Постанова

від 14.07.2020 по справі 159/7163/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 159/7163/19 Головуючий у 1 інстанції: Логвинюк І. М. Провадження № 22-ц/802/728/20 Категорія: 84 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2020 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Вергун Т. С.,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 14 (ясла-садок) м. Ковеля, третя особа, яка не заявляє амостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Комунальне некомерційне підприємство Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання Ковельської міської ради Волинської області, про визнання дій/бездіяльності протизаконними, зобов`язання до вчинення дій за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 26.12.2019 звернулася в суд з позовом до закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 14 (ясла-садок) м. Ковеля, третя особа, яка не заявляє амостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання Ковельської міської ради Волинської області, про визнання дій/бездіяльності протизаконними, зобов`язання до вчинення дій. Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_3 та вона є батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На виконання своїх батьківських обов`язків та реалізацію свої батьківські права, передбачених ст. ст. 150, 151 СК України, в цілях всебічного розвитку своєї дитини і підготовки її до здобування освіти вона та батько дитини прийняли рішення про залучення до процесу виховання дитини закладу дошкільної освіти - влаштували дитину до закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 14 (ясла-садок) м. Ковеля (далі -ЗДО). Покликаючись на п. 6 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою КМ України від 12.03.2003 № 305, для прийому її дитини до ЗДО, останньому нею було надано заяву встановленого зразка, меддовідку про стан здоров`я дитини з висновком лікаря про те, що дитина може відвідувати ДНЗ; довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, копію свідоцтва про народження. Ці документи відповідачем було прийнято та опрацьовано. Щодо прийому/відмови у прийомі її дитини було прийняте відповідне рішення. Згідно з наказом відповідача про зарахування дітей до ДНЗ від 05.09.2016 № 64, її дитину було зараховано у 1 молодшу групу № 2. Покликаючись на ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. 53 Конституції України, ч. 1 ст. 9 Закону України Про дошкільну освіту , зазначає, що з моменту прийняття її дитини до ЗДО - з 05.09.2016 - її дитина щороку відвідувала ЗДО, брала активну участь у навчально-виховному процесі та у процесі соціально-психологічного становлення своєї особистості. Після літніх канікул 2019 року і продовженого нею відпочинку дитини у колі сім`ї на вересень 2019 року, у жовтні 2019 року вона прийняла рішення віддати дитину до ЗДО, куди останню було зараховано, для продовження навчання. Довідавшись, що для прийняття її дитини до навчально-виховного процесу у відповідача їй необхідно надати медичну довідку про стан здоров`я дитини з висновком лікаря про те, що дитина може відвідувати ЗДО, вона 22.10.2019 з`явилась на прийом до сімейного лікаря-педіатра КНП Ковельське МТМО Ковельської міськради Волинської області (далі - третя особа) ОСОБА_5 для отримання відповідної довідки. 28.10.2019 з виданою лікарем довідкою про стан здоров`я ОСОБА_6 від 22.10.2019 привела свою дитину до відповідача для влаштування у навчально-виховну групу, до якої та була зарахована. Адміністрацією відповідача було здійснено дії по недопущенню її дитини до навчально-виховної групи шляхом поміщення дитини до медкабінету і виклику практичного психолога для роботи з дитиною і подальшим повідомленням її про необхідність негайно забрати дитину із садочка. Про перебування її дитини у ЗДО без відповідної медичної довідки від 28.10.2019 було складено акт № 2. На її письмові звернення-заяви від 28.10.20019, 13.11.2019 щодо недопущення