Рішення

від 22.04.2020 по справі 159/7163/19

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/7163/19

Провадження № 2/159/297/20

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Логвинюк І.М.,

при секретарі судових засідань Щесюк Н.Й.,

з участю: заявниці ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Самойленка С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі Волинської обл. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 14 (ясла - садок) м. Ковеля, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Комунальне некомерційне підприємство Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання Ковельської міської ради Волинської області, про визнання дій/бездіяльності протизаконними, зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 26.12.19 р. звернулась до суду із вказаним вище позовом, просить визнати протизаконними дії відповідача по недопущенню її малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до навчально - виховного процесу, що проводиться відповідачем; зобов`язати відповідача допустити шляхом надання можливості відвідувати відповідну групу у цьому закладі дошкільної освіти, до якої зарахована її малолітня дитина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі наказу про зарахування та наданих відповідачеві документів, у т. ч. наявної у останнього довідки про стан здоров`я від 22.10.19 р., виданої лікарем ОСОБА_3 , вказану вище її дитину до навчального процесу у вище наведеному навчальному закладі. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 та вона є батьками малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. На виконання своїх батьківських обов`язків та що реалізовуючи свої батьківські права, передбачені ст. ст. 150, 151 СК України, в цілях всебічного розвитку своєї дитини і підготовки її до здобування освіти вона та батько дитини прийняли рішення про залучення до процесу виховання дитини закладу дошкільної освіти - влаштували дитину до закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 14 (ясла - садок) м. Ковеля (далі - відповідач, ДНЗ, ЗДО). Покликаючись на п. 6 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою КМ України від 12.03.03 р. № 305 (далі - Положення про ДНЗ), для прийому її дитини до ДНЗ останньому нею було надано заяву встановленого зразка, меддовідку про стан здоров`я дитини з висновком лікаря про те, що дитина може відвідувати ДНЗ; довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, копію свідоцтва про народження. Ці документи відповідачем було прийнято та опрацьовано. Щодо прийому/відмови у прийомі її дитини було прийняте відповідне рішення. Згідно з наказом відповідача про зарахування дітей до ДНЗ від 05.09.16 р. № 64, її дитину було зараховано у 1 молодшу групу № 2. Покликаючись на ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. 53 Конституції України, ч. 1 ст. 9 Закону України Про дошкільну освіту , зазначає, що з моменту прийняття її дитини до ДНЗ - з 05.09.16 р. - її дитина щороку відвідувала ДНЗ, брала активну участь у навчально - виховному процесі та у процесі соціально - психологічного становлення своєї особистості. Вона ж цим була задоволена. Однак у поточному році виникла проблемна ситуація, що гостро постала у відносинах між сторонами. Після літніх канікул 2019 р. і продовженого нею відпочинку дитини у колі сім`ї на вересень 2019 р., у жовтні 2019 р. вона прийняла рішення віддати дитину до ДНЗ, куди останню було зараховано, для продовження навчання. Довідавшись, що для прийняття її дитини до навчально - виховного процесу у відповідача їй необхідно надати меддовідку про стан здоров`я дитини з висновком лікаря про те, що дитина може відвідувати ЗДО, вона 22.10.19 р. з`явилась на прийом до сімейного лікаря - педіатра КНП Ковельське МТМО Ковельської міськради Волинської області (далі - третя особа) ОСОБА_3 (далі - лікар) для отримання відповідної довідки. 28.10.19 р. вона з виданою лікарем довідкою про стан здоров`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 22.10.19 р. привела свою дитину до відповідача для подальшого влаштування у навчально - виховну групу, до якої та була зарахована. Однак адміністрацією відповідача було здійснено дії по недопущенню її дитини до навчально - виховної групи шляхом поміщення дитини до медкабінету і виклику практичного психолога для роботи з дитиною і подальшим повідомленням її про необхідність негайно забрати дитину із садочка. Про перебування її дитини у ЗДО без відповідної меддовідки від 28.10.19 р. було складено відповідний акт № 2. На її письмові звернення - заяви від 28.10.19 р., 13.11.19 р. щодо недопущення відповідачем її дитини до навчально - виховного процесу, повідомлення їй про причини неможливості відвідування її дитиною ДНЗ вона отримала від відповідача листи - відповіді: за вих. №№: 01.28 - 20, 01.28 - 22 від, відповідно, 28.10.19 р., 19.11.19 р.. За останніми відповідач не допустив її дитину до навчально - виховного процесу у зв`язку із відсутністю у лікарській довідці запису про те, що дитина може відвідувати дитячий колектив. Однак у лікарській довідці було зазначено, що в даний час дитина здорова та може знаходитись в дитячому колективі. На виконання листа МОЗ України від 24.04.18 р. № 111 - 01/123 МОН України, лікарем було зазначено, що у контакті з інфекційними хворими 21 день дитина не була. Листи - відповіді відповідача також містять покликання на:

