Постанова

від 23.04.2020 по справі 175/331/13- ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2653/20 Справа № 175/331/13- ц Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж. М. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

категорія 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

при секретарі - Пивоваровій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргоюОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2019 року

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Атлантіс Капітал до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2013 року ПАТ Піреус Банк МКБ звернувся до суду з позовом в якому просив постановити рішення про стягнення з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за Кредитним договором №Ф/06-11 укладеним 06 липня 2006 року між ВАТ Міжнародний Комерційний Банк та ОСОБА_1 станом на 25 жовтня 2012 року у розмірі 10 215,26 доларів США, що складається з суми основного боргу по кредиту у розмірі 2 057,15 доларів США, суми нарахованих і не сплачених процентів у розмірі 7 572,37 доларів США з них 7 553,17 доларів США - прострочені проценти, суми пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 252,95 доларів США, суми пені за несвоєчасну сплату основного боргу у розмірі 332,79 доларів США, та судовий збір у розмірі 816 грн. 51 коп.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08 липня 2019 року до участі у справі залучено правонаступника ПАТ Піреус Банк МКБ , який в свою чергу був правонаступником всіх прав та інтересів ВАТ Міжнародний комерційний банк - ТОВ Фінансова компанія Атлантіс Капітал .

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2019 року позовні вимоги ТОВ Фінансова компанія Атлантіс Капітал - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія Атлантіс Капітал заборгованість за кредитним договором №Ф/06-11 укладеним 06 липня 2006 року між ВАТ Міжнародний Комерційний Банк та ОСОБА_1 станом на 25 жовтня 2012 року у розмірі 10 215,26 доларів США, що складається з суми основного боргу по кредиту у розмірі 2 057,15 доларів США, суми нарахованих і не сплачених процентів у розмірі 7 572,37 доларів США з них 7 553,17 доларів США - прострочені проценти, суми пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 252,95 доларів США, суми пені за несвоєчасну сплату основного боргу у розмірі 332,79 доларів США.

Рішення суду мотивовано тим, що боржник свого обов`язку з повернення грошових коштів не виконав, а отриманих від реалізації предмету іпотеки коштів, було недостатньо для повного задоволення вимог банка, як іпотекодержателя. Таким чином, станом на 25 жовтня 2012 року існує залишок заборгованості за кредитним договором у розмірі 10 215,26 доларів США.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, вирішуючи справу по суті дійшов хибних висновків, які призвели до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення суду про задоволення позовних вимог, оскільки судом неправильно визначено строк позовної давності, і не застосував його наслідки.

Позивач правом передбаченим ст.360 ЦПК України щодо подачі відзиву, не скористався.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 липня 2006 року між ВАТ Міжнародний Комерційний Банк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Ф/06-11, за умовами якого Банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 22 500,00 доларів США, а ОСОБА_1 в свою чергу зобов`язався повернути кредит (грошові кошти) у повному обсязі до 06 липня 2013 року та сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі у розмірі, строк та в порядку, передбаченому кредитним договором (том №1 а.с.6-9).

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору, погашення відповідачем заборгованості за наданим кредитом повинно відбуватися згідно графіку, викладеному в Додатку №1 до Кредитного договору (том №1 а.с.10-11).

Відповідно до п.3.1 Кредитного договору, проценти за кредит нараховуються щомісячно, в останній день місяця, за період з 01 по 30 (31) число включно, відповідач зобов`язаний сплатити проценти не пізніше 30 (31) числа кожного місяця.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань за вищевказаним кредитним договором, 06 липня 2006 року між ВАТ Міжнародний Комерційний Банк та ОСОБА_2 був укладений Договір іпотеки без оформлення заставної № 1/06-11/1 (том №1 а.с.17-19), за умовами п.1.1 якого, предмет іпотеки: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,153 га, розташована за тією ж адресою, забезпечує всі вимоги банку відповідно до умов Кредитного договору № Ф/06-11 від 06 липня 2006 року. Договір іпотеки був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О.В. та 06 липня 2006 року зареєстрований в реєстрі за №4295.

Згідно п.9.2 Кредитного договору, п.3.1.6 Договору іпотеки у разі порушення відповідачем будь-яких зобов`язань по Кредитному договору, Банк має право на дострокове повернення суми кредиту, а також всіх інших платежів за Кредитним договором. У разі відсутності коштів Банк має право звернути стягнення на Предмет Іпотеки у відповідності до Договору іпотеки.

Пунктом 6.2 Кредитного договору встановлена відповідальність за несвоєчасне перерахування коштів у вигляді пені на суму заборгованості за кожний день затримки перерахування коштів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Так внаслідок недобросовісного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору та не виконання своїх боргових зобов`язань, рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2010 року № 2-2264/10, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № Ф/06-11 від 06 липня 2006 року в розмірі 308512,43 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки Договору іпотеки без оформлення заставної № 1/06-11/1 від 06 липня 2006 року (том №1 а.с.21-28).