відповідачем дитини до навчально-виховного процесу, повідомлення їй про причини неможливості відвідування її дитиною ЗДО отримала від відповідача листи-відповіді: за вих. №№: 01.28-20, 01.28-22 від, відповідно 28.10.2019, 19.11.2019. За останніми відповідач не допустив її дитину до навчально-виховного процесу у зв`язку із відсутністю у лікарській довідці запису про те, що дитина може відвідувати дитячий колектив. Однак у лікарській довідці було зазначено, що в даний час дитина здорова та може знаходитись в дитячому колективі. На виконання листа МОЗ України від 24.04.2018 № 111-01/123 МОН України, лікарем було зазначено, що у контакті з інфекційними хворими 21 день дитина не була. Листи-відповіді відповідача також містять покликання на: недійсність довідки про інфекційні захворювання від 22.10.2019 за станом на 28.10.2019, так як термін її дійсності 3 дні, хоча позивачем така довідка не надавалась; відсутність щеплень у дитини, без наявності яких останню не буде прийнято у заклад. Покликаючись на ст. 286 ЦК України, ст. 40 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я , зазначає, що для неї є незрозумілим факт володіння відповідачем та контролюючим його органом - Управлінням освіти, науки та молоді Волинської ОДА - інформацією про наявність/відсутність у її дитини щеплень. Покликаючись на лист-роз`яснення МОЗ України від 24.04.2018 № 111-01/123 МОН України, зазначає, що для відвідування ЗДО батьками дитини віком до 6 р. достатньо надати довідку від лікаря-педіатра чи сімейного лікаря закладу охорони здоров`я, у якому дитина спостерігається, із зазначенням, зокрема, що дитина здорова і може відвідувати ЗДО. Заходи досудового врегулювання спору, вжиті нею, не дали бажаних результатів. Просить визнати протизаконними дії відповідача по недопущенню її малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до навчально-виховного процесу, що проводиться відповідачем; зобов`язати відповідача допустити шляхом надання можливості відвідувати відповідну групу у цьому закладі дошкільної освіти, до якої зарахована її малолітня дитина ОСОБА_4 , на підставі наказу про зарахування та наданих відповідачеві документів, у т. ч. наявної у останнього довідки про стан здоров`я від 22.10.2019, виданої лікарем ОСОБА_5.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивача ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій вказує, що суд першої інстанції повністю відійшов від суті справи, яка зводиться до того, що отримавши всі необхідні та передбачені законодавством документи для зарахування дитини до ЗДО, відповідач відмовив позивачу у зарахуванні дитини до навчально-виховного процесу, що робити згідно діючого законодавства не уповноважений. Рішення суду першої інстанції у справі, в рамках якої суд мав би дати оцінку діям керівника ЗДО, не мало б залежати від того з яких причин і як саме батьки прийняли рішення не вакцинувати дитину. При цьому судом першої інстанції не надано оцінку конкретним правовідносинам, які виникли щодо описаних у позові обставин - відмови допустити дитину до навчально-виховного процесу ЗДО, в умовах наявності для цього всіх передбачених законом документів. Покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Комунальне некомерційне підприємство Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання Ковельської міської ради Волинської області подало відзив на апеляційну скаргу в якому вказує, що завданням держави є забезпечення дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на дошкільну освіту та інтересами інших дітей. Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування ЗДО не дозволяється. Позивач вільно трактує норми законодавства. Просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції в даній справі залишити без змін.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Самойленко С. А. в суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу з підстав, що в ній наведені.

