Рішення

від 23.10.2019 по справі 753/2771/18

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2771/18

провадження № 2/753/592/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О.

секретар судового засідання Кримчук Я.Р.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачі - 1. ОСОБА_3 , 2. ОСОБА_4 ,

представник відповідача 1. - ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

У лютому 2018 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_6 , позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (далі по тексту - ОСОБА_3 - відповідач 1, ОСОБА_4 - відповідач 2) про солідарне стягнення боргу за договором позики в загальному розмірі 3 571 305,12 грн., що включає основний борг в сумі 3 303 708,62 грн. 62 коп. та пеню в сумі 267 596,50 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. На умовах договору позики від 20.07.2017 позивач надав відповідачу ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 4 160 000 грн., що на дату підписання договору становило еквівалент 160 344,56 дол. США. Зобов`язання за договором позики було забезпечено порукою, яку надала відповідач ОСОБА_3 . Позичальник зобов`язався повернути позику 01.09.2017. ОСОБА_4 достроково повернув частину позики в сумі 1 000 000 грн., а решту боргу в сумі 3 160 000 грн. не повернув. 26.10.2017 позивач звернувся до поручителя ОСОБА_3 з вимогою про погашення боргового зобов`язання, проте вимога була залишена без розгляду. Договором позики передбачено нарахування пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості. Станом на день подачі позову прострочення платежу становить 162 дні, а відтак розмір пені складає 267 596,50 грн.

Відповідач ОСОБА_4 викликався в судове засідання шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання, проте до суду він не з`явився без повідомлення причин неявки, відзив на позов не подав.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала пославшись на те, що договір поруки вона не укладала і підпис у даному договорі їй не належить.

ІІ. Рух справи, процесуальні дії суду та заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою від 21.02.2018 суд (під головуванням судді Гальонкіної Ю.С.) відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засіданняна 02.04.2018.

02.04.2018 відповідач ОСОБА_3 подала заяву про відкладення підготовчого засідання.

02.04.2018 суд відклав підготовче засідання на 25.04.2018.

25.04.2018 підготовче засідання перенесене на 31.05.2018.

31.05.2018 представник відповідача 1 подав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

31.05.2018 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 07.06.2018.

07.06.2018 позивач подав клопотання про призначення психофізіологічної експертизи.

07.06.2018 суд постановив ухвалу про призначення комплексної почеркознавчої та психофізіологічної експертизи та зупинення провадження у справі.

22.06.2018 представник відповідача 1 подав апеляційну скаргу на ухвалу суду про призначення експертизи.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 06.09.2018 скасовано ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07.06.2018 в частині призначення психофізіологічної експертизи.

25.07.2018 справу передано до провадження судді Трусової Т.О.

11.01.2019 надійшло повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою від 16.01.2019 справу прийнято до провадження судді Трусової Т.О. та призначено підготовче засідання на 29.03.2019.

29.03.2019 позивач подав заяви про залучення про залучення до участі у справі як третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової В.Ю., про виклик свідків та про забезпечення позову.

Ухвалою від 29.03.2019 суд відмовив у задоволенні заяв позивача про залучення до участі у справі третьої особи та про виклик свідків, задовольнив заяву про забезпечення позову та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 30.05.2019.

В підготовчому засіданні 30.05.2019 представник відповідача 1 заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Протокольними ухвалами від 30.05.2019 суд відмовив у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.10.2019.

23.10.2019 представник відповідача 1 заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, у задоволенні якого було відмовлено.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

10.04.2019 між ОСОБА_1 (позикодавцем) та ОСОБА_4 (позичальником) укладено договір позики, предметом якого є надання позикодавцем позичальнику у безпроцентну позику грошових коштів в сумі в сумі 4 160 000 грн., що на дату підписання договору становило еквівалент 160 344,56 дол. США. (а.с. 5).

Згідно з пунктом 2 договору позики позика передається позикодавцем позичальнику безпосередньо при підписанні сторонами цього договору готівкою.

Згідно з умовами, визначеними пунктами 5, 7 договору позики, позичальник зобов`язується повернути позику 01.09.2017 готівкою у гривнях за встановленим Національним банком України офіційним валютним курсом продажу долара США на день повернення.

Пунктом 8 договору позики передбачено, що якщо позичальник своєчасно не поверне суму позики, він зобов`язаний сплатити на вимогу позикодавця суму боргу у гривнях та пеню в розмірі 0,5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

На виконання вимог статті 65 Сімейного кодексу України дружина позичальника ОСОБА_3 (а.с. 89) надала нотаріально посвідчену згоду на укладення договору позики (а.с. 87).

Виконання позичальником зобов`язань за договором позики забезпечувалось порукою згідно з укладеним 20.07.2017 між ОСОБА_1 (позикодавцем) та ОСОБА_3 (поручителем) договором поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов`язався у повному обсязі та солідарно з позичальником відповідати перед позикодавцем за виконання усіх зобов`язань за договором позики (а.с. 6-7).

Договір поруки був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В.Ю. та зареєстрований у реєстрі за № 1202.

На виконання вимог статті 65 Сімейного кодексу України позичальник ОСОБА_4 надав нотаріально посвідчену згоду на укладення його дружиною договору поруки (а.с. 88).

З пояснень позивача вбачається, що позичальник ОСОБА_4 достроково повернув частину позики в сумі 1 000 000 грн.

Доказів повернення позичальником решти суми позики суду не надано.