-недійсність довідки про інфекційні захворювання від 22.10.19 р. за станом на 28.10.19 р., так як термін її дійсності - 3 дні, хоча позивачем така довідка не надавалась;

-відсутність щеплень у дитини, без наявності яких останню не буде прийнято у ЗДО. Покликаючись на ст. 286 ЦК України, ст. 40 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я , зазначає, що для неї є незрозумілим факт володіння відповідачем та контролюючим його органом - Управлінням освіти, науки та молоді Волинської ОДА - інформацією про наявність/відсутність у її дитини щеплень. Покликаючись на лист - роз`яснення МОЗ України від 24.04.18 р. № 111 - 01/123 МОН України, зазначає, що для відвідування ЗДО батьками дитини віком до 6 р. достатньо надати довідку від лікаря - педіатра чи сімейного лікаря закладу охорони здоров`я, у якому дитина спостерігається, із зазначенням, зокрема, що дитина здорова і може відвідувати ЗДО. Заходи досудового врегулювання спору, вжиті нею, не дали бажаних результатів. Покликаючись на ст. 55 Конституції України, просить позов задовольнити.

За ухвалою суду від 28.12.19 р. провадження у справі було відкрито.

Копію вказаної вище ухвали суду та копію позовної заяви з доданими до неї документами відповідачем та третьою особою у справі було отримано під розпис 16.01.20 р..