Старший державний виконавець відділу ДВС Дніпропетровського РУЮ Тітова Г.О. своєю постановою від 05 березня 2012 року (том №1 а.с.32), відкрила виконавче провадження ВП№31494824 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-2264, виданого 27 лютого 2012 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області, на підставі вищевказаного рішення суду. Відповідно до протоколу проведення прилюдних торгів №04-0200/12-І-1Н-1 від 03 вересня 2012 року (том №1 а.с.33-34), предмет іпотеки: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,153 га, розташована за тією ж адресою, було реалізовано. Грошові кошти вилучені від продажу нерухомого майна у розмірі 150 136,80 грн. були зараховані на рахунок банку. Постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Дніпропетровського РУЮ Тітової Г.О. від 16 жовтня 2012 року, виконавчий лист було повернуто банку (том №1 а.с.35-36).

Встановлено, що отриманих від реалізації предмету іпотеки коштів, було недостатньо для повного задоволення вимог Банка як іпотекодержателя. Таким чином, станом на 25 жовтня 2012 року залишок заборгованості ОСОБА_1 перед банком за Кредитним договором №Ф/06-11 укладеним 06 липня 2006 року складає у розмірі 10215,26 доларів США, що складається з суми основного боргу по кредиту у розмірі 2057,15 доларів США, суми нарахованих і не сплачених процентів у розмірі 7572,37 доларів США з них 7553,17 доларів США - прострочені проценти, суми пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 252,95 доларів США, суми пені за несвоєчасну сплату основного боргу у розмірі 332,79 доларів США (том №1 а.с.37-38).

Посилаючись на правову позицію Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України висловленої в своїй постанові від 09 листопада 2016 року в справі №6-2251цс16 та правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду висловленої в своїй постанові від 19 вересня 2018 року в справі №752/11447/16-ц, ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки на його думку кредитор своїми діями на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом; і на даний час банк не має права нараховувати проценти за договором кредиту після спливу строку виконання основного зобов`язання. Однак суд прийшов до наступного.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів. У разі встановлення у договорі різних видів цивільно-правової відповідальності за різні порушення його умов, одночасне застосування таких заходів відповідальності не свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. При вирішенні заявленого відповідачем питання щодо позовної давності, суд бере до уваги, що також підтверджується матеріалами справи, 03 вересня 2012 року державною виконавчою службою було реалізоване іпотечне майно, за яке вилучених коштів не вистачило для погашення заборгованості за вищевказаним Кредитним договором, а тому 24 січня 2013 року (майже через 5 місяців) Банк звернувся до суду з позовом про стягнення залишку заборгованості за Кредитним договором № Ф/06-11 від 06 липня 2006 року. При цьому, відповідно до правової позиції ВСУ від 09 листопада 2016 року у справі № 6-2251цс16, пред`явлення кредитором вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов`язання та зумовлює перебіг позовної давності. Пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня, зазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту як кінцевого строку виконання її умов.

З огляду на вищевказані положення судової практики, суд першої інстанції правильно дійшовши висновку про необхідність стягнення з позичальника кредитної заборгованості, помилково стягнув пеню в іноземній валюті, з огляду на наступне.

Як видно з умов кредитного договору, позичальник зобов`язаний погашати кредит щомісячними платежами, однак, на протязі тривалого часу позивач не вживав заходів щодо погашення заборгованості за кредитним договором у встановленому законом порядку, сприяючи тим самим збільшенню розміру заборгованості та, відповідно, пені.

Позивачем нараховано пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 252,95 доларів США, та пеню за несвоєчасну сплату основного боргу у розмірі 332,79 доларів США, що за курсом НБУ станом на 25 грудня 2012 року становить відповідно пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 2 021, 82 грн., та пеню за несвоєчасну сплату основного боргу у розмірі 2 659, 99 грн., а всього у загальному розмірі 4 681,81 грн.

Враховуючи, що суд першої інстанції помилково стягнув пеню в іноземній валюті, всупереч положенням ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України, Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання та валютного контролю № 15-93, згідно яких кошти в іноземній валюті можуть бути застосовані тільки при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення процентів за користування валютним кредитом, та не підлягають застосуванню при вирішенні питання про стягнення пені, оскільки фактично є санкцією за несвоєчасне виконання грошових зобов язань, а тому пеня підлягає стягненню у національній валюті - гривні.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині розміру присудженої пені та загальної суми заборгованості за кредитним договором, підлягає зміні. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що судом першої інстанції неправильно визначено строк позовної давності, та необхідності застосування його наслідків не спростовують правильність висновків у рішенні суду першої інстанції, оскількибули предметом розгляду у суді першої інстанції та повторного правового аналізу не потребують.

Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду, є безпідставними.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають, оскільки рішення суду підлягає зміні лише у визначенні валюти стягнення пені (з іноземної на національну) фактично не змінюючи висновку суду про необхідність стягнення пені.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2019 року змінити в частині розміру присудженоі пені за несвоєчасну сплату процентів, пені за несвоєчасну сплату основного боргу, та загальної суми заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Атлантіс Капітал (юридична адреса: м. Київ вул. Ігорівська, буд. 12-б, код ЄДРПОУ 38090415) пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 2 021, 82 грн., пеню за несвоєчасну сплату основного боргу у розмірі 2 659,99 грн.

Загальний розмір заборгованості, присудженої до стягнення з ОСОБА_1 , з урахуванням сум заборгованості за кредитним договором, процентами та пенею визначити у розмірі 9 629,52 доларів США та 4 681,81 грн.

В іншій частині рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: Н.М. Деркач

М.М. Пищида