Інші учасники справи, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені судом про час та місце судового розгляду.

Суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у діях відповідача, що полягають у недопущенні дитини позивача до ЗДО після тривалої перерви у відвідуванні ЗДО 28.10.2019, відсутня протиправність, оскільки вони ґрунтуються на законі. Довідка, надана позивачем, не може, у даному випадку, замінювати висновок лікарсько-консультативної комісії при закладі охорони здоров`я про можливість відвідування дитиною позивача дошкільного навчального закладу як дитиною, батьки якої відмовляються від проведення щеплень. Підстав для зобов`язання відповідача допустити дитину позивача до відвідування ЗДО з врахуванням довідки лікаря від 22.10.2019 немає.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є матір`ю дитини -малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 28.08.2014.

Дитина позивача з 05.09.2016 зарахована у Заклад дошкільної освіти комбінованого типу № 14 (ясла-садок) Перлинка Управління освіти виконкому Ковельської міськради Волинської області, що стверджується копією витягу з наказу № 64 від 05.09.2016 по ЗДО.

З настанням літнього періоду оздоровлення і за сімейними обставинами - до 28.10.2019 дочка позивача не відвідувала ЗДО.

28.10.2019 позивач привела свою малолітню дитину до ЗДО та надала довідку лікаря дитячої поліклініки Ковельської ЦРЛ, у якій зазначено, що її дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в даний час здорова, може знаходитись у дитячому колективі. В контакті з інф. хворими 21 день не була.

Адміністрація ЗДО 28.10.2019 відмовила в прийнятті дитини позивача до дошкільного закладу та просила позивача надати лікарську довідку про можливість відвідування малолітньою дитиною ЗДО.

Як вбачається з копії акта № 2 від 28.10.2019 Про перебування дитини ОСОБА_4 в ЗДО № 14 без відповідної медичної довідки , такий складено комісійно працівниками ЗДО. З цього акта слідує, що о 08 год. до медкабінету ЗДО звернулась позивач із довідкою про стан здоров`я дитини. Ст. медсестрою було відмовлено у прийнятті дитини у ЗДО, так як у довідці не було дозволу на відвідування ЗДО. Позивач отримала письмову відповідь про причини відмови. Незважаючи на це, позивач таки залишила дитину у групі.

Відповідач листом від 28.10.2019 № 01.28-20 на звернення позивача щодо відвідування її дочкою ЗДО, повідомив позивача, що відповідно до п. 6 Положення про дошкільний навчальний заклад дитина може перебувати у ЗДО при наявності медичної довідки про стан здоров`я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад. У наданій позивачем довідці відсутній запис лікаря про те, що дитина може відвідувати дитячий колектив. Позивачеві було роз`яснено, що її дитина не буде прийнята у ЗДО без наявності щеплень та медичної довідки про стан здоров`я дитини з висновком лікаря про те, що дитина може відвідувати заклад дошкільної освіти. При цьому відповідач покликався також на ст. 15 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , Закон України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення , Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, ст. 9 Закону України Про освіту .

Листом від 19.11.19 р. № 01.28-22 на звернення позивача щодо відвідування її дочкою ЗДО, відповідач повідомив, що відповідно до п. 6 Положення про дошкільний навчальний заклад дитина може перебувати у ЗДО при наявності медичної довідки про стан здоров`я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад. У наданій позивачем довідці не зазначено, що дитина може відвідувати дитячий колектив. Позивачеві було роз`яснено, що її дитина не буде прийнята у ЗДО без наявності щеплень та медичної довідки про стан здоров`я дитини з висновком лікаря про те, що дитина може відвідувати заклад дошкільної освіти; крім цього довідка про інфекційні захворювання від 22.10.2019 за станом на 28.10.2019 була недійсною, так як термін її чинності - 3 дні. При цьому відповідач покликався також на ст. 15 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , Закон України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення , Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, ст. 9 Закону України Про освіту .

Судом першої інстанції встановлено, що невідкладно після того, як позивач привела свою дитину до ДНЗ, вона була усно поінформована про недопущення дитини у ЗДО у зв`язку з невідповідною довідкою. У подальшому листами від 28.10.2019 та 19.11.2019 їй було письмово повідомлено про причини недопущення дочки у ДНЗ та умови допуску дитини у ЗДО: наявність щеплень та медичної довідки про стан здоров`я дитини з висновком лікаря про те, що дитина може відвідувати заклад дошкільної освіти.

Листом від 09.12.2019 № П-91 на звернення позивача щодо відвідування її дочкою ЗДО, Управління освіти, науки та молоді Волинської ОДА також повідомило позивача, що її дочка має право на відвідування ЗДО за умов дотримання загальних вимог щодо висновку лікарів про можливість перебування її у організованому дитячому колективі за відсутності профілактичних щеплень, про необхідність чого їй було повідомлено вище наведеними листами адміністрації ЗДО.

Позивач не заперечує тієї обставини, що її дитина станом на 28.10.2019 не була вакцинована у повному обсязі вимог до вакцинування дитини, необхідних для відвідування останньою ДНЗ, за її власним переконанням у недоцільності щеплень. Позивач також ствердила у судовому засіданні в суді першої інстанції, що її дочка і на даний час не має необхідного для відвідування ЗДО комплексу щеплень без будь-яких медичних протипоказань до цього.