27.01.20 р. до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, обґрунтований тим, що позову він не визнає у повному обсязі. Зазначено, що позовна заява не відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи. Покликаючись на ст. 19 Конституції України, вказує, що 05.09.16 р. ОСОБА_2 було зараховано до ДНЗ на підставі поданих батьками документів, у т. ч. медкарти дитини, у якій за рекомендаціями лікаря підтверджено те, що дитячий колектив за станом здоров`я вона відвідувати може, а також наявна інформація про те, що дитина не щеплена по причині відмови та періодичної відсутності вакцини. У зв`язку із тим, що в Україні залишається напруженою ситуація із захворюванням, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики, що виникають у зв`язку із низьким охопленням щепленнями населення у минулі роки та втратою імунного прошарку, з моменту зарахування дитини до ДНЗ було прийнято низку наказів, розпоряджень, доручень та роз`яснень уповноважених органів щодо недопущення невакцинованих дітей у заклади освіти. Враховуючи, що сьогодні в Україні достатня кількість ефективних, якісних, безпечних та прекваліфікованих ВООЗ вакцин для охоплення імунопрофілактикою всіх вікових груп, які цього потребують, відповідно до спільного листа МОЗ України та МОН України № 1/9 - 537 05.2 -11/235 301 від 06.09.18 р. Щодо напруженої епідемічної ситуації , згідно з яким враховуючи, що ризик масового поширення зазначених інфекцій особливо збільшується з початком навчального року, висловлено прохання вжити заходів щодо забезпечення рекомендованого ВООЗ обсягу охоплення профілактичними щепленнями або недопущення невакцинованих (за відсутності протипоказань) дітей у заклади освіти. Зазначена вимога передбачена у ст. 15 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб відповідно до якої дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється . Відповідно до розпорядження голови Воинської ОДА № 722 від 01.11.18 р. Про посилення протиепідемічних заходів в області зобов`язано, а відповідно до листа ДУ Волинський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України № 5.7.3 308 від 26.02.19 р. Про стан захворюваності кором серед населення м. Ковеля рекомендовано не дозволяти відвідування закладів дошкільної та загальної середньої освіти дітям, яким не проведено вакцинацію відповідно до календаря профілактичних щеплень, затвердженого МОЗ України. Відповідно до наказу Управління освіти, науки та молоді Волинської ОДА № 601 від 02.11.18 р. та наказу Управління освіти виконкому Ковельської міськради Волинської області № 407 від 15.11.18 р. наказано керівникам закладів освіти забезпечити дотримання ст. ст. 12, 15 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб . Тому керівництво ДНЗ діяло у відповідності до норм чинного законодавства України. Покликаючись на ст. 15 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , зазначає, що враховуючи тривалу відсутність дитини у ДНЗ, 28.10.19 р. було відмовлено у продовженні навчання дитини у ЗДО комбінованого типу № 14 (ясла - садок) Перлинка м. Ковеля, так як у довідці про стан здоров`я дитини, що була надана у заклад 28.10.19 р., не було висновку лікарсько - консультативної комісії про можливість відвідування дошкільного навчального закладу. 28.10.19 р. до ЗДО комбінованого типу № 14 (ясла - садок) Перлинка м. Ковеля надійшла заява позивача про роз`яснення причини, з якої її дитина не може відвідувати садок, де було зазначено, що на сьогоднішні дитині щеплень вона не робить, але у подальшому, можливо, буде робити. У відповідь на таку заяву адміністрацією закладу було повідомлено, що відповідно до п. 6 Положення про дошкільний навчальний заклад дитина може перебувати у ЗДО при наявності меддовідки про стан здоров`я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати ДОЗ; за наявності відповідної меддовідки встановленого зразка із висновком лікаря про те, що дитина може відвідувати ЗДО, дитина буде відвідувати ЗДО № 14 Перлинка . Покликаючись на п. 6 Примірного положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом МОЗ України від 29.11.02 р. № 434, зазначає, що питання відвідування ДНЗ дитиною, батьки якої відмовились від щеплень, вирішується лікарсько - консультативною комісією. Покликаючись на ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , зазначає, що позивач не аргументувала, чим він порушив конституційні

права та охоронювані законом інтереси малолітньої дитини позивача. Покликаючись на ст. 9 Закону України Про дошкільну освіту ,

ст. 12 Закону України Про охорону дитинства , ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 2 ст. 28 Закону України Про дошкільну освіту , зазначає, що індивідуальне право (інтерес) відмовитися від щеплення матір`ю дитини при

збереженні обсягу прав дитини на здобуття освіти, у т. ч. у дошкільних

закладах освіти протиставляється загальному праву (інтересу) суспільства, ін.

батьків та їх дітей, які провели у встановленому державою порядку щеплення,

зокрема, перед направленням дітей до навчального закладу для здобуття освіти.

Внаслідок встановлення такого балансу досягається мета - загальне благо у формі

права на безпеку та охорону здоров`я, що гарантовано ст. ст. 3, 27, 49

Конституції України. Покликаючись на судову практику, просить у задоволенні позову відмовити.

23.01.20 р. до суду надійшло пояснення третьої особи щодо позову, обгрунтовані тим, що проти позовних вимог вона заперечує. Покликаючись на ст. 15 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , судову практику, лист МОЗ України від 28.08.19 р., зазначає, що у останньому вказано, що відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти, передбачено подання до закладу освіти первинної облікової документації № 086 - 1/о, а в. о. міністра охорони здоров`я просила припинити практику видачі такої форми довідки та ін. довідок для зарахування до дитячих закладів, у т. ч. - дошкільних, батькам дітей, які не отримали профщеплень згідно з календарем щеплень. Таким дітям відвідування дитячих закладів не дозволяється. А тому просить у задоволенні позову відмовити.