26.10.2017 позивач звернувся до поручителя ОСОБА_3 з письмовою вимогою про погашення боргового зобов`язання, забезпеченого порукою, в розмірі 3 160 000 грн. (а.с. 8-9).

Дану вимогу ОСОБА_3 отримала, проте борг не повернула.

IV. Зміст спірних правовідносин, норми права і мотиви їх застосування.

Правовідносини, які випливають з договору позики, врегульовані нормами параграфу 1 глави 71 ЦК України.

Відповідно до положень статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

За приписом частини 1 статті 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня.

Отже ураховуючи, що позичальник ОСОБА_4 не повернув позику у встановлений договором строк, позикодавець ОСОБА_1 відповідно до пункту 8 договору позики набув право вимагати сплати пені у розмірі 0,05% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з приписами частини 1 статті 533 цього Кодексу грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

В даному випадку сторони договору визначили грошовий еквівалент позики в іноземній валюті - доларах США , та погодили, що позика повертається угривнях за встановленим Національним банком України офіційним валютним курсом продажу долара США на день повернення.

Однак враховуючи, що Національним банком України встановлюється єдиний офіційний курс гривні щодо іноземних валют (без визначення курсу продажу та курсу покупки), дане положення договору тлумачиться судом як зобов`язання позичальника повернути позику у гривнях у сумі, яка повинна визначатися за офіційним курсом долара США на день платежу, що передбачено частиною 2 статті 533 ЦК України.

Позичальник ОСОБА_4 повернув позивачу частину боргу в сумі 1 000 000 грн., що за офіційним курсом долара США на день укладення договору позики (25,944129 грн.) є еквівалентом 38 544,37 дол. США.

Отже неповернутий борг позичальника в еквіваленті до долара США на день укладення договору становить 121 800,19 дол. США.

На день ухвалення рішення (23.10.2019) офіційний курс гривні щодо долара США становить 24,8446 грн., а тому суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення основного боргу в сумі 3 026 077 грн. (121 800,19 х24,8446).

За період з 01.09.2017 по 09.02.2018 (включно) прострочення виконання грошового зобов`язання за договором позики склало 162 дні.

На підтвердження розміру вимог в частині стягнення пені позивачем надано розрахунок, відповідно до якого розмір пені за вказаний період становить 267 596,50 грн.

Вказаний розрахунок суд покладає в обґрунтування рішення, оскільки він виконаний за вірною формулою, з урахуванням даних про офіційний курс гривні щодо долара США за період прострочення та не спростований відповідачами.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно статті 553 цього Кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (частини 1 статті 543 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено порушення позичальником ОСОБА_4 зобов`язань за договором позики, виконання яких забезпечено порукою згідно з укладеним з ОСОБА_3 договором поруки.

Відповідач ОСОБА_3 посилається на те, що договір поруки вона не укладала і підпис у даному договорі їй не належить.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас відповідачем ОСОБА_3 не надано жодних доказів на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень.

Судом встановлено, що договір поруки був посвідчений нотаріально, при цьому поручитель ОСОБА_3 надавала нотаріально посвідчену згоду на укладення її чоловіком договору позики, а позичальник ОСОБА_4 , в свою чергу, надавав нотаріально посвідчену згоду на укладення його дружиною договору поруки.

З метою встановлення належності підпису поручителя в договорі поруки від 20.07.2017 суд за клопотанням відповідача ОСОБА_3 призначив почеркознавчу експертизу.

Для проведення експертизи експерт просив, зокрема, надати, документи з вільними зразками почерку та підпису ОСОБА_3 , проте вимоги експерта вона не виконала, що зумовило повернення ухвали про призначення експертизи без виконання.

Відповідно до положень статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд, залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його задоволенні.

З огляду на викладене суд вважає доведеним факт укладення ОСОБА_3 договору поруки, згідно з яким вона зобов`язалася у повному обсязі та солідарно з позичальником ОСОБА_4 відповідати перед позикодавцем ОСОБА_1 за виконання усіх зобов`язань за договором позики.

Отже на підставі оцінки наведених сторонами аргументів і наданих ними доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність вимог ОСОБА_1 про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 боргу за договором позики (основного боргу) в сумі 3 026 077 грн. та пені в сумі 267 596,50 грн., а усього 3 293 673 , 50 грн.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

За правилом, встановленим статтею 141 ЦПК України, суд здійснює розподіл судових витрат між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з розглядом цієї справи позивач поніс витрати на сплату судового збору в розмірі 8 810 грн. (а.с. 1).

Загальний розмір заявлених позивачем вимог становив 3 571 305,12 грн.

Отже ураховуючи, що позов задоволений на 3 293 673 , 50 грн., тобто на 92% (3 293 673 , 50х100/3 571 305,12), на відповідачів в рівних частках слід покласти 92% понесених позивачем судових витрат, що становить 8 105,20 грн. (8 810х92%).

VІ. Вирішення питання про вжиті судом заходи забезпечення позову.

З огляду на результат розгляду справи заходи забезпечення позову повинні зберігати свою дію протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили (частина 7 статті 158 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 187, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 солідарнона користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики з урахуванням пені в загальному розмірі 3 293 673 (три мільйони двісті дев`яносто три тисячі шістсот сімдесят три) гривні 50 копійок .

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір по 4 052 (чотири тисячі п`ятдесят дві) гривні 60 копійок з кожного .

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач 1: ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 .

Відповідач 2: ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: