкового лічильника є більшим, ніж сума показників індивідуальних лічильників кожного зі споживачів, за рахунок витрат теплоенергії, що транспортується по трубопроводах від загальнобудинкового лічильника до лічильника кожного із споживачів і також використовується на обігрів місць загального користування. При цьому посилається на Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 (далі - Правила надання послуг з централізованого опалення).

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує, зокрема, що зазначені Правила стосуються лише багатоквартирних житлових приміщень.

Разом з тим, суд зауважує, що наведені відповідачем заперечення спростовуються умовами п. 6.10 договору від 01.01.2013 №3415/185, у якому сторони погодили, що споживачі, які встановили у приміщенні прилад обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, згідно розрахунків.

Крім того, правомірність застосування Правил надання послуг з централізованого опалення встановлена у рішенні господарського суду Хмельницької області від 25.09.2017 у справі №924/437/17 за позовом МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" до ПП "Поділля-Будінвест" про стягнення 30741,40 грн, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.12.2017.

Так, згідно з п. 1 вказаних Правил вони регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні: опалювана площа (об`єм) будинку - загальна площа (об`єм) приміщень будинку, в тому числі у разі опалення площа (об`єм) сходових кліток, ліфтових та інших шахт; опалювана площа (об`єм) квартири (будинку садибного типу) - загальна площа (об`єм) квартири, а також будинку садибного типу без урахування площі лоджій, балконів, терас; централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання (п. 2 Правил надання послуг з централізованого опалення).

Згідно з визначенням, наведеним у п. 3 Правил користування тепловою енергією, межа балансової належності (відповідальності) - це межа розподілу теплової мережі між теплопостачальною організацією і споживачем.

Як убачається з матеріалів справи, облік теплової енергії по будівлі по вул. Проскурівській, 81 у м. Хмельницькому здійснювався на підставі показів будинкового вузла обліку теплової енергії - будинкового лічильника SONOCOL (ультразвуковий), теплообчислювач 040 зав. №150304У152, що підтверджується актом прийняття теплового вузла обліку від 29.01.2003. З огляду на зазначене, межа балансової відповідальності між споживачами та енергопостачальною організацією на момент укладення договору знаходилась на межі розподілу у точці встановлення загальнобудинкового засобу обліку. Зазначені обставини встановлені у рішенні господарського суду Хмельницької області від 25.09.2017 у справі №924/437/17, залишеному без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.12.2017.

При цьому встановлення відповідачу індивідуального лічильника теплоенергії не змінило межу балансової відповідальності сторін, оскільки дані за спожиту теплоенергію визначаються як за показниками індивідуальних лічильників, так за показниками будинкового лічильника теплоенергії, оскільки позивач несе відповідальність за постачання теплоенергії лише до точки вводу зовнішньої теплової мережі до будинку, тобто до місця розташування будинкового засобу обліку теплової енергії. Доказів укладення нового договору або додаткової угоди до договору від 01.01.2013 №3415/185, які б врегулювали питання встановлення нової межі розподілу балансової належності теплової енергії між споживачем та енергопостачальною організацією, сторонами не подано.

Згідно з обліковими даними позивача обсяг споживання теплоенергії у загальному по будівлі по вул. Проскурівська, 81 згідно показників загальнобудинкового лічильника за вказаний у позові період є більшим, ніж сума показників індивідуальних лічильників кожного з споживачів за рахунок витрат теплоенергії, що транспортується по трубопроводах від загальнобудинкового лічильника до лічильника кожного з споживачів і використовується на обігрів, зокрема, місць загального користування. Відповідно у виставлених відповідачу рахунках позивачем зазначалась вартість теплоенергії по лічильнику відповідача та вартість теплоенергії трубопроводами, тобто на опалення місць загального користування.

Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки (п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення).

Питання оплати послуг з централізованого опалення місць загального користування будинку врегульовано пунктом 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, на виконання якого наказом міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №359 від 31.10.2006 року затверджено Методику розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення (далі - Методика).

Відповідно до п. 2.1.3 Методики, якщо системою будинкового обліку не передбачено окремого обліку теплової енергії, спожитої на опалення місць загального користування, але передбачено теплолічильники в кожного споживача та загальнобудинковий комерційний облік теплоти, кількість теплової енергії на опалення місць загального користування з урахуванням утрат розподільчими внутрішньобудинковими трубопроводами опалення визначається як різниця між кількістю теплової енергії на опалення будинку та загальною кількістю теплової енергії на опалення всіх інших приміщень.

Згідно з п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку

Також відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку: зокрема, обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об`єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно з ч. 6 ст. 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.12.2018 за №1502/32954 та набрала чинності 25.01.2019.

Судом враховується, що опалювальна площа відповідача становить 459,90 кв.м. згідно з договором від 01.01.2013 №3415/185. При цьому послуги з теплопостачання у будівлі по вул. Проскурівська, 81 у період з жовтня 2016 року по квітень 2019 року надавались щомісячно різній кількості споживачів, відповідно, змінювався розмір загальної опалювальної площі та нарахування спожитої теплоенергії за показниками будинкового лічильника кожному з споживачів здійснювалось пропорційно його опалювальній площі. З огляду на зазначене розмір плати за теплопостачання місць загального користування за кожен місяць є різним, що підтверджується детальним розрахунком позивача .

При цьому судом враховується, що у виставлених до оплати рахунках вартість теплопостачання трубопроводами, на опалення місць загального користування зазначалась у меншому розмірі (50%), ніж розмір вартості теплопостачання, обрахованої за формулами згідно з Методикою. Таким чином, права відповідача жодним чином не порушувались, оскільки похибка у розмірі оплати застосована у бік зменшення.

Такий висновок відображений, зокрема у рішенні господарського суду Хмельницької області від 25.09.2017 у справі №924/437/17, залишеному без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.12.2017.

Доказів, які би спростовували здійснення позивачем відповідного розрахунку нарахувань за надані відповідачу послуги з теплопостачання місць загального користування за період з жовтня 2016 року по квітень 2019 року у розмірі 29590,06 грн, суду не подано.

Згідно з частиною 5 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на зазначені вище обставини справи та положення законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У зв`язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Тритон ЛТД", м. Хмельницький про стягнення 31865,89 грн заборгованості задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тритон ЛТД", м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 2/1Б (код 14168559) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, буд. 5 (код 03356571) 31865,89 грн (тридцять одну тисячу вісімсот шістдесят п`ять гривень 89 коп.) заборгованості, 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 27.04.2020.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5), 3 - відповідачу (29025, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 2/1Б). Всім рек. з пов. про вруч.