Ухвала

від 27.04.2020 по справі 444/2335/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 444/2335/17 Головуючий у 1 інстанції: Ясиновський Р.Б.

Провадження № 22-ц/811/988/20 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

27 квітня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді Копняк С.М., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Саламандик Андрія Івановича на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 28 січня 2020 року, постановлену в складі головуючого судді Ясиновського Р.Б., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 28 січня 2020 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця у виконавчому провадженні №60474985 та виконавчому проваджені №60475208 відмовлено повністю.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 - адвокат Саламандик Андрій Іванович, подавши апеляційну скаргу.

При вирішенні питання відкриття провадження встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, зокрема апелянтом до апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 23 березня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Саламандик Андрія Івановича на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 28 січня 2020 року залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги та сплати судового збору. Роз`яснено, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто.

Згідно супровідного листа від 23 березня 2020 року копію даної ухвали направлено судом на адресу скаржника та її представника рекомендованою кореспонденцією.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали ОСОБА_2 отримав 10.04.2020 року, ОСОБА_1 отримала 14.04.2020 року.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного суду від 23 березня 2020 року від адвоката Саламандика А.І. 24 квітня 2020 року надійшла заява, в якій він просить відкрити апеляційне провадження за його апеляційною скаргою та призначити справу до судового розгляду.

Заяву мотивує тим, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід`ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається. Ні розділом VІІ Цивільного процесуального кодексу України, ні Законом України Про судовий збір (частина перша статті 3) не передбачено необхідності сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС, відтак за подання скарги судовий збір не сплачується. Таким чином, вважає, що не підлягає сплаті судовий збір за подання апеляційної скарги у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС.

Перевіривши доводи заяви, поданої на виконання вимог ухвали, суд доходить до наступного висновку.

Касаційний цивільний суд у постанові від 18.01.2018 року по справі №565/256/15-ц дійсно висловився про те, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід`ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви вже сплачено відповідний судовий збір.

Водночас, а ні розділом VII ЦПК, а ні Законом України від 8 липня 2011 року "Про судовий збір" (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.

При цьому вказане правило розповсюджується і в частині подання апеляційних скарг.

Проте, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2018 року у справі №915/955/15 відступила від висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного Суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 565/256/15-ц. У даній справі підприємством до суду було подано скаргу на дії держвиконавця, яку було вирішено не на користь скаржника.

Під час намагань скаржника оскаржити прийняте місцевим судом судове рішення в апеляційному порядку апеляційний суд повернув апеляційну скаргу з мотивів несплати за її подання судового збору.

З таким рішенням Велика Палат погодилася та вказала наступне.

Перелік заяв і скарг, за подання яких не справляється судовий збір, наведений у частині другій статті 3 Закону Про судовий збір , і в цьому переліку відсутні скарги щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби. Водночас у частині другій статті 4 вказаного Закону не встановлено ставки судового збору за подання скарг на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби.

Проте підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарг на всі ухвали суду без винятку (аналогіччна норма міститься і щодо ставок судового збору за подання до суду апеляційної, касаційної скарги на всі ухвали суду без винятку - підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ).

Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом Про судовий збір справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Частиною другою статті 3 Закону України Про судовий збір не передбачено звільнення від сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, такий об`єкт звільнення від справляння судового збору у зазначеній нормі відсутній.

Крім того, статтею 5 Закону України Про судовий збір , яка передбачає пільги зі справляння судового збору для певних осіб за визначеними категоріями справ чи процесуальних дій, не передбачені пільги щодо сплати судового збору за подання апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Отже, за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду особою, яка не належить до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору або стосовно яких законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору, судовий збір сплачується у розмірі, передбаченому підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір .

Враховуючи, що Цивільний процесуальний Кодекс України містить аналогічні норми, якими визначається сплата судового збору, а положення статей 3,4 Закону №3674-VI є загальними для всіх процесуальних кодексів України, то по даній справі має бути сплачений судовий збір у розмірі передбаченому підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір .

При цьому предмет судового розгляду суду першої інстанції не може впливати на обов`язковість сплати або несплати судового збору за подання апеляційної скарги в разі незгоди з судовим рішенням.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи, що судовий збір, встановлений Законом України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI, у встановлений ухвалою суду строк скаржником не сплачено, подана апеляційна скарга відповідно до положень статей 185, 357 ЦПК України вважається неподаною і підлягає поверненню особі, яка її подала.

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 357 та ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Керуючись ст. 185, ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Саламандик Андрія Івановича на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 28 січня 2020 року, постановлену в складі головуючого судді Ясиновського Р.Б., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця вважати неподаною та повернути апелянту.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи в порядку, визначеному статтею 272 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судове рішення складено 27 квітня 2020 року.

Суддя Копняк С.М.