Частиною першою статті 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Відповідно до частини першої, другої статті 15 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров`я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячого закладу не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв`язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що рішення про проведення щеплень дітям у віці до п`ятнадцяти років приймають їх батьки або інші законні представники. Закон дає право батькам відмовитися від проведення обов`язкових щеплень дитині.

Відповідно до пункту 6 Примірного положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29 листопада 2002 року № 434, питання відвідування дошкільного навчального закладу дитиною, батьки яких відмовилися від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції повністю відійшов від суті справи, яка зводиться до того, що отримавши всі необхідні та передбачені законодавством документи для зарахування дитини до ДНЗ, відповідач відмовив позивачу у зарахуванні дитини до навчально-виховного процесу спростовуються встановленими фактичними обставинами справи. Твердження позивача про те, що відмова позивачу допустити її дитину до навчально-виховного процесу ДНЗ, в умовах наявності для цього всіх передбачених законом документів також спростовується фактичними обставинами справи, оскільки проведення відповідного медичного обстеження та надання висновку лікарсько-консультативної комісії (у разі відсутності у дитини обов`язкових щеплень) про можливість відвідування дошкільного навчального закладу не було проведено у даному випадку, як того вимагає закон.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки керівництво дошкільного навчального закладу діяло у відповідності до норм чинного законодавства України адже у силу приписів статті 15 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб до навчального закладу не може бути прийнято дитину без проведення відповідного медичного обстеження та надання висновку лікарсько-консультативної комісії (у разі відсутності у дитини обов`язкових щеплень) про можливість відвідування дошкільного навчального закладу, а довідка лікаря дитячої поліклініки Ковельської ЦРЛ, у якій зазначено, що її дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в даний час здорова, може знаходитись у дитячому колективі, в контакті з інф. хворими 21 день не була, не є тотожним документом висновку лікарсько-консультативної комісії (у разі відсутності у дитини обов`язкових щеплень) про можливість відвідування дошкільного навчального закладу після тривалої перерви в відвідуванні.

Саме відсутність висновку лікарсько-консультативної комісії про можливість відвідування дошкільного навчального закладу, через відсутність щеплень у дитини потягло за собою відмову у прийнятті дитини до ЗДО, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання дій протизаконними та зобов`язання відповідача допустити дитину позивача до відвідування ЗДО з врахуванням довідки лікаря від 22.10.2019.

Частиною другою статті 28 Закону України Про дошкільну освіту передбачено, що дитина має гарантоване державою право на безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних закладах дошкільної освіти.

Батьки мають право обирати одну із визначених форм здобуття їх дитиною дошкільної освіти, але держава, з метою дотримання прав дитини на дошкільну освіту та забезпечення безпеки та здоров`я всіх дітей, встановлює певні правила для реалізації такого права, щоби враховувались не лише права дитини на дошкільну освіту, а й забезпечувалась безпека та здоров`я всіх дітей

Держава повинна забезпечити дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на дошкільну освіту та інтересами інших дітей. Коли індивідуальний інтерес протиставляється загальному інтересу суспільства, загальне благо на безпеку та охорону здоров`я має перевагу.

Індивідуальне право (інтерес) відмовитися від щеплення матір`ю дитини при збереженні обсягу прав дитини на здобуття освіти, у тому числі в дошкільних закладах освіти, протиставляється загальному праву (інтересу) суспільства, інших батьків та їх дітей, які провели у встановленому державою порядку щеплення, зокрема перед направленням дітей до навчального закладу для здобуття освіти. І тільки внаслідок встановлення балансу у цьому питання, досягається мета - загальне благо у формі права на безпеку та охорону здоров`я, що гарантовано статтями 3, 27 та 49 Конституції України.

На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та таким, що ґрунтується на нормах закону. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а також спростовуються вказаним вище.

Зміст оскаржуваного судового рішення та доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також про невідповідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

На підставі наведеного, враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2020 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий

Судді