07.02.20 р. до суду надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву, обґрунтована тим, що відзив відповідача на позовну заяву отримано нею 30.01.20 р.. Позивач зазначає, що її дочку було зараховано до ДНЗ 05.09.16 р. на підставі, у т. ч. медкарти дитини, у якій лікарем підтверджено, що дитина за станом здоров`я може відвідувати дитячий колектив; наявна інформація про те, що дитина не щеплена по причині відмови та періодичної відсутності вакцини. За станом на 28.10.19 р. стан здоров`я дитини та можливість/відсутність можливості відвідування дитячого колективу було підтверджено довідкою від 22.10.19 р., виданою лікарем. Норми ст. ст. 12, 15 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб були чинними і на дату зарахування її дитини до ДНЗ - 05.09.16 р., як і нині і її дитина ДНЗ постійно відвідувала без щеплень до дати виникнення конфліктної ситуації 28.10.19 р.. Щодо покликання відповідача у відзиві на позовну заяву на:

- спільний лист МОЗ України та МОН України № 1/9 - 537 05.2 - 11/235 301 від 06.09.18 р. Щодо напруженої епідемічної ситуації ,

- Примірне положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу, затверджене наказом МОЗ України від 29.11.02 р. № 434,

- нормативні документи відомств та ін. центральних органів виконавчої влади і місцевого самоврядування: розпорядження голови Волинської ОДА № 722 від 01.11.18 р. Про посилення протиепідемічних заходів в області , лист ДУ Волинський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України № 5.7.3/308 від 26.07.19 р. Про стан захворюваності кором серед населення м. Ковеля ,

- наказів Управління освіти, науки та молоді Волинської ОДА,

- наказів Управління освіти Ковельської міськради Волинської області, зазначає, що вони не є нормативно - правовими актами законодавства, носять рекомендаційний, роз`яснювальний характер, є службовою кореспонденцією, не можуть бути взяті до уваги при вирішенні спору. Покликаючись на ст. 117 Конституції України, Указ Президента України від 03.10.92 р. № 493 Про державну реєстрацію нормативно - правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади , Положення про державну реєстрацію нормативно - правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затверджене постановою КМ України від 28.12.92 р. № 731; Указ Президента України від 27.06.96 р. № 468, зазначає, що ці акти місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування (їх структурних підрозділів) мають обмежувальні вимоги щодо прав, свобод й законних інтересів громадян та мають міжвідомчий характер, тому мають прийматись згідно із ст. 32 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , ст. 30 Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення . Покликаючись на ст. 32 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , ст. 30 Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення , зазначає, що факт зарахування її дитини до ДНЗ після виконання вимог п. 6 Положення про ДНЗ, яким передбачено виключний перелік підстав відрахування дітей, відповідач не заперечує. Покликаючись на ст. 12 Положення про ДНЗ, зазначає, що відсторонення дітей від навчального процесу з ініціативи адміністрації ДНЗ ні ним, ні будь - яким іншим нормативно - правовим актом законодавства не передбачено. Саме фактичним недопущенням її дитини до навчально - виховного процесу у ДНЗ, до якого останню було зараховано у вересні 2016 р., згідно з актом № 2 та вказаними вище листами відповідача, останній порушив конституційні права та охоронювані законом інтереси її дитини. Наведена відповідачем судова практика не стосується розглядуваного спору. Покликаючись на ст. ст. 1, 2 Конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини, ст. 3 Конституції України, постанову ВР України від 21.04.16 р. № 1 338 - VIII Про Рекомендації парламентських слухань на тему: Про реформу охорони здоров`я в Україні , Розпорядження КМ України від 28.08.13 р. № 735 - р Про схвалення Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року , Наказ МОЗ України від 31.08.17 р. № 992 Про затвердження Правил застосування примусових заходів медичного характеру в спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги , що зареєстровано у МЮ України 20.11.17 р. за № 1 408/31 276; Наказ МОЗ України від 18.05.13 р. № 400 Про вдосконалення порядку надання психіатричної допомоги дітям , що зареєстровано у МЮ України 17.07.13 р. за № 1 196/23 728; Наказ МОЗ України від 03.08.12 р. № 602 Про затвердження та впровадження медико - технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при ішемічному інсульті , просить її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Копію вказаної вище відповіді позивача на відзив відповідача на позовну заяву відповідачем та третьою особою було отримано під розпис 06.02.20 р..

За станом на 22.04.20 р. заперечення відповідача на відповідь позивача на відзив на позовну заяву до суду не подано.

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та суду додатково пояснила, що вважає протиправними дії відповідача, що полягають у відмові прийняти її дитину у ЗДО 28.10.19 р. - у той день, коли вона дитини привела у ЗДО після перерви у відвідуванні ДНЗ. Коли вона 28.10.19 р. привела дитину у ДНЗ із довідкою лікаря від 22.10.19 р., то адміністрація садочка повідомила, що не влаштовує саме ця довідка лікаря; їй сказали забрати дочку назад. Але вона була зайнята та дочку з ДНЗ забрати не могла. Потім їй стало відомо, що її дочка пів дня знаходилась вилученою із групи і чекала її відокремлено. Її дочка лише частково вакцинована за її особистим рішенням з огляду на її особисте переконання у недоцільності такого в сенсі охорони здоров`я її дитини. Медпротипоказань до вакцинації її дитина не має. Вона ж категорично проти вакцинації. Її дочка по даний час не відвідує ДНЗ, хоча значиться серед зарахованих у ЗДО дітей. Її дочка сумує за ДНЗ та прагне надалі відвідувати його. Тому вважає, що її дочка постраждала ще й морально. У ДНЗ є ще й інші діти, що не вакциновані у повному обсязі і допущені у ДНЗ за такою ж довідкою. Вбачає у даному випадку наявність упередженості завідуючої. Як тільки її дитина приїхала від бабусі із Дніпропетровської області, вона відразу звернулась за меддовідкою та пояснила лікареві, що довідка потрібна саме для дитсадочка. Лікар дитину оглянула та надала довідку. Саме цю довідку, датовану 22 жовтня, що має довільну форму, вона принесла у ДНЗ 28 жовтня, хоча їй відомо про те, що така довідка чинна 3 дні, тому, що вона ще займалась придбаванням необхідного для дочки для відвідування ДНЗ, потім - настали вихідні дні. Вона також просила адміністрацію ДНЗ видати наказ про відсторонення її дочки від відвідування ЗДО, однак, у цьому їй було відмовлено. Просить позов задовольнити.

Представник позивача - адвокат - у судовому засіданні позовні вимоги також підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та надав суду пояснення, аналогічні доводам позовної заяви. Додатково зазначив, що довідка є повною та належно оформленою, правових вимог про чинність такої довідки на протязі лише 3 - х днів нема. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча відповідач належно повідомлений. Про причини неявки свого представника суду не повідомив.

Представник третьої особи у судове засідання також не з`явився, хоча третя особа належно повідомлена. Про причини неявки свого представника суду не повідомила. Попередньо подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності її представника, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На думку суду, розгляд справи можливий у відсутності представників відповідача та третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника - адвоката, дослідивши та оцінивши докази у справі, дійшов висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення у повному обсязі.

Позивач є матір`ю дитини - малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 28.08.14 р..

Та обставина, що дитина позивача з 05.09.16 р. зарахована у Заклад дошкільної освіти комбінованого типу № 14 (ясла - садок) Перлинка Управління освіти виконкому Ковельської міськради Волинської області, стверджується копією витягу з наказу № 64 від 05.09.16 р. по ЗДО.

З настанням літнього періоду оздоровлення і за сімейними обставинами - до 28.10.19 р. дочка позивача не відвідувала ДНЗ.

28.10.19 р. позивач привела свою малолітню дитину до ДНЗ та надала довідку лікаря дитячої поліклініки Ковельської ЦРЛ, у якій зазначено, що її дитина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в даний час здорова, може знаходитись у дитячому колективі. В контакті з інф. хворими 21 день не була.

Адміністрацією ЗДО 28.10.19 р. було відмовлено прийняти дитину позивача до дошкільного закладу та просила позивача надати лікарську довідку про можливість відвідування малолітньою дитиною ДНЗ.

Як вбачається з копії акта № 2 від 28.10.19 р. Про перебування дитини ОСОБА_2 в ЗДО № 14 без відповідної медичної довідки , такий складено комісійно працівниками ДНЗ. З цього акта слідує, що о 08 год. до медкабінету ЗДО звернулась позивач із довідкою про стан здоров`я дитини. Ст. медсестрою було відмовлено у прийнятті дитини у ЗДО, так як у довідці не було дозволу на відвідування ЗДО. Позивач отримала письмову відповідь про причини відмови. Незважаючи на це, позивач таки залишила дитину у групі.

Крім цього відповідач листом від 28.10.19 р. № 01.28 - 20 на звернення позивача щодо відвідування її дочкою ЗДО, повідомив позивача, що відповідно до п. 6 Положення про дошкільний навчальний заклад дитина може перебувати у ЗДО при наявності меддовідки про стан здоров`я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад. У наданій позивачем довідці відсутній запис лікаря про те, що дитина може відвідувати дитячий колектив. Позивачеві було роз`яснено, що її дитина не буде прийнята у ЗДО без наявності щеплень та меддовідки про стан здоров`я дитини з висновком лікаря про те, що дитина може відвідувати заклад дошкільної освіти. При цьому відповідач покликався також на ст. 15 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , Закон України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення , Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, ст. 9 Закону України Про освіту .

Листом від 19.11.19 р. № 01.28 - 22 на звернення позивача щодо відвідування її дочкою ЗДО, відповідач також повідомив позивача, що відповідно до п. 6 Положення про дошкільний навчальний заклад дитина може перебувати у ЗДО при наявності меддовідки про стан здоров`я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад. У наданій позивачем довідці не зазначено, що дитина може відвідувати дитячий колектив. Позивачеві було роз`яснено, що її дитина не буде прийнята у ЗДО без наявності щеплень та меддовідки про стан здоров`я дитини з висновком лікаря про те, що дитина може відвідувати заклад дошкільної освіти; крім цього довідка про інфекційні захворювання від 22.10.19 р. за станом на 28.10.19 р. була недійсною, так як термін її чинності - 3 дні. При цьому відповідач покликався також на ст. 15 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , Закон України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення , Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, ст. 9 Закону України Про освіту .

Таким чином суд вважає встановленим, що невідкладно після того, як позивач привела свою дитину до ДНЗ, вона була усно поінформована про недопущення дитини у ЗДО у зв`язку з невідповідною довідкою. У подальшому листами від 28.10.19 р. та 19.11.19 р. їй було письмово повідомлено про причини недопущення дочки у ДНЗ та умови допуску дитини у ЗДО: наявність щеплень та меддовідки про стан здоров`я дитини з висновком лікаря про те, що дитина може відвідувати заклад дошкільної освіти.

Листом від 09.12.19 р. № П - 91 на звернення позивача щодо відвідування її дочкою ЗДО, Управління освіти, науки та молоді Волинської ОДА також повідомило позивача, що її дочка має право на відвідування ЗДО за умов дотримання загальних вимог щодо висновку лікарів про можливість перебування її у організованому дитячому колективі за відсутності профілактичних щеплень, про необхідність чого їй було повідомлено вище наведеними листами адміністрації ЗДО.

Суд зауважує, що ч. ч. 1, 6 ст. 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб передбачено, що профілактичні щеплення проти ряду хвороб є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань.

Та обставина, що її дитина за станом на 28.10.19 р. не була вакцинована у повному обсязі вимог до вакцинування дитини, необхідних для відвідування останньою ДНЗ за її власним переконанням у недоцільності щеплень, позивач не заперечує. Позивач також ствердила у судовому засіданні, що її дочка і на даний час не має необхідного для відвідування ЗДО комплексу щеплень без будь - яких медичних протипоказань до цього.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 15 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров`я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячого закладу не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв`язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Порядок проведення медичних оглядів дітей і форма довідки для прийому їх до дитячих закладів установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно з положеннями ч. ч. 7, 8 ст. 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб особам, які не досягли п`ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об`єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов`язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що рішення про проведення щеплень дітям у віці до п`ятнадцяти років приймають їх батьки або інші законні представники. Закон дає право батькам відмовитися від проведення обов`язкових щеплень дитині.

Судами встановлено, що при вирішенні питання про прийняття дитини позивача до ДНЗ 28.10.19 р. після тривалої перерви у відвідуванні дитсадка було встановлено, що обов`язкові щеплення проведені частково. У період відсутності дитини у ДНЗ до 28.10.19 р. позивач, будучи поінформованою про процедуру щеплення вимоги до вакцинації дитини такого віку, прийняла власне рішення про не проведення вакцинації свої дитини.

Відповідно до п. 6 Примірного положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом МОЗ України від 29.11.02 р. № 434, питання відвідування ДНЗ дитиною, батьки яких відмовилися від щеплень, вирішується лікарсько - консультативною комісією.

Суд вважає, що оскільки керівництво ДНЗ діяло у відповідності до норм чинного законодавства України, адже в силу приписів ст. 15 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб до навчального закладу не може бути прийнято дитину без проведення відповідного медобстеження та надання висновку лікарсько - консультативної комісії (у разі відсутності у дитини обов`язкових щеплень) про можливість відвідування ДНЗ. Враховуючи тривалу відсутність дитини у ДНЗ, відсутність у дочки позивача всіх необхідних щеплень за станом на 28.10.19 р. без медпротипоказань до цього, та відмову матері дитини ( позивача у справі) від щеплень у зв`язку із недовірою до вакцинації, відповідач правомірно відмовив у прийнятті дитини позивача до дитсадка без висновку лікаря про можливість відвідування дитиною дошкільного навчального закладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про дошкільну освіту громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак мають рівні права на здобуття дошкільної освіти у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, а також у сім`ї. Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що діти можуть здобувати дошкільну освіту за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють: у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності; у структурних підрозділах юридичних осіб приватного і публічного права, у тому числі закладів освіти; у сім`ї - за сімейною (домашньою) формою здобуття дошкільної освіти; за допомогою фізичних осіб, які мають педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, у т. ч. які провадять незалежну професійну діяльність; за допомогою фізичних осіб - підприємців, основним видом діяльності яких є освітня діяльність.

У той же час згідно зі ст. 12 Закону України Про охорону дитинства батьки несуть відповідальність за стан здоров`я дитини, її фізичний розвиток.

Відповідно до положень ст. 3 Конвенції про права дитини у всіх питаннях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращим інтересам дитини.

При цьому ч. 2 ст. 28 Закону України Про дошкільну освіту визначено, що дитина має гарантоване державою право на безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних закладах дошкільної освіти.

Батьки мають право обирати одну із визначених форм здобуття їх дитиною дошкільної освіти, але держава, з метою дотримання прав дитини на дошкільну освіту та забезпечення безпеки та здоров`я всіх дітей, встановлює певні правила для реалізації такого права.

Зважаючи на це, завданням держави є забезпечення дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на дошкільну освіту та інтересами інших дітей.

Індивідуальне право (інтерес) позивача як матері дитини відмовитись від щеплення дитині при збереженні обсягу прав дитини на здобуття освіти, у т. ч. у дошкільних закладах освіти, протиставляється загальному праву (інтересу) суспільства, інших батьків та їх дітей, які провели у встановленому державою порядку щеплення, зокрема, перед направленням дітей до навчального закладу для здобуття освіти.

Внаслідок встановлення відповідного балансу досягається мета - загальне благо у формі права на безпеку та охорону здоров`я, що гарантовано ст. ст. 3, 27 та 49 Конституції України.

Європейський суд з прав людини висловлював думку, що обов`язкове щеплення, як примусовий медичний захід, є втручанням у гарантоване п. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на повагу до приватного життя особи, що включає в себе фізичну та психологічну недоторканість особи. Порушення фізичної недоторканості заявника можна вважати виправданим дотриманням цілей охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційного захворювання (параграф 33, 36 рішення у справі Соломахін проти України від 15 березня 2012 року, заява № 24429/03).

Вимога ж про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою.

Тобто у даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак, лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави - тобто було виправданим.

За обставинами справи право малолітньої дочки позивача на освіту у дошкільному навчальному закладі було, з огляду на суспільні інтереси, тимчасового обмежено відповідачем (до проведення щеплення, покращення епідеміологічної обстановки, отримання позитивного висновку лікарсько - консультативної комісії) у зв`язку з тим, що сама позивач, не довіряючи вакцинації (належним чином не мотивувавши таку свою недовіру або явну її шкідливість для життя та здоров`я її дочки), не дотрималась календаря обов`язкових щеплень і відмовилась від подальшого щеплення дитини за станом на день, коли після тривалої перерви у ЗДО дочки позивача остання привела її у ДНЗ - 28.10.19 р..

Будь - яке право об`єктивно кореспондується із обов`язками, оскільки право на дошкільну освіту законодавець пов`язує із обов`язком проходження профілактичних щеплень, які гарантують безпеку як самій дитині так і оточуючим її особам. В діях відповідача не вбачається винуватості, оскільки вони ґрунтуються на законі. Довідка, надана позивачем, не може, у даному випадку, замінювати висновок лікарсько - консультативної комісії при закладі охорони здоров`я про можливість відвідування дитиною позивача дошкільного навчального закладу як дитиною, батьки якої відмовляються від проведення щеплень.

Така позиція відповідача на даний час, не позбавляє дитину позивача права на освіту, оскільки вона може її отримати в інших формах.

Задеклароване ст. 53 Конституції України право на отримання освіти, передбачає вчинення цією особою певних дій. Такими діями, відповідно до п. 6 Положення про дошкільний навчальний заклад є подання батьками дитини заяви про прийняття дитини до ДНЗ, медичної довідки про стан її здоров`я, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтво про народження дитини. Крім того, відповідно до ст. 15 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , вимога про те, що прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров`я з зазначенням проведених дитині профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень не суперечить нормам ст. 53 Конституції України.

Така правова позиція висловлена ВС у постанові від 17.04.19 р. у справі № 682/1692/17.

Тому суд не вбачає у діях відповідача, що полягають у недопущенні дитини позивача до ДНЗ після тривалої перерви у відвідуванні ЗДО 28.10.19 р. протиправності.

Підстав для зобов`язання відповідача допустити дитину позивача до відвідування ЗДО з врахуванням довідки лікаря від 22.10.19 р. немає.

Інші доводи позивача не спростовують вказаних вище висновків суду.

У задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 137, 141, 209, 280, 281, 223, 263 - 265, п. 9 ст. 1 розд. ХIII Прикінцеві положення ЦПК України, ст. 3 Конвенції про права дитини, п. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 53 Конституції України, ч. 1 ст. 9, ч. 2 ст. 28 Закону України Про дошкільну освіту , ст. 12 Закону України Про охорону дитинства , ст. 15, ч. ч. 1, 6 ст. 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , п. 6 Примірного положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом МОЗ України від 29.11.02 р. № 434, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і. н. НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , прож. за адресою: АДРЕСА_1 ;

представник позивача - адвокат Самойленко Сергій Анатолійович, адреса: АДРЕСА_2

відповідач - заклад дошкільної освіти комбінованого типу № 14 (ясла - садок) м. Ковеля, юридична адреса: 45007, м. Ковель Волинської області, вул. Відродження, 12 А , код ЄДРПОУ 39493786;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Комунальне некомерційне підприємство Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання Ковельської міської ради Волинської області, юридична адреса: 45008, м. Ковель Волинської області, вул. Олени Пчілки, 4;

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - адвокат Наконечний Валерій Гаврилович, адреса місця праці - 45008, м. Ковель Волинської області, вул. Олени Пчілки, 4.

Головуючий:І. М. Логвинюк

Повний текст рішення суду складено 27.04.20 р..